вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/268/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
представників сторін - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Новак Н.Ю. (адвоката) про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024
у справі № 910/268/20 (суддя Селівон А.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. Всеукраїнська громадська організація "Академія технологічних наук України"
про визнання протиправною бездіяльність, визнання договору укладеним та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_5 ; апелянт; скаржник; заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (надалі - відповідач; ПрАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України"), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Всеукраїнської громадської організації "Академія технологічних наук України", в якому (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обов'язкового викупу належних ОСОБА_5 простих іменних акцій товариства у кількості 40 штук;
- визнати протиправними дії відповідача щодо затвердження вартості однієї іменної акції товариства станом на 21.03.2019 у розмірі 45 199,02 грн. за одну акцію та уповноваження генерального директора товариства ОСОБА_3 на укладення договору про обов'язковий викуп належних акціонеру акцій, а також на здійснення оплати вартості акцій у грошовій формі за встановленою ціною викупу у розмірі 45 199,02 грн. за одну просту іменну акцію товариства;
- визнати укладеним з дня набрання рішенням у справі законної сили договір про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру простих іменних акцій між сторонами щодо обов'язкового викупу належних позивачеві 40 простих іменних акцій товариства за ціною 234 213,33 грн. за 1 акцію на загальну суму 9 368 533,33 грн. у редакції, що долучена до позовної заяви;
- стягнути з відповідача заборгованість з оплати вартості акцій у сумі 9 723 382,57 грн., з яких: 9 368 533,33 грн. - вартість акцій, 251 795,38 грн. - 3% річних та 103 053,86 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/268/20 позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо обов'язкового викупу належних ОСОБА_5 простих іменних акцій товариства у кількості 40 штук. Визнано протиправними дії ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо затвердження вартості однієї іменної акції товариства станом на 21.03.2019 у розмірі 45 199,02 грн. за одну акцію та уповноваження генерального директора товариства ОСОБА_3 на укладення договору про обов'язковий викуп належних акціонеру акцій та на здійснення оплати вартості акцій у грошовій формі за встановленою ціною викупу у розмірі 45 199,02 грн. за одну просту іменну акцію товариства. Визнано укладеним з дня набрання рішенням у справі законної сили договір про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру простих іменних акцій між ОСОБА_5 та ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" щодо обов'язкового викупу належних позивачу 40 простих іменних акції за ціною 81 430,00 грн. за 1 акцію на загальну суму 3 257 100,00 грн. у редакції, що долучена до позовної заяви. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь позивача судові витрати у загальному розмірі 152 767,35 грн., в іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/268/20 рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/268/20 скасовано частково та ухвалено нове рішення. Викладено резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/268/20 у наступній редакції:
"1. Заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь ОСОБА_5 - 57 525 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять), 56 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 130 425 (сто тридцять тисяч чотириста двадцять п'ять) 12 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи. 3. В іншій частині вимог заяви відмовити."
На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 910/268/20 видано відповідно накази від 20.03.2024.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2024 у даній справі касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/268/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрито. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/268/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/268/20 в частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовано, а справу № 910/268/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/268/20 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь ОСОБА_5 1 392 458,24 грн. 3% річних та 1 498 266,00 грн. втрат від інфляції. Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" до Державного бюджету України 28 360,86 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 в частині незадоволених вимог та постановити нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь ОСОБА_5 3% річних за прострочення виконання зобов'язання з обов'язкового викупу належних йому акцій у сумі 456 707,88 грн., та 1 547 122,50 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 залишити без змін.
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/268/20 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь ОСОБА_5 14 453,62 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три грн. 62 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні заяви ОСОБА_5 в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу, - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, ОСОБА_5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 в частині незадоволених вимог. Постановити судове рішення, яким стягнути з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41 038 (сорок одна тисяча тридцять вісім) грн 30 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 - змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позов ОСОБА_1 в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції задовольнити частково. Стягнути з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 1 547 122,50 грн (один мільйон п'ятсот сорок сім тисяч сто двадцять дві гривні 50 копійок) втрат від інфляції та 456 132,97 грн (чотириста п'ятдесят шість тисяч сто тридцять дві гривні 97 копійок) 3% річних. В іншій частині позову про стягнення 3% річних та втрат від інфляції - відмовлено".
Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) до Державного бюджету України 30 048,83 грн (тридцять тисяч сорок вісім гривень 83 копійки) витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції. Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції - 36 058,60 грн (тридцять шість тисяч п'ятдесят вісім гривень 60 копійок).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/268/20 - задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/268/20 - змінено, викладено резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції: "1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 910/268/20 - задовольнити частково. Стягнути з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 41 032,55 грн (сорок одна тисяча тридцять дві гривні 55 копійок) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції та пов'язаних з новим розглядом справи № 910/268/20. В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити".
На адресу Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. Позивач зазначає, що понесені ним витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025, заява в справі № 910/268/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/268/20 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу за заявою представника ОСОБА_1 призначено на 01.10.2025.
16.09.2025 від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності останнього.
В судове засідання 01.10.2025 представники учасників справи не з'явились. Про час та місце розгляду справи останніх повідомлено належним чином, що підтверджується: довідками від 12.09.2025 про доставку електронного документа в електронні кабінети позивача, відповідача та третьої особи-2, а також поштовими повідомленнями №№: 0610280014063, 0610280014071, 0610280014080 про відправку на адресу третіх осіб 1, 3, 4 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 про призначення судового засідання у справі № 910/268/20 на 01.10.2025.
21.09.2025 поштове повідомлення № 0610280014080 вручено третій особі-4.
Поряд із цим, з даних «Трекінг відправлення» з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що станом на 24.09.2025 поштові відправлення № 0610280014063 та № 0610280014071 не були вручені під час доставки (причина: закінчення встановленого терміну зберігання) третій особі 1 та 3.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (надалі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв'язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв'язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил (пункт 76 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п.п. 15, 83, 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близька за змістом позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).
За таких обставин, апеляційний господарський суд вжив належних та необхідних заходів для повідомлення третіх осіб 1 та 3 про дату, час та місце проведення судового засідання.
Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 про призначення дати судового засідання на 01.10.2025 була оприлюднена 15.09.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130156613), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що третіх осіб 1 та 3 було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а неотримання поштової кореспонденції учасником справи не залежить від волевиявлення суду.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність від учасників справи обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх, яких належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Також судова колегія зазначає, що письмових пояснень на відповідну заяву позивача від відповідача та третіх осіб на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до матеріалів заяви про прийняття додаткового судового рішення, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "Неврахування судом умов договору про надання правничої допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України".
У названій вище постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що: "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність". У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте існує "гонорар успіху" як форма оплати винагороди адвокату, і визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правничої допомоги такого виду винагороди, як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 910/15787/21.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу останнім долучено до матеріалів справи копії: договору про надання правової допомоги № 10/19 від 09.05.2019 (скорочено - договір), укладеного між Бондаренком О.В. (клієнт; замовник) та адвокатом Новак Н.Ю. (адвокат; виконавець); додаткової угоди № 9 від 08.03.2025; актів приймання - передачі правової допомоги: № 1 від 24.03.2025, № 2 від 17.06.2025, № 3 від 10.08.2025 та № 4 від 11.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 10/19 від 09.05.2019; ордера серії АА № 1574315 на представництво адвокатом Новак Н.Ю. інтересів ОСОБА_1 в Північному апеляційному господарському суді; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000177 від 16.04.2018 на ім'я Новак Н.Ю.
За умовами договору про надання правової допомоги № 10/19 від 09.05.2019 клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок представляти його інтереси в правоохоронних органах, судах України, органах Державної виконавчої служби України, інших державних органах України, установах, організаціях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від підпорядкування без виключень та обмежень, а також у відносинах з фізичними особами без обмеження повноважень.
Положеннями п.п. 2, 3 договору сторони узгодили порядок розрахунків, права та обов'язки сторін тощо.
Зокрема, за п. 2.1. договору клієнт зобов'язується виплатити адвокату винагороду за виконану роботу відповідно до досягнутої домовленості, що оформлюється додатковими угодами.
Так, між клієнтом та адвокатом 08.03.2025 була укладена додаткова угода № 9 до договору про надання правової допомоги № 10/19 від 09.05.2019, відповідно до пункту 1 якої остання визначає порядок оплати за надання адвокатом правової допомоги (гонорару) клієнту у господарській справі № 910/268/20 у суді апеляційної інстанції.
Згідно пункту 2 додаткової угоди № 9 сторони узгодили, що вартість надання правової допомоги становить:
складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 - 9 000,00 грн;
- складання, оформлення та подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва (за необхідності) - 3 000,00 грн;
- складання, оформлення та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача та/або додаткових пояснень щодо окремих питань (за необхідності) - 3 000,00 грн за одну заяву;
- складання, оформлення та подання до суду заяв з процесуальних питань (за необхідності) - 1 500,00 грн за одну заяву;
- ознайомлення з матеріалами справи - 3 000,00 грн;
- участь адвоката у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді - 6 000,00 грн за одне засідання.
За умовами пунктів 4.1 та 4.2 додаткової угоди № 9 передача наданої правової допомоги адвокатом та приймання її клієнтом здійснюється шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі наданої правової допомоги.
Правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору (пункт 4.3 Додаткової угоди № 9).
На підтвердження обсягу понесених витрат у справі № 910/268/20 на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивачем надано копії актів приймання - передачі правової допомоги: № 1 від 24.03.2025, № 2 від 17.06.2025, № 3 від 10.08.2025 та № 4 від 11.08.2025, згідно яких адвокат надав, а клієнт прийняв наступну професійну правничу допомогу у господарській справі № 910/268/20:
- складання, оформлення та подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 - 9 000,00 грн;
- участь адвоката в судовому засіданні у справі 18.06.2025 - 6 000,00 грн;
- участь адвоката в судовому засіданні у справі 11.08.2025 - 6 000,00 грн;
- участь адвоката в судовому засіданні у справі 03.09.2025 - 6 000,00 грн.
При цьому, як зазначено у вказаних актах, клієнт до адвоката жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому до наданої правової допомоги не має.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Колегія суддів також акцентує, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Як вказано колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.
Також колегією суддів враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У наведеному контексті судова колегія акцентує, що всього по справі проводились три судові засідання, а саме: 18.06.2025, 11.08.2025 та 03.09.2025, на яких був приступній представник позивача. Надавав пояснення щодо суті спору та змісту апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20.
Як вже зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 - задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 - змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. Позов ОСОБА_1 в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції задовольнити частково. Стягнути з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 1 547 122,50 грн (один мільйон п'ятсот сорок сім тисяч сто двадцять дві гривні 50 копійок) втрат від інфляції та 456 132,97 грн (чотириста п'ятдесят шість тисяч сто тридцять дві гривні 97 копійок) 3% річних. В іншій частині позову про стягнення 3% річних та втрат від інфляції - відмовити".
Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) до Державного бюджету України 30 048,83 грн (тридцять тисяч сорок вісім гривень 83 копійки) витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції. Стягнуто з ПАТ "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції - 36 058,60 грн (тридцять шість тисяч п'ятдесят вісім гривень 60 копійок).
В наведеному судова колегія вказує, що подані позивачем документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, понесених в суді апеляційної інстанції в рамках розгляду спору в даній справі № 910/268/20 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що за п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції було задоволено частково, зокрема стягнуто 2 003 255,47 грн, із заявлених 2 003 830,38 грн, що становить 99,97% розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи зазначене, з огляду на часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги правила, визначені п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення на його користь 26 991,90 грн (27 000 * 99,97 / 100) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, колегія суддів зазначає, що судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стягуються з відповідача на користь позивача в сумі 26 991,90 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву представника ОСОБА_1 - Новак Н.Ю. (адвоката) про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/268/20 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53, ідентифікаційний код - 23151351) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції - 26 991,90 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 90 копійок).
3. У задоволенні заяви в решті вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, - відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.
5. Справу № 910/268/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 17.10.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак