вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про результат розгляду подання
про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України
21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4650/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від стягувача: не з'явився;
від боржника-1: не з'явився;
від боржника-2: не з'явився;
від боржника-3: не з'явився;
від приватного виконавця: не з'явився,
розглянувши подання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича (м.Одеса)
про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України
у справі:
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (м. Київ)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон" (м. Дніпро)
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" (м.Чорноморськ, Одеська область)
відповідача-3: ОСОБА_1 (м. Одеса)
про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.09.2018 у загальному розмірі 2125623 грн. 82 коп.
У травні 2021 року Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" та ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки від 19.09.2018 у загальному розмірі 2 125 623 грн. 82 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 2 002 325 грн. 87 коп. - основного боргу;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон" на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 були видані накази від 12.11.2021.
Від приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича за допомогою системи "Електронний суд" надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України (вх. суду № 43861/25 від 07.10.2025), в якому він просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України - ОСОБА_1 , - до повного виконання вимог виконавчого документу.
В обґрунтування вказаного подання приватний виконавець посилається на те, що станом на 06.10.2025 вимоги виконавчого документа боржником не виконані, жодних коштів не сплачено, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, декларації про доходи та майно не подано, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавець також зауважує, згідно з відповідями з реєстраційних установ за боржником не зареєстровано майно, на яке можна звернути стягнення, тому вважає, що виконати вимоги виконавчого документу без застосування обмеження боржника у праві виїзду за кордон не вбачається можливим, на підставі чого дане обмеження буде пропорційним меті його застосування.
З метою розгляду поданого приватним виконавцем Парфьоновим Георгієм Володимировичем подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд було здійснено запит до архіву для отримання матеріалів справи № 904/4650/21, які були отримані судом - 13.10.2025.
За приписами частин 3,4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Разом з тим судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою належного повідомлення всіх учасників судового процесу, та безпосередньо ОСОБА_1 , про розгляд подання судом, надання часу для викладення правових позицій щодо подання приватного виконавця, а також надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення подання до розгляду в судовому засіданні в межах розумного строку.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.10.2025 подання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України було прийнято до розгляду та призначено його розгляд у судовому засіданні в межах розумного строку на 21.10.2025.
Представники стягувача, боржників-1,2,3 та приватного виконавця у судове засідання 21.10.2025 не з'явились, при цьому всі учасники справи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду подання судом, що вбачається:
- щодо стягувача - з Довідки про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.10.2025 була направлена до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та доставлена до Електронного кабінету стягувача - 14.10.2025 о 09:46 (а.с.256- у томі 1);
- щодо боржників-1,2,3 - з доказів направлення ухвали суду від 13.10.2025 поштовим зв'язком, також розміщення оголошення на сайті Судової влади України (а.с. 257-264 у томі 1).
Крім того, судом враховано наявність клопотання приватного виконавця про розгляд подання без його участі.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, стягувач та боржники-1,2,3 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, стягувач та боржники-1,2,3 були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення подання по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 2 002 325 грн. 87 коп. - основного боргу;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міредон" на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Оілс Україна" на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
На примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 були видані накази від 12.11.2021.
Від приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича за допомогою системи "Електронний суд" надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, в якому він просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України - ОСОБА_1 , - до повного виконання вимог виконавчого документу.
В обґрунтування вказаного подання приватний виконавець посилається на таке:
- на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 67768151, до складу якого входить: ВП № 67768111 з примусового виконання наказу № 904/4650/21, виданого 12.11.2021 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 2 002 325 грн. 87 коп. основного боргу, та ВП № 67768019 з примусового виконання наказу № 904/4650/21, виданого 12.11.2021 Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" 10 011 грн. 63 коп. - частини витрат по сплаті судового збору. На виконання вказаних виконавчих листів, 03.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67768111 та № 67768019 від 03.12.2021, які направлені боржнику замовною кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому документі АТ "Укрпошта". Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржника зобов'язано надати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження: декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з'явитися на прийом до приватного виконавця; одночасно викликом приватного виконавця боржника було зобов'язано надати: пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, із зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема, частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів. Згідно із частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Також, 03.12.2021 винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження якою об'єднано виконавчі провадження № 67768019, № 67768111 у зведене виконавче провадження № 67768151. У процесі здійснення виконавчих дій приватним виконавцем були вчинені такі дії: 03.12.2021- було винесено постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника ВП 67768111; 03.12.2021 - було винесено постанову приватного виконавця про арешт грошових коштів боржника за ВП 67768111 та накладено арешт на всі рахунки боржника; 26.08.2024 - було винесено постанову приватного виконавця про розшук майна боржника а саме: AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , однак станом на даний час розшук автотранспортних засобів полеглого результату не надав. Станом на момент звернення з поданням, приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти боржника, на які можна було б звернути стягнення. Станом на момент подачі подання вимоги наказів у справі №904/4650/21 - не виконано. Крім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстроване майно. Згідно з відповіддю на запит до Державної міграційної служби України, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Так, приватний виконавець здійснив вихід за місцем зазначеним у виконавчому документі, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення місцезнаходження боржника, вручення йому постанов про відкриття виконавчих проваджень, виявлення та арешту майна боржника, але боржника не було виявлено, про що, було складено Акт приватного виконавця. До того ж, відповідно до відповіді Державної податкової служби України від 28.02.2025, боржник з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме з 03.12.2021, постійно перетинає кордон, а саме: 01.06.2025, 18:29, Кучеренко Микола, Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 , Україна - в'їзд; 31.05.2025, 10:35, ОСОБА_2 , Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 Україна - виїзд; 05.01.2025, 15:27, ОСОБА_2 , Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 , Україна - в'їзд; 27.12.2024, 15:25, ОСОБА_2 , Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 , Україна - виїзд; 16.12.2024, 09:43, ОСОБА_2 , Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 , Україна - в'їзд; 16.12.2024, 06:44, ОСОБА_2 , Kucherenko Mykola, закордонний паспорт НОМЕР_3 , Україна - виїзд; 18.08.2023, 16:51, Кучеренко Микола, Kucherenko Mykola, паспорт громадянина України НОМЕР_4 , Україна - в'їзд; 18.08.2023, 16:03, Кучеренко Микола, Kucherenko Mykola, паспорт громадянина України, НОМЕР_4 , Україна - виїзд. Враховуючи викладене, приватний виконавець вказує на те, що у боржника вистачає коштів на перетинання кордону, а в подальшому перебування за кордоном, але боржник свідомо ухиляється від виконання вимог виконавчих документів - хоча і має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі, але не робить цього без поважних причин. Станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо реального повного фактичного виконання вимог виконавчих документів;
- приватний виконавець зауважує, що всі наведені факти свідчать про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню виконавцеві у вчинені виконавчих дій. При цьому підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов'язань. Так, статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Пунктом 5 статті 6 "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, є підставою для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України;
- за вказаного, приватний виконавець виснує, що станом на 06.10.2025 вимоги виконавчого документа боржником не виконані, жодних коштів не сплачено, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, декларації про доходи та майно не подано, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавець також зауважує, згідно з відповідями з реєстраційних установ за боржником не зареєстровано майно, на яке можна звернути стягнення, тому вважає, що виконати вимоги виконавчого документу без застосування обмеження боржника у праві виїзду за кордон не вбачається можливим, на підставі чого дане обмеження буде пропорційним меті його застосування.
Розглянувши подання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно із статтею 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи (книга друга Цивільного кодексу України), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 книги другої Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Отже обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення.
За своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до фізичної особи - боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих та залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення суду, у разі, якщо вони залишились безрезультатними.
При цьому суд відзначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Слід відзначити, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
При цьому відсутність майна та коштів у боржника не свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України буде ефективним заходом для виконання судового рішення і не порушить визначене статті 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на особу, яка ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.
При цьому господарський суд констатує, що з наданих приватним виконавцем документів, зокрема, листів про направлення на адресу боржника постанов (а.с.212, на звороті, у томі 1; а.с.216, на звороті, у томі 1; а.с. 222, 223, на звороті, у томі 1; а.с. 225, 226, на звороті, у томі 1; а.с. 229, 230, на звороті у томі 1; а.с. 232, 233, на звороті, у томі 1; а.с. 235, 236, на звороті, у томі 1; а.с. 239, на звороті у томі 1), а також, Акту приватного виконавця від 01.10.2025 (а.с. 248 у томі 1) - не вбачається, що боржнику були вручені постанови приватного виконавця, отже підстави стверджувати, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, тобто має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, на думку господарського суду відсутні.
Отже, приватним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання наказів суду, позаяк такі обставини не свідчать про вжиття всіх залежних від нього заходів примусового виконання наказів суду.
При цьому пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У даному випадку вжиття запропонованих приватним виконавцем заходів у вигляді обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України не ґрунтується на доведеному факті свідомого ухилення останнього від виконання рішення суду, внаслідок чого господарським судом не встановлено відповідності подання приватного виконавця вимогам закону щодо виключності даного заходу.
Крім того, у поданні не було зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника реально забезпечить виконання рішення суду, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.
Враховуючи викладене в сукупності, господарський суд констатує, що правові підстави для задоволення подання приватного виконавця - відсутні.
Керуючись статтями 234, 235, 3347 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 21.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко