вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 911/312/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Мальченко А.О.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг"
на ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2025 (ухвалу підписано 20.06.2025)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у справі № 911/312/23 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ"
про стягнення 324 489,03 грн
Рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23, позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" про стягнення 324 489,03 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" акціонерного товариства "Українська залізниця" 324 489, 03 грн вартості необлікованої електричної енергії та 4 867, 35 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у цій справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 залишено без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
14.03.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (ТОВ "Оберіг"; заявник) звернулось до господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/312/23 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У заяві ТОВ "Оберіг" просило скасувати зазначене рішення і ухвалити нове рішення, яким залишити позов без розгляду (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
В обґрунтування цієї заяви заявник зазначив таке:
"Рішенням Господарського суду Київської області від "07" квітня 2023р. (далі Рішення 312) були задоволені вимоги АТ "Укрзалізниця" в особі Філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" по справі №911/312/23 за позовом щодо невиконання претензійних вимог та стягнення 324 489,03 грн. Рішенню 312 передувала ухвала Господарського суду Київської області від " 06" лютого 2023р., де пунктом першим резолютивної частинини вказано про таке: "Керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247 - 252 ГПК України, господарський суд ухвалив: 1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній справі." Тобто, головуючим суддею було винесено ухвалу про відкриття провадження без урахування приписів ст.242 ГПК України, зокрема щодо обов'язку надіслання такої ухвали на адресу учасників справи. Замість виконання процесуальної дії судом було внесено до тексту резолютивної частини Рішення 312 примітку наступного змісту: "Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/)". Водночас, частиною першою ст.41 "Склад учасників справи" ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Згідно ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Керуючись вказаним приписом колегія суддів Північного апеляційного господарського суду винесла ухвалу від 27.01.2025 у справі №911/312/23, де пунктом другим резолютивної частини зазначено про таке: "Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оберіг", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази направлення апеляційної скарги з додатками Філії "Енергозбут" акціонерного товариства "Українська залізниця"". З вищенаведеного вбачається, що позовне провадження було відкрите на засадах визначення учасниками справи трьох субєктів, а саме: 1. Юридична особа - ТОВ "Оберіг" (код ЄДРПОУ 30684541); 2. Юридична особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815); 3. Установа без права юридичної особи - філія "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40150221). Таким чином, в разі розгляду справи №911/312/23 місцевим господарським судом із належним застосуванням норм матеріального права, в тексті ухвали від 06.02.2023 мали би бути посилання на приписи ст.242 "Вручення судового рішення" ГПК України із зазначенням відомостей про надіслання ухвали на адресу трьох вищеперерахованих учасників справи. Згідно п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Часом розгляду справи є 60-денний календарний період з 06.02.2023 до 07.04.2023 включно. Внаслідок порушення норм матеріального права, шляхом незастосування приписів ст.242 ГПК України, учаснику справи ТОВ "Оберіг" не могли бути відомі відомості щодо відкриття позовного провадження у справі №911/312/23, а відтак, - не могли бути відомі відомості щодо невизначеності судом переліку учасників справи, який мав би випливати із відомостей щодо направлення на адресу таких учасників ухвали від 06.02.2023 Господарського суду Київської області у справі №911/312/23. З вищенаведеного вбачається, що судом першої інстанції не були встановлені істотні для справи обставини щодо складу учасників у справі №911/312/23. Такі обставини були встановлені колегією суддів Північного апеляційного господарського суду в тексті ухвали від 10.02.2025 у справі №911/312/23, де йдеться про таке: " 06.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява - апеляційна скарга щодо скасування ухвали Господарського Документ суду Київської області від 27.11.2024 стосовно розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (скоригована редакція, складена у відповідності до вимог ухвали від 27.01.2025 Північного апеляційного господарського суду у справі №911/312/23). У вищевказаній заяві - апеляційній скарзі (скоригованій редакції) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг" зазначає, що позивачем у справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця". Представництво позивача у справі №911/312/23 здійснює адвокат, повноваження якого регулюються договором із позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця". Адвокат Гаврилова І.А., яка опікується справою №911/312/23 та справами №910/1567/23, №910/5599/23, у своїх письмових та усних зверненнях до судів різних інстанцій постійно наголошує на даній обставині, тобто вказує на непричетність філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" до захисту правової позиції Позивача (Оператора системи розподілу/Ліцензіата/ юридичної особи ідентифікованої кодом ЄДРПОУ 40075815). Філія "Енергозбут" акціонерного товариства "Українська залізниця" не надавала до суду правочинів щодо представництва у судових засіданнях у справі №911/312/23 повноважних осіб, зокрема, - адвоката Гаврилової І.А. У письмових зверненнях адвокат Гаврилова І.А. акцептує себе виключно в ролі представника Сторони Договору про розподіл, а саме, - представника юридичної особи - Акціонерного товариства "Українська залізниця". Апеляційна скарга скерована до електронного кабінету Акціонерного товариства "Українська залізниця" та на електронну пошту представника АТ "Укрзалізниця" адвоката Гаврилової І.А. Дослідивши матеріали заяви - апеляційної скарги (скоригована редакція) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг", суд вважає за необхідне зазначити наступне. Оскільки, заява - апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" складена у відповідності до вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №911/312/23, та містить у собі доводи апелянта про не надсилання копії апеляційної скарги Філії "Енергозбут" акціонерного товариства "Українська залізниця", колегія суддів дослідила її в якості заяви про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025". Наявність правових підстав у ТОВ "Оберіг" щодо ненадіслання копії звернення (апеляційної скарги) до судового органу на адресу установи без права юридичної особи - філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40150221) є свідченням встановленої судом обставини, що у справі №911/312/23 є лише два учасники, зокрема: 1. Юридична особа - ТОВ "Оберіг" (код ЄДРПОУ 30684541); 2. Юридична особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). Як зазначалося вище, Відповідач протиправно був відсторонений від участі у справі №911/312/23 на час прийняття Рішення 312 і не мав відомостей щодо невизначеності та двохзначності тексту ухвали від 06.02.2023, що спричинило неможливість надання суду відомостей щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, зокрема: "Суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано". Заявник приєднує до даного звернення скаргу, в тексті якої наведені обгрунтування, що забезпечили можливість ненадіслання копії звернення на адресу відокремленого підрозділу (філії) Позивача, який в тексті позову хибно наділений правами учасника позовного провадження. Договірні засади Сторін господарського спору встановлені судом у тексті Рішення 312 на підставі відомостей із позову та з урахуванням фактичних підстав (доказових документів) та мають наступний зміст: "Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг", в особі директора Зіньковського М.Б., 27.12.2018 підписало Заяву-приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно до якої споживач ТОВ "Оберіг" з 01.01.2019 приєднується до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті www.uz.gov.ua, на умовах договору про постачання електричної енергії №ПЗ/ЕЕ-071111/1325/НЮ від 14.11.2011. Відповідно до Договору №ПЗ/ЕЕ-071111/1325/НЮ про постачання електричної енергії від 14.11.2011, Державне територіально-галузеве об'єднання "ПівденноЗахідна залізниця" (Постачальник), що здійснює діяльність на підставі ліцензії №1057 від 20.02.2002, та ТОВ "Оберіг" (Споживач) уклали договір про те, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 30 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору". З вищенаведеного вбачається, що суду не було надано фактичних підстав для визначення філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40150221) учасником справи №911/312/23. Таким чином, урахування нововиявлених обставин, встановлених в мотивувальній частині ухвали від 10.02.2025 Північного апеляційного господарського суду у справі №911/312/23 є підставою для скасування Рішення 312 та прийняття нового судового рішення про залишення позову від 25.01.2023 Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду.".
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/312/23 у задоволенні заяви ТОВ "ОБЕРІГ" б/н від 14.03.2025 (вх. № 3/25 від 14.03.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 911/312/23 відмовлено. Рішення господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі №911/312/23 залишено без змін.
Суд мотивував ухвалу тим, що заявником не доведено належними і допустимими доказами існування нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та підстав для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/312/23, ТОВ "Оберіг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, рішення господарського суду Київської області від 07.04.2023 у справі № 911/312/23 та ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без розгляду.
Апеляційна скарга ТОВ "Оберіг" обґрунтована таким:
в обґрунтування заяви про перегляд рішення від 07.04.2023 у цій справі за нововиявленими обставинами ТОВ "Оберіг", зазначало зокрема про те, що головуючим суддею було винесено ухвалу про відкриття провадження без урахування приписів ст. 242 ГПК України щодо обов'язку надіслання такої ухвали на адресу учасників справи;
внаслідок порушення судом вимог ст. 242 ГПК України скаржник не був обізнаний про розгляд справи судом першої інстанції, був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами на ознайомлення з матеріалами справи (із позовною заявою, в т.ч. відомостями її розділу "Повноваження представника позивача") та подання доказів у судовому засіданні 07.04.2023 щодо відсутності належних повноважень у підписанта позовної заяви;
ТОВ "Оберіг" зазначило, що у постанові від 05.07.2023 Північний апеляційний господарський суд звернув увагу на порушення місцевим судом норм процесуального права при винесенні рішення 07.04.2023;
на думку скаржника, оскаржена ухвала суду першої інстанції є непослідовно вмотивованою і такою, що ґрунтується на припущеннях, без урахування позиції суду апеляційної інстанції, яка викладена у постанові від 05.07.2023;
у судовому засіданні була встановлена обставина щодо відсутності у філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" представницьких повноважень учасника цієї справи.
Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І.П. - головуючої, Мальченко А. О., Демидової А. М.) за клопотанням ТОВ "Оберіг" поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/312/23, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 01.10.2025.
Учасники справи явку своїх представників у судове засідання 01.10.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 01.10.2025.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Згідно із частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Велика Палата Верховного Суду та об'єднана палата Касаційного господарського суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:
- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17);
- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17);
- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06.2022 у справі № 9901/230/20);
- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'яз ку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 6.2.4 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).
ТОВ "Оберіг" звернулось до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення від 07.04.2023 за нововиявленими обставинами у порядку пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник послався на незастосування судом першої інстанції норм ст. 242 ГПК України, що призвело до необізнаності заявника щодо розгляду цієї справи судом першої інстанції. Заявник зазначив, що був позбавлений можливості надання суду відомостей щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. За доводами заявника, судом не були встановлені істотні для справи обставини щодо складу учасників у цій справі. Суду не було надано фактичних підстав для визначення філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" учасником справи № 911/312/23. Відповідні обставини встановлені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у даній справі.
Згідно з приписами частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 ГПК України, а саме - відповідно до частини 1 цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Поряд з цим, згідно з частинами 1 та 6 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єкти господарювання, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
За змістом частини 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
В силу приписів ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Частиною першою статті 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 ЦК України).
Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, в господарському процесі стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Як слідує з матеріалів справи, 30.01.2023 до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № ЕЕЦ- 15/96 від 25.01.2023 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ТОВ "ОБЕРІГ" про стягнення 324 489, 03 грн (вх. 282/23 від 30.01.2023).
Тобто позов у даній справі подано юридичною особою - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу - Філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Такий склад учасників процесу був зазначений як в ухвалі господарського суду Київської області від 06.02.2023 про відкриття провадження у справі, так і в судовому рішенні від 07.04.2023.
Згідно з п. 2.1 Положення про Філію "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого Правлінням АТ "Укрзалізниця" 28.04.2021, копію якого долучено до матеріалів справи (т. 1, а.с.32-52), Філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені та в інтересах товариства, здійснює делеговані товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності товариства.
Вказану позовну заяву підписано директором Філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" О.Статником та начальником юридичного відділу Філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" І.Слободяником.
Безпосередньо в позовній заяві, докази направлення якої відповідачу долучено до позову, міститься розділ "Повноваження представника позивача", в якому детально обґрунтовані та наведені повноваження осіб, що підписали позовну заяву, а відповідні докази наявності повноважень для представництва були додані до позовної заяви, у тому числі - довіреність від 03.11.2022, видана АТ "Укрзалізниця" директору Філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" О. Статнику на представництво та вчинення дій від імені АТ "Укрзалізниця", зареєстрована в реєстрі за № 4756; довіреність від 12.01.2023, видана начальнику юридичного відділу Філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця" І. Слободянику, зареєстрована в реєстрі за № 789.
Велика Палата Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, аналізуючи питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, виснувала, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Не погодившись із судовим рішенням (про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява у цій справі), ТОВ "ОБЕРІГ" скористалось своїм правом на його перегляд в апеляційному порядку шляхом подання відповідної апеляційної скарги.
Як вбачається зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, при перегляді рішення господарського суду Київської області від 07.04.2023 у даній справі в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ "ОБЕРІГ", в контексті посилань апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів констатувала, що в матеріалах справи дійсно відсутні докази надіслання ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідне порушення апеляційною інстанцією виправлено. В апеляційному провадженні справа розглядалась у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору, представник скаржника приймав участь в судовому процесі в суді апеляційної інстанції та надавав свої пояснення, клопотання сторони про залучення нових доказів на стадії апеляційного перегляду задоволено судом. Зважаючи на те, що вищенаведене порушення норм процесу не вплинуло на правильність прийняття місцевим господарським рішення про задоволення позову, колегія суддів відхилила вищенаведені доводи апеляційної скарги як такі, що не можуть бути підставою для його скасування в розумінні ст. 277 ГПК України.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, фактично, заявник просить повторно переглянути справу з підстав неправильно встановлених обставин справи.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини однією з важливих складових верховенства права є принцип правової визначеності, дотримання якого забезпечується реалізацією принципу res judicata (скорочено від "Res judicata pro veritate habetur!", що в перекладі з латини - "судове рішення визнається за істину"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Тобто жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" (п.п. 51-52, 56), у справі "Науменко проти України" (п. 91), від 18.11. 2004 у справі "Праведная проти Росії" ("Pravednaya v. Russia", заява № 69529/01, п.п. 24-25), від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України" ("Ponomaryov v. Ukraine", заява № 3236/03, п. 40), від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" ("Khristov v. Ukraine", заява № 24465/04, п.п. 33-34), від 17.06.2021 у справі "Тряпишко проти України" (заява № 59577/12, п. 22) тощо).
Винятки із принципу res judicata можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Зокрема, це можуть бути нововиявлені обставини (див., наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах "Понамарьов проти України" (п.п. 40-41), "Христов проти України" (п. 34), рішення від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, п.п.43-44) тощо).
У даному випадку, обставини, на які послався заявник, не є нововиявленими, вони в установленому порядку не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, не є істотними для розгляду даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не доведено належними і допустимими доказами існування нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та підстав для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що має наслідком відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, скасування рішення у даній справі та залишення позову без розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, ухвала господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/312/23 є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/312/23 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 17.10.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.О. Мальченко
А.М. Демидова