номер провадження справи 22/133/25
14.10.2025 Справа № 908/2545/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Стойчев Р.В., ордер АІ № 1977687 від 12.08.2025 (у режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідача - Гриценко В.С., самопредставництво, витяг з ЄДРЮО (у режимі відеоконференцзв'язку)
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2545/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП" (вул. Братська, буд. 6, м. Київ, 04070)
до відповідача: Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)
про стягнення 3 986 768,59 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
21.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 12.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП" до відповідача: Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" про стягнення 2094286,78 грн. заборгованості, 1542086,39 грн. інфляційних втрат, 350395,42 грн. 3% річних.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем у повному обсязі грошового зобов'язання за договором № 568(1)19УК/53-121-01-19-08801 від 11.11.2019 поставки товару.
09.09.2025 надійшла відповідь на відзив. Відхилено заперечення відповідача. Відповідач, визнаючи обов'язок по оплаті поставленого товару, підписував з позивачем акти звірки від 31.12.2019 та від 29.12.2020. Листом від 09.08.2021 відповідач визнав заборгованість. Не погодився з доводами відповідача щодо ненастання строку оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ. Усі податкові накладні були зареєстровані позивачем та надіслані на електронну пошту відповідача. При цьому, не реєстрація податкових накладних чи неотримання їх відповідачем не звільняє останнього від обов'язку оплати товару. Щодо строку позовної давності, то він був зупинений на строк дії введеного в Україні воєнного стану. Крім того, відповідач своїми діями фактично визнавав борг і тим самим переривав перебіг позовної давності.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
01.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Визнав укладення договору поставки № 568(1)19УК/53-121-01-19-08801 від 11.11.2019. Зазначив, що первинна документація, у тому числі договір, докази його виконання, листування та інше знаходяться за місцезнаходженням Філії «ВП ЗАЕС» (м. Енергодар), яке тимчасово окуповано. Постачальником згідно перелічених видаткових накладних була здійснена поставка товару за вказаним договором на суму 2299166,05 грн., крім того ПДВ - 459823,21 грн. Філією «ВП ЗАЕС» було здійснено часткову оплату товару у розмірі 664652,48 грн. Позивач неправильно визначив дату поставки товару. Товар за видатковою накладною № 0213/003 від 13.02.2020 був отриманий позивачем 17.02.2020 та, відповідно, днем виконання зобов'язання з поставки товару було 17.02.2020. Позивач помилково визначає період прострочення виконання грошового зобов'язання з 30.03.2020 та помилково вважає, що строк оплати за товар (45 календарних днів з дати поставки) визначений для оплати всієї вартості товару, у тому числі ПДВ. Позивачем не надано доказів на підтвердження отримання покупцем від постачальника податкової накладної та вимоги щодо сплати суми ПДВ, а відтак, прострочення виконання зобов'язання з оплати суми ПДВ відсутнє. Відповідно, нарахування 3% річних та інфляційних втрат безпідставне. Враховуючи дату поставки товару 17.02.2020, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу без ПДВ у розмірі 2594286,78 грн. за період із 30.03.2020 по 02.04.2020 безпідставне. 07.12.2021 є днем фактичної сплати заборгованості, тому не повинно включатись у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період із 30.03.2020 по 01.06.2022 безпідставне через сплив строку позовної давності.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Не визнано аргументи позивача, викладені у відповіді на відзив. З наданих позивачем копій документів неможливо впевнитись у надісланні податкових накладних саме на виконання спірного договору, відповідні вкладення до листів відкрити неможливо. Позивачем надано до матеріалів справи листи, які не мають відношення до справи. Так, податкові накладні за вересень 2017, а також № 110 від 18.09.2018, № 120 від 20.09.2018 не мають жодного відношення до спірних правовідносин. Таким чином, позивач не підтвердив виконання п. 4.5 договору. Відповідач не заперечує факт реєстрації податкових накладних. Акти звірки підписувалися сторонами до здійснення часткової оплати заборгованості відповідачем, тому не відображають дійсний стан взаємної заборгованості та не містять відповідних зобов'язань сторін. Позивач не спростував заперечення відповідача щодо помилковості здійснених розрахунків.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2545/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2545/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.09.2025.
Вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 26.08.2025, що підтверджується відповідними довідками.
Ухвалою від 23.09.2025 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні 14.10.2025.
У судове засідання 14.10.2025 з розгляду справи по суті з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.
У судовому засіданні 14.10.2025 представник позивача просив листи за 2017, 2018 роки, які долучені до відповіді на відзив, не приймати в якості доказів, оскільки вони не стосуються предмету спору.
У судовому засіданні 14.10.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом та докази що їх підтверджують
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП" (постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" (покупець, відповідач у справі), укладено договір поставки товару № 568(1)19УК від 11.11.2019/53-121-01-19-08801 від 27.11.2019.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та сплатити товар, зазначений у специфікації (додаток № 1 до договору) на загальну суму 2758939,26 грн. (з ПДВ).
Умовами п. 1.2 договору сторони визначили строк поставки товару: листопад-грудень 2019 року.
Покупець має право зменшити обсяг закупівлі товару з урахуванням фактичного обсягу своїх видатків (п. 1.3).
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 2299116,05 грн., крім того ПДВ 20% - 459823,21 грн. Загальна ціна договору складає 2758939,26 грн. (з ПДВ).
Згідно з п. 3.2, розрахунок за товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Умовами п. 4.1 договору визначено, що поставка товару відбувається на умовах до правил ІНКОТЕРМС 2010 DDP - м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 4, одержувач - ЗВ ВП "Складське господарство", м. Енергодар.
Постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну № 1307 від 31.12.2015, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєстровану в ЄРПН, шляхом її направлення на дві електронні адреси покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПК України. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 11.1, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з дати укладання.
До договору укладено додаток № 1 «Специфікація», в якому, зокрема визначено найменування товару, його технічні характеристики, кількість, ціну та суму. Загальна сума згідно Специфікації становить 2758939,26 грн. (з ПДВ).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 2758939,26 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних: № 1206/003 від 06.12.2019 на суму 164652,48 грн.; № 1218/003 від 18.12.2019 на суму 331105,44 грн.; № 1221/005 від 21.12.2019 на суму 1700392,86 грн.; № 1226/005 від 26.12.2019 на суму 95186,40 грн.; № 0124/003 від 24.01.2020 на суму 109089,66 грн.; № 0205/001 від 05.02.2020 на суму 125544,72 грн.; № 0213/003 від 13.02.2020 на суму 232967,70 грн.
З боку покупця (відповідача) продукція отримана уповноваженим представником на підставі довіреностей, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як слідує з видаткової накладної № 1218/003 від 18.12.2019 на суму 331105,44 грн. товар за цією накладною отриманий представником відповідача 21.12.2019; за видатковою накладною № 0205/001 від 05.02.2020 на суму 125544,72 грн. товар отриманий представником відповідача 07.02.2020; за видатковою накладною № 0213/003 від 13.02.2020 на суму 232967,70 грн. товар отриманий представником відповідача 17.02.2020.
Отже, товар у повному обсязі згідно умов договору та специфікації отриманий відповідачем 17.02.2020.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних за кожним фактом поставки товару. До матеріалів справи долучені копії податкових накладних з доказами їх реєстрації в ЄРПН.
Відповідач обставину реєстрації податкових накладних за поставками визнав.
У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача з приводу ненадання будь-яких документів, у тому числі і податкових накладних.
Між сторонами в справі було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019, згідно якого заборгованість на користь позивача становила суму 2291337,18 грн. та вказано сальдо початкове 2805410,13 грн.
16.03.2020 відповідачем, з посиланням на договір, було перераховано на рахунок позивача загальну суму 164652,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4524 на суму 27442,08 грн., № 4556 на суму 137210,40 грн.
Відповідач звернувся до позивача з претензією від 17.03.2020 № 28-22/5925 про сплату 9078,93 грн. пені та 25095,87 грн. штрафу за порушення строку поставки товару за договором, що покладений у підставу позову.
Позивач, на виконання цієї претензії, перерахував 17.04.2020 відповідачу 9078,93 грн. пені та 25095,87 грн. штрафу, згідно платіжних доручень №№ 4668, 4669.
Між сторонами в справі було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.12.2020, згідно якого заборгованість на користь позивача становила суму 2594286,98 грн.
Позивач звертався до відповідача з листами-претензіями щодо погашення заборгованості.
Листом від 09.08.2021 відповідач повідомив про відсутність можливості погашення заборгованості у встановлені договором строки, зазначивши, що з метою погашення кредиторських зобов'язань з боку ВП ЗАЕС надано заявки щодо виділення коштів для розрахунків на суму 2594286,98 грн.
07.12.2021 відповідачем, з посиланням на договір, було перераховано на рахунок позивача суму 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21605.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала суму 2094286,78 грн. (2758939,26 грн. (сума поставки) - 164652,48 грн. (оплата) - 500000,00 грн. (оплата) = 2094286,78 грн.).
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати частини вартості товару у сумі ПДВ не встановлений; відповідачу на його електронну адресу, що вказана у договорі, зареєстрованих податкових накладних від позивача не надходило. При цьому, відповідач не заперечив факт реєстрації податкових накладних, реєстрація яких в ЄРПН підтверджується матеріалами справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку і може завдати покупцю збитків.
Обов'язок реєстрації податкової накладної не перебуває в площині господарських правовідносин та не може слугувати підставою господарської відповідальності сторони договору.
Тобто, навіть у випадку відсутності реєстрації податкової накладної, це жодним чином не нівелює обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару у повному обсязі та у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.
Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У пункті 3.2 договору визначено, що оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Відтак, з урахуванням умов пункту 3.2 договору, оплата покупцем поставленого товару має здійснюватися протягом 45 календарних днів з дати його поставки. У даному випадку, має значення лише сам факт реєстрації постачальником податкової накладної.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено судом, позивач передав відповідачу товар за договором на загальну суму 2758939,26 грн., про що між сторонами були підписані видаткові накладні.
Відповідач не заперечив та не спростував отримання ним товару.
Відповідно до умов договору оплата мала бути здійснена у строк до 02.04.2020 включно (45-й календарний день поставки всього товару).
З урахуванням часткової оплати, заборгованість склала суму 2094286,78 грн., яка відповідачем не оплачена.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2094286,78 грн. основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.
Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих за період із 30.03.2020 по 01.06.2025, та інфляційні втрати, нараховані за період із квітня 2020 по квітень 2025.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов'язання. Іншого розміру річних процентів, ніж визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторонами у договорі не визначено.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат. Розрахунок інфляційних втрат визнається судом правильним, інфляційні нараховані за кожний повний місяць з урахуванням сум часткової оплати.
З відповідача на користь позивача стягується 1542086,39 грн. інфляційних втрат.
Розрахунок 3% річних, складений позивачем, визнається судом неправильним, оскільки позивач нараховує відсотки, починаючи 30.03.2020, тоді як прострочення з оплати відбулося з 03.04.2020.
У даному випадку суд погоджується з твердженнями відповідача щодо безпідставного нарахування 3% річних за період із 30.03.2020 по 02.04.2020.
Згідно перерахунку суду, 3% річних становить загальну суму 349331,60 грн., нарахованих за період із 03.04.2020 по 01.06.2025, яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 1063,82 грн. 3% річних судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю позову у цій частині.
Щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період із 30.03.2020 по 01.06.2022 через сплив строку позовної давності, суд зазначає таке.
Згідно з приписами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Приписами ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 253, ч. 1 ст. 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Як встановлено судом, позивач мав право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати з 03.04.2020, оскільки з цієї дати було порушено право позивача на отримання плати за поставлений товар.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту:"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлений, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, на усій території України з 12.03.2020 та відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651.
Законом України від 14.03.2022 № 2120-ІХ, що набрав чинності 17.03.2022, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Пункт розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено Законом України від 14.05.2025 № 4434-ІХ, що набрав чинності 04.09.2025.
Зважаючи на те, що відповідачем у межах строку позовної давності листом від 09.08.2021 було визнано заборгованість та після цього, згідно платіжного доручення № 21605 від 07.12.2021, було здійснено часткову оплату, враховуючи наведені положення законодавства, строк давності перервався та на час подання позову (21.08.2025) не сплинув.
На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом частково.
6. Розподіл судових витрат
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 59785,57 грн. стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії "ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМ ІНТЕГРАТОР ГРУП" (вул. Братська, буд. 6, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 39469334) 2094286 (два мільйони дев'яносто чотири тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 78 коп. основного боргу, 1542086 (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі вісімдесят шість) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 349331 (триста сорок дев'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 60 коп. 3% річних, 59785 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 57 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 21 жовтня 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко