вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1140/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, Вінницька область, 21021)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" (пров. Бутишев, буд. 10, офіс 10. м. Київ, 01010)
про стягнення 46534,57 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" 46534,57 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором будівельного підряду №1582 про закупівлю робіт за державні кошти від 07.12.2023 в частині своєчасного виконання обумовлених робіт, внаслідок чого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагробуд-Р" 46534,57 грн штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 20.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1140/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.09.2025 о 09.30 год. Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 21.08.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За результатами слухання справи 11.09.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.10.2025 о 14:00 год., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
В судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені сторони своїх повноважних представників не направили. Водночас представниця позивача надіслала заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити у її відсутності, а позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
07.12.2023 між Головним управлінням ДСНС України у Вінницькій області (Замовник) та ТОВ "Промагробуд-Р" (Підрядник) укладено договір будівельного підряду №1582, відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк будівельні роботи за предметом закупівлі: виконання робіт по об'єкту "Реконструкція з прибудовою будівлі державної пожежно-рятувальної частини №19, ГУ ДСНС України у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, м. Калинівка, вулиця Промислова, 75" (з поставкою твердопаливного котла - Замовника) (ДК 021:2015:45454000-04 Реконструкція) (а.с.8-10).
Умовами вказаного Договору передбачалися обсяг, якість та умови виконання робіт, ціна договору та порядок розрахунків, права і обов'язки сторін, порядок здачі-приймання робіт, якість та гарантійні зобов'язання, відповідальність сторін, тощо.
Крім того, протягом терміну дії Договору сторонами укладалась низка додаткових угод з метою уточнення графіків робіт та обсягів фінансування. Зокрема: додаткова угода №2/1762 від 26.12.2023 щодо внесення змін у графік фінансування; додаткова угода №3/184 від 04.03.2024 щодо термінів виконання робіт; додаткова угода №4/959 від 28.08.2024 щодо зменшення обсягів закупівлі (а.с.13, 15, 17).
Позивач стверджує, що відповідно до графіку фінансування робіт (додаток №4 до Договору в редакції від 28.08.2024) передбачено, що Підрядник зобов'язується виконати у 2024 році роботи по об'єкту на суму 1 177 155,54 грн. Водночас згідно із Актом №2 приймання-виконання будівельних робіт за серпень 2024 роботи виконані лише на суму 651974,05 грн.
Починаючи із 30.08.2024 року відповідач без попередження та будь-якого повідомлення Замовника, підрядні роботи перестав виконувати.
Враховуючи ці обставини позивачем в односторонньому порядку було розірвано Договір на підставі п.10.3, надіславши відповідний лист (а.с.29).
Після чого позивачем в силу вимог п.11.2 Договору нараховано відповідачу пеню за затримку початку робіт в сумі 46534,57 грн, що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком (а.с.37).
Претензією від 10.03.2025 року відповідача повідомлено про необхідність сплатити штрафні санкції (а.с.33-34). Проте вона залишена без реагування.
З огляду на встановлені обставини справи суд враховує таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Правовідносини та зобов'язання, що виникли між сторонами є правовідносинами з будівельного підряду, які врегульовано положенням ст.785 ЦК України.
Зокрема, частиною 1 ст.785 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За змістом ст. 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. А згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу виконання відповідачем не в повному обсязі підрядних робіт, тобто не виконання усіх взятих на себе відповідно до договору підряду зобов'язань.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому ст.611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, до яких серед іншого належить неустойка.
Таким чином, позивач, вважаючи, що відповідач як підрядник перестав виконувати роботи, які зобов'язаний був виконати у 2024 році відповідно до календарного плану та у запланованих обсягах, розірвав договір підряду в односторонньому порядку та нарахував відповідачу пеню відповідно до п.11.2 Договору на суму 46534,57 грн., тобто виходячи із суми невиконаних робіт у розмірі 525181,49 грн та за період з 30.08.2024 по 31.12.2024.
Разом із тим, аналізуючи зміст положень п.11.2 Договору, суд дійшов висновку, що позивач невірно здійснив правову кваліфікацію підстав застосування відповідальності у вигляді пені до спірних правовідносин.
Зокрема, відповідальність сторін визначена розділом 11 Договору. При цьому пункт 11.1 вказує про загальні підстави відповідальності за неналежне виконання зобов'язань згідно з вимогами чинного законодавства та Договору.
Водночас пункти 11.2 та 11.3 окремо розділяють відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення умов договору Пірядником та Замовником відповідно.
Судом встановлено та, як власне вказує позивач, спірних правовідносин у даній справі стосується саме п.11.2, який визначає відповідальність Підрядника.
Зміст положень п.11.2 Договору вказує, що Підрядник сплачує Замовнику пеню за кожен день затримки початку робіт від ціни Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
На переконання суду, словосполучення "затримка початку робіт", що міститься у п.11.2 Договору, не викликає жодного неоднозначного розуміння та різного змістовного тлумачення. Смислове значення даного словосполучення вказує на невчинення підрядником жодних дій, які витікають із його зобов'язань.
Тобто, за правовою природою договору підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник їх оплатити. При цьому щоб збудувати об'єкт чи виконати інші будівельні роботи їх як мінімум потрібно розпочати. Відтак зміст вказаної відповідальності у вигляді пені і полягає у стимулюванні Підрядника саме в контексті обов'язку вчасно розпочати будівництво.
Натомість у даних спірних правовідносинах роботи фактично були розпочаті Підрядником і значна їх частина була виконана, що стверджується відповідним Актом №2 приймання-виконання будівельних робіт за серпень 2024 (а.с.22-23).
Таким чином, відповідальність, визначена п.11.2 Договору, застосуванню до відповідача не підлягає, оскільки вона настає за порушення інших зобов'язань, а саме за затримку розпочати підрядні роботи в цілому.
Отже, встановлені судом обставини свідчать про відсутність будь-яких обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою в позові в повному обсязі понесений позивачем судовий збір у розмірі 2422,4 грн підлягає залишенню за ним. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,4 грн залишити за позивачем.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 21 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.