вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3946/25
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Миколюка Віталія Дмитровича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Миколюка Віталія Дмитровича про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії на підставі Типового індивідуального договору № 3313/жб від 01.11.2021 у розмірі 29 301, 52 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 26 881, 78 грн, 3% річних у розмірі 336, 08 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 344, 10 грн, пеня у розмірі 408, 90 грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 330, 66 грн.
Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3946/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 23.07.2025 була доставлена в кабінет системи "Електронний суду" 23.07.25 18:13 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за типовим договором про надання послуг постачання теплової енергії № 3313/жб від 01.11.2021 в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (нове найменування Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 18 по вул. Січеславська у м. Кривий Ріг є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 350186602 від 12.10.2023, на підставі свідоцтва про право власності б/н від 23.05.2002, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Миколюк Віталій Дмитрович є фізичною особою - підприємцем.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку № 18 по вулиці Січеславська у м. Кривий Ріг протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Таким чином, 01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою - підприємцем Миколюком Віталієм Дмитровичем фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 3313/жб, відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830,
- в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).
Факт поставки теплової енергії підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 8 по вулиці Січеславська у місті Кривий Ріг згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради: № 490 від 22.09.2021 про початок опалювального сезону 2021/2022; № 158 від 23.03.2022 про закінчення опалювального сезону 2021/2022; № 760 від 28.09.2022 про початок опалювального сезону 2022/2023; № 338 від 22.03.2023 про закінчення опалювального сезону 2022/2023; № 1162 від 20.09.2023 про початок опалювального сезону 2023-2024; № 339 від 18.03.2024 про закінчення опалювального сезону 2023-2024, № 1157 від 20.09.2024 про початок опалювального сезону 2024-2025; № 401 від 24.03.2025 про закінчення опалювального сезону 2024-2025, а саме актами: № 730 від 06.11.2021 про подачу теплоносія, № 705 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія, № 566 від 09.11.2022 про подачу теплоносія, акт № 666 від 23.03.2023 про припинення додачі теплоносія, № 701 від 17.11.2023 про подачу теплоносія, № 664 від 28.03.2024 про припинення подачі теплоносіями, № 782 від 07.12.2024 про подачу теплоносія, № 665 від 27.03.2025 про припинення подачі теплоносіями.
Відповідно до акта №154 від 05.02.2002 в нежитловому приміщенні 1, 2 в будинку 18 по вулиці Січеславська (колишня назва - Кремлівська) відсутні опалювальні прилади і приміщення відключене від системи централізованого опалення. Тобто, нежитлове приміщення забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.
Однак, власник нерухомого майна зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
В будинку 18 по вулиці Січеславська в місті Кривому Розі встановлено комерційний прилади обліку теплової енергії - обчислювач Ергомера, заводський номер 8483.
Актами технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 26.06.2021 та 31.08.2022 проведено технічний огляд вказаного приладу та встановлена його правильність та можливість подальшої експлуатації після державної повірки.
Згідно із Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.08.2022 теплолічильник Ергомера, заводський номер 8483 відповідає встановленим вимогам стандарту.
Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Загальна площа п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, будинок 18 складає - 3094, 89 мІ.
Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою: місто Кривий Ріг, вул. Січеславська, будинок 18, за період листопад 2021 року по березень 2025 року складає: листопад 2021- 35,67 Гкал; грудень 2021 - 61,43 Гкал; січень 2022 - 69,24 Гкал; лютий 2022 - 51,56 Гкал; березень 2022 - 50,25 Гкал; листопад 2022 - 33,49 Гкал; грудень 2022 - 61,65 Гкал; січень 2023 - 58,55 Гкал; лютий 2023 - 50,84 Гкал; березень 2023-32,26 Гкал; листопад 2023 року - 16,37 Гкал; грудень 2023 - 34,66 Гкал; січень 2024 - 37,43 Гкал; лютий 2024 - 23,49 Гкал; березень 2024 - 12,56 Гкал; грудень 2024 - 34,02 Гкал; січень 2025 - 34,10 Гкал; лютий 2025 - 27,50 Гкал; березень 2025 - 18,41 Гкал.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період з листопада 2021 року по березень 2025 року відповідачем, який володіє нежитловим приміщенням за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Січеславська, будинок 18, приміщення 1, 2 спожито теплову енергію на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення у обсязі 5, 26 Гкал на загальну суму 27 591, 70 грн.
Крім того, відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та актів надання послуг з абонентського обслуговування за період листопад 2021 - березень 2025 відповідачеві нараховано плату за абонентське обслуговування у розмір 330, 66 грн.
Вказані акти разом з рахунками-фактурами були надіслані на адресу відповідача, проте останнім не підписані.
Однак, в порушення умов договору відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії. Також, позивачем здійснено перерахунок вартості сплачених послуг на суму 709, 92 грн.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду. В якому позивач просить стягнути суму заборгованості з постачання теплової енергії у розмірі 26 881, 78 грн, пеню у розмірі 408, 90 грн, 3 % річних у розмірі 336, 08 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 344, 10 грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 330, 66 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо суми основного боргу та плати за абонентське обслуговування
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідач не заперечив та не спростував факту надання йому позивачем послуг з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2025 року.
Тож, за наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у вказаний період, у зв'язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов'язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору визначено, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії та плати за абонентське обслуговування є такими, що настали.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за поставлену йому теплову енергію становить 26 881, 78 грн та плата за абонентське обслуговування у розмірі 330, 66 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 26 881, 78 грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 330, 66 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені в розмірі 408, 90 грн, яка розрахована за період прострочення оплати з 03.02.2025 по 10.07.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є правильною.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 408, 90 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо суми 3 % річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 344, 10 грн та 3 % річних у розмірі 336, 08 грн за загальний період з 03.02.2025 по 10.07.2025 .
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є правильною.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 028 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Миколюка Віталія Дмитровича ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 26 881, 78 грн, пеню в розмірі 408, 90 грн, 3 % річних в розмірі 336,08 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 344, 10 грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 330, 66 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко