вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4341/25
За позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184)
до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25522449),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)
про стягнення 42 132,34 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення 42 132,34 грн, у тому числі заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 у сумі 40 564,03 грн, плати за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 у сумі 790,19 грн, інфляційних втрат у сумі 420,32 грн, пені в сумі 196,38 грн та 3% річних у сумі 161,42гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Справу просить розглянути у спрощеному провадженні.
В обґрунтування позову зазначає, що Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради не сплатило за надані послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором від 05.10.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4341/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізьку міську раду.
26 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
З огляду на режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, ураховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на необхідність надання учасникам справи часу для реалізації своїх прав.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, факти надання послуг, їхня вартість, умови оплати послуг, наявність прострочення їхньої оплати.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (а.с. 66-67) підприємство створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії, а також надання послуг з постачання теплової енергії споживачам.
На виконання своєї статутної мети позивач здійснює постачання теплової енергії до житлових та нежитлових споруд у м. Кривий Ріг, у тому числі до нежитлового приміщення загальною площею 32,6 м2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Міхновського (до перейменування - вул. Каткова), буд. 1.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» вказує, що будинок, у який вбудоване вищезазначене нежитлове приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до цього будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, що є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Щодо звернення з позовом саме до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» вказує наступне.
Згідно з відповіддю Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 16/16/255 від 07.02.2025 (а.с. 18-21) приміщення загальною площею 32,6 м2 за адресою: вул. Миколи Міхновського (Каткова), 1 з 01.11.2003 перебуває на балансовому обліку Управління комунальної власності міста.
Отже, відповідач, як балансоутримувач зазначеного нежитлового приміщення, отримував теплову енергію для опалення цього приміщення, оскільки вищевказане приміщення не відокремлене від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку за зазначеною адресою.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання виконав, постачання теплоносія впродовж усього опалювального періоду проводилось, не порушуючи щорічні розпорядження виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», проте відповідач у порушення вимог закону за отриману теплову енергію не сплатив.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» направило Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради претензію № 13289/15470 від 16.06.2025 (а.с. 62-63), у якій указало про невиконання відповідачем умов індивідуального договору № 13289 від 05.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 (без урахування коригувань за минулі періоди) в сумі 41 354,22 грн, а також про необхідність сплати даної заборгованості.
За твердженням позивача, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради не виконало законодавчий обов'язок щодо оплати за отримані за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 послуги з постачання теплової енергії в сумі 40 564,03 грн та за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 у сумі 790,19 гривень.
На підтвердження своїх доводів Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» надало до суду такі документи:
- акт № 81 від 26.10.2021 про подачу теплової енергії, акт № 218 від 01.04.2022 про припинення подачі теплової енергії (а.с. 22);
- акт від 01.11.2022 про подачу теплової енергії, акт від 23.03.2023 про припинення подачі теплової енергії (а.с. 22-23);
- акт від 14.11.2023 про подачу теплової енергії, акт від 28.03.2024 про припинення подачі теплової енергії (а.с. 23-24);
- акт від 02.11.2024 про подачу теплової енергії, акт від 27.03.2025 про припинення подачі теплової енергії (а.с. 24-25);
- звіти про споживання теплової енергії за загальний період з 05.11.2021 до 29.03.2025 (а.с.26-37);
- рахунок-фактуру № 13289 від 07.04.2025 (а.с. 52);
- рахунок-фактуру № 13289 від 06.05.2025 (а.с. 53);
- рахунок-фактуру № 13289 від 03.06.2025 (а.с. 54);
- реєстри рахунків-фактур, актів приймання-передачі та розшифровок нарахувань за березень - травень 2025 року (а.с. 55-58);
- розрахунок заборгованості по договору № 13289 за період з 05.11.2021 р. по 31.05.2025 р. (а.с. 60).
Відповідач не погоджується з позицією позивача та у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог з таких підстав.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради посилається на його обсяг повноважень, що визначені в Положенні про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, що затверджено в новій редакції рішенням Криворізької міської ради від 23.09.2020 № 5014 (далі - Положення). У Положенні зазначено, що основними завданнями та функціями управління є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна.
