вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/129/25
Господарський суду Закарпатської області у складі судді Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання - Піпар А.Ю.
розглянувши заяву представника Малого приватного підприємства «ЮРІСЕН» про розстрочення виконання рішення від 08.05.2025 у справі №907/129/25 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Малого приватного підприємства «ЮРІСЕН», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 237 813,18 грн.
представники:
від позивача - Середенко Д.Д., представник в порядку самопредставництва
від відповідача - Гончаров В.В., адвокат, ордер серії АО №1180625 від 18.06.2025
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2025 позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Малого приватного підприємства «Юрісен», вул. Орлина, будинок 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ: 13594679) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРПОУ: 36541721) штраф за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 237 813,18 грн (Двісті тридцять сім тисяч вісімсот тринадцять гривень 18 коп), а також 3567,21грн (Три тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 18 коп) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.
На примусове виконання рішення суду від 08.05.2025 у справі №907/129/25 Господарським судом Закарпатської області видано відповідний наказ від 26.09.2025.
Представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву від 15.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7234/25 від 15.08.2025) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2025 у справі №907/129/25.
В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії представник боржника покликається на нестабільне фінансове становище Малого приватного підприємства «ЮРІСЕН» та збитковість підприємства.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Мале приватне підприємство «ЮРІСЕН» просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2025 у справі № 907/129/25 про стягнення з Малого приватного підприємства «ЮРІСЕН» на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради у розмірі 237 813,18 гривень та витрати по сплаті судового збору, шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 12 місяців, починаючи з 15 вересня 2025 року по 15 серпня 2026 року, рівними платежами щомісячно у сумі 19 817,76 гривень, з кінцевим строком погашення заборгованості 15 серпня 2026 року, починаючи з дати набрання цієї ухвали законної сили.
В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії представник боржника покликається на те, що ступінь вини Боржника у виникненні спору полягає в тому, що він несвоєчасно сплатив Стягувачу орендну плату за один місять - лютий 2023 року у розмірі 19 817,76 грн., у зв'язку з чим Стягувач зажадав від Боржника сплати штрафу у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої договором, а саме 237 813,18 грн.
На думку заявника у даному випадку стягнені з Боржника на користь Стягувача грошові кошти є лише штрафними санкціями, а не фактичними доходами останнього.
Між тим, Боржник повністю виконав свої зобов'язання за договором оренди землі.
Земля передавалась Боржнику в оренду, оскільки на ній розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна.
Заявник вказує, що земля не була об'єктом збагачення Боржника та не використовувалась ним у своїй господарській діяльності для отримання прибутку.
Разом з тим, з лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, зумовлений широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, який безспірно впливає на всі правовідносини в державі, у тому числі і на господарську діяльність Боржника.
До введення воєнного стану на території всієї України був запроваджений карантин, що є загальновідомою обставиною, а тому не підлягає доказуванню.
Зазначене також суттєво вплинуло на діяльність Боржника і на можливість ведення ним своєї господарської діяльності.
Внаслідок вказаних обставин, які не залежали від волі Боржника, він за останні роки мав фінансові складнощі, а протягом 2023 і 2024 років зазнавав лише збитків, що й зумовило прострочку в проведенні щомісячного платежу. Факт збитковості Боржника за названий період підтверджується доданими до заяви його фінансовими звітностями.
Тому, стягнення за наведених умов з Боржника значних коштів одноразовим платежем, покладає на нього несправедливо непомірний тягар, що, у свою чергу, істотно ускладнює виконання рішення суду.
Просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08 травня 2025 року у даній справі №907/129/25 щодо сплати Малим приватним підприємством «ЮРІСЕН» на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 237 813,18 грн. на 12 місяців згідно з наступним графіком:
до 15 вересня 2025 року - 19 817,76 грн.;
до 15 жовтня 2025 року - 19 817,76 грн.;
до 15 листопада 2025 року - 19 817,76 грн.;
до 15 грудня 2025 року - 19 817,76 грн.;
до 15 січня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 лютого 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 березня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 квітня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 травня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 червня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 липня 2026 року - 19 817,76 грн.;
до 15 серпня 2026 року - 19 817,82 грн.
В свою чергу представник Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради 20.08.2025 подав заяву в якій заперечує в розстрочені вказаного рішення суду вказує, що у заявник в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду посилається на те, що підставами для розстрочки та обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, є збитковість підприємства у спірний період, запровадження карантину та воєнного стану в Україні.
представник Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Вважає, що надані Відповідачем копії фінансової звітності за 2023-2024 роки не є достатніми доказами на підтвердження відсутності прибутків підприємства або відсутності джерел надходження коштів тощо, з огляду на що неможливо здійснити аналіз фінансового становища заявника та, відповідно, дійти обґрунтованого висновку про його скрутне матеріальне (фінансове) становище.
Також заявником не надано доказів часткової сплати штрафу, що підлягає стягненню, або/та вжиття інших заходів, спрямованих на його сплату, зменшення негативних наслідків для Позивача. Відсутні докази потенційної можливості виконання рішення суду у майбутньому.
Отже, на переконання Департаменту міської інфраструктури поданими документами заявник не довів, що виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2025 по справі № 907/129/25 слід відстрочити на певний строк, а також те, що його виконання матиме негативний вплив та призведе до катастрофічних наслідків для підприємства.
Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява № 18357/91) та інші).
Отже, недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути здійснено розстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов'язання та розстрочення виконання рішення суду.
На думку Департаменту міської інфраструктури, відповідачем не надано обґрунтованих та переконливих доказів на підтвердження як неможливості виконання ним судового рішення, так і не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в запропонований заявником період. Відповідачем не надано Суду доказів, які б підтвердили факт виконання рішення у запропонований ним графік.
Крім цього, Департамент міської інфраструктури вважає, що введення в Україні воєнного стану в результаті військової агресії російської федерації не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення. Більш того, посилання на військову агресію без доведення належними та допустимим доказами безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання рішення суду не є підставою для відстрочення рішення.
Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, заслухавши сторін суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення боржник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми боргу, а сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на господарську діяльність боржника та на можливість виконання зобов'язань перед контрагентами.
Суд погоджується із думкою представника Департаменту міської інфраструктури, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в частині 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).
Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 по справі № 796/43/2018 наголошено, що при вирішенні питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
На думку суду малим приватним підприємством «ЮРІСЕН» не доведено особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Таким чином суд доходить висновку відмовити у задоволені заяви представника про розстрочення виконання рішення у справі
Керуючись ст. 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволені заяви представника малого приватного підприємства «ЮРІСЕН» від 15.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7234/25 від 15.08.2025) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2025 у справі №907/129/25.
2. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 20.10.2025
Суддя А.А. Худенко