Постанова від 21.10.2025 по справі 910/6028/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2025 р. Справа№ 910/6028/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 21.10.2025,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 (повний текст рішення складено 25.10.2024)

у справі №910/6028/24 (суддя С.А. Ковтун)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 6 950 891,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРК» (далі, позивач або Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі, відповідач або Державне підприємство) про стягнення заборгованості за Договором №16579/01 від 22.02.2019 у сумі 6 950 891,23 грн, з яких: 4 916 138,07 грн основного боргу (березень 2022 року, травень-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень-жовтень 2023 року), та нарахованих на прострочену заборгованість за поставлену в квітні-липні 2020 року електроенергію 886 415,53 грн пені, 348 189,91 грн штрафу, 192 559,01 грн 3% річних, 607 588,71 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №16579/01 від 22.02.2019 щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії. Обґрунтовуючи настання строку оплати, позивач посилається на Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26 квітня 2019 року №641, стверджуючи, що відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» 4 590 176,08 грн боргу, 192 559,01 грн 3% річних 607 588,71 грн інфляційних втрат, 85 744,29 грн судового збору.

Закрито провадження в частині стягнення 325 961,99 грн.

Відмовлено в іншій частині позову.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що у рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу протягом квітня 2020 року - жовтня 2023 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії. Протягом квітня - липня 2020 року позивач поставив відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом на загальну суму 6 830 497,44 грн. Відповідач повинен був розрахуватися за квітень 2020 року до 01.06.2020 (постанова НКРЕКП №995 від 27.05.2020, оприлюднена 27.05.2020), за травень 2020 року до 29.06.2020 (постанова НКРЕКП №1211 від 24.06.2020, оприлюднена 24.06.2020), за червень 2020 року до 27.07.2020 (постанова НКРЕКП №1435 від 22.07.2020, оприлюднена 22.07.2020) та за липень 2020 року до 25.08.2020 (постанова НКРЕКП №1600 від 19.08.2020, оприлюднена 19.08.2020). Відповідач розрахувався за електричну енергію з порушенням строків.

З огляду на доведений позивачем факт несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію протягом квітня - липня 2020 року, за розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягають стягненню 192 559,01 грн 3% річних та 607 588,71 грн інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення 886 415,53 грн пені та 348 189,91 грн штрафу, то суд у їх задоволенні відмовив з огляду на положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022, відповідно до якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. При цьому суд послався на правову позицію, наведену у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Також суд, враховуючи дати постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні 2022 року - жовтні 2023 року, установив, що внаслідок неналежного виконання умов Договору у відповідача утворився основний борг на суму 4 916 138,07 грн за поставлену електричну енергію у березні 2022 року, травні-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні-жовтні 2023 року.

Під час розгляду справи у суді відповідач погасив 325 961,99 грн боргу (178 852,85 грн за березень 2023 року, 17 573,21 грн за червень 2023 року, 22 136,61 грн за жовтень 2023 року, 34 835,83 грн за травень 2023 року, 38 614,83 грн за грудень 2022 року та 33 948,66 грн за жовтень 2022 року), а тому суд закрив провадження у частині стягнення 325 961,99 грн основного боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині, а в іншій частині основного боргу (на суму 4 590 176,08 грн) позов задовольнив.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 12.11.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію суду) Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що сторони у пункті 2.1. Договору погодились на те, що оплата за ним регулюється не лише умовами договору, але й нормативно-правовими актами, які можуть змінюватись.

З моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України «Про оборону України», в Україні діє особливий період, що є загальновідомою обставиною.

Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою дію та поширення на спірні правовідносини спеціального нормативного регулювання, а саме наказу Міненерго від 28.03.2022 №140, який був чинним до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу №221 від 05.07.2022) і наказу №206 від 15.06.2022, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України та є нормативно-правовим актом, положення яких мають застосовуватися при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період.

Зазначеними наказами врегульовано як порядок оплати авансових платежів, так і порядок здійснення остаточного розрахунку за електричну енергію в період дії воєнного стану.

З урахуванням положень вказаних наказів щодо обсягу оплати електричної енергії, Державне підприємство наголошує на тому, що здійснює розрахунки з позивачем належним чином.

Також скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги попри дію форс-мажорних обставин. Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.-7.1 засвідчено наявність форс-мажорних обставин як таких, що впливають на виконання зобов'язань суб'єктами господарювання з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення та підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору. Із урахуванням ситуації, в якій опинилася держава, зважаючи на важливість Гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання для відповідача обставин непереборної сили, що унеможливлює стягнення з нього боргу, 3% річних та інфляційних втрат у судовому порядку.

