15.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5365/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Чернець І.А.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Київстар"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р.
(суддя Бажанова Ю.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.04.2025р.)
у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний університет економіки і технологій в особі Відокремленого структурну підрозділу "Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 545 423,31 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київстар" заборгованості зі сплати пені у розмірі 276,51 грн. та неустойку у розмірі 726 186,59 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору оренди № 12/02-4174-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.10.2010 у частині своєчасної сплати орендної плати у зв'язку з чим нарахована пеня за прострочення сплати за період з 17.01.2020 по 16.08.2020. Також Позивач посилається на те, що договір оренди № 12/02-4174-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.10.2010 припинив дію 04.08.2020, а майно повернуто з оренди лише 31.07.2023, тому ним нарахована неустойка за період з 05.08.2020 по 31.07.2023 відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.
28.01.2025 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України заборгованість зі сплати пені в розмірі 241,63 грн. та на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету України неустойку у розмірі 545 181,68 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 08.04.2025 у справі №904/5365/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 241,63 грн. пені, 545 181,68 грн. неустойки, 6 545,08 грн. судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 08.04.2025р. у справі №904/5365/24 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанцій не врахував норми чинного законодавства та практику Верховного Суду і не надав оцінки розрахунку Позивача щодо заявленої до стягнення суми неустойки та доводам Відповідача (Апелянта) про те, що законна неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України не може обчислюватися із щомісячним коригуванням на індекс інфляції, оскільки це є механізмом (у даному випадку) визначення розміру орендної плати в час дії Договору оренди (який вже не діє), а норма закону не передбачає такого роду коригувань (індексацій) щодо санкції, заявленої до стягнення.
Апелянт зазначає, що неустойка, передбачена ч.2 ст.785 ЦК України, є мірою відповідальності за певне порушення, а не формою плати за користування майном на підставі договору, тому вона (неустойка) має нараховуватися виходячи із сталої суми, яка вже була сформована на момент припинення відповідного договору. Тому, з моменту припинення договору оренди, вже не може формуватися сума орендної плати за умовами такого договору (у т.ч. в частині інфляційного збільшення, яке є складовою саме орендної плати), оскільки у орендаря припиняється грошове зобов'язання з орендної плати, а виникає майнове зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди і в разі його невиконання орендодавець може застосувати неустойку як спосіб забезпечення цього майнового зобов'язання, а не користуватися правом стягувати орендну плату (з її інфляційним збільшенням).
Також Скаржник звертає увагу, що Позивач просить стягнути неустойку за час прострочення в поверненні орендованого майна з серпня 2020 року по серпень 2023 року, тобто значна частина періоду прострочення охоплюється воєнним станом (починаючи з 24.02.2022 року), введеного у зв'язку з відкритою повномасштабною військовою агресією російської федерації проти нашої Держави.
Апелянт зауважує, що повернення об'єкта оренди, що був переданий у користування ПрАТ "Київстар" відповідно до Договору оренди з метою розміщення на ньому базової станції стільникового зв'язку, вимагає його приведення до стану в якому майно передавалося в користування, а відтак відбуватиметься втручання у сталість мережі зв'язку. ПрАТ "Київстар", за обставин відкритої повномасштабної збройної агресії ворога та запровадження на всій території України воєнного стану, враховуючи вимоги органів влади, з 24.02.2022 року не могло вчиняти дії по демонтажу базової станції зв'язку (особливо в м. Кривий Ріг), що у свою чергу, тягнуло за собою фактичну неможливість повернення орендованого за Договором оренди майна з незалежних від Апелянта причин, тобто відсутня вина останнього.
На думку Скаржника, стягнення неустойки є видом цивільно-правової відповідальності за певне порушення (неповернення майна після закінчення договору оренди), що передбачає також потребу у сукупній наявності складу відповідного правопорушення (протиправна поведінка + наявність наслідків + причинний зв'язок між наслідками та протиправною поведінкою + вина порушника), тому для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини в особи, яка порушила зобов'язання, а суду потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно чи необережно (винно) цього обов'язку не виконав.
Скаржник наголошує, що неповернення майна після припинення Договору оренди (що за диспозицією норми ч. 2 ст. 785 ЦК України є підставою для відповідної санкції) було триваючим у часі - розпочалося 05.08.2020 року та закінчилося 31.07.2023 року через знищення об'єкту оренди внаслідок військової агресії рф.
За доводами скарги, Позивач не надав суду жодного доказу про те, що він, як орендодавець, відповідно до абз. 2 п. 144 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", прийняв рішення про відмову у продовженні договору протягом 10 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору та оприлюднив це рішення в Електронній торговій системі протягом 3 робочих з дати прийняття такого рішення, тобто не пізніше 02.07.2020 мало бути прийнято рішення про відмову у продовженні Договору та не пізніше ніж 07.07.2020 це рішення мало бути оприлюднене в Електронній торговій системі. Також Позивач не довів, що він повідомив Відповідача про те, що було прийнято рішення про припинення Договору протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Також Апелянт зауважує, що суд не дослідив той факт, що поведінка Позивача, свідчить про визнання договору № 12/02-4174-ОД від 06.10.2010р. продовженим після 04.08.2020р., оскільки Позивач не склав жодного акту про незаконне використання державного майна, що є предметом оспорюваного договору.
Апелянт вважає, що не виконання контрольних функцій державним органом щодо перевірки та фіксування факту незаконного використання державного майна, свідчить про те, що цей орган не вбачав підстав для проведення перевірок майна, яке знаходилось у правомірному користуванні в період з 05.08.2020 по 31.07.2023р. і про його погодження продовження орендних відносин за договором № 12/02-4174-ОД від 06.10.2010р.
На переконання ПрАТ "Київстар" у цій справі №904/5365/24 наявні підстави для зменшення неустойки в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України (з урахуванням актуальної позиції Верховного Суду). У зв'язку з чим треба прийти до висновку, що жодних збитків за даних обставин завдано не було, а інші істотні обставини вказують на наявність підстав для зменшення заявленої неустойки, розмір якої можна оцінити як вкрай значний. З огляду на викладене, задоволення судом першої інстанції позовних вимог у частині стягнення неустойки в сумі 545 423,31 грн. суперечить положенням ч. 2 ст.785 ЦК України.
У додаткових поясненнях від 14.10.2025 Відповідач підтвердив свої доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Крім того вказав на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 27.05.2025р. у справі № 904/8325/21, згідно з яким з моменту припинення договору оренди та до часу повернення орендарем майна, орендодавець має право здійснити нарахування неустойки відповідно до положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, однак нарахування неустойки відповідно до положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної плати за найм речі має розраховуватися виходячи із розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди майна. Відповідно до зазначених висновків Верховного Суду, - у наймача після закінчення строку дії договору не виникає грошового зобов'язання у вигляді сплати орендної плати, у наймача виникає за Договором лише обов'язок повернути річ з найму наймодавцю, за невиконання якого наступає відповідальність передбачена ч.2 ст.785 ЦК України. Отже, суд першої інстанції при ухваленні рішення у справі №904/5365/23 не врахував некоректність обчислення неустойки з використанням індексу інфляції .
Також Відповідач навів власний розрахунок неустойки, що, на його думку, підлягає стягненню з Відповідача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач та Третя особа своїм процесуальним правом не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5365/24.
Матеріали справи №904/5365/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 15.10.2025.
Представники Позивача та Третьої особи у судове засідання не з'явились.
Беручи до уваги, що неявка Позивача та Третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
У судовому засіданні 15.10.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
06.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем.", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київстар" (орендар) укладений договір оренди № 12/02-4174-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення та частину даху лабораторного корпусу загальною площею 30,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, просп. Карла Маркса (актуальна назва - проспект Поштовий), 68, на 4-ому поверсі та даху чотириповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського політехнічного технікуму, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.09.2010 і становить за незалежною оцінкою 95 042,00 грн.
Відповідно до п.1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги рухомого (мобільного) зв'язку. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі Майна.
Згідно з п.п. 3.1., 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2010 - 2 376,05 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень 2010 р.
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до держаного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 50% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1 188, 03 грн.; 50% - балансоутримувачу - у розмірі 1 188, 02 грн. щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 3.8. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За умовами п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
У п.5.5. договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з моменту його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються невиконаними, а орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення.
Згідно з п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 06.10.2010р. по 05.10.2011 включно.
В подальшому сторонами строк договору оренди нерухомого майна від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД продовжувався: додатковою угодою від 22.11.2011 по 05.09.2014 включно; додатковою угодою від 30.01.2015 по 05.08.2017; додатковою угодою від 13.09.2017 по 04.08.2020.
Листом від 16.06.2020 № 12819/07 Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях щодо продовження терміну дії договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД державного нерухомого майна, яке розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, просп. Почтовий, 68 і знаходиться на балансі Українського політехнічного технікуму, на наступний строк. Вказаний лист позивачем зареєстрована за вхідним номером 11/04218 від 17.06.2020.
Листом від 08.07.2020 № 11-02-03663 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях повідомило Приватне акціонерне товариство "Київстар", що 27.12.2019 набрав чинності Закон України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна", який за винятком окремих положень вступив в дію з 01.02.2020. Статтею 18 Закон України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна" визначені умови, порядок та строки проведення роботи по продовженню терміну дії договорів оренди, які були укладені до набрання чинності цього Закону. Зокрема, відповідно до пункту 3 орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Звернуло увагу товариства, що продовження договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД буде здійснюватися виключно за результатом проведення аукціону.
Листом від 12.08.2020 № 16-02-04343 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях звернулось до Балансоутримувача за договором оренди та повідомило останнього, що 27.12.2019 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який за винятком окремих положень вступив в дію з 01.02.2020. Звернуло увагу Українського політехнічного технікуму, що у даному випадку продовження договору оренди буде здійснюватися за результатом проведення аукціону.
31.08.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях було видано наказ № 12/02-141-ПО "Про припинення терміну дії договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД", згідно якого вказаний договір, укладений між Регіональним відділенням та ПрАТ "Київстар", є припиненим з 05.08.2020.
Листом від 03.09.2020 № 11-02-04778 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях повідомило Приватне акціонерне товариство "Київстар" та Український політехнічний технікум про припинення терміну дії договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД, зазначивши, що за результатом розгляду заяви орендаря щодо продовження терміну дії вказаного договору оренди, Регіональним відділенням, з урахуванням вимог ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, на адресу орендаря та Балансоутримувача направлені листи від 08.07.2020 № 11-02-03663 та від 12.08.2020 № 16-02-04343, відповідно, щодо умов, порядку та строків проведення роботи по продовженню терміну дії договору оренди. Проте, запитувана інформація станом на момент припинення терміну дії договору оренди до Регіонального відділення не надходила. З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.1. договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД термін дії останнього припинено з 05.08.2020. Враховуючи вищезазначене, ПрАТ "Київстар" необхідно терміново, у відповідності до умов договору, повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу та надати один примірник акту орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря. Також, Регіональне відділення нагадало Відповідачу про необхідність оплати у повному обсязі заборгованості з орендної плати, яка станом на 02.09.2020 складає 7 582,33 грн. У разі ненадання Відповідачем акту приймання-передачі Регіональним відділенням у відповідності із ст. 785 ЦК України буде проведена робота щодо нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Вказаний лист направлено на адресу Приватного акціонерного товариства "Київстар" 03.09.2020, що підтверджується фіскальним чеком та списком згуртованих поштових відправлень листів рекомендованих від 03.09.2020.
Листом від 16.09.2020 № 16-07-05073 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях повідомило Приватне акціонерне товариство "Київстар" та Балансоутритмувача про припинення терміну дії договору оренди від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД з 05.08.2020, зазначивши, що Регіональним відділенням проводиться робота по нарахуванню у відповідності із статтею 785 Цивільного кодексу України неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення у зв'язку з ненаданням акту приймання-передачі про повернення державного майна.
11.12.2023 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях надійшов лист Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вх. №11/0625 від 11.12.2023) разом із Актом повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.07.2023.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях посилається на несвоєчасну оплату орендної плати та несвоєчасне повернення Приватним акціонерним товариством "Київстар" майна з оренди за договором оренди № 12/02-4174-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.10.2010, та, у зв'язку з цим, нарахування неустойки та пені за таке порушення у вказаних вище сумах.
Неоплата ПрАТ "Київстар" неустойки та пені у добровільному порядку, стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній праві.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Рішення суду мотивоване тим, що договір оренди № 12/02-4174-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.10.2010 припинив дію 04.08.2020, тому наявні правові підстави для стягнення з Відповідача у силу положень ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України неустойку у сумі 545 181,68 грн за період з 05.08.2020 по 31.07.2023 на користь державного бюджету (позивача); сплачені Відповідачем кошти на користь Позивача у період поза дією договору оренди, зараховані у рахунок неустойки.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині стягнення неустойки у розмірі 545 181,68 грн, тому відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, у межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд погодився з розрахунком Позивача, зокрема, щодо нарахованих сум неустойки.
Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 9.10 постанови від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вказав на те, що після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16 та від 17.12.2018 у справі № 906/1037/16, вказав на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 551 вказаного Кодексу предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що неустойка характеризується такими істотними ознаками: 1) неустойка є грошовою сумою (або іншим майном); 2) її розмір визначається законом або договором; 3) неустойка сплачується кредиторові боржником у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору оренди, невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Враховуючи наведені положення законодавства можна дійти висновку про те, що з моменту припинення договору оренди та до часу повернення орендарем майна, орендодавець має право здійснити нарахування неустойки відповідно до положень ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі подвійної плати за найм речі, тобто орендної плати.
При цьому розмір такої неустойки має розраховуватися виходячи із розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди майна.
Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у наведеній вище постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 , а також у постанові від 27.05.2025 у справі № 904/8325/21 .
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
У даному випадку, з рахуванням положень наведених вище норм, актуальної практики Верховного Суду та обставин справи, наявні підстави для нарахування Відповідачу неустойки за період з 05.08.2020 по 31.07.2023, між тим вона має розраховуватися без врахування щомісячного корегування на індекс інфляції.
Суд першої інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про стягнення неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, не звернув уваги на те, що Позивачем розрахунок неустойки зроблено із застосуванням індексу інфляції, який нараховується, у свою чергу, на орендну плату, тобто не встановив правильність розрахунку неустойки та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно, колегія суддів вважає, що при розрахунку розміру неустойки слід враховувати таке.
Договір припинено 04.08.2020.
Станом на 04.08.2020 розмір місячної орендної плати складав 8 167,67 грн..
Таким чином, за 27 днів серпня 2020 року (з 05.08. по 31.08.2020) неустойка складає 14227,54 грн., а саме: 8167,67грн : 31 день х 27 х 2.
За інший період - 35 місяців, неустойка складає 571736,90грн., а саме: 8 167,67грн х 2 х 35.
Отже, загальна сума неустойки дорівнює 585 964,44грн (571736,90грн + 14 227,54 грн).
Разом з тим колегія суддів враховує, що Відповідач у період з 24.09.2020 по 14.08.2023 на користь Позивача перерахував орендну плату на суму 181 999,21 грн. Позивачем перераховані Відповідачем в якості орендної плати кошти у сумі 181 004,91 грн. зараховані у рахунок часткової сплати неустойки.
Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
З огляду на викладене, з Відповідача підлягає стягненню неустойка за спірний період у розмірі 404 959,53 грн, а саме: 585 964,44грн. - 181 004,91грн..
Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи скарги про наявність підстав вважати договір № 12/02-4174-ОД від 06.10.2010 продовженим після 04.08.2020, оскільки такі доводи є припущеннями Скаржника, які ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм чинного законодавства України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", яка набрала чинності 17.06.2020, затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, згідно з п. 144 якого після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
У цьому зв"язку місцевим господарським судом було правильно зазначено, що вказаним вище Порядком передбачена необхідність дотримання процедури продовження договору оренди через аукціон із залученням широкого кола учасників, яка, у тому числі, полягає в ухваленні орендодавцем відповідного рішення (протягом десяти робочих днів з дати отримання заяви) про оголошення аукціону або відмову у продовженні договору.
Між тим, така процедура має бути застосована лише за умови, якщо орендар (у даному випадку Відповідач) вчинив дії відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема звернувся до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У разі недотримання цієї вимоги настають правові наслідки, визначені пунктом 143 Порядку, а саме припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, обов'язок орендаря звільнити орендоване приміщення та підписати акт приймання-передачі (повернення з оренди) майна.
У даному випадку, строк дії договору оренди нерухомого майна від 06.10.2010 № 12/02-4174-ОД по 04.08.2020. Орендарю, відповідно до приписів ч. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", необхідно було подати заяву про продовження договору орендодавцю не пізніше ніж до 03.05.2020. Докази вчасного звернення з такою заявою Відповідачем не надані.
Отже, враховуючи, що у справі відсутні докази виконання Приватним акціонерним товариством "Київстар" вимог ч. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у частині вчасного звернення до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях із заявою про продовження договору, а саме не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, вказаний договір не було продовжено і припинив дію 04.08.2020.
Слід зазначити, що приписами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено такої підстави для продовження дії договору оренди як "мовчазна згода".
Щодо доводів скарги про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої неустойки колегія суддів зазначає наступне.
Неустойка, передбачена ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що договір оренди № 12/02-4174-ОД від 06.10.2010 припинив дію 04.08.2020, Відповідач був обізнаний про таке припинення та необхідність повернення майна тощо. З огляду на викладене, суд першої інстанції не вбачав підстав для зменшення неустойки, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів частково погоджується із аргументами Скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, зокрема стосовно розрахунку нарахованих йому сум неустойки.
Разом з тим, інші доводи Апелянта, викладені у скарзі не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не підтверджені належними доказами та не спростовують вказаних вище висновків суду про наявність підстав для нарахування у даному випадку неустойки на підставі ст.785 ЦК України .
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
У даному випадку, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні його резолютивної частини щодо визначення суми неустойки, що підлягає стягненню на користь Позивача.
10. Судові витрати.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025р. у справі № 904/5365/24 - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 241,63 грн. пені, 404 959,53 грн. неустойки, 4862,41 грн. судового збору за подання позову, про що видати наказ.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 2523 грн. 99 коп., про що видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 20.10.2025
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В. Чус