61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про залишення позовної заяви без руху
20.10.2025 Справа № 905/1097/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, Донецька область,
до відповідача ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 130099,99 грн,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою вх. №6454/25 від 15.10.2025 до відповідача ОСОБА_1, про стягнення 130099,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 2500 від 01.11.2023р. в частині оплати наданих послуг в період з 01.01.2024 по 31.03.2025, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 112530,89 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування в сумі 1986,38 грн, 3% річних в сумі 3584,39 грн, інфляційні втрати в сумі 11998,33 грн.
Ухвалою від 20.10.2025 на виконання вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України, Господарський суд Донецької області зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1; здійснив запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача - ОСОБА_1 .
Згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є: АДРЕСА_1 (відповідь від 20.10.2025 сформована засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд»).
Під час розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів, листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до частини 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Визначений в частині 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України перелік осіб, які зобов'язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) для обміну документами не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» у позовній заяві вх. №6454/25 від 15.10.2025 у якості відповідача визначив фізичну особу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (відповідь №22757931), фізична особа ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на наведені положення ГПК та враховуючи, що відповідач за даним позовом не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у даному випадку позивач не звільняється від обов'язку надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
В якості доказу направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками суду надана накладна, фіскальний чек, опис вкладення АТ Укрпошта до листа на ім'я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі 03.02.2011, номер запису: 22700000000012641, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Водночас, згідно даних згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 20.10.2025 адреса реєстрації відповідача - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
За змістом п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно підпункту 28 пункту 4 вказаного Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, забезпечує створення, удосконалення, розвиток, супроводження та підтримку функціонування Єдиного державного демографічного реєстру.
За змістом п. 5-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до Реєстру вносяться відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів направлення позову та доданих до позовної заяви документів на адресу відповідача - ОСОБА_1, яка значиться у Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_1 ).
Отже, за висновками суду, позивачем не виконано належним чином вимоги п.1 ч.1 ст. 164, ч.1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України стосовно направлення позивачем позовної заяви разом із додатками відповідачу.
З огляду на наведене, позивачу необхідно направити у встановлений законом спосіб матеріали позовної заяви та додані до неї документи на адресу відповідача, згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру ( АДРЕСА_1 ), і надати суду відповідні докази надсилання.
За приписами ч.1, ч.2, ч.3, ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про залишення без руху позовної заяви та встановлення позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду доказів направити у встановлений законом спосіб матеріали позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру ( АДРЕСА_1 ).
Крім того, суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. (ст.1 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам наведено у ст.20 ГПК України, відповідно до п.1 ч.1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України,
Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18).
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №920/343/22.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.02.2011 внесено запис про державну реєстрацію ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» у позовній заяві вх. №6454/25 від 15.10.2025 у якості відповідача визначив фізичну особу ОСОБА_1.
З доданих до позовної заяви документів в підтвердження спірної заборгованості (договору купівлі-продажу теплової енергії № 2500 від 01.11.2023р., актів-рахунків прийняття-передавання послуги постачання теплової енергії, нарахування абонплати за період з січня 2024 по серпень 2025) вбачається, що споживачем за договором є саме фізична особа - ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, позивач має надати суду письмові пояснення та докази використання ОСОБА_1 в господарській діяльності наданих позивачем послуг за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2500 від 01.11.2023р., в підтвердження належності спору до юрисдикції господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 172, 174, 176 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду:
- доказів, що підтверджують направлення на адресу відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) у встановлений законом спосіб матеріали позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення відповідно положення затверджених постановою КМУ від 05.03.2009р. № 270 Правил надання поштового зв'язку);
- письмових пояснень та доказів використання ОСОБА_1 в господарській діяльності наданих позивачем послуг за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2500 від 01.11.2023р., в підтвердження належності спору до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз