вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5535/25
Суддя Юзіков С.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23, код 0290993824) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2, код 23928934) та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ,
вул. Івана Франка, 19, код 43220275)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ-СЕРВІС" (49091, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 19, код 31037664)
про повернення нерухомого майна
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "ДІМ-СЕРВІС" про зобов'язання ТОВ "ДІМ-СЕРВІС" повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 23928934) нерухоме майно - приміщення поз. 3, загальною площею 60,3 кв.м в приміщенні №5 на першому поверсі будівлі А-2, А1-1 в місті Дніпрі по вул. Князя Ярослава Мудрого, 11, що є складовою частиною пам'ятки історії національного значення "Будинок міської садиби ХІХ століття, де народилась О.П. Блаватська і жила династія Фадеєвих", охоронний №040025-Н.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.162, 164 ГПК України, у зв'язку з чим, Господарський суд Дніпропетровської області 06.10.2025 позовну заяву залишив без руху, зобов'язав Прокурора протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання: - доказів на підтвердження вартості майна, про повернення якого заявлено в позові, станом на момент подання позову; доказів сплати судового збору в розмірі вартість майна х 1,5%. х коефіцієнт 0,8.
Прокуророві роз'яснено, що у випадку невиконання останнім вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду доставлена Прокуророві в електронний кабінет 06.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відтак, встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви закінчився 17.10.2025.
16.10.2025 від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. В якості доказів вартості майна, що витребовується, станом на момент подання позову Прокурором надано Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 07.10.2025.
За приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
У вищевказаному Законі зазначено: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003р., ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Отже, ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи/спеціаліста).
Водночас, Прокурор до заяви про усунення недоліків додав Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості (сформовану 07.10.2025), з посиланням на Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018.
Проте, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Автоматичне формування електронних довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості на запити фізичних і юридичних осіб забезпечується Єдиною базою даних звітів про оцінку з метою реалізації положень статті 172 Податкового кодексу України (ПКУ), якою визначений порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.
Зокрема, пунктом 172.3 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку - фізичною особою від продажу (обміну) об'єкта нерухомості, визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі. Отже, довідка про оціночну вартість об'єктів нерухомості (далі - Довідка) має обмежену сферу використання, а саме, застосовується лише для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) власного нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей не передбачених пунктом 172.3 статті 172 ПКУ.
Отже, суд не може прийняти як належний доказ на підтвердження проведеної оцінки майна, відповідно до вимог чинного законодавства, вищенаведену Довідку, оскільки довідка не містить всіх обов'язкових реквізитів, у ній не зазначено особу - суб'єкта оціночної діяльності, якою проведено оцінку спірного майна та відсутній підпис уповноваженої особи.
Судовий збір із позовної вимоги про витребування або повернення майна, як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, водночас, Прокурор доказів актуальної вартості (чинної оцінки) спірного нерухомого майна, встановленої у визначений законом спосіб, станом на день подання позову суду не надав.
З огляду на вищенаведене, суд не має можливості перевірити ціну позову, визначену Прокурором і, як наслідок, не має можливості перевірити правильність сплаченого судового збору.
Відтак, Прокурор не виконав вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що виключає можливість відкриття провадження у вказаній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч.6 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись ст.162, 164, 174, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути Керівникові Центральної окружної прокуратури міста Дніпра позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України в строк та порядку, встановленому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Г. Юзіков