вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/8703/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Козир Т.П.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 15.10.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025
у справі №910/8703/24 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
відповідача 2 Міністерства охорони здоров'я України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 у задоволенні заяви Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24 - відмовлено; провадження у справі № 910/8703/24 зупинено на час проведення додаткової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертній установі - Київському відділенню Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України; ухвала в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову відповідно до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена окремо від рішення суду, відповідно до приписів ст.ст. 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду у відповідній частині, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі № 910/8703/24 про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024; заяву Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024, задовольнити; скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи суддям від 17.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8703/24 за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Міністерства охорони здоров'я України про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/8703/24.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі №910/8703/24 у 1-му томі матеріалів оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.10.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 01.10.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 08.10.2025.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, яке обґрунтоване тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 встановлено строк на надання відзиву на апеляційну скаргу - протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 01.10.2025. Між тим, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд" 24.09.2025 о 17:56, про що свідчить відповідна картка руху документу. Згідно ст. 242 ГПК України, Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, з врахуванням положень зазначеної статті ГПК України, ухвала Північного апеляційного господарського суду була вручена позивачу 25.09.2025. Таким чином, кінцевою датою десятиденного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду, є 06.10.2025 Просить продовжити строк на надання відзиву на апеляційну скаргу до 06.10.2025. До клопотання долучено картку руху документу, в якій зазначено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 доставлено представнику до його кабінету в систему "Електронний суд" 24.09.2025 о 17:56.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 клопотання Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про надання додаткового строку для подання відзиву на апеляційну скаргу задоволено. Продовжено учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 06.10.2025. Продовжено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи до 15.10.2025.
06.10.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Компанія просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі № 910/8703/24 залишити без змін, оскільки, положення Болар, імплементоване в українське законодавство, не має зворотної дії у часі, а тому до спірних правовідносин у справі №910/8703/24 має застосовуватися законодавство, яке було чинне на момент подання Відповідачем-1 заяви на реєстрацію лікарського засобу, тобто станом на 23.02.2024, а Закон України від 15.05.2025 № 4454-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар» (далі Закон про Болар) набрав чинності 05.06.2025. Положення вказаного Закону не передбачають ретроспективну правомірність дії особи, яка (дія) була вчинена з порушенням прав іншої особи у минулому. Крім того, положення Закону 4454 є нормами матеріального права, що передбачають кваліфікацію дій осіб при використанні винаходів, захищених чинними патентами, зокрема, порядок їх дозволеного використання без дозволу правовласників. Відтак, вони стосуються кваліфікації дії осіб з точки зору їх правомірності, що зазвичай є предметом розгляду судового спору по суті. Водночас, наявність або відсутність підстав застосування заходів забезпечення позову визначається нормами процесуального права та відповідними правовими позиціями Верховного Суду, а також фактичними обставинами, які стосуються предмету спору. Оскільки висновки Апелянта про необхідність застосування до відносин сторін норм Закону про Болар не відповідають чинному законодавству, то й відсутні зміни обставин, які спричинили застосування Заходів забезпечення, потреба у забезпеченні позову у даній справі не відпала, підстави для скасування Заходів забезпечення відсутні. При цьому в ході розгляду заяви учасників спору про скасування заходів забезпечення позову, суд має встановити, зокрема, чи змінились обставини, що мали місце на момент їх застосування, та/або чи відпала потреба в їх застосуванні, проте, на етапі розгляду заяви про забезпечення позову, до обов'язків суду не входить визначення обґрунтованості позовних вимог та їх розгляд по суті.
13.10.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшли додаткові пояснення, у яких Відповідач - 1 зазначає, що Закон про Болар підлягає застосуванню у даній справі і унеможливлює подальшу дію Заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до Закону про Болар, який набув чинності в процесі розгляду даної господарської справи, жодна з дій, припинити яку просить позивач у позові, не вважається порушенням його прав. В свою чергу, щоб задовольнити позовну вимогу позивача про "припинення дії, яка порушує право" - таке тривале порушення повинно існувати саме на момент ухвалення судового рішення, а не в будь-який час в минулому. Тобто, навіть якщо припустити, що у Лікарському засобі використаний Винахід, суд не зможе припинити порушення, яке відсутнє a priori станом на день ухвалення судового рішення. З урахуванням зазначеного, заходи забезпечення позову у даній справі наразі втратили свою актуальність, є незаконними та обтяжливими для Відповідачів, а отже, мають бути скасовані.
15.10.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) надійшли пояснення на додаткові пояснення ТОВ "Тева Україна", відповідно до яких позивач зазначає, що твердження Відповідача-1 про тривалість спірних правовідносин у цій справі, що, на думку Відповідача - 1, дає підстави для застосування до них Закону про Болар, є безпідставними. Апелянт намагається «притягнути» на етапі розгляду заяви про забезпечення позову розгляд питання правозастосовного до відносин сторін спору законодавства. Між тим, таке намагання є процесуально хибним, оскільки такі питання встановлюються судом на етапі розгляду справи по суті. Крім того, на етапі розгляду заяви про забезпечення позову, до обов'язків суду не входить й визначення обґрунтованості позовних вимог та їх розгляд по суті.
У судове засідання 15.10.2025 з'явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ). Представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 в частині у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24. В цій частині прийняти нове судове рішення, яким заяву Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 задовольнити, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024.
Представники Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 оскаржується лише в частині відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24 , суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у даній справі змінились обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення, тому відпала потреба у забезпеченні позову у даній справі. Як зазначає скаржник, позов у даній справі мотивований поданням Відповідачем-1 заяви про державну реєстрацію лікарського засобу "Ривароксабан-Тева" в якому, на думку Позивача, використаний Винахід за чинним Патентом. Як зазначає скаржник, згідно з практикою Верховного Суду подання заяв про державну реєстрацію лікарських засобів із використанням об'єктів винаходів за чинними патентами дійсно вважалося порушенням прав інтелектуальної власності на такі винаходи. Апелянт зазначає, що в процесі розгляду даної справи законодавство України у сфері охорони прав на винаходи зазнало значних змін, зокрема, була скасована відповідальність за подання заяв про державну реєстрацію лікарських засобів з використанням чинних винаходів, а такі дії перестали вважатись порушенням прав патентовласника. Так, Указом Президента України від 12.02.2025 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців" (надалі "Рішення РНБО") яке зумовлено необхідністю забезпечення доступності лікарських засобів для всіх категорій населення України. Згідно з п. 2 (2) (б) Рішення РНБО Кабінет Міністрів України було зобов'язано у місячний строк забезпечити розроблення і внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України щодо імплементації в національне законодавство положення "Правила Болар". "Правило Болар" - це правова норма, яка, серед іншого, дозволяє виробникам подавати заяви про державну реєстрацію генеричних лікарських засобів до завершення строку дії патентів, якими охороняються оригінальні лікарські засоби, а компетентним органам, в свою чергу, безперешкодно здійснювати таку реєстрацію. Таким чином, питання термінового впровадження "Правила Болар" у законодавство України було визначене державою особливо пріоритетним для забезпечення національної безпеки і оборони держави, в т.ч. з урахуванням економічних і соціальних викликів, зумовлених збройною агресією російської федерації проти України. 05.06.2025 набув чинності Закон про Болар, яким були внесені відповідні зміни до низки нормативних актів, в т.ч. Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (надалі також "Закон про винаходи"). Відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону про винаходи (з урахуванням змін, внесених Законом про Болар): "не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу, або прав володільця сертифіката додаткової охорони подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу, інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку". Відтак, на думку скаржника, Закон про Болар скасував відповідальність осіб за подання і розгляд заяв про державну реєстрацію лікарських засобів з використанням винаходів за чинними патентами, а також проведення експертизи матеріалів за такими заявами, видача реєстраційних посвідчень на такі лікарські засоби, внесення відомостей про лікарські засоби до відповідних реєстрів тощо. Жодна з вищезазначених дій на сьогоднішній день не визнається правопорушенням, а отже, не здатна спричинити шкоди правам або законним інтересам власників винаходів, а також спричинити будь-які інші негативні наслідки. Відтак, стверджуване Позивачем використання Винаходу за Патентом у лікарському засобі "Ривароксабан-Тева" на етапі проведення його державної реєстрації не є порушенням згідно з імперативними нормами чинного законодавства, а підстави для продовження дії Заходів забезпечення відсутні. З урахуванням набуття чинності Законом про Болар жодна з позовних вимог позивача не може бути задоволена, оскільки в такому випадку суд фактично заборонить Відповідачу-1 та Відповідачу-2 в майбутньому здійснювати дії, які на момент вирішення даного спору та після його вирішення є абсолютно законними та не порушують жодних прав інших осіб.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" слід задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 щодо відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, виклавши її в цій частині в редакції даної постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 в частині відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, залишити без змін, з огляду на наступне.
Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" (далі - відповідач 1) та Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" порушувати права інтелектуальної власності Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за патентом України №73339, зокрема, вчиняти дії, направлені на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), поданого на державну реєстрацію за заявою від 23.02.2024;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "ривароксабан" ("rivaroxaban"), форма випуску - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг або 10 мг, або 15 мг, або 20 мг по 2,5 мг: по 10 таблеток у блістері; по 2 або 3, або 6 блістерів у картонній коробці по 10 мг або 15 мг, або 20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 6, або 9 блістерів у картонній коробці, поданого на державну реєстрацію 23.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідони і їх застосування для запобігання згортанню". Молекула "ривароксабан" захищена чинним патентом України №73339 у першому незалежному пункті формули винаходу, а також заявлена у пункті 7 формули винаходу. 23.02.2024 Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), проте, як зазначає позивач, останній не надав відповідачу-1 дозволу на використання винаходу за патентом України № 73339 у вищевказаному лікарському засобі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Даною ухвалою до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 залучено Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - третя особа, ДЕЦ) та зобов'язано Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" подати належним чином засвідчені копії заяви та реєстраційних матеріалів, а також документів, що стосуються можливих змін чи доповнень до таких реєстраційних матеріалів, які подавалися ТОВ "Тева Україна" 23.02.2024 для реєстрації лікарського засобу з торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "ривароксабан") на електронних носіях інформації (флеш-носії, диску тощо) із скріпленням файлів електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову - задоволено. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі: заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) видавати висновки та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "rivaroxaban"), поданого ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024; заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794) на підставі заяви ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В, поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" (діюча речовина "rivaroxaban"), поданий ТОВ "Тева Україна" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок, 1В , поверх 9, код ЄДРПОУ: 34770471) на реєстрацію 23.02.2024, в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 зі справи ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постановою Верховного Суду від 17.04.2025 касаційну скаргу компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/8703/24 - скасовано, а ухвалу господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у даній справі про забезпечення позову - залишено в силі.
Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначивши про те, що скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову співвідносяться із заявленими позивачем вимогами (адже видача висновків та рекомендацій Центру щодо державної реєстрації лікарського засобу фактично є частиною загальної процедури введення лікарського засобу в цивільний обіг та передумовою здійснення реєстрації лікарського засобу), а, отже, існує конкретний зв'язок між цими заходами і предметом позову; наявні обставини свідчать про те, що ці заходи забезпечення позову спрямовані на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду.
02.07.2025 до відділу автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24.
Заява Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, обґрунтована тим, що 05.06.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар" від 15.05.2025 №4454-ІХ, який передбачає внесення змін до законів України "Про лікарські засоби" та "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Законом №4454-ІХ, зокрема, передбачено, що: не визнається порушенням прав на винахід (корисну модель), у тому числі імпорт, виготовлення, зберігання, переміщення продукту, виготовленого з використанням винаходу (корисної моделі), для цілей та (або) в рамках досліджень, що проводяться з метою підготовки та подання інформації, документів і матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу; не визнається порушенням прав на винахід (корисну модель), подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу, інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку. Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" зазначає, що визнаючи, що державна реєстрація лікарських засобів не вважається порушенням патентних прав, законодавець створив умови, за яких виробники лікарських засобів зможуть реєструвати лікарські засоби під час дії патенту. Проте, власне виробництво та введення в цивільний оборот лікарських засобів під час дії патенту без згоди власника патенту, визнаватиметься порушенням його прав. Відтак, Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" зазначає, що потреба у забезпеченні позову у справі №910/8703/24 відповідно до ухвали від 23.07.2024 відпала.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2025 заяву про скасування заходу забезпечення позову у справі №910/8703/24 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 поновлено провадження у справі №910/8703/24 за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна", Міністерства охорони здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача-2 Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід. Прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Державного експертного центру Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24. Розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24 призначено на 04.07.25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24, крім іншого, у задоволенні заяви Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24 - відмовлено.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 145 ГПК України.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Такий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 15.08.2019 із справи № 15/155-б, від 28.05.2025 у справі № 916/4912/24 та від 06.08.2025 у справі № 910/15790/23.
Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду клопотання / заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяють вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак, не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Так, звертаючись до суду з клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заявник, як на підставу для скасування вказаних заходів, зокрема, посилається на те, що 05.06.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар" від 15.05.2025 №4454-ІХ, який передбачає внесення змін до законів України "Про лікарські засоби" та "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Законом №4454-ІХ, зокрема, передбачено, що не визнається порушенням прав на винахід (корисну модель), у тому числі імпорт, виготовлення, зберігання, переміщення продукту, виготовленого з використанням винаходу (корисної моделі), для цілей та (або) в рамках досліджень, що проводяться з метою підготовки та подання інформації, документів і матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу; не визнається порушенням прав на винахід (корисну модель), подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу, інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 в оскаржуваній частині обгрунтована тим, що за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Суд першої інстанції зазначив, що з прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар" вбачається, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто, вказаним Законом не передбачено ретроспективну правомірність дії особи, яка (дія) була вчинена з порушенням прав іншої особи у минулому. Суд першої інстанції дійшов висновку, що імплементоване в українське законодавство положення Болар не має зворотної дії у часі, тому до спірних правовідносин у справі № 910/8703/24 має застосовуватися законодавство, яке було чинне на момент подання заяви на реєстрацію лікарського засобу. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки на момент подання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан-Тева" з діючою речовиною "ривароксабан" ("rivaroxaban"), положення Болар ще не було імплементовано в українське законодавство, а відповідні зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", на які посилається заявник, не були внесені, положення ч.ч. 5, 7 ст. 31вказаного Закону не можуть застосовуватись до правовідносин у справі № 910/8703/24, а відтак, підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24, відсутні.
Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині мотивування оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку щодо незастосовності до правовідносин у даній справі № 910/8703/24 положення Болар, оскільки, надаючи оцінку застосовності положень Болар до спірних правовідносин, суд втручається в оцінку обставин, що стосується суті спору та впливають на результат вирішення спору у даній справі по суті.
Колегія суддів зауважує, що надавати оцінку обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог на етапі розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024 у даній справі, є недопустимим.
На даному етапі судового провадження при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд не має надавати оцінку обґрунтованості чи безпідставності доводів заявника відносно того, що правопорушення, яке покладено в основу позову, перестало визнаватись порушенням прав позивача, як власника Патенту на винахід, оскільки таким чином суд втручається в оцінку законності та обгрунтованості позовних вимог у відповідній частині.
Водночас, зміст оскаржуваної ухвали свідчить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведення існування обставин, які в розумінні статті 145 ГПК України можуть бути підставами для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024.
Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі спрямовано на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду, що пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2024 у справі № 910/8703/24, оскільки Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Доводи заявника та скаржника зводяться до того, що дії, припинити які просить позивач за позовом, не вважаються порушенням його прав, що суд не зможе припинити порушення, яке відсутнє. Тобто ці доводи стосуються саме суті спору у даній справі. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у даній справі, спрямовані на забезпечення виконуваності судового рішення у даній справі у разі задоволення позову, та на даному етапі відстуні підстави для скасування цих заходів забезпечення з підстав, зазначених заявником та скаржником.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" слід задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 щодо відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, виклавши її в цій частині в редакції даної постанови. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 в частині відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, залишити без змін.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 щодо відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, виклавши її в цій частині в редакції даної постанови.
В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 в частині відмови у задоволенні заяви Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8703/24, залишити без змін.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.2025 у справі №910/8703/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 21.10.2025
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Т.П. Козир
О.М. Остапенко