Також, не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 13.11.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРК» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 348 189,91 грн та пені у розмірі 886 415,53 грн та прийняти нове, яким стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» 4 590 176,08 грн основного боргу, 192 559,01 грн 3% річних, 607 588,71 грн інфляційних втрат, штраф у розмірі 348 189,91 грн, пеню у розмірі 886 415,53 грн. Закрити провадження у справі в частині стягнення 325 961,99 грн.

Позивач зазначає, що заборона протягом дії воєнного стану в Україні нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 не стосується нарахувань за довоєнний період. Дія постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 не поширюється на правовідносини, які виникли до її прийняття та не може бути застосована до нарахуванням та стягнення штрафних санкцій за період, що передує набранню нею чинності.

Суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №911/1359/22, неправильно застосував наведені у ній висновки, оскільки ця справа стосувалася правовідносин, що виникли після набрання чинності постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, тоді як у справі №910/6028/24 правовідносини виникли до її прийняття.

В апеляційній скарзі позивач вказав, що попередня сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе позивач в апеляційному провадженні, становить 30 000,00 грн, детальний розрахунок та докази понесення витрат будуть надані позивачем суду відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

19.12.2024 засобами поштового зв'язку Державне підприємство «Гарантований покупець» подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ГРК» на рішення суду, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує на тому, що позивачем як у позові, так і в апеляційній скарзі безпідставно проігноровано дію приписів пп.16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо зупинення нарахування і стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, що вказує на відсутність підстави для задоволення позовних вимог у даній частині. На думку відповідача зупинення як нарахування, так і стягнення діє в період воєнного стану, але стосується усіх штрафних санкцій - незалежно від періоду, за який вони можуть бути нараховані.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (суді-доповідачу) (складу суду) від 13.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Судом установлено, що апеляційні скарги були подані скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6028/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

14.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору, до якої додано платіжну інструкцію №1954 від 13.11.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 156 395,05 грн.

02.12.2024 матеріали справи №910/6028/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 залишено без руху; роз'яснено Державному підприємству «Гарантований покупець», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 121 282,29 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.12.2024) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на 28.01.2025.

10.12.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію суду) Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з супровідним листом на виконання вимог ухвали, до якого долучено платіжну інструкцію 1292 (#1772373217901) від 09.12.2024 про сплату судового збору у розмірі 121 282,29 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.12.2024) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» у справі №910/6028/24 об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2025.

24.01.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 28.01.2025 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/352/25 від 28.01.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 28.01.2025 справу №910/6028/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.; призначено до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 на 25.02.2025.

У судове засідання, призначене на 25.02.2025, з'явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець».

Суд у судовому засіданні 25.02.2025 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 оголошено перерву до 25.03.2025.

21.03.2025 від Державного підприємства «Гарантований покупець» через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/6028/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/948/23.

Подане клопотання мотивоване тим, що у справі №908/948/23 колегія суддів пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22, від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 про те, що застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/948/23.

16.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/6028/24, яке мотивоване тим, що постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/948/23 від 04.07.2025 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №908/948/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 37 376 (тридцять сім тисяч триста сімдесят шість) грн 30 коп. та штрафу в сумі 234 893 (двісті тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто три) грн 61 коп. скасовано, справу №908/948/23 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області, в іншій оскаржуваній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №908/948/23 залишено без змін.

Позивач наголошує, що у постанові від 04.07.2025 у справі №908/948/23 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила, що настанови про зупинення нарахування/стягнення стосуються виключно санкцій за період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, а будь-яке «невиправдане розширення тлумачення» є неприпустимим. Санкції, нараховані до запровадження воєнного стану, підлягають стягненню у звичайному порядку.

У період з 21.07.2025 до 08.08.2025 головуюча суддя Михальська Ю.Б. та суддя Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів, перебували у відпустці.

У зв'язку зі звільненням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1899/25 від 11.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О., поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 призначено на 16.09.2025.

У судове засідання, призначене на 16.09.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.

Суд у судовому засіданні 16.09.2025 заслухав пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 оголошено перерву до 14.10.2025.

У судове засідання 14.10.2025 з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначивши, що його проголошення відбудеться у судовому засіданні 21.10.2025 о 09 год. 40 хв.

У судовому засіданні 21.10.2025 суд оголосив скорочену частину постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 21.10.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРК» є суб'єктом господарювання з виробництва електричної енергії. Цю діяльність позивач здійснює на підставі ліцензії, виданої за рішенням (постанова) НКРЕКП № 500 від 19.06.2018.

22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРК» та Державне підприємство «Енергоринок» уклали Договір №16579/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає, а Державне підприємство «Енергоринок» купує електроенергію, вироблену позивачем, та сплачує за неї.

Згідно з додатковою угодою №324/01 від 30.06.2019 до Договору в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» змінено на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».

Відповідно до пункту 1.1. Договору з урахуванням додаткової угоди №324/01 від 30.06.2019 виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (Порядок № 641).

Пунктом 3.1. Договору (у редакції додаткової угоди №324/01 від 30.06.2019) передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку №641 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641.

Згідно з пунктом 3.3. Договору (у редакції додаткової угоди від 30.06.2019) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.6. Договору в редакції додаткової угоди №324/01 від 30.06.2019 сторони передбачили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за «зеленим» тарифом.

У додатковій угоді від 23.02.2021 до Договору сторони доповнили Договір новим пунктом 1.2. в такій редакції: «За цим договором гарантований покупець зобов'язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку №641 або Порядку продажу електричної енергії споживачами».

Відповідно до пункту 3.3. Договору (у редакції додаткової угоди від 23.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку №641 або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживання».

Постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 затверджений Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який регулює, зокрема, порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також порядок продажу за «зеленим» тарифом та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, а також розрахунків за неї (далі - Порядок №641).

Пунктом 10.4. Порядку №641 (у редакції, чинній станом на дату виникнення заборгованості за квітень-липень 2020 року та березень, травень, червень і липень 2022 року) було встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

За змістом умов пунктів 1.1. та 3.3. Договору (у редакції додаткової угоди №1624/07/24 від 30.01.2024) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку №641 від 26.04.2019.

Згідно з пунктом 11.4. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим» тарифом (у редакції від 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), ТОВ «ГРК» зазначає, що відповідачем порушено встановлений Порядком №641 у відповідній редакції строк оплати поставленої йому електричної енергії, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з нього заборгованості у сумі 6 950 891,23 грн, з яких: 4 916 138,07 грн заборгованість за основним зобов'язанням (борг за березень 2022 року, травень-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень-жовтень 2023 року), а також 886 415,53 грн пені, 348 189,91 грн штрафу, 192 559,01 грн 3% річних та 607 588,71 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість за поставлену електроенергію в квітні-липні 2020 року.

Місцевим господарським судом установлено, що грошове зобов'язання відповідача в частині сплати коштів за послуги у сумі 325 961,99 грн припинилось, а тому в цій частині (про стягнення основного боргу на суму 325 961,99 грн) провадження було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався відсутність у нього обов'язку сплачувати визначену заборгованість з огляду на дію та дотримання спеціального нормативного регулювання спірних правовідносин (наказів Міненерго №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022).

Також відповідач не погодився із нарахуванням пені та штрафу, зазначивши, що постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332 зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, на період дії воєнного стану.

Крім того, відповідач вважав за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частин 1, 2 статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі на суму основного боргу 325 961,99 грн сторонами не оскаржується, а тому в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

При цьому нормами спеціального законодавства, зокрема, частиною 2 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з частинами 4-5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Пунктом 10.1. Порядку №641 у редакції від 16.01.2021 передбачено, що:

- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.2. Порядку №641 у редакції від 16.01.2021 з урахуванням положень глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Відповідно до пункту 10.3. Порядку №641 у редакції від 16.01.2021 після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п'яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до пункту 10.4. Порядку №641 у редакції від 16.01.2021 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

У редакції Порядку №641 від 26.01.2024 було змінено порядок розрахунків платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом (розділ 11 Порядку №641 у новій редакції), відповідно до пункту 11.1 якого гарантований покупець, не пізніше п'ятого дня після закінчення першої та другої декад розрахункового місяця, за рахунок коштів, отриманих відповідно до пункту 14.2 глави 14 цього Порядку та коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами, здійснює оплату продавцям за «зеленим» тарифом в обсязі, пропорційно відпуску електричної енергії генеруючими одиницями за 10/20 діб.

Гарантований покупець після отримання фактичних даних щодо обсягу відпуску/відбору електричної енергії за розрахунковий місяць, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавців за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію, з суми коштів, отриманих гарантованим покупцем за реалізовану електричну енергію за результатами торгової діяльності на РДН, ВДР та за двосторонніми договорами за третю декаду розрахункового місяця, крім залишку коштів, необхідних для забезпечення господарської діяльності гарантованого покупця, передбачених кошторисом на розрахунковий місяць, здійснює доплату продавцям за «зеленим» тарифом за розрахунковий місяць пропорційно вартості купленої товарної продукції.

Як визначено у пункті 11.4. Порядку №641 у редакції від 26.01.2024 гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які оператор системи передачі (скорочено ОСП), Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку №641 в редакції від 16.01.2021 та главі 14 Порядку №641 в редакції від 26.01.2024.

Отож, за загальним правилом, у відповідності до приписів Порядку №641 в редакції від 16.01.2021, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК «Укренерго»):

- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1. Порядку №641),

- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1. Порядку №641),

- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку №641).

Водночас, у пункті 11.4. Порядку №641 в редакції від 26.01.2024 змінено строк остаточного розрахунку за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію, зокрема визначено строк 100% оплати - до п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

У пунктах 3.3. Договору у відповідних редакціях міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку №641, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на Порядок №641, що відповідає правовим висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначеного Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо нарахованих на прострочену заборгованість за поставлену в квітні-липні 2020 року електроенергію 886 415,53 грн пені, 348 189,91 грн штрафу, 192 559,01 грн 3% річних та 607 588,71 грн інфляційних втрат, які заявлені до стягнення позивачем у даній справі, суд установив таке.

У рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу протягом квітня-липня 2020 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії на загальну суму 6 830 497,44 грн, а саме:

- за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 1 716 608,34;

- за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 1 504 549,37 грн;

- за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 1 763 078,06 грн;

- за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 1 846 261,67 грн.

27.05.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №995 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року (оприлюднена 27.05.2020), постанову №1211 від 24.06.2020 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року» (оприлюднена 24.06.2020), постанову №1435 від 22.07.2020 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2020 року» (оприлюднена 22.07.2020), постанову від 19.08.2020 №1600 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2020 року» (оприлюднена 19.08.2020).

Таким чином, враховуючи умови пункту 3.3. Договору та положення Порядку №641, відповідач повинен був розрахуватися за квітень 2020 року до 01.06.2020, за травень 2020 року до 29.06.2020, за червень 2020 року до 27.07.2020 та за липень 2020 року до 25.08.2020.

Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, останній здійснив остаточну оплату за квітень 2020 року у розмірі 64 749,10 грн лише 12.11.2021, що підтверджується платіжною інструкцією №177 486 від 12.11.2021 (прострочення складає з 02.06.2020 по 12.11.2021); за травень 2020 року остаточна оплата у сумі 1 433 924,53 грн здійснена 12.11.2021 згідно з платіжною інструкцією №186 748 (прострочення складає з 30.06.2020 по 12.11.2021); за червень 2020 року остаточна оплата у сумі 1 695 080,20 грн здійснена 12.11.2021 згідно з платіжною інструкцією №178 122 (прострочення складає з 28.07.2020 по 12.11.2021); за липень 2020 року остаточна оплата у сумі 1 780 387,72 грн здійснена 12.11.2021 згідно з платіжною інструкцією №178 859 (прострочення складає з 26.08.2020 по 12.11.2021).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені законом наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи доведеність факту прострочення виконання основного зобов'язання за Договором, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом установлено, що такий є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правильними.

Щодо доводів відзиву відповідача на позовну заяву про можливість зменшення розміру заявлених позивачем у даній справі 3% річних та інфляційних втрат із посиланням на постанову Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, то суд апеляційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, конкретизувала правовий висновок, викладений у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 45 цієї постанови), зазначивши таке:

« 110. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.

111. Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.

112. Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

113. Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

114. До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.

115. З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.

116. При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

117. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

118. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.».

З огляду на наведене та враховуючи, що у цій справі застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов'язання відбулося у межах законодавчо встановленого розміру, який є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, відсутні передбачені законом підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних.

Щодо інфляційних втрат, то чинним законодавством взагалі не передбачено можливості їх зменшення за клопотанням сторони.

Щодо заявлених позивачем штрафу та пені суд зазначає таке.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання позову в даній справі, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин та на дату подання позову в даній справі) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Позивач за період з 02.06.2020 по 12.11.2021 (529 днів прострочення) нарахував до стягнення з відповідача 12 830,80 грн пені, 4 532,44 грн штрафу, 7 694,69 грн втрат від інфляції та 2 812,16 грн 3% річних на суму боргу за квітень 2020 року в сумі 64 749,10 грн; за період з 30.06.2020 по 12.11.2021 (501 день прострочення) - 269 418,09 грн пені, 100 374,72 грн штрафу, 167 203,18 грн втрат від інфляції та 58 986,69 грн 3% річних на суму боргу за травень 2020 року в сумі 1 433 924,53 грн; за період з 28.07.2020 по 12.11.2021 (473 дні прострочення) - 302 924,88 грн пені, 118 655,61 грн штрафу, 209 080,28 грн втрат від інфляції та 65 839,38 грн 3% річних на суму боргу за червень 2020 року в сумі 1 695 080,20 грн; за період з 26.08.2020 по 12.11.2021 (444 дні прострочення) - 301 241,76 грн пені, 124 627,14 грн штрафу, 223 610,56 грн втрат від інфляції та 64 920,78 грн 3% річних на суму боргу за липень 2020 року в сумі 1 780 387,72 грн.

Водночас, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих за порушення виконання зобов'язання у квітні-липні 2020 року, посилаючись на положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022, відповідно до підпункту 16 пункту 1 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

При цьому суд послався на правову позицію, наведену у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими у цьому контексті доводи апеляційної скарги позивача, з приводу чого зазначає таке.

НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.

Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Провадження у даній справі зупинялося до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/948/23, в якій досліджувалося питання застосування підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332.

У постанові від 04.07.2025 у справі №908/948/23 суд касаційної інстанції, аналізуючи положення підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, дійшов таких висновків:

« 89. Об'єднана палата враховує, що положеннями пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли до введення воєнного стану.

90. При цьому Верховний Суд враховує, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №332, №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.

91. Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.».

Отже, настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

Суд відзначає, що нарахування пені та штрафу у даній справі здійснено позивачем за порушення зобов'язань, що виникли до початку запровадження воєнного стану. Період прострочення, за який нарахований штраф та пеня, охоплює час з 02.06.2020 по 12.11.2021.

Місцевий господарський суд, у свою чергу, пославшись на правову позицію, наведену у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, не врахував, що остання прийнята за інших фактичних обставин справи, адже нарахування штрафних санкцій у її межах було здійснено з 02.03.2022 по 23.08.2022, тобто у період дії воєнного стану.

Отже, ТОВ «ГРК» має право на нарахування відповідачу пені та штрафу за порушення зобов'язань з оплати поставленої електроенергії у квітні-липні 2020 року.

Водночас, дослідивши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, судом апеляційної інстанції встановлено, що у частині нарахування пені він не відповідає вимогам статті 232 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, враховуючи те, що умовами Договору не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, а умова про сплату пені за кожний день прострочення не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, підлягає застосуванню передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк.

Як вже було зазначено позивачем за період з 02.06.2020 по 12.11.2021 (529 днів прострочення) нараховано до стягнення з відповідача 12 830,80 грн пені на суму боргу за квітень 2020 року в сумі 64 749,10 грн; за період з 30.06.2020 по 12.11.2021 (501 день прострочення) - 269 418,09 грн пені на суму боргу за травень 2020 року в сумі 1 433 924,53 грн; за період з 28.07.2020 по 12.11.2021 (473 дні прострочення) - 302 924,88 грн пені суму боргу за червень 2020 року в сумі 1 695 080,20 грн; за період з 26.08.2020 по 12.11.2021 (444 дні прострочення) - 301 241,76 грн пені на суму боргу за липень 2020 року в сумі 1 780 387,72 грн.

Зазначені позивачем періоди нарахування пені перевищують передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк, та є такими, що не ґрунтуються на її положеннях.

Обґрунтованими періодами, за які позивач міг нарахувати пеню за несвоєчасність виконання відповідачем свого грошового зобов'язання є:

- період з 02.06.2020 по 01.12.2020 (183 дні) на суму боргу 64 749,10 грн, що становить за розрахунком суду 3 955,71 грн пені;

- період з 30.06.2020 по 29.12.2020 (183 дні) на суму боргу 1 433 924,53 грн, що становить за розрахунком суду 86 035,47 грн пені;

- період з 28.07.2020 по 26.01.2021 (183 дні) на суму боргу в сумі 1 695 080,20 грн, що становить за розрахунком суду 101 744,40 грн пені;

- період з 26.08.2020 по 24.02.2021 (183 дні) на суму боргу в сумі 1 780 387,72 грн, що становить за розрахунком суду 106 911,22 грн пені.

Відповідно, обґрунтований розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказані періоди становить загалом 298 646,80 грн.

В іншій частині на суму пені 587 768,73 грн (886 415,53 грн пені - 298 646,80 грн) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу на суму 348 189,91 грн, то такі нараховані позивачем на підставу пункту 4.6. Договору правомірно, їх розрахунок є арифметично правильним, а тому такі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача основного боргу за Договором, то суд установив таке.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлену позивачем у березні 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, серпні 2022 року електричну енергію в сумі 2 339 029,55 грн.

У цьому контексті судом установлено, що позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 8 383 758,05 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії:

- за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 982 478,42 грн;

- за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 370 290,85 грн;

- за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 252 712,00 грн;

- за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 674 863,96 грн;

- за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 1 378 049,65 грн.;

- за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 1 634 223,46 грн;

- за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 1 625 262,37 грн;

- за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 1 317 439,70 грн,

та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії:

- за квітень 2022 року від 17.02.2023 на суму 148 438,00 грн.

Після відкриття провадження у даній справі сторонами було здійснено коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року на 10 627,50 грн та за серпень 2022 року на суму 8 614,66 грн (акти коригування за липень 2022 року від 16.05.2024 за серпень 2022 року від 17.05.2024).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову від 09.09.2022 №117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року», постанову №1190 від 20.09.2022, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року та постанову від 14.03.2023 №473, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року.

Таким чином, кінцевий термін оплати відповідачем всієї вартості електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року припав на 20.03.2023.

Отже, з 21.03.2023 починається прострочення оплати поставленої електричної енергії за наведеними актами.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, станом на 09.04.2024 відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року тільки частково у розмірі 3 452 693, 86 грн.

Таким чином, станом на 09.04.2024 непогашена заборгованість відповідача з оплати електричну енергію за «зеленим» тарифом за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року становила 4 931 064,19 грн, а саме за періоди:

- за жовтень 2021 у сумі 92 303 грн 08 коп.;

- за лютий 2022 у сумі 26 421 грн 45 коп.;

- за березень 2022 у сумі 209 034 грн 10 коп.;

- за квітень 2022 у сумі 416 874 грн 72 коп.;

- за травень 2022 у сумі 1 139 872 грн 13 коп.;

- за червень 2022 у сумі 1 223 987 грн 64 коп.;

- за липень 2022 у сумі 1 121 667 грн 55 коп.;

- за серпень 2022 у сумі 700 903 грн 52 коп.

04.09.2024 було проведено зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року скоротилась до 2 319 787,39 грн, а саме за періоди:

- за березень 2022 року у сумі 142 973 грн 04 коп.;

- за травень 2022 року у сумі 376 517 грн 65 коп.;

- за червень 2022 року у сумі 623 372 грн 37 коп.;

- за липень 2022 року у сумі 615 537 грн 90 коп.;

- за серпень 2022 року у сумі 561 386 грн 43 коп.

Водночас, враховуючи здійснене коригування за липень та серпень 2022 року, прострочена заборгованість за поставлену позивачем у період часу березень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року електричну енергію станом на дату подання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.06.2024 склала 2 339 029,55 грн, а саме за актами купівлі-продажу електроенергії:

- за березень 2022 року у сумі 142 973 грн 04 коп.;

- за травень 2022 року у сумі 376 517 грн 65 коп.;

- за червень 2022 року у сумі 623 372 грн 37 коп.;

- за липень 2022 року у сумі 626 165 грн 40 коп.;

- за серпень 2022 року у сумі 570 001 грн 09 коп.

Також позивач у лютому, липні, вересні 2023 року поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 4 512 848,20 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії:

- за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 666 355,69 грн;

- за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 2 081 551,49 грн;

- за вересень 2023 року від 30.09.2023 на суму 1 764 941,02 грн.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 30.04.2024 №858 (оприлюднена 01.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні-лютому 2023 року, липні-вересні 2023 року.

Отже, відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у січні, лютому, липні, серпні, вересні 2023 року - у строк до 08.05.2024 (включно).

Враховуючи наведене, відповідач з огляду на положення пункту 11.4. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим» тарифом (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №178 від 24.01.2024) зобов'язаний був погасити заборгованість за актами купівлі-продажу електроенергії (з урахуванням коригувань): за лютий 2023 року, липень 2023 року, вересень 2023 року до 08.05.2024 включно. Таким чином, з 09.05.2024 починається прострочення оплати поставленої електричної енергії за наведеними вище актами.

Разом із тим, відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: лютий 2023 року, липень 2023 року, вересень 2023 року тільки частково у розмірі 4 410 628,18 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви платіжними інструкціями.

Отже, на момент звернення до суду з даним позовом прострочена заборгованість за поставлену позивачем у лютому, липні та вересні 2023 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 102 220,02 грн, а саме за актами купівлі-продажу електроенергії:

- за лютий 2023 року від 28.02.2023 у розмірі 33 722,09 грн;

- за липень 2023 року від 31.07.2023 у розмірі 12 436,55 грн;

- за вересень 2023 року від 30.09.2023 у розмірі 56 061,38 грн.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що після відкриття провадження у даній справі настав строк оплати поставленої позивачем електричної енергії за Договором за періоди часу вересень-грудень 2022 року, березень-червень 2023 року, жовтень 2023 року.

Судом установлено, що позивач у періоди часу вересень - грудень 2022 року, березень - червень 2023 року, жовтень 2023 року поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 9 385 168,49 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії:

- за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 901 871,80 грн;

- за жовтень 2022 року від 31.10.2022 на суму 904 499,30 грн;

- за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 295 322,72 грн;

- за грудень 2022 року від 31.12.2022 на суму 263 139,73 грн;

- за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 1 070 180,72 грн;

- за квітень 2023 року від 30.04.2023 на суму 997 659,32 грн;

- за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 1 852 758,28 грн;

- за червень 2023 року від 30.06.2023 на суму 2 007 586,67 грн;

- за жовтень 2023 року від 31.10.2023 на суму 1 064 847,47 грн;

та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії

- за вересень 2022 року від 30.04.2024 на суму 5 897,28 грн;

- за жовтень 2022 року від 21.04.2024 на суму 27 938,72 грн;

- за грудень 2022 року від 08.05.2024 на суму (- 6 533,52 грн).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 08.05.2024 №896 (оприлюднена 10.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022 року, березні 2023 року, квітні 2023 року, у травні 2023 року, червні 2023 року, у листопаді 2023 року, грудні 2023 року.

Таким чином, відповідач з огляду на положення пункту 11.4. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим» тарифом (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №178 від 24.01.2024) зобов?язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у грудні 2022 року, березні - червні 2023 року - у строк до 17.05.2024 (включно).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 15.05.2024 №946 (оприлюднена 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні 2022 року, у жовтні 2022 року, у листопаді 2022 року, у жовтні 2023 року.

Отже, відповідач зобов?язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у вересні - листопаді 2022 року та жовтні 2023 року - у строк до 23.05.2024 (включно).

Разом із тим, відповідач оплатив поставлену позивачем у періоди часу вересень - грудень 2022 року, березень - червень 2023 року, жовтень 2023 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково у розмірі 6 910 279,99 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

У зв'язку з цим на момент звернення до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог прострочена заборгованість відповідача за поставлену позивачем у періоди часу вересень - грудень 2022 року, березень - червень 2023 року, жовтень 2023 року електричну енергію за «зеленим тарифом» складала 2 474 888,50 грн, а саме за актами купівлі-продажу електроенергії:

- за вересень 2022 року від 30.09.2022 у розмірі 284 194,32 грн;

- за жовтень 2022 року від 31.10.2022 у розмірі 206 576,29 грн;

- за листопад 2022 року від 30.11.2022 у розмірі 16 152,76 грн;

- за грудень 2022 року від 31.12.2022 у розмірі 71 417,51 грн;

- за березень 2023 року від 31.03.2023 у розмірі 610 991,59 грн;

- за квітень 2023 року від 30.04.2023 у розмірі 320 774,33 грн;

- за травень 2023 року від 31.05.2023 у розмірі 400 548,40 грн;

- за червень 2023 року від 30.06.2023 у розмірі 344 837,11 грн;

- за жовтень 2023 року від 31.10.2023 у розмірі 219 396,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач погасив 325 961,99 грн боргу (178 852,85 грн за березень 2023 року, 17 573,21 грн за червень 2023 року, 22 136,61 грн за жовтень 2023 року, 34 835,83 грн за травень 2023 року, 38 614,83 грн за грудень 2022 року та 33 948,66 грн за жовтень 2022 року), що підтверджується платіжними інструкціями, долученими до клопотання про закриття провадження у справі від 15.07.2024.

Що стосується решти основного боргу відповідача у сумі 4 590 176,08 грн ((2 474 888,50 грн + 2 339 029,55 грн + 102 220,02 грн) - 325 961,99 грн)), то доказів його оплати відповідач суду не надав, як і заперечень щодо правильності обрахунку заявленої до стягнення суми.

При цьому строк виконання зобов'язання з оплати електричної енергії, враховуючи положення пунктів 10.4. Порядку №641 у редакції від 16.01.2021 та 11.4. Порядку №641 в редакції від 26.01.2024 та дат оприлюднення рішень Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у спірних періодах, зазначених вище, є таким, що настав.

Отже, колегією суддів установлено, що станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції несплаченим є основний борг загалом у розмірі 4 590 176,08 грн і доказів його оплати станом на момент вирішення спору судом першої інстанції відповідач не надав, а тому вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Стосовно посилань ДП «Гарантований покупець» в апеляційній скарзі на відсутність прострочення виконання зобов'язання з огляду на необхідність врахування при вирішенні спору наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221), та № 206 від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 №136), тобто спеціального нормативного врегулювання розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні, то такі судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Так, метою наказів №140 та №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

У свою чергу, правову оцінку змісту вказаних наказів надала Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/4439/23, яка у постанові від 21.06.2024 виснувала, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Враховуючи наведені у постанові Верховного Суду від 21.06.2024 висновки, Об'єднана палата погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4. Порядку №641, Наказу №206, згідно з якими положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641.

Оскільки за висновками об'єднаної палати положення Наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4. Порядку № 641.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що Міністерство енергетики Наказом №136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу №206 від 15.06.2022, яким встановлювались для ДП «Гарантований покупець» мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на наявність у відповідача обов'язку з повного виконання грошового зобов'язання - оплати у розмірі 100% вартості за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану та Наказів №140 та №206.

Тобто, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, підлягає застосуванню саме Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.09.2019 №641, висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.

Щодо підстав для звільнення від відповідальності, на які посилається відповідач, зокрема, і в апеляційній скарзі, в тому числі й посилання на настання форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, то такі відхиляються колегією суддів з огляду на те, що лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», оскільки такий є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №922/999/22), у той час як пунктом 5.3. Договору визначено, що наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства

Також матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість у зв'язку із цим виконати договірні зобов'язання, як це передбачено пунктом 5.4. Договору.

Виходячи із наведеного у сукупності, доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи і положеннями наведених нормативно-правових актів.

Водночас, суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача щодо безпідставності посилань суду першої інстанції на відсутність, з огляду на положення підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332, підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій, однак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на визначені позивачем без урахування положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України періоди нарахування пені.

Здійснивши вірний перерахунок заявленої до стягнення пені, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 298 646,80 грн, а в іншій частині заявленої до стягнення пені відмовляє. Позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 348 189,91 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з прийняттям у цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та задоволення позовних вимог про стягнення штрафу.

Усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу з прийняттям у цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судового збору

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав позовну заяву та заяву про збільшення розміру позовних вимог у даній справі в електронній формі, а тому розміром судового збору за подачу позовної вимоги (з урахуванням подальшого збільшення розміру позовних вимог) майнового характеру є 83 410,69 грн (6 950 891,23 грн х 1,5% х 0,8), а не 104 263,37 грн, як було сплачено позивачем згідно з платіжними інструкціями №1709 від 15.05.2024 та №1769 від 19.06.2024.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (пункт 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду оскаржувалось позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 886 415,53 грн пені та 348 189,91 грн штрафу, тобто на загальну суму 1 234 605,44 грн, апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», а тому за її подання до суду апеляційної інстанції позивач мав сплатити 22 222,90 грн (1 234 605,44 грн х 1,5% х 150% х 0,8), а не 156 395,05 грн, як сплатив позивач.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума надміру сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 20 852,68 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 134 172,15 грн може бути повернена позивачу з державного бюджету за його клопотанням.

Щодо решти сум судового збору, сплачених за подання апеляційних скарг, то їх розподіл здійснено судом у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 886 415,53 грн пені та 348 189,91 грн штрафу.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити частково на суму 298 646,80 грн, а позовні вимоги про стягнення штрафу - у повному обсязі на суму 348 189,91 грн.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/6028/24 викласти у такій редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» до Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.

Закрити провадження в частині стягнення основного боргу на суму 325 961,99 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРК» (вул. Енергетиків, 4, приміщення 17, м. Дніпро, 49000, код 36206744) 4 590 176 (чотири мільйони п'ятсот дев'яносто тисяч сто сімдесят шість) грн 08 коп. основного боргу, 192 559 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 01 коп. 3% річних, 607 588 (шістсот сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн 71 коп. інфляційних втрат, 298 646 (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот сорок шість) грн 80 коп. пені, 348 189 (триста сорок вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 91 коп. штрафу, 72 445 (сімдесят дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн 92 коп. судового збору за подання позовної заяви та 11 643 (одинадцять тисяч шістсот сорок три) грн 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В частині стягнення 587 768,73 грн пені у задоволенні позову відмовити.

Видати наказ».

Судовий збір за подання апеляційного скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» покласти на відповідача.

Видачу наказу з урахуванням резолютивної частини даної постанови доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/6028/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко

Попередній документ

131124854

Наступний документ

131124856

Інформація про рішення:

№ рішення:	131124855
№ справи:	910/6028/24
Дата рішення:	21.10.2025
Дата публікації:	22.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (02.12.2024)
Дата надходження:	17.05.2024
Предмет позову:	стягнення 4 456 760,57 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (18)

24.06.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
16.09.2024 10:30	Господарський суд міста Києва
25.11.2024 13:45	Господарський суд міста Києва
20.01.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
20.01.2025 11:20	Північний апеляційний господарський суд
28.01.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
28.01.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
25.02.2025 10:40	Північний апеляційний господарський суд
25.02.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
25.03.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
25.03.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
16.09.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
16.09.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
14.10.2025 12:40	Північний апеляційний господарський суд
14.10.2025 12:50	Північний апеляційний господарський суд
21.10.2025 09:40	Північний апеляційний господарський суд
21.10.2025 09:50	Північний апеляційний господарський суд
08.12.2025 12:40	Господарський суд міста Києва