вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 911/1181/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Сітайло Л.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на рішення Господарського суду Київської області
від 03.07.2025 (повний текст складено та підписано 03.07.2025)
у справі №911/1181/25 (суддя С.Ю. Грабець)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Лютізького ліцею Петрівської сільської ради
про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Лютізького ліцею Петрівської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 85 715,95 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №09-2371/22-БО-Т від 29.12.2022.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з Лютізького ліцею Петрівської сільської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 60 545,00 грн пені; 7 456,55 грн трьох процентів річних; 4 981,61 грн суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 062,56 грн витрат на сплату судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що відповідач оплатив поставлений позивачем природний газ із порушенням встановлених умовами договору строків, у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені встановив, що позивачем неправильно визначені періоди нарахування пені, оскільки не були враховані погоджені сторонами у договорі порядок та умови проведення розрахунків, а також положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо порядку нарахування штрафних санкцій. Суд також зазначив, що позивачем невірно визначений період нарахування трьох процентів річних, оскільки ним не були враховані погоджені сторонами у договорі порядок та умови проведення розрахунків. Стосовно вимог про стягнення інфляціних нарахувань, суд зазначив, що з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, стягненню підлягає визначена у позовній заяві сума інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 03.07.2025 у справі №911/1181/25 скасувати в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 12 732,79 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 12 732,79 грн задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що ним вірно визначено період нарахування пені, термін нарахування якої не первищував 6 місяців від дати остаточного розрахунку. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку пені.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 апеляційну скаргу у справі №911/1181/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Сітайло Л.Г., Кравчук Г.А.
24.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі № 911/1181/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи №911/1181/25 з Господарського суду Київської області.
30.07.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі № 911/1181/25. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
13.08.2025 матеріали справи №911/1181/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1181/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.09.2025, справу №911/1181/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1181/25 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сітайло Л.Г., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
29 грудня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) та Лютізьким ліцеєм Петрівської сільської ради (далі - відповідач) укладений договір №09-2371/22-БО-Т постачання природного газу (далі - договір), згідно з умовами якого, позивач зобов?язувався поставити відповідачу природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а відповідач зобов?язувався газ прийняти та оплатити на умовах цього договору.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3. договору).
Згідно з п. 2.1 договору, позивач передає відповідачу на умовах цього договору замовлений відповідачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січень-березень 2023 року по березень 2023 року (включно), в кількості 24 460 тис. куб. метрів (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.):
розрахунковий період: січень 2023 року - замовлений обсяг: 8,16 тис. куб. м.;
розрахунковий період: лютий 2023 року - замовлений обсяг: 8,6 тис. куб. м.;
розрахунковий період: березень 2023 року - замовлений обсяг: 7,7 тис. куб. м.,
а всього 24,46 тис. куб. м.
Відповідно до п. 3.5. договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на інформаційній платформі оператора ГТС позивач готує та надає відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником позивача.
Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,33 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн.; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору, загальна вартість цього договору на дату укладання становить 337 426,43 грн., крім того ПДВ 67 484,69 грн, разом з ПДВ 404 908,15 грн. (чотириста чотири тисячі дев'ятсот вісім грн. 15 коп.) грн.
Згідно з п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється відповідачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного відповідачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Відповідач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Пунктом 13.1. договору встановлено, зокрема, що даний договір набирає чинності з "01" січня і діє в частині поставки газу до "31" березня 2023 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов договору, позивач за період з січня 2023 року до березня 2023 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 312 119,88 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 125 479,28 грн; від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 104 335,34 грн; від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 82 305,26 грн.
Відповідач оплатив поставлений позивачем природний газ із порушенням встановлених умовами договору строків, а саме 154 282,20 грн оплатив 27.12.2023, а 157 837,68 грн оплатив 28.02.2024.
У зв'язку з порушенням відповідачем строку оплати поставленого позивачем природного газу за договором №09-2371/22-БО-Т від 29.12.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача на його користь 73 277,79 грн пені, 7 456,55 грн 3% річних та 4 981,61 грн інфляційних втрат.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Рішення суду першої інстанції від 03.07.2025 оскаржується позивачем лише в частині незадоволених позовних вимог про стягнення 12 732,79 грн пені.
В решті рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", зокрема, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд встановив, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору №09-2371/22-БО-Т постачання природного газу, порушив визначений у п. 5.1. договору строк оплати поставленого позивачем природного газу на загальну суму 312 119,88 грн, у зв'язку з чим позивачем, з-поміж іншого, нараховано та заявлено до стягнення 73 277,79 грн пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Так, з детального розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем здійснено нарахування пені таким чином:
- за період з 16.03.2023 по 15.09.2023, пеня в розмірі 30 582,56 грн (за актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 на суму 125 479,28 грн; фактична оплата - 27.12.2023). Термін нарахування пені не перевищує шість місяців від дати остаточного розрахунку;
- за період з 18.04.2023 по 17.10.2023, пеня в розмірі 24 371,59 грн (за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 на суму 104 335,34 грн; фактична оплата - 28.02.2024). Термін нарахування пені не перевищує шість місяців від дати остаточного розрахунку;
- за період з 16.05.2023 по 15.11.2023, пеня в розмірі 18 323,64 грн (за актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2023 на суму 82 305,26 грн; фактична оплата - 28.02.2024). Термін нарахування пені не перевищує шість місяців від дати остаточного розрахунку.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції встановив, що він є арифметично вірним, відповідає умовам договору та положенням ч. 6 ст. 232 ГК України.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 73 277,79 грн, за розрахунком здійсненим позивачем.
За наведеного вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неврахування позивачем при здійсненні розрахунку пені погоджених сторонами у договорі порядку та умов проведення розрахунків, а також положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо порядку нарахування штрафних санкцій.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі стосовно невірно здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині часткового задоволення вимоги про стягнення з Лютізького ліцею Петрівської сільської ради пені.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1181/25 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Задовільнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Лютізького ліцею Петрівської сільської ради про стягнення заборгованості.
Стягнути з Лютізького ліцею Петрівської сільської ради (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, село Лютіж, вул. Визволителів, будинок 51, ідентифікаційний код 25565306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) 73 277,79 грн (сімдесят три тисячі двісті сімдесят сім грн 79 коп.) пені; 7 456,55 грн (сім тисяч чотириста п'ятдесят шість грн 55 коп.) трьох процентів річних; 4 981,61 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят одна грн 61 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) витрат на сплату судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.»
Стягнути з Лютізького ліцею Петрівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Матеріали справи №911/1181/25 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
Л.Г. Сітайло