ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/7554/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/7554/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 4 136 047,74 грн
За участю представників:
від позивача Сидорчук О.Є.
від відповідача Прохоров Ю.Г.
від третьої особи не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 4 278 402,32 грн, з яких сума заборгованості - 4 023 114, 65 грн, 3% річних - 47 517, 85 грн, інфляційні втрати - 207 769, 82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 18.10.2019 № 832/01 (далі - Договір) у частині здійснення своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.07.2025, а також встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
03.07.2025 від відповідача надійшов відзив, в якому позовні вимоги відхилено.
07.07.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зменшено позовні вимоги, а ткож викладено клопотання про повернення судового збору.
Так, в прохальній частині відповіді на відзив позивач просить з урахуванням зменшення позовних вимог стягнути з відповідача: 3 880 760, 07 грн суми заборгованості, 47 517, 85 грн 3% річних та 207 769,82 грн втрат від інфляції, а також повернути 1 708, 26 грн судового збору у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог.
14.07.2025 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.07.2025.
15.07.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
30.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія, третя особа).
Ухвалою суду від 31.07.2025 поновлено відповідачу строк на подання клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, відкладено підготовче засідання на 04.08.2025 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанію.
01.08.2025 від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів, що підтверджують надсилання документів третій особі.
01.08.2025 від Підприємства надійшло клопотання про долучення доказів, що підтверджують надсилання документів третій особі.
01.08.2025 від Товариства надійшло клопотання про участь представника при розгляді даної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 04.08.2025 клопотання Товариства про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
04.8.2025 від Товариства надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Суд протокольною ухвалою від 04.08.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.09.2025.
08.08.2025 від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких Компанії, зокрема, зазначила, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями третьої особи та виконанням зобов'язань відповідача перед позивачем, та клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У судове засіданні 08.09.2025 представники третіх осіб не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 08.09.2025 суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 08.09.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, тощо, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.10.2019 Підприємством (гарантований покупець) і Товариством (продавець) укладено Договір та додаткові угоди (зокрема, від 25.01.2024 № 494/07/24), за умовами яких продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок № 641).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 ЦК України).
Закон України «Про ринок електричної енергії», наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб'єктами господарювання, яким встановлено «зеленим» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком № 641.
Так, відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 (в редакції до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.2 Порядку № 641 з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Пунктом 10.3 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
У пункті 10.4 Порядку № 641 зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.
Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100% оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Аналіз пунктів 10.1, 10.4 Порядку № 641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абзац другий пункту 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункт 10.4). Вказані висновки наведені Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/21.
Слід зазначити, що у пункті 2.5 Договору (у редакції додаткової угоди від 20.03.2020 № 1/578/01/20) міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.
З огляду на вище викладене, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
На виконання умов Договору позивачем у періоди з вересня - жовтень 2022 року, грудень 2022 року лютий - липень 2023 року, вересень 2023 року поставлено відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом на загальну суму 18 450 835,68 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, за яку здійснено оплату - 17 388 645,41 грн, що підтверджується банківською випискою за вказаний період, яка надана Товариством.
Позивач вказав, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача з урахуванням часткової оплати за вказаний вище період складає 1 062 190,27 грн.
Також на виконання умов Договору позивачем у період з січня - грудня 2024 року поставлено відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом на суму 24 693 151,93 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії та актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії, за яку здійснено оплату в сумі 21 874 458,16 грн, що підтверджується банківською випискою за вказаний період, яка надана Товариством.
Долучені до матеріалів справи акти, підписані позивачем і відповідачем, без зауважень.
Таким чином, загальна сума заборгованості, яку позивач просить суд стягнути, ураховуючи клопотання про зменшення позовних вимог, складає 3 880 760,07 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на передчасність вимог про стягнення оплати за поставлену електричну енергію.
Також Підприємство просило суд зменшити розмір 3 % річних.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України [далі - ЦК України]).
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено вище, Порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюються Порядком № 641.
26.01.2024 у Порядок № 641 НКРЕКП було внесено зміни, згідно з пунктом 11.1 Порядку (у редакції чинній з 26.01.2024) гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця, за рахунок коштів, отриманих відповідно до пункту 14.2 глави 14 цього Порядку та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами, здійснює оплату продавцям за «зеленим» тарифом в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб.
Гарантований покупець після отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску/відбору електричної енергії за розрахунковий місяць, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавців за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію, з суми коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за третю декаду розрахункового місяця, крім залишку коштів, необхідних для забезпечення господарської діяльності гарантованого покупця, передбачених кошторисом на розрахунковий місяць, здійснює доплату продавцям за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць пропорційно вартості купленої товарної продукції.
