вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3433/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКСПОРТ ГРУП"
до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
про стягнення боргу
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКСПОРТ ГРУП"
про стягнення пені за прострочення поставки товару
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання Морозі А.О.
Представники:
Позивача (за первісним позовом) - Федоренко Р.М.
Відповідача (за первісним позовом) - Добровольський А.Т.
Позивач просить стягнути з Відповідача 108 949,99 грн. - основного боргу, 5 990,76 грн. - 3 % річних, 18 892,36 грн. - пені, 23 160,28 грн. - індексу інфляції, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору №2302701 від 02.05.2023.
Ухвалою суду від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
11.07.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Відповідач визнає загальну заборгованість за Договором поставки № 2302701 від 02.05.2023 у сумі 108 949,99 грн., але не погоджується зі стягненням з нього на користь Позивача штрафних санкцій у сумі 48 043,40 грн., а саме : 18 892,36 грн. - пені, 23 160,28 грн. -індексу інфляції та 5 990,76 грн. - 3% річних. Оскільки оплата за Договором припадає на період введення воєнного стану на всій території України, який, згідно з пунктом 8.1 Договору поставки, є обставиною непереборної сили (форс-мажором). Пунктами 8.1 та 8.2 Договору також передбачено, що Сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх обов'язків, якщо таке невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин, включаючи війну або воєнні дії, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Загальновідомими обставинами є те що, починаючи з 12.07.2022 і по теперішній час місто Нікополь та Нікопольський район, які розташовані в безпосередній близькості до лінії фронту, щодня піддається систематичним обстрілам ворожих військ РФ. Внаслідок обстрілу було зруйновано частину адміністративних та виробничих будівель Відповідача, підприємство систематично потерпає від атак з боку збройних формувань РФ.
14.07.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України. Крім того, договір поставки №2302701 укладений Сторонами 02.05.2023, Покупець провів попередню оплату 31.05.2023р., Продавець поставив товар 24.07.2023р., тобто, коли в Україні вже було введено військовий стан, місто Нікополь уже регулярно піддавалося обстрілам ворога і господарська діяльність Відповідача уже як 9-ть місяців (!!!) знаходилася в стані часткового простою. Тож, укладаючи Договір, Відповідач усвідомлював всі наявні й ті, що могли виникнути в майбутньому господарські (комерційні) ризики. Зазначає, що серйозні перешкоди у здійсненні господарської діяльності виникли не тільки у Відповідача, а у всіх суб'єктів господарювання України, в тому числі й у Позивача. При цьому, Відповідач має борг перед Позивачем з 16.08.2023р., тобто, два роки, але він навіть не намагався виконати своє грошове зобов'язання. У зв'язку з цим Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій.
Від АТ "Нікопольський завод феросплавів" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Метекспорт Груп" про стягнення пені в розмірі 7 626,50 грн. за прострочення поставки товару.
Позовні вимоги Відповідач обґрунтовує тим, що Позивач порушив свої зобов'язання за договором, щодо своєчасної поставки товару.
16.07.2025 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3433/25 за правилами загального позовного провадження.
В подальшому, у тексті рішення, для зручності його сприйняття, ТОВ "МЕТЕКСПОРТ ГРУП" зазначається Позивачем, а АТ "Нікопольський завод феросплавів" - Відповідачем, як за первісним позовом, так і за зустрічним.
За клопотанням Позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
02.05.2023 сторони уклали Договір поставки № 2302701 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупцеві (Відповідачеві) товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього Договору (далі - Товар), що є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим Договором.
Відповідно до умов Договору:
3.8. Датою поставки Товару вважається:
3.8.1. Для поставок залізничним транспортом - дата штемпеля станції Нікополь на електронній копії залізничної накладної.
3.8.2. Для поставок автомобільним транспортом - дата відмітки у товаротранспортній накладній про доставку Товару на склад Покупця.
3.8.3. Для усіх інших видів поставок, не передбачених у вищенаведених підпунктах 1 та 2 цього пункту - дата отримання Товару Покупцем.
У разі наявності зауважень Покупця датою поставки Товару вважається наступний день за датою усунення Постачальником встановлених недоліків, виявлених під час приймання Товару.
4.6. Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до даного Договору.
4.8. Покупець проводить оплату за Товар за умови наявності у Покупця підписаних Сторонами оригіналів Договору та відповідної Специфікації з урахуванням наступних умов:
4.8.1. У разі, якщо Сторони встановили форму розрахунків - після моменту поставки, Покупець проводить оплату за Товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання Постачальником документів, зазначених у п. 3.5 цього Договору.
При простроченні терміну надання цих документів, зазначених у п.3.5 цього Договору, або у випадку наявності зауважень до якості та/або кількості Товару, строк оплати збільшується на кількість днів, що минули від дати поставки до дати усунення зауважень та/або надання повного пакета документів Постачальником.
У цьому разі Покупець не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати.
5.8.1. Переходом права власності на Товар є акт прийому-передачі Товару, підписаний Сторонами, який фіксує зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень Покупця до Постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості Товару умовам договору.
Датою переходу права власності на Товар є дата поставки Товару відповідно до умов Договору і Специфікації до нього або датою усунення Постачальником встановлених недоліків (у разі їх наявності), виявлених під час приймання Товару на складі Покупця.
Виключне право підпису актів прийому-передачі Товару має особа, що підписала цей Договір. У разі відсутності вищевказаної особи право підпису надається особі, на яку покладено виконання обов'язків.
10.3.1. У випадку порушення строків оплати за поставлений Товар, зазначених у Договорі та Специфікації до нього, більше ніж 10 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого Товару, починаючи з 11-ого календарного дня такого прострочення, крім випадків, коли Постачальник:
- порушив строки надання документів, зазначених у п. 3.5 цього Договору, та несе відповідальність, передбачену п. 10.4 Договору;
- у випадках, передбачених п. 9.2 даного Договору.
Строк нарахування пені - згідно з чинним законодавством України.
10.4.2 У випадку порушення строку поставки Товару згідно з цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,5 % від вартості Товару за кожен день такого прострочення. Розрахунок виконується з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної дати поставки Товару (включаючи день поставки Товару). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості не поставленого в строк Товару.
Пунктом 2 специфікації № 1/ 2302702 від 02.05.2023 до Договору сторони визначили порядок розрахунків:
Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50 % від загальної суми Товару за даною Специфікацією на поточний рахунок Постачальника протягом 10-ти банківських днів. Покупець здійснює попередню оплату за умови надання рахунка-фактури та при наявності у Покупця на день оплати оригіналу даної специфікації підписаної з обох сторін. Оплата решти 50 % вартості Товару здійснюється за фактом поставки Товару та приймання Товару на складі Покупця з відстрочкою платежу 5 календарних днів тільки в разі надання Постачальником необхідних, коректно оформлених документів згідно пункту 3.5 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунка Покупця.
На виконання умов Договору та Специфікації до нього Відповідач вніс попередню оплату в розмірі 50% від вартості товару в сумі 108 949,99 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1/05/2023271249 від 31.05.2023.
Позивач поставив Відповідачеві товар на суму 217 899,98 грн., що підтверджується актом прийому-передачі товару № 1 від 10.08.2023, підписаним сторонами без зауважень.
Проте, Відповідач не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, Позивач на борг Відповідача нарахував 18 892,36 грн. - пені, 23 160,28 грн. - індексу інфляції, 5 990,76 грн. - 3% річних.
У зв'язку з наведеним Позивач звернуся до Відповідача з вимогою № 01-8/365 від 14.08.2024 оплатити товар.
За твердженнями Позивача, зазначену вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
При цьому, Позивач прострочив поставку товару, порушивши обумовлені Договором строки.
Відповідач, звертаючись із зустрічним позовом, нарахував Позивачеві пеню у розмірі 7 626,50 грн. , з посиланням на п. 10.4.2 Договору, у зв'язку з порушенням терміну поставки на 7 календарних днів.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачами з позовами та є предметами спору у даній справі.
Предметом доказування, за первісним позовом є факт поставки товару Позивачем Відповідачеві, настання/ненастання строку оплати, обґрунтованість стягуваних сум; за зустрічним позовом предметом доказування є порушення умов Договору, наявність підстав для нарахування та стягнення пені за порушення строків поставки.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач та Позивач первісні і зустрічні позовні вимоги заперечують, з викладених у відзивах підстав.
Беручи до уваги надані докази (Договір, специфікацію, акт прийому-передачі товару, платіжну інструкцію), відсутність заперечень Відповідача щодо наявного боргу, суд вважає, що строк оплати товару настав.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення 108 949,99 грн. - основного боргу підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції, пені та 3% річних проведено правильно.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним періодом.
Щодо заперечень Відповідача стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з того, що ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, які не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання Відповідачем його договірного зобов'язання.
У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.
Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Щодо заперечень Відповідача стосовно стягнення пені, суд виходить з того, що 02.05.2023 сторони уклали договір поставки № 2302701, Відповідач 31.05.2023 (під час збройної агресії проти України) вніс передоплату. Тобто, строки оплати були відомі Відповідачеві, і Відповідач міг, провівши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх, проте, в матеріалах справи відсутні письмові звернення до Позивача щодо постійних обстрілів та можливістю відтермінування сплати заборгованості, що залишилася.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 108 949,99 грн. - основного боргу, 18 892,36 грн. - пені, 5 990,76 грн. - 3% річних, 23 160,28 грн.- індексу інфляції.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати за первісним позовом у справі слід покласти на Відповідача.
Щодо зустрічного позову, то вимоги Відповідача обґрунтовуються порушенням Позивачем умов Договору щодо своєчасної поставки товару.
Специфікацією визначено термін поставки - протягом 45 календарних днів з дати передплати.
Пунктом 2 специфікації № 1/ 2302702 від 02.05.2023 до Договору сторони визначили порядок розрахунків:
Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50 % від загальної суми Товару за даною Специфікацією на поточний рахунок Постачальника протягом 10-ти банківських днів. Покупець здійснює попередню оплату за умови надання рахунка-фактури та при наявності у Покупця на день оплати оригіналу даної специфікації підписаної з обох сторін. Оплата решти 50 % вартості Товару здійснюється за фактом поставки Товару та приймання Товару на складі Покупця з відстрочкою платежу 5 календарних днів тільки в разі надання Постачальником необхідних, коректно оформлених документів згідно пункту 3.5 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунка Покупця.
Відповідач вніс передоплату за Договором в розмірі 108 949,99 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1/05/2023271249 від 31.05.2023.
Проте, Позивач поставив Відповідачеві товар 10.08.2023, що підтверджується актом прийому-передачі товару № 1 від 10.08.2023, тобто з прострочкою 7 календарних днів.
Перевіривши розрахунки Відповідача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок пені проведено правильно.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 7 626,50 грн.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом у справі слід покласти на Позивача.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню за первісним позовом становить 159 415,79 грн., загальна сума, яка підлягає стягненню за зустрічним позовом становить 10 048,90 грн., різниця на користь Позивача за первісним позовом становить 149 366,89 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКСПОРТ ГРУП" (51918, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Освітня, 3, код 40191302) 108 949 грн. 99 коп. - основного боргу, 5 990 грн. 76 коп. - 3 % річних, 18 892 грн. 36 коп. - пені, 23 160 грн. 28 коп. - індексу інфляції, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКСПОРТ ГРУП" (51918, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Освітня, 3, код 40191302) на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код 00186520) 7 626 грн. 50 коп. - пені, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.
Провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКСПОРТ ГРУП" (51918, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Освітня, 3, код 40191302) 149 366 грн. 89 коп. - боргу та судових витрат.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 20.10.2025
Суддя С.Г. Юзіков