20.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5132/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Горбенко І.В. (в залі суду); Цюпа Ю.О. (в залі суду);
від відповідача: Муходінов М.Л. (власні засоби);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 (суддя Скриннікова Н.С., повний текст якого підписаний 29.04.2025) у справі № 904/5132/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", м. Кривий Ріг
до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг
про визнання укладеним Акту № 16 від 09.09.2024 та стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 12 314 384 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської звернулося ТОВ "Криворіжпромтехсервіс" з позовом до ПрАТ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про визнання укладеним акту № 16 від 09.09.2024 та стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 12 314 384 грн.
Позивач просить суд визнати укладеним акт № 16 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей та стягнути з відповідача основний борг в сумі 12 000 000, 00 грн. пеню в сумі 54 000, 00 грн., інфляційні витрати в сумі 216 000, 00 грн., 3% річних в сумі 44 384, 00 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов договору № 2056-35 від 14.12.2023 на виконання робіт щодо відновлення матеріальних цінностей, зокрема Цапфи розвантажувальній млина ММС кр.3Бу66.10-10А ВД№25-01-Р2, яке виразилося у не оплаті виконаних та переданих робіт.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 у справі №904/5132/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ТОВ “Криворіжпромтехсервіс» основний борг в сумі 12 000 000,00 грн.; пеню в сумі 54 000,00 грн; інфляційні втрати в сумі 216 000,00 грн; 3% річних в сумі 44 384,00 грн.; витрати зі сплати судового збору в сумі 184 715,76 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 54 000 грн. пені та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 9000,00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
Сума пені, яка заявлена позивачем до стягнення, за своєю правовою природою є заходом юридичної відповідальності. Тому, враховуючи зміст Акту на систематичне відновлення № 16, який містять окремі строки: «Всього до сплати (без ПДВ)», «Податок на додану вартість (20%)», «Всього до сплати (з ПДВ)», правильним є невключення до платежу суми ПДВ під час розрахунку розміру пені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16910/20.
Таким чином, з відповідача підлягало стягненню 54 000,00 грн пені без урахування 20% ПДВ, тобто 54 000,00/1,2 = 45 000,00 грн.
Позивач у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «ІНГЗК» на рішення від 29.04.2025 у справі № 904/5132/24 та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив подано з клопотанням про поновлення строку на його подання, яке обґрунтоване укладенням договору з представником 25.06.2025 №82, наданням представнику доступу до справи 05.07.2025, перебуванням у щорічній відпустці з 04.07.2025 по 27.07.2025.
Розглянувши вказане клопотання, суд встановив наступне.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справі на рішення суду і встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалу отримано сторонами, зокрема позивачем в електронний кабінет 02.06.2025 о 19:24 годині. Отже, з урахуванням норм ч.6 ст.242 ГПК України вона вважається врученою 03.07.2025.
Тобто, відзив на апеляційну скаргу мав бути поданий позивачем до 13.07.2025.
В свою чергу, останній надійшов до суду 29.07.2025.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас суд не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом (правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Як встановлено ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, клопотання позивача про поновлення строку, що встановлений судом, є безпідставним.
З урахуванням наведеного вище, клопотання ТОВ «Криворіжпромтехсервіс» про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу у цій справі необхідно залишити без задоволення.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 118 ГПК України).
Отже, відзив на апеляційну скаргу, поданий ТОВ «Криворіжпромтехсервіс», суд залишає без розгляду.
Такі ж висновки щодо застосування статті 119 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 19.05.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції;
23.05.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2025 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
30.05.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 23.05.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 у справі № 904/5132/24; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 20.10.2025.
06.10.2025 до суду від представника відповідача Муходінова М.Л. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
20.10.2025 розпорядженням керівника апарату суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Верхогляд Т.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/5132/24 (44760).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025, справу №904/5132/24 (44760) передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Мороз В.Ф., Чередко А.Є.
20.10.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній повідомляє, що в процесі розгляду справи № 904/5132/24 в Центральному апеляційному господарському суді Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромтехсервіс» та Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» досягли домовленості про укладення мирової угоди у справі.
Як зазначає скаржник, мирова угода підписана з боку Позивача - ТОВ «КПТС» та перебуває на узгодженні та підписанні у Відповідача - ПрАТ «ІНГЗК».
Враховуючи викладене, а також наявну необхідність в додатковому часі для узгодження та підписання мирової угоди у справі № 904/5132/24 з боку відповідача з подальшим поданням до суду заяви про затвердження мирової угоди просить відкласти розгляд справи № 904/5132/24, призначений у судовому засіданні на 20.10.2025 о 14:30 год., на іншу дату.
В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали достатньо часу подати письмові заяви по суті справи.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, судова колегія протокольною ухвалою дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.
В судовому засіданні 20.10.2025 представники сторін надали свої пояснення щодо скарги.
В судовому засіданні 20.10.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частину постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Предметом позову є вимога про визнання укладеним акту № 16 від 09.09.2024 та стягнення основного боргу із врахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 12 314 384, 00 грн.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з належним укладенням договору, підтвердження належного виконання робіт, вартості виконаних робіт, встановлення обставин прийнятті/відмови від прийняття виконаних робіт, визначення наявності/відсутності заборгованості та обов'язку заплатити, допущення невиконання (прострочення боржника) зобов'язань відповідачем, наявність підстав для стягнення коштів у заявлених до стягнення сумах.
Підставою позову позивач визначає порушення відповідачем умов договору № 2056-35 від 14.12.2023 на виконання робіт щодо відновлення матеріальних цінностей, зокрема Цапфи розвантажувальній млина ММС кр.3Бу66.10-10А ВД№25-01-Р2, яке виразилося у не оплаті виконаних та переданих робіт.
14.12.2023 між ТОВ “Криворіжпромтехсервіс» (Підрядник) та ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Замовник) укладено договір №2056-35.
За умовами цього договору (витяги).
Пункт 1.1. замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у порядку і на умовах цього Договору роботи з відновлення матеріальних цінностей ПрАТ “ІНГЗК», перелік яких наведено у відповідних додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Роботи виконуються на території Підрядника.
Пункт 1.2. Замовник зобов'язується надати Підряднику матеріальні цінності для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та у строки, передбачені цим Договором.
Пункт 2.1. Загальні строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів визначаються у відповідних Специфікаціях, Додаткових угодах, додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору, та конкретизуються (мають уточнятися) на поточний місяць в “Графіках виконаних робіт» (Додаток №4 до договору). В межах строків виконання робіт вказаних в Специфікаціях, роботи виконуються на загальних умовах без врахування вихідних святкових та неробочих днів, якщо інше не вказано у Специфікації. Особливі умови виконання робіт можуть бути визначені у додатках.
Пункт 2.3. Фактичний термін закінчення окремих обсягів робіт визначається датою підписання Замовником акту виконаних робіт з додатками.
Пункт 3.1. Ціна робіт відповідає рівню звичайних цін, виходячи із специфіки і способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами Специфікацій.
Пункт 4.1. Оплата Замовником виконаних робіт проводиться поетапно, протягом строку, зазначеного в кожній Специфікації до Договору окремо від дати підписання Сторонами Актів виконаних робіт на підставі наданих Підрядником рахунків та податкових накладних в облік.
Пункт 5.1. склад робіт за цим Договором, а також їх окремих обсягів, визначається на основі відомостей дефектів технічних завдань та вказується в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пункт 5.2. Замовник підписує, скріплює печаткою та направляє на адресу Підрядника відповідний Додаток (Специфікацію), який має містити склад та кількість об'єктів робіт, підставу для їх визначення, вартість робіт, гарантійні строки експлуатації.
Пункт 5.3 (абз. 2) Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт в обсягах відомості дефектів та за вартістю, узгодженої Сторонами у відповідній специфікації до Договору.
Пункт 7.1.10 Підрядник зобов'язується із дотриманням вимог діючого законодавства (у тому числі) із застосуванням у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи Підрядника та спеціалізованого програмного забезпечення, що буде застосовуватися для реєстрації податкових накладних) здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 7.2.1. Підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах та у строки, що обумовлені в цьому Договорі та Додатках до нього.
Пункт 8.3. приймання виконаних робіт виконується на території Замовника.
Пункт 8.4. (абз. 1) Зобов'язання щодо складання, оформлення та здачі в облік Замовнику Актів виконання робіт з Додатками, у відповідності до п.2.3. даного Договору, а також рахунків-фактур покладається на Підрядника. Зобов'язання Підрядника щодо виконання робіт не вважаються виконаними до надання оригіналів вказаних вище документів.
Пункт 8.5. Останній термін здачі Актів виконаних з Додатками, відповідно до п.2.3. цього Договору в облік Замовника - не пізніше ніж за 4 робочих дні до закінчення місяця виконання робіт/надання послуг.
Пункт 10.2. У разі порушення строку оплати виконаних робіт, Замовник виплачує Підряднику пеню у розмірі 0, 01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка була дійсна у період за який нараховується пеня.
Пункт 14.3. Відправка документів, заяв та претензій, пов'язаних із виконанням цього договору або, що випливають із нього повинна спрямовуватись Сторонами безпосередньо на адреси один одного, вказані у цьому Договорі у відповідності до строків та порядку, встановленими чинним законодавством та цим Договором.
Пункт 14.5. Цей договір діє до 31 грудня 2024 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором.
Пункт 14.15 Сторони домовились, що підписання документів (Договору, додаткових угод до нього, Додатків, що є невід'ємною частиною Договору, а також первинних та інших документів, що оформлюються для виконання Договору) у електронному вигляді відбуватиметься уповноваженими особами Сторін з використання кваліфікованих або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа у погодженій сторонами системі електронного обміну документами.
Пункт 14.15.2 Сторони домовилися про обмін електронними Документами за допомогою EDI.
Специфікація № 5 від 17.04.2024 до Договору № 2056-35 від 14.12.2023 (підписана електронним цифровим підписом замовника 23.04.2024 та підрядника 23.04.2024):
Замовник доручає, а Підрядник зобов'язаний виконати в порядку та на умовах Договору роботи:
П. 2. Найменування робіт: Відновлення цапфи розвантажувальної млину ММС кр.3Бу66.10-10А ВД №25-01-Р2, ціна без ПДВ - 10 000000,00 грн., термін виконання робіт: 75 календарних днів, гарантія на виконані роботи: 12 місяців.
Місце проведення відновлених робіт - територія Підрядника, з доставкою ремонтного фонду на відновлення і назад на ПРАТ “ІНГЗК», транспортом та за рахунок Підрядника.
Перед виконанням робіт виконується комісійна оцінка базового стану поверхні цапфи ММС, яка підлягає відновленню (наплавленню), із складанням відповідного акту за участю Підрядника та Замовника.
Обсяг робіт (для послуг): з матеріалами поставки Підрядника, в об'ємах та повній відповідності умовам відомостей дефектів, узгоджених Замовником.
Умови фіксації/перегляду договірної вартості та планові калькуляції з розшифрування договірної вартості, калькуляція - являється невід'ємно частиною Специфікації №5 (Додаток №3).
Оплата виконаних робіт провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 15 календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт обома сторонами.
Термін дії специфікації: до 31.12.2024 року.
Відповідно до Акту № 4901186945 від 16.04.2024 приймання-передачі для виконання робіт до позивача передано Цапфу розвантажувальну к.3Бу.66.10-10А.
Листом № 495 від 19.04.2024 відповідача (в особі представників РЗФ-2 та лабораторії) запрошено 20.04.2024 для комісійного проведення вимірів залишкової товщини, дефектоскопії та узгодження наплавних робіт (направлено на електрону пошту) (а.с. 205, 206).
Протоколом № 4 від 20.04.2024 визначено результати контролю Цапфи розвантажувальної млину к.3Бу.66.10-10А.
30.07.2024 на підставі товарно-транспортної накладної № 3007/24-1 Цапфу розвантажувальну млину к.3Бу.66.10-10А відправлено відповідачу, загальна сума 12 000 000, 00 грн разом з ПДВ, документи вантажем: акт від 30.07.2024
Протоколом № 15 від 31.07.2024 підтверджено результати контролю Цапфи розвантажувальної млину к.3Бу.66.10-10А.
31.07.2024 складено Акт-прийняття № 2450 за даними якого позивач поставив відповідачу відновлену цапфу розвантажувальну млину ММС к.3Бу.66.10-10А ВД№ 25-01-З2, сума без ПДВ 10 000 000, 00 грн.; місце прийняття РЗФ-2, накладна № 16 від 30.07.2024, специфікація № 5, договір № 2056-35 від 14.12.2023 за даними якого зауваження відсутні, товар прийнято (т.1 а.с. 213).
Цей акт є за своїм змістом є актом виконаних робіт, підписаний сторонами договору №2056-35 від 14.12.2023, тобто позивачем та відповідачем.
Дата підписання акту виконаних робіт визначена сторонами договору як фактичне закінчення терміну окремих робіт, що підтверджується умовами п. 2.3. Договору № 2056-35 від 14.12.2023.
Сторони у пункті 5.1. Договору погодили, що склад робіт вказується у додатках, яким є Специфікація № 5 від 17.04.2024.
Особливі умови робіт погоджені у п.3.1. Договору, в тому числі й ціна робіт, що мають бути виконані визначені у додатку до цього договору, зокрема у Специфікації № 5 від 17.04.2024.
Відповідно до п. 4.1. Договору оплата вже виконаних робіт здійснюється поетапно у визначені індивідуально строки, що закріплюється у специфікації від дати підписання Сторонами Актів виконаних робіт на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних в облік.
Позивач, не долучив до позову ані рахунку, ані податкової накладної щодо виконаних відновлювальних робіт Цапфи розвантажувальної млина ММС кр.3Бу66.10-10А ВД №25-01-Р2, однак це не спростовує вірогідність в силу ст. 79 ГПК України наявності таких документів.
На підтвердження наявності і у позивача і у відповідача акту від 31.07.2024 № 2450, рахунку на 12 000 000, 00 грн та податкової накладної, визначених п. 4.1 Договору підтверджується заявою відповідача від 20.01.2025 у якій міститься підтвердження отримання 30.07.2024 відповідачем рахунку за виконані роботи разом із вантажем та Актом на систематичне відновлення матеріальних цінностей від 30.07.2024 на суму 12 000 000,00 грн.
Крім того, відповідач у відзиві не заявив суду про невиконання позивачем умов п. 4.1. Договору, а також не зазначив інші порушення умов договору зі сторони позивача, які могли бути підставою для обґрунтованої не оплати виконаних робіт або її затримки на значний час, що в силу вимог ст. 165 ГПК України, якою встановлено позбавлення права відповідача заперечувати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, свідчить про відсутність порушень умов договору зі сторони позивача.
Позивач повністю виконав умови договору, зокрема і визначені в пунктах 5.2, 5.3., 8.3., 8.4. Договору. Відповідач не подав суду докази, які спростовують зазначені висновки суду.
В порушення права позивача на отримання оплати за виконані роботи у розмірах та у строки, що обумовлені в Договорі та Додатках до нього, закріпленого в п. 7.2.1 Договору, відповідач ігнорує виконання умов договору.
За умовами договору та специфікації № 5 від 17.04.2024 строк для оплати рахунку настав, тобто строк виконання зобов'язання зі сторони відповідача для оплати настав 16.08.2024, відтак відповідач є зобов'язаною стороною, боржником, який прострочив виконання зобов'язання.
Невиплачена сума складається із суми заборгованості по Акту № 16 від 09.09.2025 року 12 000 000,00 грн.
Також позивач просив стягнути пеню в сумі 54 000, 00 грн., інфляційні витрати в сумі 216 000, 00 грн., 3% річних в сумі 44 384, 00 грн. та судові витрати.
Приймаючи рішення, господарський суд виходів із того, що що:
- загальна сума, яка підлягає сплаті за виконані роботи відповідно до договору № 2056 35 від 17.04.2024 та пункту 2 специфікації № 5 від 17.04.2024 за відновлювальні роботи Цапфи розвантажувальної млина ММС кр.3Бу66.10-10А ВД№25-01-Р2 становить 12 000 000, 00 грн. разом з ПДВ; твердження відповідача про не погодження обсягу та вартості робіт між сторонами договору не підтвердились під час розгляду справи та спростовані поданими позивачем доказами;
- позовна вимога про визнання акту № 16 від 09.09.2024 укладеним не підлягає задоволенню через те, що цей акт не відповідає дійсності та не є первинним документом, складеним на виконання умов договору, а є окремим безпідставно виготовленим документом, який не стосується ані договору, ані результатів виконаних робіт;
- суд приймає розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, поданий позивачем як належний та обґрунтований. Відповідач не подав власний розрахунок, не висловив незгоду із вказаними у розрахунку позивача сумами, а його заперечення проти повного стягнення сум у розрахунку, суд оцінив критично із врахуванням всіх висновків суду за результатами дослідження доказів, поданих сторонами справи.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного сторонами акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків підтверджує реальне виконання робіт за договором.
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані та підтверджені доказами.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки сума основної заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних не є предметом апеляційного оскарження, то в цій частині рішення суду не перевіряється.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення пені в сумі 54 000,00 грн. з наступних мотивів.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 54 000,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 10.1 Договору № 2056-35 від 14.12.2023 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата штрафу не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 10.2 договору 2056-35 від 14.12.2023 сторони домовились, що у разі порушення терміну оплати виконаних Робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше від подвійної облікової ставки НБУ, яка була чинна у періоді, за який нараховується пеня.
Отже, умовами договору чітко регламентується база розрахунку - несплачена сума.
Несплачена сума складається із суми заборгованості по Акту № 16 від 09.09.2025 - 12 000 000,00 грн.
Пеня нараховується на суму боргу 12 000 000,00 грн з урахуванням ПДВ, якщо: предметом зобов'язання є грошове зобов'язання, в тому числі включає ПДВ, вартість товару/робіт/послуг за договором зазначена “з ПДВ»; ПДВ не сплачено разом із основною сумою.
У такому разі ПДВ є частиною зобов'язання, а отже, входить у базу для нарахування пені, якщо інше не передбачено договором.
Щодо посилань скаржника на правову позицію у справі №910/16910/20.
Правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем є договірними та нормуються розділом Цивільного кодексу України «Договір підряду», тому застосування положень Податкового кодексу у сфері лізингу (фінансового лізингу), не є тотожним до положень договору підряду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду № 2056-35, укладеному між сторонами, визначено, що підрядник має право на нарахування пені у разі прострочення оплати з боку замовника, виходячи із суми недоплати. Водночас інші положення договору, які передбачають санкції в інтересах замовника, містять застереження, що штрафні санкції розраховуються від суми з урахуванням ПДВ.
Тлумачення умов договору має здійснюватися відповідно до принципів добросовісності, справедливості, рівності сторін, а також відповідно до загальних положень цивільного законодавства України (статті 3, 6, 509, 627, 628, 213 ЦК України). У силу системного аналізу договору, з урахуванням відсутності в договорі прямого виключення ПДВ при визначенні бази для розрахунку пені, а також наявності протилежної конструкції для іншої сторони (замовника), підрядник має право застосувати аналогічний підхід до визначення розміру пені - з урахуванням ПДВ.
Таким чином, твердження апелянта про безпідставність нарахування пені з урахуванням ПДВ є необґрунтованим. Така позиція суперечить балансу інтересів сторін та фактичним умовам договору.
За положеннями статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Договір від 14.12.2023 між ТОВ «Криворіжпромтехсервіс» та ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» №2056-35 у пункті 10.2 не містить посилання, що базою нарахування пені є сума без врахування ПДВ.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 у справі №904/5132/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2025 у справі №904/5132/24 - залишити без змін.
Судові витрати Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 21.10.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз