майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"20" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/821/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
за участю секретаря судового засідання: Андрощук О.М.
розглядаючи справу
за позовом: Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Державного агентства водних ресурсів України, 2. Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирської обласної військової адміністрації
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське"
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від позивачів -1,2: 1. не прибув, 2. Дяченко А.М.,діє на підставі наказу №14-к від 13.04.25
від відповідачів -1,2: 1. Огороднікова І.В., представник, витяг з ЄДР, 2 не прибув
від третьої особи на стороні позивача: Осадчук К.О., головний спеціаліст, посвідчення №438 від 21.12.2019
взяла участь прокурор: Бондарчук Л.Г., службове посвідчення № 071147 від 01.03.2023
Господарський суд Житомирської області з 30.06.2025 за правилами загального позовного провадження розглядає справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Державного агентства водних ресурсів України, 2. Басейнового управління водних ресурсів річки Прип'ять до відповідачів 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське" про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії (далі - Прокурор, Державне агентство, Басейнове управління, Регіональне відділення, Товариство та Суд).
Суд ухвалою від 22.07.2025, серед іншого, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирську ОД(В)А (далі - Обласна адміністрація).
Суд ухвалою від 02.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/821/25 до судового розгляду по суті на 23.09.2025 р. о 11:00.
Суд ухвалою від 23.09.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 12:00 год. 30.09.2025.
Суд ухвалою від 30.09.2025 продовжив судове засідання - 20.10.2025 о 14:30. Одночасно Суд довів до відома учасників справи, що Верховним Судом ухвалою від 09.09.2025 передано справу №915/268/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявної у правозастосуванні виключної правової проблеми щодо визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права та формування єдиної правозастосовчої практики в цій частині.
Разом з тим, приймаючи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, Суд постановив учасникам справи викласти письмово міркування щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі №906/821/25 до розгляду ВП ВС справи №915/268/24.
Станом на 20.10.2025 до Суду надішли такі документи, а саме:
- 14.10.2025 заява Прокурора від 17.10.2025 (вх. г/с №13247 від 17.10.2025);
- 20.10.2025 додаткові пояснення у справі Обласної адміністрації від 20.10.2025 (вх. г/с №13347 від 20.10.2025).
Заява Прокурора від 17.10.2025 мотивована тим, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та повернення майна внаслідок порушення вимог Закону України "Про аквакультуру", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Земельного та Водного кодексу України при передачі в строкове платне користування на умовах оренди лише гідротехнічні споруди водойми площею 4,88 га без водного об'єкту та земельної ділянки під ним. Прокурор стверджує, що предметом спору у справі №915/268/24 є усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду пов'язаних з продажем та набуттям права власності на гідротехнічну споруду. На думку Прокурора, підстави для зупинення провадження у справі №906/821/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 відсутні.
Додаткові пояснення Обласної адміністрації мотивовані тим, що Прокурори як у справі №915/268/24 так у справі №906/821/25 прагнуть повернути гідротехнічні споруди, які, на їхнє переконання, є приналежністю (складової речі) - водойми, не можуть бути відокремлені від водного об'єкта, а отже, не можуть бути окремим об'єктом права власності, належить до земель водного фонду, а тому не можуть перебувати у власності фізичних та юридичних осіб, застосовуючи різні способи захисту порушеного цивільного права та законних інтересів держави. Таким чином, правовий висновок у справі №915/268/24 вирішить спірне питання правового статусу гідротехнічних споруд (дамби та інших) та визначення належного та ефективного способу захисту у справах, предметом яких є гідротехнічні споруди.
Правова позиція Суду.
Судом встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Відтак, Касаційний господарський суд вважає, що вирішення саме Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 питання статусу гідротехнічних споруд та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів матиме істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви у даній справі, Прокурор доводить, що згідно предмета оспорюваного Договору в оренду передано лише гідротехнічні споруди водойми площею 4,88 га без водного об'єкту та земельної ділянки під ним, що суперечить ст. 14 Закону України "Про аквакультуру".
Прокурор у позові звертає увагу на те, що гідротехнічна споруда в силу положень ст. 186 ЦК України, ч. 2-3 ст. 79 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", не є самостійними об'єктами цивільних прав, а є приналежністю до водойми та земельної ділянки водного фонду, на якій така гідроспоруда розміщена. Прокурор стверджує, що укладення спірного договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності призвело до фактичної передачі земельної ділянки водного фонду в безоплатне користування Відповідачу-2, тоді як Відповідач-1 не наділений повноваженнями на надання земельної ділянки водного фонду державної форми власності у користування іншим особам.
Прокурор у позові звертає увагу на те, що водний об'єкт це не лише безпосередньо води (озеро, ставок, канал), але й той елемент довкілля, в якому вони зосереджені. Відповідно, якщо мова йде про штучно створений водний об'єкт, його невід'ємною складовою, окрім самої води, є ті засоби, предмети, які забезпечують зосередження води в певному місці. В даному випадку мова йде про гідротехнічні споруди як невід'ємні складові штучних водних об'єктів (ставків). Отже, гідротехнічна споруда не є самостійним об'єктом, а є приналежністю до водойми та земельної ділянки водного фонду, на якій така гідротехнічна споруда розміщена.
Суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, може вплинути на висновки суду у справі №906/821/25.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Отже, однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, Суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №906/821/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено наступний висновок: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 зроблено наступний висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Окрім того, у п. 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови ВПВС від 16.01.19р. у справі №373/2054/16-ц, від 02.11.22р. у справі № 910/11273/20).
У рішенні ЄСПЛ від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (ч.4 ст. 11 ГПК України) визначено, що в судових рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя. В умовах дії такого принципу суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору.
Згідно з ч. 5 ст. 13 ГПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення позовних вимог, обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Для виконання цього завдання у підготовчому провадженні проводяться підготовчі засідання.
Керуючись ст. 2, ч. 5 ст.13, ч.3 ст. 198, п.7, ч.1 ст. 228, п.11 ч.1 ст.229, ч.2 ст.232, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Замінити судове засідання з розгляду справи по суті 20.10.2025 підготовчим засіданням.
2. Зупинити провадження у справі №906/821/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Ухвала набрала законної сили 20.10.2025 та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження у справі. Повний текст ухвали складено 21.10.2025.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2- прокурору (через Ел. суд)
3- позивачу 1 (через Ел. суд)
4- позивачу-2 (через Ел. суд)
5- відповідачу-1 (через Ел. суд)
6- відповідачу-2 (оголошення на сайті)
7-третій особі на стороні позивача Житомирській ОДА (через Ел.суд)