вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3750/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 32 327 890,41 грн.
Представники:
від позивача Добровольський А.Т.
від відповідача не з'явився
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 32 000 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором позики № 2402529 від 20.12.2024; 298 958,90 грн. - пені та 28 931,51 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 2402529 від 20.12.2024 в частині повного та своєчасного повернення суми позики.
У межах визначеного законом строку відповідачу була надана можливість скористались своїм правом на подання відзиву з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 15.07.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3750/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2025.
29.07.2025 від АТ "Дніпроазот" через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання, в якому останнє просить відкласти підготовче засідання та надати додатковий, розумний строк для підготовки та надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 30.07.2025 господарським судом задоволено зазначене вище клопотання відповідача, продовжено Акціонерному товариству "Дніпроазот" строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.08.2025 та відкладено підготовче засідання до 09.09.2025.
08.09.2025 від АТ "Дніпроазот" через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи для надання можливості АТ "Дніпроазот" забезпечити явку свого представника у судове засідання, підготовки та надання відзиву на позов, у разі неможливості надання додаткового часу - провести засідання 09.09.2025 без участі представника відповідача.
Господарським судом відмовлено у задоволенні зазначеного вище клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати та надати відзив на позовну заяву, про що зазначено в ухвалі від 09.09.2025.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим господарський суд завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 08.10.2025, про що постановив ухвалу від 09.09.2025.
У судове засідання, що відбулося 08.10.2025, представник відповідача не з'явився, проте, останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 09.09.2025) до електронного кабінету АТ "Дніпроазот" 10.09.2025 20:24.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
08.10.2025 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позики № 2402529 від 20.12.2024 в частині повного та своєчасного повернення суми позики; наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача пені та річних (за вказаний позивачем період) за прострочення виконання грошового зобов'язання.
20.12.2024 Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позикодавець, позивач у даній справі) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (далі - позичальник, відповідач у даній справі) укладено договір позики № 2402529 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору позикодавець надає позичальнику безвідсоткову цільову позику, а позичальник зобов'язується використати отриману позику за цільовим призначенням та повернути її позикодавцю у строк та в порядку, що встановлені цим договором.
Позика надається позикодавцем на безвідсотковій (безоплатній) та поворотній основі, будь-які відсотки та інші види компенсацій у якості плати за користування грошовими коштами позикодавцем не нараховуються і позичальником не сплачуються (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору мета позики позичальнику - поповнення обігових коштів позичальника для здійснення ним господарської діяльності.
У пункті 3.1. договору сторонами узгоджено, що сума позики складає 75 000 000,00 грн.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що позикодавець зобов'язується надавати позичальнику позику, визначену у п. 3.1. договору, окремими платежами на підставі відповідних листів позичальника, в яких мають бути вказані сума і дата платежу.
Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок позичальника в установі банку. Позика може надаватися окремими частинами (платежами) (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору строк повернення позики позичальником - до 20.06.2025. Вказаний строк може бути скорочений або продовжений за згодою сторін.
Згідно з пунктом 5.2. договору позичальник має право повернути позику достроково та здійснювати її повернення частинами (окремими платежами). У випадку повного повернення позичених коштів позикодавцю до спливу строку дії цього договору, він (договір) вважається достроково припиненим за згодою сторін.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що позика повертається позикодавцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку.
Позика вважається повернутою позичальником з моменту зарахування всієї грошової суми, що позичалася, на рахунок позикодавця в установі банку (пункт 6.2. договору).
Позикодавець має право у будь-який час звернутися до позичальника з письмовою вимогою про повернення позики. У цьому випадку позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю всю суму позики протягом 3 календарних днів з дати отримання ним письмової вимоги позикодавця про повернення позики (пункт 6.3. договору).
Відповідно до пункту 8.1. договору останній набирає чинності (є укладеним) з моменту перерахування позикодавцем позичальнику грошових коштів в якості позики.
Строк дії договору до 21.06.2025. Сплив строку дії договору не звільняє позичальника від обов'язку повернути позикодавцю позичені кошти в повному обсязі (пункт 8.2. договору).
