61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
17.10.2025 Справа №905/806/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №8-Д, код ЄДРПОУ 34657789)
до Фізичної особи - підприємця Шоленінової Ірини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 131 724,50 гривень
без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Фізичної особи - підприємця Шоленінової Ірини Євгенівни про стягнення 131 724,50 гривень, з яких: 129 583,35 гривень заборгованість за поставлену теплову енергію, 2 129,34 гривень заборгованість з плати за абонентське обслуговування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №1092 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.05.2012 в частині оплати послуг з постачання теплової енергії в терміни передбачені договором за період листопад 2021 року - лютий 2024 року, а також плати за абонентське обслуговування.
За приписами частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.08.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.
Суд зазначає про неможливість надсилання копії ухвала суду від 18.08.2025 до електронних кабінетів сторін в системі "Електронний суд".
До суду 05.09.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
Від позивача 11.09.2025 отримано відповідь на відзив.
Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
01.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Шоленіновою Іриною Єгенієвною (відповідач, споживач) укладено договір №1092 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого, Теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін», що є невід'ємною частиною цього Договору, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором.
Теплова енергія постачається на об'єкти Споживача в обсягах згідно Додатку №2 «Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід'ємною частиною цього Договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього Договору (п. 2.1.).
Теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об'єкті (об'єктах) Споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням Споживача можуть встановлюватися інші, про що між Сторонами укладається письмова угода (п.2.3. договору).
Згідно п.п.3.1.1. -3.1.4. Споживач має право:
- отримувати теплову енергію в обсягах та якості відповідно до Додатку №2 до цього Договору;
- отримувати інформацію від Теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених цим Договором та згідно вимог чинного законодавства;
- вимагати від Теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію, методики і нормативи розрахунків, режими теплоспоживання.
- перевіряти достовірність розрахунків за теплову енергію.
Споживач теплової енергії зобов'язується:
- вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього Договору (п.3.2.5.).
- надавати письмовий звіт Теплопостачальній організації про обсяги спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку теплової енергії протягом трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду (п.3.2.20);
- протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача акту- рахунку Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання (п.3.2.25).
Теплопостачальна організація зобов'язується:
- забезпечити Споживачу постачання теплової енергії в обсягах та на умовах цього Договору (п.4.2.1.);
- надавати Споживачу за його вимогою інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України (п.4.2.2.).
Відповідно до п.5.1. договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13. цього Договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з теплових навантажень об'єктів Споживача.
Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації:
За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих Споживачем теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 1030,57 гривен за 1 (одну) Гкал (утому числі ПДВ в розмірі 20%) (п.6.1. договору).
У випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами Сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх Сторонами (п.6.2. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.4. договору).
Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковому періоді (п.6.5. договору).
За п.п.11.1., 11.2. договір набирає чинності з « 01» травня 2012 року і є безстроковим. Термін дії Договору може бути змінений шляхом укладення Сторонами письмової додаткової угоди.
Згідно з Додатком №2 до договору №1092 від 01.05.2012 послуги надавалися за адресою: Вознесенського, 30. Визначено прилад обліку на опалення ULTRAHEAT №66750636.
Додатковою угодою №1 від 01.12.2014 сторони внесли зміни до Додатку №2 до договору №1092 від 01.05.2012 в частині площі опалювального приміщення за адресою: Вознесенського, 30.
Додатковою угодою від 01.09.2020 до договору №1092 від 01.05.2012 сторони домовились пункт 1.3. Договору викласти в наступній редакції:
« 1.3. Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77 гривень в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України).
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати Виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо. Внески за обслуговування вузлів комерційного обліку, які встановлені для відповідного будинку з розрахунку на один рік, коригуються щороку та підлягають обов'язковому встановленню органами місцевого самоврядування. Про скоригований розмір внесків, встановлений органами місцевого самоврядування, Виконавець письмово повідомляє Споживача.
У разі встановлення органами місцевого самоврядування скоригованого розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, протягом строку дії цього Договору, новий розмір внесків застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору.».
Також, внесено зміни до переліку приміщень споживача:
- вулиця Вознесенського, 30;
- вулиця Двірцева, 38. Визначено за вказаною адресою прилад обліку Senso Star №040752702, проектне теплове навантаження на опалення 0,00545 Гкал/година).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України «Про теплопостачання», як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Виконуючи умови договору та рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр.», розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 р.р.», Розпорядження Краматорської військової адміністрації № 839-р від 31.10.2023 «Про внесення змін до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 № 726-р «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років», позивач поставляв відповідачу теплову енергію у нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Вознесенського, 30; вул.. Двірцева, 38 та здійснював нарахування згідно показників приладів обліку та опалювальної площі, на підтвердження чого суду надані акти-рахунки за період з листопада 2021 року по лютий 2024 року, відомість про спожиті послуги за період з 01.11.2021 по 29.02.2024; довідка щодо руху заборгованості за спожиті послуги за договором №1092 від 01.05.2012 станом на 29.02.2024.