Якщо здійснення авансового платежу/доплати припадає на вихідний або святковий день, гарантований покупець здійснює оплату продавцю не пізніше наступного робочого дня.
У випадку здійснення гарантованим покупцем оплати першої/другої декади розрахункового місяця за відпущену електричну енергію продавцем понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 11.4 Порядку (у редакції чинній з 26.01.2024) відповідач забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Отже, враховуючи приписи Порядку № 641 у редакції, чинній до 26.01.2024, та у редакцій, чинній з 26.01.2024, відповідач зобов'язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії, виробленої за «зеленим» тарифом.
Слід зазначити, що відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємству у період заявлений позивачем, що визнається та не заперечується відповідачем.
З огляду на викладене, судом встановлено, що строк оплати за поставлену позивачем електричну енергію є таким, що настав.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, зокрема, посилався на те, що порушення Компанією зобов'язань щодо оплати вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків відповідача з постачальниками та виробниками.
З огляду на частину першу статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором, який укладено Підприємством і Товариством, саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом, а також відповідно до Порядку № 641.
Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, та на те, що наразі існує алгоритм розрахунків, відповідно до якого обов'язок Підприємства щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП (третя особа) послуги перед Підприємством у відповідному розрахунковому періоді, не беруться судом до уваги, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у цій справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами.
Ні Порядок № 641, ані Договір, укладений позивачем і відповідачем, не містять норм/умов, які б ставили виконання Підприємством зобов'язання здійснити оплату електричної енергії, виробленою за "зеленим" тарифом, у залежність від виконання Компанією договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, який укладено Підприємством і Компанією.
Крім того, як умовами Договору, які погоджені сторонами в добровільному порядку та є обов'язковими для виконання, так і положеннями чинного законодавства не передбачено можливість зміни строку виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару через зміну обставин, зокрема через те, що відповідач не має можливості забезпечити повну оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом, оскільки на даний момент відповідач недоотримує кошти від Компанії в якості оплати послуги.
З урахуванням наведеного, оскільки, відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини, на які він посилається, зокрема, у відзиві на позов, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Надавши оцінку поданим позивачем доказам, суд вважає, що позивачем підтверджено факт виконання своїх зобов'язань за Договором, а тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 880 760,07 грн.
Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з 207 769,82 грн інфляційних втрат і 47 517,85 грн 3% річних.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Судом встановлено, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання за Договором, а відтак наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині інфляційних втрат.
Так, розмір інфляційних втрат за розрахунком суду складає 207 380,27 грн.
Що ж до позовної вимоги про стягнення 3% річних і клопотання відповідача про зменшення їх розміру, то слід зазначити таке.
Розрахунок 3% річних є арифметично правильним.
Стосовно доводів відповідача про те, що з метою дотримання розумного та оптимального балансу інтересів як позивача, так і відповідача, а також державних інтересів, запобіганню настанню негативних наслідків для сторін, суд має зменшити розмір заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат до мінімально можливого, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Разом з тим, суд зазначає, що 3% річних та інфляційні витрати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями у розумінні статті 549 ЦК України.
Інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові у справі № 902/417/18 від 18.03.2020, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки, всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання".
У заявах по суті справи відповідачем належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які з урахуванням конкретних обставин даної справи можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача відсотків річних.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, а саме у розмірі 207 380,27 грн і повного задоволення позовних вимог у частині стягнення 3% річних - 47 517,85 грн.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у розмірі 49 627,90 грн.
Що ж до клопотання позивача про повернення судового збору в розмірі 1 708,26 грн, то суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог, то є підстави для повернення судового збору в розмірі 1 708,26 грн, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 1760 від 17.06.2025.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ» (12624, Житомирська обл., Брусилівський р-н, село Водотиї, вулиця Центральна, будинок 25, код 42980687) заборгованість за основним зобов'язанням - 3 880 760 (три мільйони вісімсот вісімдесят тисяч сімсот шістдесят) грн 07 коп., 3% річних у розмірі 47 517 (сорок сім тисяч п'ятсот сімнадцять) грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 207 380 (двісті сім тисяч триста вісімдесят) грн 27 коп., судовий збір в розмірі 49 627 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн 90 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ» (12624, Житомирська обл., Брусилівський р-н, село Водотиї, вулиця Центральна, буд. 25, код 42980687) з Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) грн 26 коп., сплаченого платіжною інструкцією № 1760 від 17.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.10.2025.
Суддя О.Г. Удалова