вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4689/25
За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м.Дніпро
до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заборгованість за послуги водовідведення в розмірі 38417,55 грн, інфляційні втрати в розмірі 151155,21 грн та 3% річних у розмірі 4299,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3999с від 09.09.2021 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з водовідведення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечує, зазначає що 04.07.2025 міжрегіональним управлінням було отримано лист позивача щодо наявної заборгованості по договору, міжрегіональне управління надало відповідь листом №31028/14.3-11 від 25.07.2025 щодо розгляду досудових повідомлень-попереджень, яка була відправлена на адресу позивача рекомендованим листом, що підтверджується списком №2504 від 28.07.2025. Стверджує, що позивача було повідомлено, що відповідач перебуває у стані реорганізації, шляхом приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та станом на 25.07.2025 за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість перед позивачем за послуги водовідведення відповідно до договору №3999с відсутня. Зазначає, що за надані послуги водовідведення згідно договору від 09.09.2021 № 3999с була здійснена оплата за період з 01.01.21 по 15.09.21 на загальну суму 29323,82 грн. Також повідомляє, що до відділу бухгалтерського обліку були надані акти приймання наданих послуг водовідведення №34460 за період з 15.04.22 по 15.05.22, №42791 за період з 15.05.22 по 15.06.22, №51368 за період з 15.06.22 по 15.07.22, №59856 за період з 15.07.22 по 15.08.22, №68868 за період з 15.08.22 по 15.09.22 на загальну суму 15426,90 грн. Вказує, що у цих актах тариф на абонентське обслуговування водовідведення зазначений в розмірі 15,06 грн з ПДВ. Згідно умовам пункту 8 договору від 30.08.2022 № 3999с плата за абонентське обслуговування нараховується за період з 01.01.22 по 31.03.22, що унеможливило сплату наданих актів. Відповідач зауважує, що сплата за послуги, мова про яку йде у справі №904/4689/25, не здійснювалася через відсутність актів, а отже, міжрегіональне управління було позбавлене можливості взяти на облік бюджетні фінансові зобов'язання в органах казначейства за надані послуги водовідведення за період з 15.09.21 по 31.12.21 через відсутність актів приймання-передачі. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що вимоги до міжрегіонального управління є необґрунтованими та такими, у задоволені яких необхідно відмовити у повному обсязі.
Також від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач вважає, що рішення у даній господарській справі має важливе значення не тільки для учасників справи, а і для всієї системи державних органів, оскільки відповідач є органом державної влади, а негативне рішення по даній справі призведе до стягнення надмірних грошових коштів з бюджету держави, у якій оголошено воєнний стан. По-друге, питання вжиття норм матеріального права при розгляді даної господарської справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики для органів державної влади щодо питань виконання господарських зобов'язань з урахування норм Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №309. По-третє, відповідач вважає, що в даній справі є необхідність проведення підготовчого засідання для остаточного визначення предмету та характеру спірних правовідносин, визначення причин ненаправлення відповідачу актів приймання-передачі, що призвело до подання даного позову.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відмовлено Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро) у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, звертає увагу, що відповідач проти факту споживання послуг не заперечує, доказів відсутності споживання послуг або ж споживання у менших обсягах ніж ті які наведені в актах рахунках не надає. Посилання відповідача на відсутність у нього актів приймання-передачі наданих послуг, що позбавляло взяти на облік фінансові зобов'язання в органах казначейства та здійснити відповідну оплату вважає таким, що не заслуговує увагу та не може бути законною підставою для звільнення його від виконання обов'язку стосовно оплати заборгованості за спожиті послуги. Також позивач вважає посилання відповідача з приводу неможливості сплати актів приймання наданих послуг №34460, №42791, №51368, №59856 та №68868 на загальну суму 15426,90 грн безпідставними. Крім того, позивач вважає правомірними нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки прострочення оплати мало місце.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що 04.07.2025 отримав лист позивача щодо наявної заборгованості по договору на який надав відповідь листом №31028/14.3-11 від 25.07.2025 щодо розгляду досудових повідомлень-попереджень. Вказує, що позивача було повідомлено, що відповідач перебуває у стані реорганізації, шляхом приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та станом на 25.07.2025 за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість перед позивачем за послуги водовідведення відповідно до договору № 3999с відсутня. Зауважує, що за надані послуги водовідведення згідно договору від 09.09.2021 № 3999с була здійснена оплата за період з 01.01.2021 по 15.09.2021 на загальну суму 29323,82 грн. Також повідомляє, що до відділу бухгалтерського обліку були надані акти приймання наданих послуг водовідведення № 34460 за період з 15.04.2022 по 15.05.2022, № 42791 за період з 15.05.2022 по 15.06.2022, № 51368 за період з 15.06.2022 по 15.07.2022, №59856 за період з 15.07.2022 по 15.08.2022, № 68868 за період з 15.08.2022 по 15.09.2022 на загальну суму 15426,90 грн. Зазначає, що в цих актах тариф на абонентське обслуговування водовідведення зазначений в розмірі 15,06 грн з ПДВ. Згідно умовам пункту 8 договору від 30.08.2022 № 3999с плата за абонентське обслуговування нараховується за період з 01.01.2022 по 31.03.2022, що унеможливило сплату наданих актів.
Відповідач повідомляє, що сплата за послуги, які є предметом розгляду у справі №904/4689/25 не здійснювалася через відсутність актів. Вказує, що був позбавлений можливості взяти на облік бюджетні фінансові зобов'язання в органах казначейства за надані послуги водовідведення за період з 15.09.2021 по 31.12.2021 через відсутність актів приймання-передачі. Стверджує, що позивач не врахував те, що міжрегіональне управління є бюджетною установою, а в період воєнного стану діє Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, яким встановлено, що органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання. Відповідач вважає, що вимоги до міжрегіонального управління є необґрунтованими та такими, у задоволені яких необхідно відмовити у повному обсязі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення, порядок та строк надання послуг, порядок та строк оплати цих послуг, наявність прострочення з оплати послуг.
Так, судом встановлено, що 09.09.2021 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (виконавець) та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (споживач) укладено договір № 3999с з індивідуальними споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійним об'єктом нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення зі строком надання послуг: 01.01.2021 по 31.12.2021 (п. 1.2 договору). Відповідно до п. 1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
Загальна сума договору складає 31637,58 грн в т.ч. ПДВ 5272,93 грн (п. 5.1 договору).
Згідно з п. 17 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є період з 15 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця. Оплата послуг здійснюється не пізніше 28 числа поточного місяця. Акти-рахунки на оплату послуг формуються виконавцем (якщо не визначено споживачами іншу особу, що здійсню розподіл обсягів послуг), на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Акти-рахунки надаються у паперовому вигляді. За згодою споживача акти-рахунки можуть надаватися йому в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку рахунків. Акти-рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.
Згідно з п. 52 договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками та діє до 31.12.2021. Сторони відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 631 Цивільного кодексу України встановлюють, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його підписання, саме з 01.01.2021, а в частині виконання своїх зобов'язань, до їх повного виконання сторонами.
30.08.2022 сторонами укладено договір №3999с з індивідуальними споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійним об'єктом нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення зі строком надання послуг: 01.10.2022 по 31.12.2022 (п. 1.2 договору).
Згідно вказаних договорів (п.1.4) місце надання послуг: м. Дніпро: просп. Дмитра Яворницького 21-А, просп. Слобожанський, 42 (3,4 поверхи), вул. Юрія Кондратюка, 108, вул. Радистів, 8, вул. Шмідта, 43А, вул. Січових стрільців, 4, вул. Данила Галицького, 31, вул. Богдана Хмельницького, 11.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо надання послуг з водопостачання позивач надав акти-рахунки приймання наданих послуг №79649 за жовтень 2021 року на суму 3137,87 грн, №88997 за листопад 2021 року на суму 2226,54 грн, №97630 за грудень 2021 року на суму 2951,46 грн, №551 за січень 2022 року на суму 2760,94 грн, №2618 за квітень 2022 на суму 2377,86 грн, №34460 за травень 2022 року на суму 1797,06 грн, №42791 за червень 2022 на суму 2179,86 грн, №51368 за липень 2022 року на суму 2232,66 грн, №59856 за серпень 2022 року на суму 4687,86 грн, №68868 за вересень 2022 року на суму 4529,46 грн, №77462 за жовтень 2022 на суму 2377,86 грн, №86025 за листопад 2022 року на суму 2853,06 грн, 94754 за грудень 2022 на суму 4305,06 грн. Відповідно до доданих роз'яснень до актів-рахунків адреси надання послуг відповідають тим адресам, що зазначені у договорах.
Позивач зазначає, що відповідач за надані послуги у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованості у розмірі 38417,55 грн, що і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач проти надання послуг не заперечував. Проте зазначив, що борг не сплатив через відсутність актів приймання-передачі послуг. Вказує, що є бюджетною установою, а в період воєнного стану діє Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, яким встановлено, що органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання. Відповідач вважає, що вимоги до міжрегіонального управління є необґрунтованими та такими, у задоволені яких необхідно відмовити у повному обсязі.
Суд звертає увагу, що відповідно до умов договорів, оплата послуг здійснюється не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 14). Зняття показань вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється щомісяця споживачем в останній день розрахункового періоду (п.15).
У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив відповідач проти споживання послуг не заперечує, доказів відсутності споживання послуг або ж споживання у менших обсягах ніж ті які наведені в актах рахунках не надає. Відповідач лише вказує на те, що не отримував актів надання послуг, та відповідно не міг взяти на облік фінансові зобов'язання в органах казначейства та здійснити відповідну оплату.
Суд вважає, посилання відповідача на відсутність у нього актів приймання-передачі наданих послуг, що позбавляло взяти на облік фінансові зобов'язання в органах казначейства та здійснити відповідну оплату вважає такими, що не можуть бути законною підставою для звільнення його від виконання обов'язку стосовно оплати заборгованості за спожиті послуги. Враховуючи умови договору, доступ до показників спожитих послуг, споживач мав можливість самостійно визначити об'єм цих послуг та визначити розмір оплати наданих у певному місяці послуг та своєчасно оплатити ці послуги.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Відповідач у добровільному порядку погодився на такі умови договору, відповідно взяв на себе зобов'язанння їх виконувати. Взяття (поставка) на облік зобов'язань щодо оплати в органах казначейства є обов'язком відповідача, і жодним чином не вливає на строк та порядок розрахунків з позивачем. Перебування відповідача в процесі реорганізації також не звільняє відповідача від обов'язку своєчасного розрахунку за спожиті послуги.
З урахуванням наведених вище доказів, надані позивачем докази (договір, акти-рахунки) в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 38417,55 грн є більш вірогідними та достатніми для задоволення позовних вимог.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водовідведення підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивача нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 4299,86 грн за загальний період з 29.10.2021 по 30.07.2025 та інфляційні нарахування в розмірі 15155,21 грн з січня 2023 року по червень 2025 року.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних, судом встановлено допущення позивачем помилок при підрахунку, оскільки позивачем не враховано, що 28.11.2021, 28.05.2022, 28.08.2022 були вихідними днями, а також відповідно до розрахунку 3% річних, виконаного позивачем, за прострочення сплати 4305,06 грн (акт-рахунок №94754) позивач нараховує індекс інфляцію, а не 3% річних, що виключає можливість стягнення 3% річних у цій частині. Таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3230,66 грн.
Розрахунок інфляційних втрат є правильним, у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38417,55 грн - основний борг, 15155,21 грн інфляційні втрати та 3230,66 грн - 3% річних.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 2972,06 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 21А, ідентифікаційний код 43314918) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А, ідентифікаційний код 03341305) основний борг у розмірі 38417,55 грн (тридцять вісім тисяч чотириста сімнадцять грн 55 коп), 3% річних у розмірі 3230,66 грн (три тисячі двісті тридцять грн 66 коп), інфляційні нарахування у розмірі 15155,21 грн (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять грн 21 коп) та судовий збір у розмірі 2972,06 грн (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві грн 06 коп).
У задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.10.2025
Суддя О.М. Крижний