майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"20" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/356/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро"
про стягнення 3 528 105,48 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО"
про визнання недійсним Договору безвідсоткової цільової позики №М1.01.2021.044 від 05.10.21,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.07.24 у справі №906/356/24 відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Постановою від 29.10.2024 Північно-Західного апеляційного господарського суду, апеляційна скарга ТОВ "МГМ-АГРО" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.07.2024 р. у справі № 906/356/24, задоволена частково, зокрема за первісним позовом стягнуто з ТОВ "ГОРБУЛІВ-АГРО" на користь ТОВ "МГМ-АГРО" заборгованості на загальну суму 2 464 052 грн., яка складається з 700 000,00 грн. - основного боргу, 108 552,00 грн.- пені, 168 000,00 грн - 48 % річних, 1 487 500 грн. - штрафу, 8 400,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 10 080,00 грн. та 63 505,90 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Рішення першої інстанції в частині зустрічного позову, залишено без змін.
На виконання постанови апеляційного суду видано наказ.
Постановою Верховного суду від 02.07.2025 ухвалено: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №906/356/24 в частині первісних позовних вимог про стягнення 168 000,00 грн 48% річних, 108553,48 грн пені, 1487500,00 грн штрафу - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 168000,00 грн 48% річних, 108553,48 грн пені, 1487500,00 грн штрафу постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі №906/356/24 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині - залишити без змін.
Ухвалою господарського суду від 02.04.2025 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Горбулів-Агро" (відповідач/боржник) на дії в.о. начальника відділу Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковалевської Марії Вікторівни (вх. №01-44/865/25) (а.с.145 т.2).
01.04.25 до суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00грн., які пов'язані з розглядом вказаної скарги.
Ухвалою від 08.10.25 вирішено розглянути питання про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи та встановлено боржнику строк до 15.10.25 для подачі клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
14.10.2025 до суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО", у якому з посиланням на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.22 по справі №916/2100/20, яка свідчить про право усіх учасників - виконавців, боржників та стягувачів, на стягнення понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, за наслідками розгляду необгрунтованих скарг поданих на стадії виконання рішень суду, просить повністю задовольнити заяву та стягнути з ТОВ "Горбулів-Агро" 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заява задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Відповідно до статті 344 ГПК України - Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Вказана норма вказує на суб'єктний склад учасників, щодо яких під час розгляду скарги можуть бути покладені витрати, пов'язані з її розглядом. Такими учасниками є скаржник (заявник) та орган державної виконавчої служби чи приватний виконавець. Ця норма є спеціальною в частині визначення суб'єктного складу її застосування.
Інша особа, яка приймала участь у справі, не є особою, на яку можуть бути покладені такі витрати. А звідси, виходячи з принципу пропорційності, на користь цієї особи не можуть бути стягнуті такі витрати. В протилежному випадку, така особа буде мати право на відшкодування таких витрат і одночасно не буде нести ризик відшкодовувати подібні витрати іншим учасникам.
Приймаючи норму статті 344 ГПК України законодавець виходив з того, що фактичними учасниками спору є заявник і орган державної виконавчої служби чи приватний виконавець.
Висновок Верховного суду, на який посилається стягувач у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу, не релевантний до даної справи, оскільки Верховним судом розглянуто право приватного виконавця на відшкодування витрат за рахунок особи, яка подала скаргу.
Щодо Постанови Верховного суду від 04.05.22 по справі №916/2100/20, на яку посилається стягувач у клопотанні від 14.10.25, суд констатує , що боржник звертаючись до ВС не заперечував проти відповідності вимогам закону судових рішень в частині стягнення з нього на користь стягувача витрат на правничу допомогу. Він лише вказував на завищення цих витрат та просив зменшити їх розмір. В зв'язку з цим у ВС не було підстав для надання висновку щодо права стягувача на отримання відшкодування судових витрат за рахунок боржника.
Відповідно до статті 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванню норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, регулюється статтею 344 ГПК України.
Верховний суд у вказаній постанові не зробив висновків щодо застосування норм статті 344 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в прийнятті додаткового рішення.
Керуючись ст.ст.234,244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в прийнятті додаткового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Дата підписання ухвали 20.10.2025
Суддя Тимошенко О. М.
Друк:
1 - в справу
- сторонам та ДВС до ЕК