вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/1188/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Іванець В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код - 40121452
до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, 21036, код - 40310643
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116
про стягнення 5 430,85 грн
за участю представників:
позивача: Єгоров Валерій Сергійович
відповідача: не з'явився
третьої особи: не з'явився
27.08.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про стягнення 5 430,85 грн заборгованості, з яких 3 022,15 грн основного боргу, 365,97 грн пені, 309,51 грн 3% річних, 1 733,22 грн інфляційних втрат за договором постачання природного газу.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1188/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляд у справи по суті на 24.09.2025 року.
16.09.2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 16.09.2025 року) (вх.канц. № 01-34/9845/25), у якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
16.09.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну (б/н від 16.09.2025 року) (вх.канц. № 01-34/9852/25).
19.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 19.09.2025 року) (вх.канц. №01-34/10034/25).
У судовому засіданні 24.09.2025 року постановлено ухвалу про залучення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
25.09.2025 року від представника позивача до суду на виконання вимог ухвали суду надійшла заява (б/н від 25.09.2025 року) (вх.канц. № 01-34/10268/25).
Ухвалою суд від 26.09.2025 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", адвоката Єгорова Валерія Сергійовича у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
14.10.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 14.10.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1115/25), в якій останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності за наявними матеріалами справи.
У судовому засідання 15.10.2025 року прийняв участь представник позивача. Представники відповідача та третьої особи правом участі в судовому засідання не скористались.
Щодо обізнаності третьої особи про судове засідання, суд зазначає наступне.
Ухвалу суду від 24.09.2025 року надіслано третій особі засобами електронного зв'язку до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 24.09.2025 року надіслано та доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення третьої особи та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак учасники не скористалися правом участі у судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомлених відповідача та третьої особи.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов типового договору, в частині оплати поставленого природного газу, утворилась заборгованість 5 430,85 грн.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до суду про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області 3 022,15 грн основного боргу, 365,97 грн пені, 309,51 грн 3% річних, 1 733,22 грн інфляційних втрат за постачання природного газу.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає заявлені позовні безпідставними та необґрунтованими, вказуючи на те що станом на 23.11.2021 року відповідач перебував у договірних відносинах щодо постачання природного газу з іншим суб'єктом - «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
30.11.2021 року представниками сторін за Договором підписано Акт приймання-передачі природного газу, згідно з яким Споживач в листопаді 2021 року отримав від Постачальника 0,65855 тис куб м газу. Розрахунки за спожитий у листопаді, від початку дії Договору, газ проведено в повному обсязі .
З урахуванням чого, у відповідача відсутні підстави визнавати заборгованість за газ, нібито отриманий від позивача 23, 24 та 25 листопада 2021 року, тому що цей період припадає на період дії Договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», по якому здійснена відповідна оплата.
Також, відповідач зазначає, що є бюджетною організацією, а тому факт подвійної оплати обсягів природного газу, отриманого впродовж 23-25 листопада 2021 року буде перевитратою коштів Державного бюджету (т. 1, а.с. 60-77).
У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає що доводи викладені у відзиві, є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи з урахуванням наступного.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 року по 25.11.2021 року автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.11.2021 по 25.11.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 08.07.2025 року № ТОВВИХ-25-10591 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).
Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.11.2021 року по 25.11.2021 року саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу Відповідачу в період з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Відповідно до пункту 3.2 Договору постачання природного газу від 23.11.2021 № 01-1256/21-БО-Т, укладеного між Відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Пунктом 3.1 цього Договору визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання- передачі. Такий акт, що підтверджував би постачання природного газу відповідачу іншим постачальником в період з 01.11.2021 по 25.11.2021, в матеріалах справи відсутній. Наданий відповідачем акт жодним чином не спростовує факт постачання газу позивачем (т. 1, а.с. 78-81).
Суд розглянув матеріали справи, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та встановив наступне.
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 року № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (Оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 08.07.2025 року № ТОВВИХ-25-10591 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS000148МНV009; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Згідно з Формою № 10, відповідач був зареєстрований в Реєстрі Споживачів постачальника "останньої надії".
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Згідно п. 1.2 Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.
Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2 Договору).
Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 Договору).
Підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2 Договору).
Згідно п. 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.
Об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 Договору).
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Договору).
У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником (п. 11.1 Договору).
Позивачем на виконання умов укладеного договору поставлено відповідачу природний газ в об'ємі 192,37 куб.м на загальну суму 3 022,15 грн (за період з 01.11.2021 року по 25.11.2021 року). Однак відповідачем не проведено розрахунок за поставлений природній газ.
24.04.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу № 119/4.1.2-22075-2024 про сплату заборгованості за природний газ (т. 1, а.с. 35).
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань умовами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово.
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" проведено нарахування вартості спожитого ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, умови щодо порядку здійснення оплати визначені в пункті 4.4. Договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов п. 4.4. Договору за отриманий природний газ не розрахувався, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений природний газ становить 3 022,15 грн.
Матеріалами справи спростовано доводи відповідача стосовно оплати спожитого газу на користь третьої особи, а також здійснення постачання природного газу у межах спірного періоду не позивачем, а ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Відповідно до пункту 3.2 Договору постачання природного газу від 23.11.2021 № 01-1256/21-БО-Т, укладеного між Відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, в період з 01.11.2021 по 25.11.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 08.07.2025 № ТОВВИХ-25-10591 та інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).
Дійсно, між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ГУ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ укладено договір постачання природного газу від 23.11.2021 року № 01-1256/21-БО-Т.
Відповідно до умов Договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Таким чином, постачання природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ГУ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ за договором 23.11.2021 року №01-1256/21-БО-Т здійснювалось з 26.11.2021 року, що підтверджується відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000148MHV009, а також поясненнями третьої особи (т. 1 а.с. 141-150).
З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 3 022,15 грн основного боргу у повному обсязі.
Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з 309,51 грн 3% річних, 1 733,22 грн інфляційних втрат та 365,97 грн пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені за період прострочення з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 01.01.2022 року по 31.05.2023 року на суму 3 022,15 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача перебуває в межах розрахунку суду.
Отже, позов в частині стягнення з відповідача 309,51 грн 3% річних, 1 733,22 грн інфляційних втрат та 365,97 грн пені підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, 21036, код - 40310643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код - 40121452) 3 022,15 грн - основного боргу, 309,51 грн - 3% річних, 1 733,22 грн - інфляційних втрат, 365,97 грн - пені, 2 422,40 грн - судових витрат по сплаті судового збору,
3. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на електронні адреси: позивачу - info@gas.ua, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - nfo@vingudpss.gov.ua, третій особі - ngt@naftogaztrading.com.ua.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
3 - відповідачу (вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, 21036)
4 - третій особі (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)