20.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1166/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 (суддя Кабакова В.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле", вул. лейтенанта Мукана, буд. 14А/1, м. Черкаси, 18028
до відповідачів Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича, вул. Весняна, буд. 24, с. Сонячне, Кропивницький район, Кіровоградська область, 25019
про стягнення 199 999,80 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле" до Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича з вимогами про стягнення 199 999,80 грн штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки Чабанівського проса №R-757 від 08.02.2024 в частині поставки товару.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 року у справі № 912/1166/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Поле" штраф у розмірі 199 999,80 грн, а також 3028 грн. судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 08 лютого 2024 року між СФГ Фоменка Євгенія Володимировича (далі Постачальник/Продавець) та ТОВ "Агрофірма "Поле" (далі Покупець) укладено договір поставки Чабанівського проса від 08,02.2024 №К-757. Постачання посівного матеріалу за Договором від 01.04.2024 № К.-757/1 здійснено ТОВ "Агрофірма "Поле" до СФГ Фоменка Є.В. за видатковою накладною від 17.04.2024 №268 - в кількості 1500 кг. Доставка до СФГ Фоменка Є.В. здійснена за товарно-транспортною накладною від 17.04.2024 №66. 08 лютого 2024 року між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію №1 до Договору від 08.02.2024 №К-757 (далі Специфікація №1). За умовами Специфікації №1, СФГ Фоменка Є.В. зобов'язувалось поставити до ТОВ "Агрофірма "Поле" до 30.10.2024 просо, сорту Чабанівське, на умовах СРТ-Черкаси в кількості 100тон+/-І0%, по ціні 6666,66 грн за одну тону без ПДВ (8000 грн за одну тону з ПДВ) на загальну суму 666666,0 грн без ПДВ. 799999,20 грн з ПДВ (сума ПДВ 1133333,2 грн.). Судом зауважено, що Відповідач не оспорював порушення ним умов Договору внаслідок непоставки товару у встановлений строк.
Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленого товару за Специфікацією № 1 до договору від 08.02.2024, а саме 1999999,80 грн, виходячи із розрахунку 666666,0 грн без ПДВ х 30%, суд першої інстанції встановив, що він є арифметично правильним, відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства.
В свою чергу, СФГ Фоменка Є.В. не заперечувало правильності нарахування та розміру штрафу, стверджуючи про відсутність вини у невиконанні договірного зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, Господарський суд виснував, що відповідачем не обґрунтовано наявності підстави для зниження обсягу та міри своєї відповідальності за порушення умов Договору. Сума штрафу в розмірі 199999,80 грн, зважаючи на конкретні фактичні обставини визнана судом першої інстанції такою, що не є не є непомірною та не може розглядатися як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем. На підставі наведеного, позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Поле» судом першої інстанції задоволено в повному обсязі.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулось Селянське (фермерське) господарство Фоменка Євгенія Володимировича, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1166/25 від 18.06.2025 року за позовом ТОВ «Поле» до СФГ Фоменка Є.В. про стягнення штрафу, в які просить стягнути з відповідача штраф за невиконання договору поставки № R-575 від 08.02.2024 року в сумі 199999.80 грн, скасувати, та ухвалити нове Рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що позивачем не надано жодних доказів саме безпідставної відмови від виконання договору, не надано також відповідей на питання чому позивач не цікавився процесом вирощування Проса Чабанівського, жодного разу не було направлено представників позивача до відповідача, посуха яка мала місце в 2024 році є загально відомим фактом, що можна перевірити за допомогою інтернету. Натомість позивач заявляючи такий позов діє лише з метою отримання прибутку при цьому не витративши жодної копійки.
Апелянтом зауважено, що відповідач не ухилявся від виконання своїх обов'язків та пропонував позивачу здійснити посів в 2025 році, але Позивач жодним чином на таку пропозицію не відреагував.
На переконання скаржника, суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам та поясненням сторони відповідача, що в свою чергу призвело до ухвалення оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, а також те, що в діях Відповідача відсутній умисел та безпідставність відмови у виконанні укладеного договору поставки, апелянт вказує на наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Разом з апеляційною скаргою Селянським (фермерським) господарством Фоменка Є.В. подано заяву про зменшення неустойки, якою останній просить апеляційний суд у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, зменшити розмір штрафу на 90% від суми позовної вимоги.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2025р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи № 912/1166/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 (суддя Кабакова В.Г.)до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Кіровоградської області.
14.07.2025р. матеріали справи № 912/1166/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 (суддя Кабакова В.Г.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
08 лютого 2024 року між СФГ Фоменка Євгенія Володимировича (далі Постачальник/Продавець) та ТОВ "Агрофірма "Поле" (далі Покупець) укладено договір поставки Чабанівського проса від 08,02.2024 №К-757 ( далі Договір від 08.02.2024 №К.-757).
Відповідно до пп.1.1 даного Договору, Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а Покупець прийняти і оплатити таку продукцію, а саме: просо, сорту Чабанівське, врожаю 2024 року, в подальшому "Товар".
В Специфікаціях на кожну окрему партію Товару, які є невід'ємною частиною цього Договору, Сторонами в обов'язковому порядку зазначаються асортимент та номенклатура Товару, його одиниці виміру, ціна одиниці виміру, кількість, загальна вартість та терміни поставки Товару (пп. 1.2 Договору від 08.02.2024 №К-757).
Підпунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцеві Товар на умовах, зазначених у Специфікаціях до цього Договору з всім переліком супровідних документів, що стосуються Товару і підлягають передачі разом з Товаром відповідно до чинного законодавства України, вимог до постачань сировини і цього Договору.
Покупець, на підставі відповідних угод, може забезпечувати Постачальника посівним матеріалом (пп.2.2 Договору). Причому, відповідно до пп.5.9 цього Договору, в якості посівного матеріалу використовується виключно посівний матеріал сорту Чабанівське наданий Покупцем згідно Договору, який зазначено в Додатку №1. Додатком №1 до Договору від 08.02.2024 №Е-757 визначено, що в якості посівного матеріалу використовується виключно посівний матеріал сорту Чабанівське наданий Покупцем згідно Договору від 01.04.2024 № R.-757/1.
Постачання посівного матеріалу за Договором від 01.04.2024 № К.-757/1 здійснено ТОВ "Агрофірма "Поле" до СФГ Фоменка Є.В. за видатковою накладною від 17.04.2024 №268 - в кількості 1500 кг. Доставка до СФГ Фоменка Є.В. здійснена за товарно-транспортною накладною від 17.04.2024 №66.
08 лютого 2024 року між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію №1 до Договору від 08.02.2024 №К-757 (далі Специфікація №1).
За умовами Специфікації №1, СФГ Фоменка Є.В. зобов'язувалось поставити до ТОВ "Агрофірма "Поле" просо, сорту Чабанівське, на умовах СРТ м. Черкаси в кількості 100 тон+/-І0%, по ціні 6666,66 грн за одну тону без ПДВ (8000 грн за одну тону з ПДВ) на загальну суму 666666,0 грн без ПДВ. 799999,20 грн з ПДВ (сума ПДВ 1133333,2 грн.).
Термін відвантаження продукції згідно цієї Специфікації - 30.10.2024 (п.3 Специфікації № 1).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорених сторонами обставин справи відносно того, що: 08 лютого 2024 року між СФГ Фоменка Євгенія Володимировича (далі Постачальник/Продавець) та ТОВ "Агрофірма "Поле" (далі Покупець) укладено договір поставки Чабанівського проса від 08,02.2024 №К-757 ( далі Договір від 08.02.2024 №К.-757). Постачання посівного матеріалу за Договором від 01.04.2024 № К.-757/1 здійснено ТОВ "Агрофірма "Поле" до СФГ Фоменка Є.В. за видатковою накладною від 17.04.2024 №268 - в кількості 1500 кг. Доставка до СФГ Фоменка Є.В. здійснена за товарно-транспортною накладною від 17.04.2024 №66. 08 лютого 2024 року між Постачальником та Покупцем підписано Специфікацію №1 до Договору від 08.02.2024 №К-757 за умовами якої СФГ Фоменка Є.В. зобов'язувалось поставити до ТОВ "Агрофірма "Поле" просо, сорту Чабанівське, на умовах СРТ м. Черкаси в кількості 100 тон+/-І0%, по ціні 6666,66 грн за одну тону без ПДВ (8000 грн за одну тону з ПДВ) на загальну суму 666666,0 грн без ПДВ. 799999,20 грн з ПДВ (сума ПДВ 1133333,2 грн.). Термін відвантаження продукції згідно цієї Специфікації - 30.10.2024.
Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
За положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Причиною виникнення спірних правовідносин є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, що виразилося у непоставці Товару у встановлений Договором строк.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Селянське (фермерське) господарство Фоменка Є.В. зазначає про неможливість поставки товару внаслідок посухи, тобто форс-мажорні обставини, на підтвердження чого надано акт від 17.06.2024, складеного за участю землевпорядника Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому зазначено: "Комісія встановила: стан сходів пригнічений, сходи проса недружні й пізні, висота рослин 15 - 20 см. Це пов'язано з тим, що в умовах цьогорічної весни визначальним чинником є недостаток вологи, а також недостатнє прогрівання ґрунту, що призвело до затримки проростання сходів, підвищення рівня температури і посуха негативно вплинули на врожайність".
Як вбачається з матеріалів справи, в укладеному між сторонами справи договорі поставки Чабанівського проса №R-757 від 08.02.2024 сторони узгодили порядок звільнення від відповідальності внаслідок форс-мажорних обставин - дії непереборної сили, що не залежить від волі сторін, перелік яких для сторін визначається Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» (п. 6.1. договору).
Так, згідно пункту 6.2. договору, у випадку виникнення форс-мажорних обставин виконання зобов'язань за цим договором стороною, для якої вони виникли, відкладається на термін дії вказаних обставин, за умови письмового повідомлення іншої сторони не пізніше 3-х днів з моменту виникнення таких обставин. Якщо форс-мажорні обставини тривають більше 30 днів, то Сторони проведуть переговори з питань подальшого виконання чи розірвання цього договору та проведення взаєморозрахунків.
Факт виникнення та термін дії форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом Торгівельно-промислової палати України або її регіональної палати (п. 6.3. договору).
З наведеного свідчить, що у разі виникнення у С(Ф)Г Фоменка Євгена Вікторовича форс-мажорних обставин, що унеможливлювало виконання ним своїх зобов'язань за Договором поставки, він мав повідомити про це ТОВ «Агрофірма «Поле» у порядку, визначеному п. 6.2 Договору, та надати сертифікат ТПП України на підтвердження існування цих обставин у відповідності до п. 6.3. договору.
В матеріалах справи наявний лист (том 1, а.с. 31), в якому відповідачем викладено повідомлення для позивача про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором внаслідок посухи.
Дану копію листа було направлено в якості додатку у відповіді на претензію ТОВ «Агрофірма «Поле» від 19.02.2025 Вих№10 (том 1, а.с. 30).
Водночас із наданої копії зазначеного листа неможливо встановити дату його складення. Аналогічно, з копії конверта, направленого на поштову адресу позивача та повернутого з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 1, а.с. 32), також не вбачається можливим визначити відповідну дату.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, про недоведеність апелянтом виконання ним вимог пункту 6.2. Договору в частині інформування іншої Сторони про неможливість виконання Договору не пізніше 3-х днів з моменту виникнення відповідних обставин.
При цьому колегія суддів зауважує, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Така правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.
Відтак, оскільки апелянтом не доведено належного виконання ним пункту 6.2. Договору, останній позбавляється права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання своїх зобов'язань.
Щодо наявного в матеріалах справи Акту С(Ф)Г Фоменка Є.В. від 17.06.20324, складеного за участю землевпорядника Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому зазначено: "Комісія встановила: стан сходів пригнічений, сходи проса недружні й пізні, висота рослин 15 - 20 см. Це пов'язано з тим, що в умовах цьогорічної весни визначальним чинником є недостаток вологи, а також недостатнє прогрівання ґрунту, що призвело до затримки проростання сходів, підвищення рівня температури і посуха негативно вплинули на врожайність", колегія суддів дослідивши його, погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведений акт не може вважатися беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач не надав доказів запрошення представників позивача для його складання, а також доказів його направлений позивачу.
В матеріалах справи також відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України або її регіональної палати про факт виникнення та термін дії форс-мажорних обставин для господарства відповідача.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та подану апеляційну скаргу, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обставин, які спростовували б безпідставність відмови постачальника від поставки товару.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та не надав належної оцінки доказам та поясненням С(Ф)Г Фоменка Є.В., а саме: «… 2024 рік став найзасушливим роком за всі останні роки, про такі погодні умови СФГ Фоменка за телефоном повідомляло ТОВ «Агрофірма Поле» та просили направити представника для підтвердження даних фактів, але жодної реакції з боку покупця не було.
За ініціативи СФГ Фоменка Є.В. 17.06.2024 року було створено комісію до складу якої увійшли Голова СФГ Фоменка Є.В., агроном СФГ Фоменка Є.В. та землевпорядник Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, даною комісією було проведено огляд посівів Чабанівського проса на полі № 3 площею 50га., при обстеженні було встановлено: стан сходів пригнічений, сходи проса недружні й пізні, висота росли 15-20 см. (копія акту долучалась до матеріалів справи).
За несприятливих погодних умов які мали місце в літку 2024 року тобто обставин які жодним чином не залежали від СФГ Фоменка Є.В., відповідач не зміг виконати належним чином укладений договір поставки, але такі обставини не мають умисного характеру і безпідставності, про які вказує позивач.
Про всі ці обставини Відповідач повідомив Позивача своїм листом який був відповіддю на лист Позивача № 1157 від 18.09.2024 року, але який Позивач з невідомих причин не отримав, про, що свідчить відмітка на поштовому конверті.
В цьому листі Відповідач повідомив про несприятливі погодні умови, які призвели до відсутності урожаю Чабанівського проса, крім того нами було запропоновано продовжити строк дії договору на 2025 рік, з метою повного його виконання, але як зазначалось раніше даний лис Позивач не отримав.
У своїй відповіді на претензію Відповідач повторно наголосив на своїй пропозиції щодо продовження строку дії договору на 2025 рік, Позивач отримав дану відповідь на претензію але жодним чином не відреагував і з цього приводу нічого не сказано в позовній заяві, то про яке до судове врегулювання може іти мова? …
… З матеріалів справи чітко видно, що позивачем не надано жодних доказів саме безпідставної відмови від виконання договору, не надано також відповідей на питання чому позивач не цікавився процесом вирощування Проса Чабанівського, жодного разу не було направлено представників позивача до відповідача, посуха яка мала місце в 2024 році є загально відомим фактом, що можна перевірити за допомогою інтернету.
Натомість позивач заявляючи такий позов діє лише з метою отримання прибутку при цьому не витративши жодної копійки.
Крім того ще раз хочу звернути увагу суду, що відповідач не ухилявся від виконання своїх обов'язків та пропонував позивачу здійснити посів в 2025 році, але Позивач жодним чином на таку пропозицію не відреагував.
На нашу думку суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам та поясненням сторони відповідача, що в свою чергу призвело до ухвалення оскаржуваного рішення. …» оскільки скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки спростовуються зібраними доказами та не узгоджуються з вимогами закону, який регулює спірні правовідносини. За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги повністю чи частково.
Щодо заяви Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича про зменшення неустойки колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Приписи статті 551 Цивільного кодексу України обумовлюють можливість зменшення неустойки за рішенням суду з обов'язковим встановленням факту того, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків відповідно.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Крім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.
Звертаючись до суду із заявою про зменшення розміру стягуваного штрафу відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджують обставини, що мають істотне значення для такого зменшення; не надано доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
Натомість, судом першої інстанції та апеляційної інстанцій встановлено обставини порушення зобов'язання відповідачем і підстави для застосування відповідальності за його порушення, відсутність підстав для звільнення С(Ф)Г Фоменка Є.В. від відповідальності.
Одночасно, наявність низької рентабельності роботи господарства, нестабільність ринку збуту продукції та цін на них, на які посилається скаржник в своїй заяві, не є безумовною обставиною для зменшення штрафу, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, вказана правова норма встановлює, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на себе нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Проявляючи волевиявлення щодо укладення договорів та погоджуючи їх умови, які не суперечать вимогам законодавства, сторона договору погоджується із обов'язковістю їх виконання в силу положень статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Отже, укладаючи Договір№R-757 поставки Чабанівського проса від 08.02.2024, відповідач погодився на його умови, у тому числі і пункту 2.1. Договору.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що виключні обставини (обставини, які мають істотне значення для виконання зобов'язання), з якими положення чинного законодавства, зокрема стаття 551 Цивільного кодексу України пов'язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій, скаржником не доведені, що зумовлює відмову в задоволенні відповідної заяви Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Селянського (фермерського( господарства Фоменка Євгенія Володимировича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.06.2025 у справі №912/1166/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4542,00грн покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв