Справа № 991/8242/25
Провадження № 11-сс/991/617/25
Слідча суддя ОСОБА_1
14 жовтня 2025 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2025, якою відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в межах кримінального провадження № 12025000000001216 від 01.05.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_9 ,
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Досудове розслідування здійснюється за фактом того, що в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, службові особи, а саме: тимчасовий виконувач обов'язків начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_10 , спільного із заступником начальника фінансово-економічного управління Головного управління капітальних вкладень в Міністерстві оборони України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який обіймав посаду начальника групи забезпечення інфраструктури руху опору відділу підтримання руху опору управління руху опору Командування сил спеціальних операцій Міністерства оборони України, висловили прохання директору ТОВ «Астрон Трейд» ОСОБА_13 надати їм неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1 300 000 доларів США (надалі зменшена до 1 000 000 грн) та отримали першу частину неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США за безперешкодну участь ОСОБА_13 в публічних закупівлях та визначення його переможцем в конкурсі на забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, замовником яких є Міноборони
У цьому кримінальному провадженні 12.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Наступного дня, детектив НАБУ, за погодженням прокурора САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчого судді) з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 17 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 292 800 грн та покладенням обов'язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 725 200 грн та поклав на нього обов'язки, передбачені п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (ухвала від 04.09.2025).
Слідчий суддя дійшов висновків, що: підозра є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання доказами; сторона обвинувачення довела лише два із трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 725 200 грн здатний запобігти ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків; визначений розмір застави не є явно непомірним для підозрюваного.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 04.09.2025, прокурор САП ОСОБА_6 та захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами.
За змістом вимог апеляційної скарги прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 17 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 292 800 грн, а у разі її внесення покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання прокурора, тяжкість та специфіка інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, неправомірна вигода в сумі 1 300 000 доларів США та частина отриманої неправомірної вигоди в сумі 100 000 доларів США, наявність трьох ризиків, дозволяє застосувати до нього запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави та визначений її розмір у сумі 2 725 200 грн не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного й запобігти ризикам.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в застосуванні до його клієнта запобіжного заходу. Посилається на необґрунтованість повідомлення про підозру, адже в діях ОСОБА_7 відсутні елементи складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_7 був звільнений із займаної посади майже за місяць до обставин злочину, зазначених у фабулі клопотання, а отже не був службовою особою. ОСОБА_7 особисто не висловлював прохання надати йому неправомірну вигоду, не одержував її та не був обізнаний, що хтось висловив таке прохання та одержав неправомірну вигоду. Ризики, на думку захисту, відсутні, жодних дій щодо переховування ОСОБА_7 не вчиняв.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив задовольнити. Заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисту.
Захисник у судовому засіданні в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив задовольнити. Заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухала доводи й заперечення учасників судового провадження, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевірила доводи апеляційних скарг, та дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, у межах доводів апеляційних скарг із метою правильного їх вирішення колегія суддів має визначити: чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване; чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; щодо виду запобіжного заходу та покладення обов'язків; щодо розміру застави.
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 .
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, яка, на його думку, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
На спростування цього висновку сторона захисту зазначила, що у підозрі не зазначено фактів, а до клопотання про застосування запобіжного заходу не додано доказів, як би об'єктивно могли зв'язати ОСОБА_7 із кримінальним правопорушенням.
Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту та зазначив, що слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, що відображено в оскаржуваній ухвалі.
Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки було дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення їй про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, детектив долучив до клопотання, зокрема такі докази.
Протоколи допитів свідка ОСОБА_13 від 05.05.2025 та 30.05.2025, згідно з якими ОСОБА_7 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , будучи службовими особами Міністерства оборони України, наділеними владними повноваженнями, вимагають у нього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 доларів США за перемогу у конкурсі щодо будівництва житла для військовослужбовців на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:75:344:0152, площею 0,9043 га, за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшим підписанням договору будівництва. Свідок надав показання про послідовність надання та розмір неправомірної вигоди, які у декілька етапів він мав передавати ОСОБА_7 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а саме: перший етап - 100 000,00 доларів США, другий етап - 400 000,00 доларів США, третій етап - 800 000,00 доларів США, які необхідно було класти до банківської скриньки в АТ «Банк «Український капітал» (т. 2 а.с. 1, 9).
Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 02.06.2025, у якому зафіксовано факт пересилання ОСОБА_12 технічної документації по земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема наказу № 2 від 16.05.2025 «Про затвердження рішення конкурсної комісії щодо проведення конкурсу» стосовно залучення інвестора з виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано?прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення (дошкільний навчальний заклад) на АДРЕСА_1», які попередньо були надіслані ОСОБА_7 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_11 , а від останнього - ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 14).
Протокол ідентифікації (огляду), помітки та кручення грошових коштів від 10.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_13 вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які він надалі передав ОСОБА_12 як неправомірну вигоду та які вилучені 10.06.2025 у ОСОБА_12 під час його особистого обшуку при затриманні у порядку ст. 208 КПК України (т. 2 а.с. 120, т. 1 а.с. 62).
Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 17.06.2025, яким зафіксовано листування ОСОБА_12 зі ОСОБА_11 , який надіслав технічну документацію щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1 , яка попередньо була надіслана ОСОБА_7 ОСОБА_11 за допомогою месенджеру «WhatsApp», а також зазначення власного відсотка від загальної суми неправомірної вигоди (т. 2 а.с. 139, т.1 а.с. 62).
Протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 23.06.2025, яким зафіксовано листування ОСОБА_11 з ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , отримання технічної документації від ОСОБА_7 щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1 , а також отримання вказівок від ОСОБА_7 щодо зменшення суми неправомірної вигоди від ОСОБА_13 до 1 000 000,00 доларів США (т. 2 а.с. 187).
Протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо -, відеоконтроль особи від 22.05.2025 та від 27.05.2025, якими зафіксовано факти прохання ОСОБА_12 і ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду ОСОБА_13 у розмірі 1 300 000,00 доларів США, повідомлення етапів передачі неправомірної вигоди, послідовність, розмір і способи її передачі. Також зафіксовано висловлювання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 до ОСОБА_13 щодо його перемоги в конкурсі та залучення як інвестора з виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано?прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення (дошкільний навчальний заклад) на АДРЕСА_1 на всіх етапах проведення такого конкурсу. Також зафіксована розмова ОСОБА_7 та ОСОБА_13 за декілька днів до проведення конкурсу про його етапи, умови проведення, невід'ємні частини комерційної пропозиції, вимоги до предпроекту та дії, які має вчинити ОСОБА_13 як переможець, а також обіцянки сприяння вирішення деяких питань з приводу будівництва з іншими державними органами. Крім того, ОСОБА_7 говорить про склад комісії, який фактично був присутній під час розмови (т. 3 а.с. 1, 63, 72).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зміст і тон розмови переконливо свідчить, що питання перемоги ОСОБА_13 в конкурсі вже вирішено.
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 13.06.2025, яким зафіксовано факти вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у розмірі 1 300 000,00 доларів США від ОСОБА_13 , етапи та способи передачі неправомірної вигоди, а також факт погодження 10.06.2025 ОСОБА_7 зниження суми неправомірної вигоди до 1 000 000,00 доларів США (т. 4 а.с. 79).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.06.2025, яким зафіксовано огляд, ідентифікацію та копіювання грошових коштів у сумі 5 000,00 доларів США, купюрами номіналом по 100,00 доларів США, а також виготовлено несправжні (імітаційні) засоби, а саме грошові кошти номіналом 100,00 доларів США у кількості 950 штук, котрі вилучені 10.06.2025 у ОСОБА_12 під час його затримання (т. 3 а.с. 107).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - візуального спостереження стосовно ОСОБА_11 від 09.07.2025, яким зафіксовано, що 10.06.2025 після зустрічі ОСОБА_13 та ОСОБА_11 біля закладу швидкого харчування «McDonald's», ОСОБА_11 одразу вирушив на зустріч до ОСОБА_7 для отримання дозволу на зниження суми неправомірної вигоди до 1 000 000,00 доларів США. Після зустрічі з ОСОБА_7 та відповідного погодження ОСОБА_11 одразу вирушив на зустріч до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до закладу «Vino e Cucina» (т. 3 а.с. 113).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (протокол візуального спостереження стосовно ОСОБА_12 від 09.07.2025, яким зафіксовано отримання 10.06.2025 ОСОБА_12 від ОСОБА_13 першої частини неправомірної вигоди у розмірі 100 000,00 доларів США (т. 3 а.с. 122).
Протокол огляду речей та документів від 17.07.2025, яким досліджено оптичні носії інформації з фото?, відеоматеріалами, отриманими за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , зокрема узгодженість та послідовність їх дій 10.06.2025 щодо отримання першої частини неправомірної вигоди в розмірі 100 000,00 доларів США (т. 3 а.с. 135, 175).
Акт приймання?передачі справ, документів та майна ЦТУКБ від 22.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 прийняв посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника ЦТУКБ, а також був ознайомлений з поточними діючими договорами на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей. Одним із членів комісії під час передачі був ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 1).
Порядок організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, затверджених наказом № 2 ЦТУКБ, яким визначено процедуру проведення конкурсу (на конкурентних засадах) з організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках (т. 4 а.с. 31).
Рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3920/3961 про затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки ЦТУКБ для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано?прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:75:344:0152, площею 0.9043 га), яке ОСОБА_7 пересилав за допомогою месенджеру «WhatsApp» ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 52).
Протокол огляду зовнішнього накопичувача на жорстких магнітних дисках ОСОБА_7 від 17.07.2025, згідно з яким виявлено технічну документацію щодо земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152, яку ОСОБА_7 за допомогою месенджеру «WhatsApp» надсилав ОСОБА_11 для подальшого пересилання відомим ОСОБА_11 забудовникам (т. 4 а.с. 63).
Наказ № 1 ЦТУКБ від 07.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_7 створив конкурсну комісію для відбору пропозицій щодо будівництва житла на земельній ділянці: АДРЕСА_1 , визначив себе головою комісії та мав право вирішального голосу (т. 4 а.с. 90).
Протокол № 1 засідання конкурсної комісії ЦТУКБ стосовно залучення інвестора з виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку багатоповерхового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення на АДРЕСА_1 від 14.05.2025 року, відповідно до якого вирішено провести конкурс з відбору пропозицій щодо будівництва житлового будинку багатоповерхового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення на АДРЕСА_1 , площею 0.9043 га, кадастровий номер 8000000000:75:344:0152 (т. 4 а.с. 91).
Наказ № 2 ЦТУКБ від 16.05.2025, згідно з яким прийнято рішення провести конкурс щодо будівництва житлового будинку багатоповерхового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення на АДРЕСА_1 , площею 0.9043 га, кадастровий номер 8000000000:75:344:0152 (т. 4 а.с. 95).
Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 04.07.2025, який обіймав посаду начальника відділу капітального будівництва ЦТУКБ та показав, що ОСОБА_7 розпочав проведення конкурсу щодо будівництва житлового багатоповерхового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями соціально?громадського призначення на АДРЕСА_1 , у порушення Порядку організації будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, оскільки ОСОБА_7 був обізнаний, що на цій земельній ділянці має право забудови інший забудовник - ТОВ «КанстальГруп». З показань свідка вбачається, що ОСОБА_7 умисно шукав невідповідності в умовах договору з ТОВ «КанстальГруп» та надав вказівку ОСОБА_14 здійснити закріплення тексту оголошення про проведення конкурсу на корпоративній пошті ЦТУКБ, з метою його подальшої зміни та публікації в засобах масової інформації (т. 4 а.с. 96).
На переконання колегії суддів стороною обвинувачення були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаною вище статтею КК України, що дало слідчому судді дійти обґрунтованого висновку, що мали місце події, про які зазначається у клопотанні детектива, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинено за описаних у клопотанні обставин. З чим погоджується і колегія суддів.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_15 не є суб'єктом вказаного злочину з огляду на його звільнення з посади заступника генерального директора Концерну «Військторгсервіс» 20.05.2025, наслідком якого є неперебування його у трудових відносинах з ЦТУКБ, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_7 відповідно до наказу Міністра оборони України № 39-ДП від 08.10.2025 був увільнений з посади тимчасово виконуючого обов'язків начальника ЦТУКБ. Тобто на момент вчинення вищеописаних дій обіймав посаду тимчасово виконуючого обов'язків начальника ЦТУКБ, користувався повноваженнями, пов'язаними із зайняттям цієї посади та ніс відповідальність, пов'язану із виконанням функцій на цій посаді. Отже, був суб'єктом даного правопорушення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Сторона захисту вказала про відсутність вказаних ризиків, мотивуючи свою позицію належною процесуальною поведінкою ОСОБА_7 , а також необґрунтованістю висновків слідчого судді про наявність ризиків.
Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п. 1,3 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі.
Доводи сторони захисту щодо незгоди з висновками слідчого судді в частині існування вказаних вище ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Водночас колегія суддів вважає, що слідчим суддею не було взято до уваги наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, обґрунтовуючи наявність вищенаведеного ризику, прокурор в клопотанні, серед іншого, посилався на те, що матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні зафіксовано розмови, відповідно яким ОСОБА_7 підтверджує факт впливу на посадових службових осіб контролюючих органів державної влади, зокрема й на тих, які мають здійснювати перевірки щодо дотримання порядку та правил будівництва об'єктів нерухомості. Крім того, у кримінальному провадженні досліджуються обставини отримання ОСОБА_7 , під час перебування на посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника ЦТУКБ, неправомірної вигоди від інших забудовників за забезпечення їх перемоги в конкурсах щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей.
Також зазначає, що про системний характер скоєння кримінальних правопорушень може свідчить і характер розмов та листувань ОСОБА_7 зі ОСОБА_11 , відповідно якому ОСОБА_7 умисно застосовував заходи конспірації, завуальовані форми спілкування, під час здійснення злочинної діяльності з метою не бути викритим зі сторони правоохоронних органів.
З таким обґрунтуванням наявності вказаних ризиків погоджується колегія суддів, при цьому бере до уваги й те, що вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.
Доводи сторони захисту, а також висновки слідчого судді в частині недоведеності вказаного ризику з огляду на звільнення ОСОБА_7 з посади заступника генерального директора Концерну «Військторгсервіс» 20.05.2025, наслідком якого є не перебування його у трудових відносинах з ЦТУКБ, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_7 відповідно до наказу Міністра оборони України № 39-ДП від 08.10.2025 був увільнений з посади тимчасово виконуючого обов'язків начальника ЦТУКБ.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що увільнення ОСОБА_7 з посади не нівелює даний ризик, оскільки звільнившись із займаної посади у нього залишились стійкі ділові та дружні зв'язки в силу своєї професійної діяльності з особами, які займають керівні посади в органах державної влади, а також з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження.
Також колегія суддів вважає, що посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені в судовому засіданні ризики до маловірогідності (мінімальності) чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування двох ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є виправданим та пропорційним у даному провадженні, а запобігти встановленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
Прокурор, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 53 292 800 грн.
Сторона захисту заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його непомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов'язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Однак, ураховуючи особу ОСОБА_7 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність доведених ризиків, майнової шкоди, колегія суддів вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, обраний слідчим суддею, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Щодо розміру застави
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів у черговий раз звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_7 в розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 725 200 грн.
На думку колегії суддів, визначивши саме такий розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 КПК України.
Колегія суддів виходить з того, що кримінальне провадження здійснюється не у зв'язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, а мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, особою, яка перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, метою якого є виконання програми житлового і військового будівництва для Міністерства оборони України, зобов'язана діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил етики та не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника органу державної влади та може зашкодити авторитету як органу державної влади, так і держави в цілому, та вчинене з корисливою метою.
Крім того, при визначенні розміру застави, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_7 , обставин його вчинення, роль підозрюваного, його індивідуальні особливості, а також обсяг неправомірної вигоди, що складав 1 300 000 доларів США та на дату висловлення прохання її надати становило 53 526 200 грн.
Наведене вище дозволяє дійти висновку, що визначений слідчим суддею ОСОБА_7 розмір застави не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. А тому, колегія суддів вважає доцільним при визначенні розміру застави, як альтернативи тримання під вартою, встановити ОСОБА_7 заставу 20 000 000 грн.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 .
При цьому, слід врахувати, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Рішення слідчого судді в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України не оспорювалось.
Щодо інших доводів сторін
В апеляційній скарзі містяться інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов'язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09 грудня 1994 року, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09 грудня 1994 року, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19 грудня 1997 року, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27 вересня 2001 року, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27 жовтня 2009 року та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27 квітня 2021 року, § 31).
У цьому провадженні колегією суддів були надані відповіді на всі вагомі аргументи як сторони захисту, так і сторони обвинувачення.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захтсника, апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2025 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 12.12.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, такі обов'язки:
- прибувати за кожним викликом до детектива, прокурора та суду;
- не відлучатись з міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними в цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Печерського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що даю право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків - покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025.
Повідомити Раду адвокатів Київської області про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4