вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
16.10.2025м. ДніпроСправа № 904/656/21 (185/5256/24)
за позовом ОСОБА_1 , с.Булахівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область
до ОСОБА_2 , м.Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс», Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Агрофірма «Старт», Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», м. Київ
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
ОСОБА_3 , Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Кочережки
про припинення реєстрації права власності та витребування майна
Суддя Суховаров А.В.
При секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи - 1- Дрозд В.Р. посв. №2207 від 13.10.2023, ліквідатор ТОВ АФ "Старт-Плюс"
від третьої особи - 2 - не з'явився
від третьої особи - 3 - не з'явився
від третьої особи - 4 - не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма "Старт", Товариство з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс", про припинення реєстрації права власності та витребування майна, в якому просила суд:
- витребувати від відповідача ОСОБА_2 на мою користь зерносховище (склад №3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- припинити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на зерносховище (склад №3), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1196725912235), яку було вчинено приватним нотаріусом Рудкевичем Є.В. на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2021 року.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 року відкрито провадження у справі.
У липні 2024 року від ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_4 надійшла заява про передачу справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, яка обґрунтована тим, що у провадженні Господарського СУДУ Дніпропетровської області перебуває справа №904/656/21 про банкрутство ТОВ АФ "Старт-Плюс" та розгляд всіх майнових спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року матеріали цивільної справи №185/5256/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма "Старт", Товариств з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс", про витребування майна та припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, передано до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа №904/656/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс".
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року залишено без змін.
10.10.2024 супровідним листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області №185/5256/24/22089/2024 матеріали цивільної справи №185/5256/24(2/185/3234/24) направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
15.10.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи №185/5256/24(2/185/3234/24).
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2023, на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №904/656/21(185/5256/24) передані до розгляду судді Владимиренко І.В.
Ухвалою господарського суду від 28.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.12.2024р.
24.12.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 904/656/21 (185/5256/24) у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 у справі №904/656/21(185/5256/24) клопотання представника відповідача від 24.12.2024 про закриття провадження у справі № 904/656/21(185/5256/24) у зв'язку із відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України задоволено; закрито провадження у справі №904/656/21(185/5256/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне підприємство "Агрофірма "Старт", Товариство з обмеженою відповідальністю АФ "Старт-Плюс", про витребування майна та припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, згідно якої просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 у справі №904/656/21(185/5256/24) скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 у справі №904/656/21(185/5256/24) задоволено; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2024 у справі №904/656/21(185/5256/24) скасовано; справу №904/656/21(185/5256/24) направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 матеріали справи №904/656/21(185/5256/24) передано до розгляду судді Суховарову А.В.
Ухвалою суду від 18.08.2025 вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішино здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.09.2025.
Ухвалою суду від 06.10.2025 залучено ОСОБА_3 у якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкладено судове засідання на 07.10.2025.
Присутній в судовому засіданні представник третьої особи -1 зазначає про неможливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника позивача, з огляду на необхідність з'ясування обставин справи, встановлення яких, є можливим безпосередньо за участю позивача, у звязку з чим просить суд закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з урахування пояснень третьої особи-1, господарський суд зазначає наступне.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).
Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу. Сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
За приписами частин першої - третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 1-3 ст. 120 ГПК України).
Відповідно до частини 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Частина перша статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч. 3 ст. 202 ГПК України).
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 4 ст. 202 ГПК).
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21, від 28.06.2024 у справі №916/2316/23, від 06.05.2025 №916/718/24).
Господарський суд звертає увагу, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Неявка позивача або його представника у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Встановлені обставини справи свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Тобто, з наведеного випливає, що з моменту відкриття провадження у справі, з огляду на прецедентну практику Європейського суду, позивач був зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судові засідання 16.09.2025, 07.10.2025 та 16.10.2025.
Ухвали суду від 18.08.2025, 16.09.2025, 06.10.2025 направлені судом за місцем реєстрації позивача - 51470, Дніпропетровська область, Павлоградський район, Булахівка, вул. Сонячна (Кірова), 5.
За результатом здійснення запиту на офіційному сайті АТ "Укрпошта" , ухвали господарського суду від 16.09.2025, від 06.10.2025 перебувають у статусі "Прибули до відділення". Разом з тим, ухвала суду від 18.08.2025 повернута відділенням поштового зв'язку до господарського суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Станом на 16.10.2025 від позивача не надходило будь-яких клопотань та заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, що свідчить про вручення судом вищевказаних ухвал позивачу в розумінні положень ст. 120ГПК України.
Станом на 16.10.2025 від позивача не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, що вочевидь унеможливлює подальший всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.
З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку щодо залишення позовної заяви у справі №904/656/21(904/5256/24) без розгляду відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
При цьому, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Господарський суд роз'яснює позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За викладених обставин, у суду відсутні підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ліквідатора ТОВ АФ "Старт-Плюс" арбітражного керуючого Дрозда В.Р. про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю АФ «Старт-Плюс», третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Агрофірма «Старт», третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про припинення реєстрації права власності та витребування майна залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 16.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.10.2025.
Суддя А.В. Суховаров