вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/4970/25
За позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80", 50084, м.Кривий Ріг, вул.Співдружності, будинок 80, код ЄДРПОУ 44362281
про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023
Суддя Перова О.В.
Без участі представників сторін
Фізична особа-підприємець Клименко Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00грн, штрафних санкцій у розмірі 135 233,60грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу № 904/4970/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 у справі № 904/4970/25 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: уточнити суму позову (конкретизувати ціну позову та прохальну частину позовної заяви).
16.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додана уточнена позовна заява.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/4970/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
06.10.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та часткове визнання позовних вимог.
Водночас до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву про застосування позовної давності, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа, заяву про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича та ОСОБА_1 .
10.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про проведення технічної експертизи документа, заперечення проти клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
13.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про визнання доказу недопустимим.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що позивачем заперечуються факти стосовно обсягу цивільної дієздатності голови правління як підписанта договору на надання послуг з поточного ремонту покрівлі.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 у справі № 904/4970/25 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення основної заборгованості за договором у розмірі 86 130,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 135 233,60 грн (ціна позову становить 221 363,60 грн), розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Питання щодо наявності чи відсутності компетенції голови правління відповідача на підписання договору № 339 від 01.08.2023 не є предметом доказування у даній справі.
Наведене, в свою чергу, свідчить про одночасне існування двох умов, визначених частиною шостою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні.
Водночас суд наголошує, що дотримання судом основних засад (принципів) господарського судочинства, визначених частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, не залежить від порядку розгляду справи.
Суд звертає увагу, що згідно приписів пункту 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 904/4970/25 з викликом сторін належить відмовити.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа, суд доходить висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідач у своєму клопотанні просить суд призначити будівельно-технічну експертизу та технічної експертизи документа на вирішення якої поставити питання:
- Чи відповідають обсяги фактично наданих послуг ФОП Клименко Олександром Івановичем по поточному ремонту покрівлі за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Олексія Різниченка (Співдружності) буд.80 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області об'ємам зазначеним в первинній звітній документації з будівництва. а саме в акті виконаних робіт № 333 від 15.08.2023?
- Чи відповідає року створення акт виконаних робіт № 339 та рукописне зазначення дати в ньому 15.08.2023?
Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа мотивовано тим, що відповідачем 05.10.2023 було обрано нового голову правління ОСББ "Співдружності-80" Ромашко Любов Миколаївну, якою було організовано проведення перевірки фактичного об'єму наданих послуг по договору та встановлено невідповідність фактичного об'єму наданих послуг об'єму послуг, зазначеному в акті виконаних робіт № 333 від 15.08.2023 року, що може свідчити про необґрунтованість заборгованості у розмірі 86 130,00грн.
Також в обґрунтування необхідності проведення технічної експертизи документа - акту виконаних робіт №339 від 15.08.2023, відповідач посилається на свої сумніви щодо достовірності доказу.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
У даному випадку суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність підстав та необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа у даній справі, не надано доказів, що дає підстави для проведення судової експертизи.
Також матеріали справи не містять переконливих відомостей чи доказів, що акт виконаних робіт № 339 від 15.08.2023 з боку замовника - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" - Петренко Олексієм та виконавцем - Фізичною особою-підприємцем Клименко Олександром Івановичем підписаний невстановленими особами, або про те, що печатка підприємства була вкраденою чи до печатки відбувся несанкціонований доступ та використання, про що були відповідні заяви в правоохоронні органи. При цьому, окремо суд наголошує на тому, що вказаний акт містять підписи та печатки.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа.
Розглянувши заяву відповідача про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина друга статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Завданням інституту витребування доказів є забезпечення змагальності сторін у випадку, якщо з об'єктивних причин учасник процесу не може самостійно отримати відповідні докази. При цьому такий учасник зобов'язаний довести суду як неможливість отримання доказів самостійно, так і той факт, що учасник процесу намагався отримати ці докази (чи звертався він до позивача або до інших підприємств/установ/організацій, органів державної влади тощо).
Без дотримання сукупності обох цих умов суд не може задовольнити клопотання про витребування доказів, оскільки це є порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що при зміні голови правління 05.10.2023 попередній голова правління не передав новообраному голові правління первинні документи ОСББ "Співдружності-80", зокрема оригінал акту виконаних робіт № 339 від 15.08.2023.
Із поданої відповідачем заяви не вбачається, що ним самостійно здійснювалися заходи щодо отримання вищевказаного доказу від позивача та причин неможливості отримання такого доказу самостійно.
Отже, вказані обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог Господарського процесуального кодексу України щодо звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, оскільки було надано без доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу або причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Розглянувши заяву відповідача про витребування доказів у ОСОБА_1 , суд доходить висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідач просить суд витребувати від ОСОБА_1 рішення загальних зборів та протокол засідання правління щодо надання повноважень голові правління на попереднє погодження умов договору на надання послуг з поточного ремонту покрівлі за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Співдружності, 80 на суму 86 130,00грн та протоколу засідання правління про укладення вказаного договору.
Суд звертає увагу на те, що предметом позову у даній справі є стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00грн та штрафних санкцій у розмірі 135 233,60грн.
Питання щодо наявності чи відсутності компетенції голови правління відповідача на підписання договору № 339 від 01.08.2023 не є предметом спору у даній справі.
Керуючись статтями 12, 77, 98, 99, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа.
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про витребування доказів у Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича.
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про витребування доказів у ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили 17.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Перова