Акти-рахунки за спірний період були направлені на адресу відповідача 14.03.2024, в підтвердження чого суду надано опис вкладення до рекомендованого листа, фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Як вказує позивач, відповідачем не здійснено повного розрахунку за Договором купівлі-продажу теплової енергії, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогами до фізичної особи-підприємця Шоленінової Ірини Євгеніївни про стягнення 129 583,35 гривень заборгованості за поставлену теплову енергію в період з листопада 2021 року по лютий 2024 року, 2 129,34 гривень заборгованості за абонентське обслуговування за той самий період.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 1 Закону «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Господарським кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом «Про ціни та ціноутворення», іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Позивачем здійснювалось постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по лютий 2024 до об'єктів відповідача, що підтверджується: відомістю про спожиті послуги за період з 01.11.2021 по 29.02.2024; довідкою щодо руху заборгованості за спожиті послуги за договором №1092 від 01.05.2012 станом на 29.02.2024; рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр.», розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації від 17.10.2022 року № 63 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 р.р.», розпорядженням Краматорської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 839-р «Про внесення змін до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 № 726-р «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років», актами-рахунками за період з листопада 2021 року по лютий 2024 року.
Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.12.2021 р. №1602 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 № 1359 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на опалювальний період 2021/2022 років», встановлено, що на опалювальний період 2021/2022 років, починаючи з 1 січня 2022р., тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів складає 4150,56 гривень/Гкал (без ПДВ). Відповідно до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 837-р «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів з 31.10.2023 року складає 5370,18 гривень / Гкал (без ПДВ). Відповідно до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 29.12.2023 року № 1194-р «Про внесення змін до розпорядження начальника міської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 837-р «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів з 01.01.2024 року складає 4771,37 гривень / Гкал (без ПДВ).
Згідно актів-рахунків, відомості про спожиті послуги за період з 01.11.2021 по 29.02.2024, довідки щодо руху заборгованості за спожиті послуги за договором №1092 від 01.05.2012 станом на 29.02.2024, залишок заборгованості за період з листопада 2021 року по лютий 2024 склав 131 724,50 гривень, з яких: 129 583,35 гривень заборгованості за поставлену теплову енергію і 2 129,34 гривень заборгованості за абонентське обслуговування.
Так, за поясненнями позивача та згідно матеріалів справи, в період з листопада 2021 року по лютий 2024 року відповідач спожив теплову енергію: в листопаді 2021 року 2,321046 Гкал, в грудні 2021 року 3,218366 Гкал, в січні 2022 року 3,302072 Гкал, в лютому 2022 року 2,641658 Гкал, в березні 2022 року 1,849160 Гкал, в квітні 2022 року 0,303705 Гкал, в листопаді 2022 року 0,671388 Гкал, в грудні 2022 року 0,930131 Гкал, в січні 2023 року 5,782974 Гкал, в лютому 2023 року 1,358967 Гкал, в березні 2023 року 1,152839 Гкал, в листопаді 2023 року 5,394235 Гкал, в грудні 2023 року 1,145670 Гкал, в січні 2024 року 1,597566 Гкал, в лютому 2024 року 1,244870 Гкал.
Позивач нарахував за спожиту теплову енергію в період з листопада 2021 року по лютий 2024 року суму 155 699,04 гривень.
Як зазначалось вище, акти-рахунки за період з листопада 2021 по лютий 2024 року були направлені на адресу відповідача 14.03.2024 року, в підтвердження чого суду надано опис вкладення до рекомендованого листа, фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Згідно розрахунку позивача, відповідачем у вересні 2023 проведено оплату на суму 20 000,00 гривень.
Також, відповідачем до відзиву додано платіжну інструкцію №1332 від 07.04.2024 на суму 5 000,00 гривень.
Залишок несплаченої вартості за спожиту теплову енергію в період з листопада 2021 року по лютий 2024 року становить 130 699,04 гривень.
Відповідачем доказів проведення оплати заборгованості за прийняту теплову енергію у вказаному розмірі суду не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію за Договором №1092 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.05.2012 підлягає задоволенню в заявленому розмірі - в сумі 129 583,35 гривень.
Заперечення відповідача щодо недоведеності позовних вимог судом не приймаються з огляду на таке.
Стандарти доказування не передбачають обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/1879/17.
Верховний Суд зазначив, що згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звернула увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Між ти суд наголошує, що доказування полягає не лише у запереченні доводів іншої сторони, а й у самостійному доведенні позитивних обставин, які обґрунтовують вимоги чи заперечення. Це означає, що кожна сторона повинна надати суду фактичні дані (докази), які підтверджують її позицію та свідчать про наявність або відсутність обставин, що мають значення для справи.
За умовами п.п. 3.2.20., 3.2.25. Договору №1092 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії саме на споживача покладено обов'язок надавати письмовий звіт Теплопостачальній організації про обсяги спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку теплової енергії протягом трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду та протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні.
Згідно п.5.1. договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень Споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13. цього Договору. У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з теплових навантажень об'єктів Споживача.
Відповідно до п. 22 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, порядок зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії визначається договором та здійснюється виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. Пунктом 29 Правил № 830 (надалі за тестом - Правила № 830) передбачено, що зняття показань вузлів комерційного, розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та умов договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).
Доказів передачі позивачу інформації про обсяги спожитої теплової енергії, відмінні від визначених позивачем, відповідачем суду не надано, так само і доказів проведення оплати в іншому розмірі.
Крім того, всі рахунки направлялись відповідачу в березні 2024 року (відповідач не заперечив факт їх отримання). У разі наявності заперечень проти визначених позивачем обсягів або правильності розрахунків, відповідач мав право на підставі п.п.3.1.2. -3.1.4. договору звернутись до відповідача за отриманням такої інформації.
Натомість відповідач лише послався на незрозумілість розрахунку та недоведеність позовних вимог на цій підставі.
Ненадання ж позивачем у відповідності до п.6.6. договору податкових накладних не є підставою для не проведення розрахунків.
Розділом 9 Договору №1092 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії не визначено «обов'язкового» порядку досудового врегулювання спору.
Натомість, положеннями частини 1 статті 4 ГПК України гарантовано право на звернення до господарського суду в установленому законом порядку. Зазначеною нормою також передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Щодо стягнення плати за абонентське обслуговування.
Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 9 Закону України "«Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як зазначено вище, Додатковою угодою від 01.09.2020 до договору №1092 від 01.05.2012 сторони домовились пункт 1.3. Договору викласти в наступній редакції:
« 1.3. Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77 гривень в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України).
послуги включаються до плати Виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо. Внески за обслуговування вузлів комерційного обліку, які встановлені для відповідного будинку з розрахунку на один рік, коригуються щороку та підлягають обов'язковому встановленню органами місцевого самоврядування. Про скоригований розмір внесків, встановлений органами місцевого самоврядування, Виконавець письмово повідомляє Споживача.
У разі встановлення органами місцевого самоврядування скоригованого розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, протягом строку дії цього Договору, новий розмір внесків застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору.».
Тож, внесення плати за абонентське обслуговування передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
Згідно відомості про спожиті послуги за період з 01.11.2021 по 29.02.2024, довідки щодо руху заборгованості за спожиті послуги за договором №1092 від 01.05.2012 станом на 29.02.2024, актів-рахунків за період з листопада 2021 року по лютий 2024 року, розмір абонентської плати складає 2 129,34 гривень ((67,49 гривень щомісячно за листопад 2021 - березень 2023, квітень 2023 (-)11,87 травень 2023 - вересень 2023 року, по 61,37 гривень за жовтень 2023 - лютий 2024 = 1 779,76 гривень) + 349,58 гривень боргу за попередні періоди).
Проте, сума боргу за попередні періоди в розмірі 349,58 гривень не є предметом спору у цій справі, адже виходить за межі заявленого періоду.
Відповідачем доказів проведення оплати за абонентське обслуговування в сумі 1 779,76 гривень суду не надано.
Оскільки відповідачем не здійснено сплату заборгованості за абонентське обслуговування в період з листопада 2021 року по лютий 2024 року, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Фізичної особи - підприємця Шоленінової Ірини Євгенівни про стягнення 131 724,50 гривень, з яких: 129 583,35 гривень заборгованість за поставлену теплову енергію, 2 129,34 гривень заборгованість з плати за абонентське обслуговування - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шоленінової Ірини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №8-Д; код ЄДРПОУ 34657789) 129 583,35 гривень заборгованості за поставлену теплову енергію, 1 779,76 гривень заборгованості з плати за абонентське обслуговування, а також 2 415,75 гривень судового збору.
В частині стягнення 349,58 гривень заборгованості з плати за абонентське обслуговування - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 17.10.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №8-Д; код ЄДРПОУ 34657789)
Відповідач: фізична особа-підприємець Шоленінова Ірина Євгенівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Фурсова