Справа № 161/17507/25
Провадження № 2/161/5704/25
16 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №10.03.2025-100001104 від 10.03.2024 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. строком на 140 днів.
У зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань за договором у останнього станом на дату звернення позивача до суду утворилась заборгованість у розмірі 45750 грн.
З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у вказаній сумі, а також суму судових витрат у справі.
Ухвалою суду від 28.08.2025 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору №10.03.2025-100001104 від 10.03.2024 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. строком на 140 днів зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с.15-18).
Згідно п. 3.1 Публічної пропозиції ТОВ «Споживчий центр», позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти (а.с. 15).
Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував відповідачу суму кредиту (а.с. 20).
Відповідач у повному обсязі та належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, у тому числі, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату звернення заборгованість по кредиту становить 45750 грн., яка складається з: 15000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 21000 грн. заборгованості за процентами, 7500 грн. неустойки, 2250 грн. комісії (а.с.12).
Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач на підставі укладеного кредитного договору отримав кредит в розмірі 15 000 гривень, однак в обумовлений договором строк кредит не повернув, а тому позов в частині вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту підлягає до задоволення.
Враховуючи розмір процентної ставки (п. 6 Заявки до кредитного договору) та умови договору вимоги про стягнення заборгованості по процентах також підлягають до задоволення.
Комісія за надання кредиту передбачена п. 7 Заявки до Кредитного договору.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.
З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову про стягнення залишку заборгованості за комісією.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 7500 грн. за неналежне виконання зобов'язання суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.
Оскільки неустойка позивачем нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов'язку її сплати.
Відтак, вимоги позову про стягнення неустойки до задоволення не підлягають.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Споживчий центр» 38 250 грн. заборгованості за кредитним договором.
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2025,29 грн.(38 250 грн. х 2422,40 грн./ 45 750 грн.).
На підставі ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,77,81,141,247,259,263-268, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.03.2025-100001104 від 10.03.2025 року у розмірі 38 250 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 грн.
Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) грн. 29 коп.
В задоволені решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення суду складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк