вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1200/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Кіцманський центр надання соціальних послуг» (юридична адреса: Чернівецька обл., 59300, Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Незалежності, буд. 1-Г ЄДРПОУ 21425212)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (юридична адреса: Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21 ЄДРПОУ 39821153)
про стягнення 5683, 50 грн,
Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» з вимогою про стягнення 5 683, 50 грн заборгованості за договором поставки № СК54/296 від 08.12.2022 р. та №СК54/83 від 27.10.2022 р.
Позов заявлено з посиланням на статті 525, 526, 549, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 199, 217, 230, 236 Господарського кодексу України.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, суд звертає увагу на наступні обставини.
Між Комунальним некомерційним підприємством «Кіцманський центр надання соціальних послуг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» укладено договір від 27.10.2022 №СК54/83, за яким відповідач зобов'язувався поставити на адресу КНП газ 120 л у формі облікових скретч-карток на загальну суму 3342, 00 грн, та договір №СК54/296 від 08.12.2022 р., за яким відповідач зобов'язувався поставити на адресу КНП дизельне паливо 90 л у формі облікових скретч-карток на загальну суму 4860, 00 грн
Предметом заявлених позовних вимог виступає стягнення з відповідача заборгованості, нарахованої у зв'язку з порушенням останнім зобов'язання щодо договору поставки.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області з огляду на наступне.
За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» є: Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21 ЄДРПОУ 39821153
Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.
За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що між Комунальним некомерційним підприємством «Кіцманський центр надання соціальних послуг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» укладено договір від 27.10.2022 №СК54/83 від 08.12.2022 р. №СК54/296 пунктом 1.1. якого визначено, що Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Судом встановлено, що укладені між сторонами Договори №СК54/83 від 27.10.2022 р. №СК54/296 від 08.12.2022 р. за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підставою виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цими договорами.
Поряд із цим, суд зауважує, що предметом заявленого позову виступає матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів - заборгованості, а підставою - порушення відповідачем зобов'язання щодо забезпечення поставки товару.
Водночас, зобов'язання з оплати заборгованості, яка за своєю правовою природою є грошовими коштами, не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, оскільки зазначена сплата здійснюється безготівково - шляхом переказу коштів із одного банківського рахунку на інший.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін “встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза “встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Таким чином, логічним є висновок про те, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування процесуального рішення, ухваленого за результатами вирішення спірних правовідносин, а також може розцінюватись як перевищення судом повноважень, компетенції, прийняття ним завідомо неправосудного рішення тощо.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування в даній справі положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами, з урахуванням ст. 27 ГПК України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» є: Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21,, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (справи №907/136/24) підлягають надісланню до Господарського суду м. Запоріжжя за підсудністю.
Керуючись ст. 27, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства «Кіцманський центр надання соціальних послуг» (юридична адреса: Чернівецька обл., 59300, Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Незалежності, буд. 1-Г ЄДРПОУ 21425212), про стягнення 5 683, 50 грн заборгованості за договором поставки із доданими до неї документами надіслати Господарському суду м. Запоріжжя (вул. Гетьманська, 4, м. Запоріжжя, 69001 ) за підсудністю.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Л.В. Андрейчук