Ухвала від 14.10.2025 по справі 904/4867/22

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результати розгляду заяви

поточного кредитора про грошові

вимоги до банкрута у справі про банкрутство

14.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4867/22

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ-АГРО", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Маломихайлівка

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області: Соколовський М.В.;

Інші учасники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду від 03.06.2024 у задоволенні клопотання СТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" (вх.№732/24 від 05.01.2024) про закриття провадження у справі №904/4867/22 про банкрутство СТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" - відмовлено. Припинено процедуру розпорядження майном СТОВ "Акцент-Агро". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Визнано СТОВ "Акцент-Агро" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 03.06.2025. Ліквідатором СТОВ "Акцент-Агро" призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.

15.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 73 336, 47 грн. та судового збору в розмірі 4844, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2025 прийняти заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до боржника СТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" про визнання грошових вимог у розмірі 73 336, 47 грн. та судового збору в розмірі 4844,80 грн. по справі про банкрутство СТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" до розгляду в судовому засіданні на 14.10.2025.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, встановлено наступне.

У поданій заяві ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що за платником податків ТОВ «Акцент-Агро» обліковується борг на загальну суму 73 336,47 грн. (основний платіж - 73 036,47 грн., штрафна санкція - 300 грн., пеня - 0 грн.) а саме:

1. Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 796,00 грн. (основний платіж - 469,00 грн, штрафна санкція - 300,00 грн).

Структура податкового боргу:

- податкова декларація №9299280137 від 17.01.2023 на суму 297,00 грн;

- податкова декларація №9146045164 від 20.06.2023 на суму 172,00 грн;

- ППР №0136350411 від 06.06.2023 на суму 300,00 грн.

2. Податковий борг з єдиного податку с/г товаровиробників виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 30 465,09 грн. (основний платіж - 469,00 грн, штрафна санкція - 300,00 грн).

- податкова декларація №9033054305 від 16.02.2022 на суму 30 465,09 грн.

3. Борг по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 42 102,38 грн. (основний платіж).

Структура боргу:

- податкова декларація №9302688527 від 31.01.2023 на суму 12 974,38 грн;

- податкова декларація №9090378191 від 25.04.2023 на суму 5 896,00 грн;

- податкова декларація №9191751194 від 02.08.2023 на суму 4 422,00 грн;

- податкова декларація №9299234712 від 08.11.2023 на суму 4 422,00 грн;

- податкова декларація №9379015120 від 30.01.2024 на суму 4 422,00 грн;

- податкова декларація №9111379337 від 30.04.2023 на суму 4 686,00 грн;

- податкова декларація №9218267162 від 02.08.2023 на суму 5 280,00 грн.

Згідно ст. 14.1.156-1 ПК України, податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Господарський суд зазначає, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати).

Положенням частини 1 статті 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено що платниками ЄСВ є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Положенням частини 1 статті 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено що платниками ЄСВ є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

Згідно ст. 161 Податкового кодексу України вбачається, що платниками податку на доходи фізичних осіб є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Згідно п. 14.1.180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 164.2.1. ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Також чинним законодавством визначено військовий збір як загальнодержавний податок, який сплачується фізичними особами-резидентами та фізичними особами-нерезидентами з доходів, визначених ПК України.

Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України та який входить в ціну товарів (робіт, послуг), сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва). Відповідно, додана вартість складається з: 1) ренти, оренди; 2) амортизації; 3) заробітної плати; 4) прибутку.

Відповідно до п. 14.1.235. ПК України сільськогосподарський товаровиробник - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Згідно п. 14.1.262. Податкового кодексу України вбачається, що частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Пунктом 141.9.2. Податкового кодексу України передбачено, що для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, дорівнює або перевищує 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Як визначає пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно з приписами пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 54.3.1. та ст. 57.3. Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи викладене, господарський суд зазначає, що заявлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги підлягають визнанню.

Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того, відповідно до платіжного доручення, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснило перерахування у розмірі 4 844, 80 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №904/4867/22.

Згідно абз.4 п.п.1 ч.1 ст.64 Кодексу з процедур банкрутства зазначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються у першу чергу.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Згідно ч. 4 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до СТОВ "АКЦЕНТ-АГРО" залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

З огляду на обґрунтованість вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання поточних грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області до СТОВ "Акцент-Агро" на суму 73 336, 47 грн. та суму судового збору в розмірі 4 844, 80 грн., з яких:

- 1 черга - 4 844, 80 грн. (судовий збір);

- 2 черга - 42 102, 38 грн. вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування);

- 3 черга - 30 934,09 грн. (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- 6 черга - 300, 00 грн. (вимоги щодо сплати штрафних санкцій).

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поточні грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44118658) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро" (52342, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Маломихайлівка, вул. Незалежності, буд. 1А; ідентифікаційний номер юридичної особи 33075664), а саме:

- 1 черга - 4 844, 80 грн. (судовий збір);

- 2 черга - 42 102, 38 грн. вимоги щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування);

- 3 черга - 30 934,09 грн. (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- 6 черга - 300, 00 грн. (вимоги щодо сплати штрафних санкцій).

Ухвала набирає законної сили 14.10.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали складено 20.10.2025.

Суддя С.В. Мартинюк