Таким чином, повноваження управління чітко визначені Криворізькою міською радою, здійснюються в межах рішень міської ради і не свідчать про виконання всіх функцій власника комунального майна. Серед делегованих відсутні повноваження утримання, оплати житлово-комунальних послуг за користування нерухомим майном комунальної власності.
Відповідач відповідно до Положення обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об'єктів з метою надання їх в орендне користування або приватизації.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, посилаючись на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», вказує, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
- виконавець комунальної послуги;
- індивідуальний споживач.
Отже, відповідач, як балансоутримувач, не є учасником правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.
На думку Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» не надало докази реєстрації спірного нежитлового приміщення за відповідачем чи договір з власником цього приміщення щодо обов'язку його утримання, тому Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», тому є обов'язковим для сторін на підставі закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», водночас відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є одним з основних обов'язків споживача теплової енергії.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Згідно з ч. 1 ст. 6 даного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідач не заперечує, що зазначений у позові об'єкт нерухомого майна, до якого здійснювалось постачання теплової енергії, є комунальною власністю.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є юридичною особою публічного права та знаходиться у структурі органів місцевого самоврядування.
Рішенням Криворізької міської ради від 23.09.2020 № 5014 затверджено нову редакцію Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі - Положення).
На підставі п. 1.1 Положення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надалі - Управління) є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, створюється та ліквідується відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням міської ради в межах затвердженої нею структури за пропозицією міського голови та реєструється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» й іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткової організації.
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 Положення основними завданнями та функціями Управління є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна.
На підставі пп. 2.2.1.8.1, 2.2.1.9, 2.2.3.1, 2.2.4.2, 2.2.4.14 п. 2.2 Управління відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань:
у сфері управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу:
- надає до управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради документи щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на нерухоме майно, що перебуває на його балансі;
- здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених бюджетних коштів для виконання наданих повноважень;
у сфері оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста:
- укладає договори;
у сфері організації та ведення бухгалтерського обліку:
- обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі;
- передає договори про надання послуг, укладені із суб'єктами господарювання, для подальшої реєстрації зобов'язань до управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області.
Згідно з п. 3.3 Положення Управління в межах наданих йому повноважень зобов'язане здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями міської ради, цим Положенням; контроль за збереженням, ефективним використанням комунального майна, що перебуває на його балансовому обліку; оперативно вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Таким чином, з урахуванням визначення в Законі Україні «Про житлово-комунальні послуги» поняття «індивідуальний споживач» та переліку прав і обов'язків Управління, визначених Положенням, саме Управління є особою, якій за згодою власника передано нерухоме майно для користування і, відповідно, отримання житлово-комунальних послуг.
При цьому саме на Управління покладений обов'язок передачі документів для реєстрації за територіальною громадою м. Кривий Ріг в особі Криворізької міської ради права власності на нерухоме майно, що перебуває на балансі Управління.
З огляду на викладені вище норми, суд вважає, що саме Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є особою, яка здійснює управління нежитловим приміщенням загальною площею 32,6 м2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Міхновського (до перейменування - вул. Каткова), буд. 1 та споживачем послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою.
На підставі п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний:
- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
На підставі ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 13 цього Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1 оприлюдненого Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» індивідуального договору від 05.10.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір (а.с. 12-16, далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 2 Договору даний Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Буд. № 1 по вул. Миколи Міхновського в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в який вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 32,6 м2, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з дня опублікування (05.10.2021) відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, індивідуальний договір між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є укладеним з 05.11.2021 (позивачем цьому договору присвоєно №13289).
Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього Договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
На підставі пункту 5 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
На підставі пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Згідно з пунктом 13 Договору у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Згідно з абзацом 1 пункту 16 Договору на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Згідно з пунктом 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Згідно з пунктом 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього Договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до пункту 34 Договору споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з пунктом 36 Договору під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Відповідно до пункту 37 Договору у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку:
в першу чергу - в рахунок плати за послугу;
в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
На підставі підпунктів 3, 6 пункту 41 Договору споживач зобов'язаний:
- оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором;
- у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим Договором.
Згідно з пунктом 44 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору відповідно до цього Договору або Закону.
Згідно з пунктом 51 Договору цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до пункту 52 Договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Додатковою угодою від 05.06.2024 до Договору (а.с. 17) абзац 2 пункту 33 розділу «Ціна та порядок оплати послуги, порядок та умови внесення змін до Договору щодо ціни послуги» Договору змінено та викладено його в наступній редакції:
«Рахунок надається на паперовому носії. У разі зазначення електронної пошти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виконавець надсилає рахунки в електронній формі на офіційну електронну пошту споживача та/або на електронну пошту, вказану споживачем».
Наданими позивачем доказами підтверджується постачання теплової енергії відповідачу до нежитлового приміщення загальною площею 32,6 м2 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Миколи Міхновського (до перейменування - вул. Каткова), буд. 1.
Як убачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» надало до суду звіти за спірний період (а.с. 26-37), у яких указані дати, зміст та обсяг господарських операцій, одиниця виміру - Гкал.
Таким чином, позивач надав детальний розрахунок теплового навантаження, кількість теплової енергії, витраченої на спірне приміщення в період з 05.11.2021 до 27.03.2025, з урахуванням тарифів, на загальну суму 40 564,03 грн, що не спростовано відповідачем.
Крім того, за спірний період з 05.11.2021 до 31.05.2025 Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» нарахувало Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради плату за абонентське обслуговування в сумі 790,19 гривень.
Рахунки-фактури за спірний період та розрахунок заборгованості по Договору № 13289 направлялись відповідачу як окремо, так і разом із претензією та отримані Управлінням комунальної власної міста виконкому Криворізької міської ради, що підтверджується відбитками його штампів на супровідних листах позивача № 283/13 від 16.04.2025, № 346/13 від 12.05.2025, №412/13 від 05.06.2025, № 433/13 від 18.06.2025 (а.с. 55-58, 62-63), однак не оплачені відповідачем.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладеного, надані Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» докази на підтвердження заборгованості Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 у сумі 40 564,03 грн та плати за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 в сумі 790,19 грн є більш вірогідними, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування в загальному розмірі 41 354,22 грн підлягають задоволенню.
Також позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати, пеню та 3% річних.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» нарахувало та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 420,32 грн за період із травня 2025 року до червня 2025 року.
З приводу зазначеної позовної вимоги суд указує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Ураховуючи вищевикладене, позивачем інфляційні втрати розраховані правильно, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 420,32 гривень.
За результатами перевірки судом правильності здійсненого Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» розрахунку 3% річних арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 161,42 грн підлягає задоволенню.
З приводу нарахування пені суд зазначає таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 45 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
У зв'язку з порушенням Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради строків оплати за теплову енергію позивач розрахував та просить суд стягнути пеню за період з 01.05.2025 до 14.07.2025 у сумі 196,38 гривень.
Перевіркою судом цього розрахунку пені арифметичних помилок не виявлено, тому позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 196,38 гривень.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, тому з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» підлягають стягненню 42 132,34 грн, у тому числі заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 у сумі 40 564,03 грн, плата за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 у сумі 790,19 грн, інфляційні втрати в сумі 420,32 грн, пеня в сумі 196,38 грн та 3% річних у сумі 161,42 гривень.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізька міська рада, про стягнення 42 132,34 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 42 132,34 грн (сорок дві тисячі сто тридцять дві гривні 34 копійки), у тому числі заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 до 27.03.2025 у сумі 40 564,03 грн (сорок тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 03 копійки), плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 до 31.05.2025 у сумі 790,19 грн (сімсот дев'яносто гривень 19 копійок), інфляційні втрати в сумі 420,32 грн (чотириста двадцять гривень 32 копійки), пеню в сумі 196,38грн (сто дев'яносто шість гривень 38 копійок), 3% річних у сумі 161,42 грн (сто шістдесят одна гривня 42 копійки), судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 20.10.2025.
Суддя В.О. Дичко