20.12.2024 АТ "Дніпроазот" звернувся до позивача із листом № 027/210 щодо надання безвідсоткової цільової позики в розмірі 27 000 000,00 грн. за договором позики № 2402529 від 20.12.2024 у зв'язку з нестачею обігових коштів для здійснення поточної діяльності, а саме на виплату заробітної плати працівникам підприємства.
На виконання умов спірного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 27 000 000,00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 280121 від 20.12.2024.
28.02.2025 АТ "Дніпроазот" звернувся до позивача із листом № 027/043 щодо надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 20 000 000,00 грн. за договором позики № 2402529 від 20.12.2024 у зв'язку з нестачею обігових коштів для підтримки жіттєдіяльності, а саме на виплату заробітної плати, оплату податків та інших критичних платежів.
Листом № 29-6601 від 03.03.2025 АТ "Нікопольський завод феросплавів" повідомив відповідача про те, що має дефіцит з обіговими коштами, у зв'язку з чим зазначає про можливість надання поворотної фінансової допомоги за спірним договором у розмірі 5 000 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі платіжної інструкції № 281113 від 04.03.2025 перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн.
У подальшому, 12.05.2025 позивач звернувся до відповідача із листом № 13-6601, в якому повідомив останнього про неможливість подальшого продовження терміну дії договору позики № 2402529 від 20.12.2024 та просив повернути надану позику в сумі 32 000 000,00 грн., враховуючи п. 5.1. договору, в строк до 20.06.2025.
26.05.2025 АТ "Дніпроазот" звернувся до позивача із листом № 027/077 з проханням розглянути можливість продовження терміну дії спірного договору до 20.12.2025.
Звертаючись з даним позовом до суду АТ "Нікопольський завод феросплавів" зазначає про те, що у листі № 13-6601 від 12.05.2025 його підприємством чітко висловлено відмову від продовження строку дії договору позики № 2402529 від 20.12.2024 та підтверджено вимогу щодо повернення коштів у строк до 20.06.2025.
Так, за твердженням позивача, станом на день пред'явлення позову відповідачем не виконано зобов'язання за спірним договором, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 32 000 000,00 грн., що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання позики.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позики Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" перерахувало на поточний рахунок відповідача - Акціонерного товариства "Дніпроазот" грошові кошти у загальному розмірі 32 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 280121 від 20.12.2024 на суму 27 000 000,00 грн. та № 281113 від 04.03.2025 на суму 5 000 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, у пункті 5.1. договору сторонами узгоджено строк повернення позики позичальником - до 20.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів виконання зобов'язання з повернення позикодавцеві позики в сумі 32 000 000,00 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені (на підставі пункту 7.2. договору) за загальний період прострочення з 21.06.2025 по 01.07.2025 в сумі 298 958,90 грн. та річних (на підставі статті 625 Цивільного кодексу України) за загальний період прострочення з 21.06.2025 по 01.07.2025 в сумі 28 931,51 грн. господарський суд зазначає про таке.
Пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку неповернення та/або несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми неповернутої та/або несвоєчасно повернутої позики за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим пунктом не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало б бути виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
- у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (закорема, пені) за таке прострочення.
Водночас, господарський суд наголошує, що тлумачення неведеної норми також свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов'язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику. Тобто, законодавець чітко не визначив, що зобов'язання мають виникати саме із договорів позики, а вказав про виникнення зобов'язань за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано позику.
Вищенаведене, в свою чергу, свідчить про те, що Акціонерне товариство "Дніпроазот" є позичальником у правовідносинах з Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", відповідно до правовідносин сторін у даній справі підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення відповідача як позичальника від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов'язань за договором позики (договором, за яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)).
З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені та річних за вказаний позивачем у розрахунку період (період дії в Україні воєнного стану).
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІВ, будинок 310, код ЄДРПОУ 00186520) 32 000 000,00 грн. - основного боргу та 384 000,00 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 32 384 000,00 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 20.10.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко