30.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1143/21 (906/373/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 (суддя Примак С.А.)
у справі № 904/1143/21(906/373/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс"
до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод"
про стягнення заборгованості за договором поставки товару №25-07/Т від 04.08.2023 у загальному розмірі 550 975,00 грн.
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс"
про стягнення суми попередньої оплати у загальному розмірі 930 744,36 грн
в межах справи № 904/1143/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод"
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" згідно якого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача 98890,44 грн - вартості товару, 8 444,37 грн - інфляційного збільшення, 61 368,66 грн - штрафних санкцій, 6 229,25 грн - процентів, а всього 550 975,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.04.2024 у справі №906/373/24 постановлено матеріали справи №906/373/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про стягнення 1 498 473,74 грн передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/1143/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 прийнято до свого провадження справу №906/373/24 до розгляду в межах справи №904/1143/21.
Приватне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" подало до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" про стягнення суми попередньої оплати у загальному розмірі 930 744,36 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки товару №25-07/Т від 04.08.2023 задоволено в повному обсязі. В зустрічному позові Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" про стягнення суми попередньої оплати у загальному розмірі 930 744,36 грн - відмовлено. Судові витрати за зустрічним позовом залишено за Приватним акціонерним товариством "Коростенський машинобудівний завод". Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" заборгованість у розмірі 550 975,00 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" сплачений судовий збір у сумі 8264,63 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "Коростенський машинобудівний завод" подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/1143/21 (906/373/24) та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" відмовити повністю, а зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" 930 744,36 грн. суму попередньої оплати за договором поставки товару та 13 961,17 грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ПрАТ «КМЗ» фактично не прийняв дане обладнання від Позивача, оскільки товару був в неналежному стані;
- зазначена ТОВ "БМ Сістемс" в первісній позовній заяві ТТН була підписана співробітником ПрАТ "КМЗ" який не мав на то повноважень, що підтверджується наказом ПрАТ "КМЗ" від 01 квітня 2024 року №10/к "Про проведення службового розслідування"; актом "Про проведення службового розслідування" від 08 квітня 2024 року; письмовими поясненнями Якимчука О.М. Дана особа, яка підписала цю ТТН не працювала у штаті на підприємстві, а була лише виконавцем певних робіт за договором підряду;
- ТОВ "БМ Сістемс" не виконано умови договору поставки № 25-07/Т від 04.08.2023 та не поставило товару належної якості у передбачені договором строки. Суд першої інстанції помилково встановив факт поставки доведеним на посилався на спірну ТТН (яка підписана не уповноваженою особою) та яка лише підтверджує факт перевезення вантажу;
- Фото та відео фіксація надана Позивачем лише підтверджує факт намагання ними здійснити пусконалагоджувальні роботи верстата, що передбачено в п.3.4. Договору поставки товару та жодним чином не підтверджує факт здійснення повноцінної поставки товару, як і факт успішного запуску верстату (акт виконаних пусконалагоджувальних робіт не підписано).
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
07.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В судовому засіданні 30.09.2025 брали участь представники сторін.
Представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні первісного.
Представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.08.2023 року між сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ СІСТЕМС" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "КОРОСТЕНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (Покупець) укладено Договір поставки товару № 25-07/Т відповідно до п.п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець отримати і оплатити Товар в кількості та асортименті, які вказані в додатках та/або специфікаціях, рахунках, оформлених накладних, які являються невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.п. 2.1. Договору ціни на Товар є договірними та вказуються з урахуванням ПДВ в Специфікаціях до даного Договору.
Згідно п.п. 2.4. Договору здійснення розрахунку проводиться у три етапи: 70% передплата протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури, 25% оплата протягом 3 банківських днів з моменту готовності товару до відвантаження, 5% протягом 3 банківських днів після отримання товару покупцем.
Відповідно до п.п. 2.6 Договору датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній Сторонами.
Згідно з п.п. 3.3 Договору товар повинен бути переданий Покупцю на умовах DAP (Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського 65) у відповідності до правил Інкотермс 2020.
Відповідно до п.п. 3.4. Договору Постачальник зобов'язаний здійснити проведення пусконалагоджувальних робіт.
Згідно п.п. 3.7. Договору передання Товару здійснюється Постачальником у місці поставки за супровідними документами представнику Покупця.
Відповідно до п.п. 5.4. Договору у випадку прострочення зобов'язань, вказаних в п. 2.4. та п. 2.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.
За Специфікацією № 1 до Договору № 25-07/Т від 04.08.2023 року Позивач зобов'язався здійснити поставку Координатно-свердлильного верстату з ЧПУ, модель AL1616 Т01 загальною вартістю 1329634,80 гри., кінцева оплата на протязі 3 банківських днів з моменту отримання Товару Покупцем.
Відповідно до платіжної інструкції № 492 від 08.08.2023 відповідач ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" сплатив постачальнику ТОВ "БМ СІСТЕМС" 930744,36 грн.
14.11.2023 року Координатно-свердлильний верстат з ЧПУ, модель AL1616 Т01 загальною вартістю 1 329 634,80 грн. був поставлений на адресу відповідача, що підтверджується товарно-транспортною накладеною і працівником позивача (за первісним позовом); проведені пусконалагоджувальні роботи.
Передані відповідачу (позивач за зустрічним позовом) видаткова накладна, ТТН і акт приймання-передачі товару підписані і повернуті не були.
На підтвердження заявлених вимог, позивачем (відповідач за зустрічним позовом) надано до суду:
- належним чином завірену копію товарно-транспортної накладної № 14/11 від 14.11.2024, яка підписана замовником ТОВ "БМ СІСТЕМС", вантажоодержувачем ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" та автомобільним перевізником ФОП Зоря С.В.;
- належним чином завірену копію Договору-заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023;
- належним чином завірену копію Акту надання послуг № 95 від 15.11.2023;
- належним чином завірену копію видаткової накладної № РН-0000137 від 14.11.2023
Протягом трьох банківських днів після поставки Товару кінцева оплата на суму 398890,44 грн проведена не була.
Надані відповідачу акт приймання-передачі товару і видаткова накладна підписані і повернуті позивачу не були.
Враховуючи невиконання відповідачем (позивач за зустрічним позовом) своїх зобов'язань, позивач (відповідач за зустріним позовом) просить господарський суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (далі ПрАТ "КМЗ") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" 398 890,44 грн -вартості товару, 8 444,37 грн - інфляційного збільшення, 61 368,66 грн - штрафних санкцій, 6 229,25 грн - процентів, а всього 550 975,00 грн та судові витрати по справі.
В поданій Приватним акціонерним товариством "Коростенський машинобудівний завод" зустрічній позовній заяві підтверджується факт укладання Договору поставки № 25-07/Т.
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) зазначає, що, на виконання вимог Договору поставки, виставлений ТОВ "БМ СІСТЕМС" рахунок-фактури № СФ-0000105 від 08.08.2023 було частково сплачено у розмірі 930 744,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 492 від 08.08.2023, проте ТОВ "БМ СІСТЕМС" не виконало умови Договору поставки та не поставило товару належної якості у передбачені договором строки.
Крім того зазначено, що зазначена ТОВ "БМ СІСТЕМС" в первісній позовній заяві ТТН була підписана співробітником ПрАТ "КМЗ" який не мав на то повноважень, що підтверджується наказом ПрАТ "КМЗ" від 01.04.2024 № 10/к "Про проведення службового розслідування"; Актом № 08/02-1 "Про проведення службового розслідування" від 08.04.2024; письмовими поясненнями працівника Якимчука О.М.
01.02.2024 ПрАТ "КМЗ" було направлено на електронну адресу ТОВ "БМ СІСТЕМС" лист з вимогою поставити товару не пізніше 08.02.2024 або здійснити повернення 70% передоплати.
Проте, як зазначає позивач за зустрічним позовом, ТОВ "БМ СІСТЕМС" не виконало умови Договору поставки, не поставило товар у строк передбачений договором та не повернуло отриману попередню оплату.
Виходячи з наведеного, позивач за зустріним позовом просить господарський суд стягнути з ТОВ "БМ СІСТЕМС" на користь ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" 930744,36 грн попередньої оплати та 13 961,17 грн судового збору.
В наданому відповідачем за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) відзиві на зустрічний позов зазначено, що 14.11.2023 координатно-свердлильний верстат з ЧПУ, модель AL 1616 Т01 був поставлений на адресу відповідача, що підтверджується товарно-транспортною накладною.
Крім того вказано, що представник відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) ОСОБА_1 провів пусконалагоджувальні роботи та базове навчання і інструктаж персоналу відповідача (позивача за зустрічним позовом), про що надано до суду відео і фото підтвердження (том 1, стор. 140-154).
Згідно відповіді № 23/05-24 від 23.05.2024 директора ФОП Зоря С.В. (виконавець за Договором перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023), повідомлено, що товар/вантаж (координатно-свердлильний верстат з ЧПУ, модель AL 1616 Т01) згідно Договору-заявці на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023 між ФОП Зоря та ТОВ "БМ СІСТЕМС" був доставлений та розвантажений за наступною адресою (адреса зазначена в Товарно-транспортній накладній № 14/11 від 14 листопада 2023): Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 65, на території ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Доставку вантажу здійснював водій: Басюк О.С., номер посвідчення водія НОМЕР_1 .
Відповідач за первісним позовом ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" у відзиві на первісну позовну заяву, посилаючись на п.п. 10.8, 10.10., 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зазначає необхідні умови дійсності товарно-транспортної накладної, та враховуючи те, що товарно-транспортна накладна № 14/11 від 14.11.2023 підписана особою (станом на дату підписання, працівником ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод"), яка не мала на це повноважень.
22.07.2024 позивачем за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) надано відповідь на відзив на зустрічний позов, в якому ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" зазначає, що товар, який прибув на адресу покупця 14.11.2023 був в неналежному стані, про що з'ясувалося після проведення пусконалагоджувальних робіт, та не був прийнятий ПрАТ "КМЗ", з огляду на що не було підписано видаткової-накладної.
Таким чином, ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" зазначає, що заперечує сам факт прийняття товару, оскільки товар був не належної якості, та був забраний представниками постачальника.
Враховуючи зазначене, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) просить суд в задоволенні первісного позову відмовити та в повному обсязі задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки товару №25-07/Т від 04.08.2023 в повному обсязі. Натомість в зустрічному позові Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" про стягнення суми попередньої оплати у загальному розмірі 930 744,36 грн необхідно відмовити.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).
За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).
Як визначено ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.
За правилами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу Украйни за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У таких правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/8612/19).
Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.
04.08.2023 року між сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ СІСТЕМС" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "КОРОСТЕНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (Покупець) укладено Договір поставки товару № 25-07/Т відповідно до п.п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець отримати і оплатити Товар в кількості та асортименті, які вказані в додатках та/або специфікаціях, рахунках, оформлених накладних, які являються невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.6 Договору датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній Сторонами.
Відповідно до п.п. 3.4. Договору Постачальник зобов'язаний здійснити проведення пусконалагоджувальних робіт.
Згідно з п.п. 3.7. Договору передання Товару здійснюється Постачальником у місці поставки за супровідними документами представнику Покупця.
Як передбачено п. 4.1. Договору якість та комплектність товару, що поставляється, повинна відповідати ДСТУ, сертифікату виробника та іншим вимогам, що пред'являються до такого виду Товару.
Під час приймання товару по якості та кількості та/або у випадку поставки продукції неналежної якості, або невідповідності кількості (комплектності), сторони будуть діяти у відповідності з вимогами відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 (зі змінами й доповненнями) і «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (зі змінами й доповненнями), у частині, що не суперечить умовам цього Договору (п. 4.4. Договору).
За умовами п. 4.5. Договору заміна неякісного, некомплектного товару або товару в якому містяться ушкодження, заводський брак здійснюється протягом 12 (дванадцяти) календарних днів на підставі обґрунтованої претензії Покупця.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем (відповідач за зустрічним позовом) надано до суду:
- належним чином завірену копію товарно-транспортної накладної № 14/11 від 14.11.2024, яка підписана замовником ТОВ "БМ СІСТЕМС", вантажоодержувачем ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод" та автомобільним перевізником ФОП Зоря С.В.;
- належним чином завірену копію Договору-заявки на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023;
- належним чином завірену копію Акту надання послуг № 95 від 15.11.2023;
- належним чином завірену копію видаткової накладної № РН-0000137 від 14.11.2023.
Однак, як свідчать матеріали справи, передані відповідачу (позивач за зустрічним позовом) видаткова накладна, ТТН і акт приймання-передачі товару останнім підписані і повернуті не були.
При цьому мотивованої відмови від підписання товаро-розпорядчих та супровідних документів відповідачем суду не представлено.
Згідно з п.п. 2.4. Договору здійснення розрахунку проводиться у три етапи: 70% передплата протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури, 25% оплата протягом 3 банківських днів з моменту готовності товару до відвантаження, 5% протягом 3 банківських днів після отримання товару покупцем.
Згідно з Специфікацією № 1 до Договору № 25-07/Т від 04.08.2023 року Позивач зобов'язався здійснити поставку Координатно-свердлильного верстату з ЧПУ, модель AL1616 Т01 загальною вартістю 1 329 634,80 грн, кінцева оплата на протязі 3 банківських днів з моменту отримання Товару Покупцем.
Проте, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, протягом трьох банківських днів після поставки Товару кінцева оплата на суму 398 890,44 грн проведена не була.
Мотивованої відмови від проведення повного розрахунку у встановлені строки для оплати відповідач позивачу не надав.
Проте у своєму зустрічному позові ПрАТ "КМЗ" вказує на те, що ТОВ "БМ СІСТЕМС" не виконало умови Договору поставки та не поставило товару належної якості у передбачені договором строки.
Однак лише 01.02.2024 ПрАТ "КМЗ" було направлено на електронну адресу ТОВ "БМ СІСТЕМС" лист з вимогою поставити товару не пізніше 08.02.2024 або здійснити повернення 70% передоплати.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Законодавством покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Зважаючи на стандарт вірогідності доказів, обставини того, що 14.11.2023 координатно-свердлильний верстат з ЧПУ, модель AL 1616 Т01 був поставлений на адресу відповідача, що підтверджується, зокрема, товарно-транспортною накладною та відповідю № 23/05-24 від 23.05.2024 директора ФОП Зоря С.В. (виконавець за Договором перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023), з якої слідує, що: «товар/вантаж (координатно-свердлильний верстат з ЧПУ, модель AL 1616 Т01) згідно Договору-заявці на перевезення вантажу міжнародного сполучення № 14/11/2023 від 14.11.2023 між ФОП Зоря та ТОВ "БМ СІСТЕМС" був доставлений та розвантажений за наступною адресою (адреса зазначена в Товарно-транспортній накладній № 14/11 від 14 листопада 2023): Житомирська обл., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 65, на території ПрАТ "Коростенський машинобудівний завод". Доставку вантажу здійснював водій: Басюк О.С., номер посвідчення водія НОМЕР_1 », видаються більш вірогідними за заперечення ПрАТ «КМЗ», який стверджує, що фактично не прийняв дане обладнання від Позивача та повернув його назад.
Доводи апеляційної скарги про підписання ТТН від Покупця неуповноваженою особою переконливості цих висновків суду не спростовують та не впливають на юридичну оцінку факту того, що Товар фізично був переміщений на територію відповідача, де в подальшому й перебував.
Так само, за наявними у матеріалах справи доказами вбачається, що представник відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) ОСОБА_1 провів пусконалагоджувальні роботи та базове навчання і інструктаж персоналу відповідача (позивача за зустрічним позовом), про що надано до суду відео і фото підтвердження (том 1, стор. 140-154).
При цьому посилання скаржника на непроведення пусконалагоджувальних робіт верстата через відсутність підписання акта виконаних пусконалагоджувальних робіт судом відхиляються як безпідставні, позаяк підписання такого акта умовами Договору не передбачено. До того ж, ПрАТ "КМЗ" не надсилав будь-яких обґрунтованих претензій ТОВ "БМ СІСТЕМС" саме щодо проведення пусконалагоджувальних робіт.
В свою чергу, прийнявши від Постачальника Товар Покупець не відмовився від його прийняття посилаючись на його дефектність, не складав (не вимагав скласти) Акт виявлених недоліків. Також, ним не було направлено обґрунтованої Претензії в порядку, передбаченому п. 4.5. Договору, зокрема, з посиланням на неможливість виявлення невідповідності Товару вимогам по якості в момент прийняття (приховані недоліки).
Разом з тим, як зауважив господарський суд, позивач за зустрічним позовом не надав до суду жодних доказів щодо того, що товар був забраний представниками постачальника.
Відповідно до п. 13.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі Правила) в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.
Відповідно до п. 13.7 Правил експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.
Пунктами 15.1, 15.3, 15.4, 15.5 Правил встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4 Правил. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.
Відповідно до п.15.6 Правил для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).
ПрАТ "КМЗ" не надано суду доказів складання такого Акту, тобто ним не засвідчено неналежного стану товару координатно-свердлильного верстату з ЧПУ, модель AL 1616 Т01: на товарно-транспортній накладній.
Суд також не може визнати обґрунтованими посилання апелянта на те, що акт про недоліки поставленого товару складається протягом 20 днів з моменту здійснення поставки товару, однак, пусконалагоджувальні роботи тривали більше цього терміну, а тому товар юридично не може бути прийнятий раніше строку (підтвердженого факту) здійснення постачальником пусконалагоджувальних робіт та підписання відповідного акту та видаткової накладної, оскільки пусконалагоджувальні роботи були проведені, а відповідачем безпідставно не підписувалися первинні документи щодо прийняття Товару, як і не складалося жодних документів щодо відмови у його прийнятті, зауважень по якості Товару чи то до виконаних позивачем робіт.
Більше того, матеріали справи не містять й доказів повернення Товару повної комплектності Покупцю.
Натомість як зазначає ТОВ "БМ СІСТЕМС", у зв'язку з некоректною експлуатацію верстата Позивач проводив ремонт поставленого верстату з ЧПУ, а саме 13.12.2023 року Новою поштою направив ФОП Бура Ганні Миколаївні сервопривід шпинделя для діагностики, який був пошкоджений неправильною експлуатацією.
При цьому як свідчить лист ФОП Бура (т. 1 а.с. 136), деталь, а саме сервопривід шпінделя вийшов з ладу в зв'язку з некоректною експлуатацією верстата, тому під гарантійний випадок не підпадає.
Таким чином, виявлений недолік не є прихованим дефектом Товару чи заводським браком, а утворився внаслідок неправильної експлуатації верстата ПрАТ "КМЗ", що не спростовано останнім жодними доказами, в тому числі позивачем за зустрічним позовом не заявлялося клопотання про призначення у справі судової експертизи для з'ясування причин виходу з ладу деталі верстату. Причинно-наслідковий зв'язок виходу з ладу сервоприводу шпінделя верстата з заводським браком чи його ушкодженням внаслідок необережного транспортування чи неналежного встановлення та запуску позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) суду не доведено.
За таких умов, апеляційний суд не може погодитися з аргументами апелянта про те, що ТОВ "БМ Сістемс" не виконано умови договору поставки № 25-07/Т від 04.08.2023 та не поставило товару належної якості у передбачені договором строки, оскільки такі спростовуються встановленими обставинами на підставі поданих сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказами, що наявні в матеріалах справи. При цьому позиція скаржника про порушення Постачальником вимог щодо належної якості поставленого Товару не знаходить свого підтвердження належними та допустимими доказами, адже, як вже було зазначено, виявлений недолік під гарантійний випадок не підпадає, так як є наслідком некоректної експлуатації верстата, який знаходився на території ПрАТ "КМЗ", тобто саме відповідач мав до нього безперешкодний доступ, відповідно несе відповідальність за належне користування таким у відповідності до проведеного йому позивачем базового навчання і інструктажу персоналу.
Отже, судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" про стягнення суми попередньої оплати у загальному розмірі 930 744,36 грн за необґрунтованістю вимог.
Усім вищенаведеним спростовуються твердження апелянта наведені у відповідній частині апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм у сукупності з ст. 265 ГК Украйни, ст.ст. 655, 712 ЦК України саме з фактом поставки товару постачальником та його прийняттям покупцем пов'язується настання обов'язку з оплати.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Доказів оплати заборгованості на суму на суму 398 890,44 грн протягом 3 банківських днів з моменту отримання Товару Покупцем суду не надано.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про більшу вірогідність існування обставин, на які посилався Позивач, щодо підтвердження факту поставки за Договором обумовленого сторонами Товару відповідної якості та неоплату Відповідачем його повної вартості у визначені строки після його поставки, що є підставою для задоволення вимоги про стягнення суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.
Враховуючи положення статті 232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до п.п. 5.4. Договору у випадку прострочення зобов'язань, вказаних в п. 2.4. та п. 2.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 61 368,66 грн штрафних санкцій починаючи з 18.11.2023 на підставі п.п. 5.4. Договору, при цьому розрахунок здійснено з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГПК України та позовної давності для нарахування пені.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що з урахуванням дати прострочення кінцевої оплати за Товар, якою є 17.11.2023, відповідачем допущено порушення строків здійснення остаточного розрахунку, а тому наявні підстави для стягнення з останнього на користь позивача 61 368,66 грн пені.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 17.12.2023 по 24.05.2024 (190 днів), суд встановив, що заявлена позивачем сума 3% річних розрахована правильно та складає 6 229,25 грн і саме у такому розмірі задоволена до стягнення.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз'яснення:
- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;
- якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;
- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період: грудень 2023 року - квітень 2024 року, суд встановив, що сума інфляційних втрат складає 8 444,37 грн, як і визначено позивачем.
Скаржником доводи щодо неправильності обчислення стягнених сум не зазначаються і контррозрахунку суду не представлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Сістемс" до Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки товару №25-07/Т від 04.08.2023.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/1143/21(906/373/24) залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/1143/21(906/373/24) залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 20.10.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко