Справа № 991/8840/25
Провадження 1-кс/991/8924/25
14 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1. На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.
2. За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 26.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний термінал Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
4. Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на таке: (1) під час проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_5 останній співпрацював з органом досудового розслідування, добровільно надав телефон та доступ до нього; (2) під час проведення обшуку після надання ОСОБА_5 доступу до його мобільного телефона, вказаний пристрій було оглянуто органом досудового розслідування та зафіксовано виявлені у ньому відомості у вигляді скріншотів у відповідному протоколі огляду; (3) прокурор не навів жодної конкретної підстави, яка б обґрунтовувала необхідність арешту майна, жодних доводів з приводу того які «факти» чи «обставини» вказаною річчю, а саме мобільним телефоном Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , орган досудового розслідування планує доводити.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5. У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11. Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18. Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.
19. З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв'язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20. Дослідивши матеірали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
21. Згідно з доданими до клопотання прокурора матеріалами встановлено, що слідчими ДБР здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023100120000684 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 1112, ч. 3 ст. 209, ст. 3685 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2025 (т. 1 а.с. 13-16).
22. Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, за версією органу досудового розслідування, за дорученням ОСОБА_6 та ним особисто як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набуто необґрунтовані активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (97 496 129,19 грн) перевищує його законні доходи.
23. Окрім того, згідно з клопотанням, органом досудового розслідування перевіряються обставини щодо можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, колишнім суддею ОСОБА_6 через близьких і довірених йому осіб, зокрема шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном, оформлення такого майна на близьких та довірених йому осіб, у тому числі колишню дружину ОСОБА_7 , синів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дружину ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , а також шляхом оформлення їх діяльності як фізичних осіб - підприємців, з метою приховування (маскування) походження доходів та надання їх походженню легального статусу.
24. Так, згідно з клопотанням, оформлення активів членів сім'ї здійснювалося через реєстрацію як ФОПів вказаних осіб, реєстрацію юридичних осіб та використання інших підконтрольних їм суб'єктів господарської діяльності, з метою декларування доходів від фіктивної підприємницької діяльності, та на які у подальшому проводилося оформлення рухомого і нерухомого майна.
25. Крім цього, як зазначає прокурор, особисто ОСОБА_6 та пов'язані з ним особи мають значну кількість зареєстрованого рухомого та нерухомого майна на території України та за кордоном, у тому числі високоліквідного.
26. Водночас, згідно з клопотанням, під час досудового розслідування зібрано дані, які можуть свідчити, що кінцевим суб'єктом прийняття рішень щодо управління активами вищевказаних фізичних осіб, ФОПів та юридичних осіб, тобто особою, яка здійснює фактичне розпоряджання майном, та іншими активами, є саме ОСОБА_6 .
27. Окрім того, як зазначає у клопотанні прокурор, з матеріалів Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України не підтверджується отримання достатніх офіційних і задекларованих доходів ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та іншими особами/юридичними особами, які були необхідні для придбання наявного у них рухомого та нерухомого майна, водночас інформація, відображена у податкових деклараціях про доходи зазначених осіб є фактично недостовірною.
28. На підтвердження цих обставин слідчим суддею були досліджені фактичні дані, які зафіксовані у матеріалах досудового розслідування, а саме:
-в обґрунтованому висновку Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення, згідно з яким вказане агентство дійшло висновку, що за дорученням ОСОБА_6 та ним особисто як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набуто необґрунтовані активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (97 496 129,19 грн) перевищує його законні доходи (т. 1 а.с. 111-169);
-у відомостях з Інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» щодо ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 211-220);
-у витягу з реєстру довіреностей щодо ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 221-224);
-у протоколі огляду речей та документів від 18.-19.03.2025, у якому зафіксовано виявлені відомості під час здійснення огляду мобільного телефона, вилученого у ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 225-250);
-у висновку аналітичного дослідження, складеного Державною податковою службою України про результати дослідження за фінансовими операціями, здійсненими гр. ОСОБА_7 , щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2013 по 31.12.2023 (т. 2 а.с. 23-93);
-протоколах обшуків, проведених за місцем проживання найманих працівників ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 94-1140);
-протоколах допитів найманих працівників ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 141-167).
29. На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
30. Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
31. Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.08.2025 було задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння (квартири) за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання особистих записів, чернеток, нотаток, бланків, документів, печаток та штампів, цифрових носіїв інформації, мобільних терміналів (із сім картами), електронно-обчислювальної техніки (комп'ютерів, ноутбуків, жорстких дисків, планшетів, принтерів, МФУ тощо), які містять у собі та/або на яких можуть зберігатися відомості щодо незаконної діяльності наступних осіб та пов'язаних з ними суб'єктів господарювання, а також третіх осіб, які діють в їх інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_24 , ТОВ «ПЕРША АКАДЕМІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «АРСБОНУТ», ТОВ «ІНТЕРПАРЕС», ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ», ТОВ «ЕКСЕКВО», ТОВ «ДРІМВУД», ТОВ «КАСТАЛІЯ 7», ТОВ «СХІДНА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», ТОВ «ЕСТАРС», ТОВ «СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "КРАСОТА ТА ЗДОРОВ'Я"», ТОВ «ДЕННІЦА», БО «БФ "ДОПОМОГА ВЧАСНО"», ГО «ФЕДЕРАЦІЯ СПОРТИВНОГО КАРАТЕ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ», ТОВ Агрофірма «Нива», ТОВ «Кабо Інтерпарес», ТОВ «Акація - 2008», ТОВ «БАГГОВУТІВСЬКА 17-21», ТОВ «ДИР ДИР ДИР», «AHL REAL PEU GmbH», «AHL REAL KAV GmbH», «AVIAWEB GmbH», «SAGAK Capital GmbH», «Svitland Global Fze», «Svitland Limited», зокрема, щодо: купівлі-продажу, надання в оренду, інших правочинів щодо права власності/користування рухомим та нерухомим майном, транспортними засобами, у тому числі за кордоном; реєстраційних, фінансових, податкових та інших документів щодо діяльності вказаних осіб як ФОП та пов'язаних з вказаними особами третіх осіб та юридичних осіб; відомостей щодо банківських рахунків (карток), криптогаманців вищевказаних осіб, третіх осіб, юридичних осіб, у тому числі за кордоном; листування та записів щодо фінансової діяльності, податкової звітності, управління рухомим та нерухомим майном, транспортними засобами, іншими фінансовими активами, планування купівлі-продажу, надання в оренду, користування, ремонту рухомого/нерухомого майна, у тому числі за кордоном; інформації, листування та документів (фото, відео тощо) щодо проведення спільного побуту та дозвілля вищевказаними особами, спільного відвідування громадських місць, спільних подорожей, користування спільним рухомим та нерухомим майном, ведення спільних справ, фінансових розрахунків, у тому числі за кордоном; інформації, листування та документів щодо перетину кордону, відвідування інших країн, документів на право проживання, навчання тощо.
32. 26.08.2025 за результатами проведення обшуку на підставі зазначеної ухвали слідчими ДБР було вилучено мобільний термінал Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що перебуває у власності та користуванні ОСОБА_5 .
33. Обґрунтовуючи необхідність вилучення вказаного телефону прокурор у клопотанні посилався на те, що існують достатні та аргументовані підстави вважати, що зазначений мобільний телефон як носій інформації містить відомості, що мають значення для подальшого досудового розслідування, зокрема тому, що підозрювані, а також інші особи, відомості про яких на даний час встановлюються, підтримували зв'язок між собою із використанням встановлених у телефоні месенджерів «Telegram», «WhatsApp», «Signal» та ін.
34. Як зазначає у клопотанні прокурор, під час попереднього огляду мобільного телефону виявлено значну кількість контактів та повідомлень, які пов'язані з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 « ОСОБА_23 , а також безпосередньо з обставинами вчинення злочинів.
35. Окрім того, як зазначив прокурор, наявні всі ознаки видалення частини інформації з мобільного телефону після проведення обшуків від 08.01.2025, а також комунікація ОСОБА_5 після цих обшуків з особами, які причетні до вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема з питань подальшого надання правової допомоги у разі проведення слідчих (розшукових) дій також безпосередньо з ОСОБА_5 .
36. Надаючи оцінку наявності підстав для арешту майна, а саме вилученого телефону в ОСОБА_5 , слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено та не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що вилучений в ОСОБА_5 технічний пристрій може вважатись речовим доказом, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
37. Зазначаючи у своєму клопотанні про те, що вищезазначений мобільний телефон містить відомості, що мають значення для подальшого досудового розслідування, зокрема тому, що підозрювані, а також інші особи, відомості про яких на даний час встановлюються, підтримували зв'язок між собою із використанням встановлених у телефоні месенджерів «Telegram», «WhatsApp», «Signal» та ін, прокурор не надає жодних конкретних доказів та відомостей на підтвердження зазначених тверджень.
38. Як зазначалось слідчим суддею вище, обшук за місцем проживання ОСОБА_5 було проведено ще 26.08.2025. Згідно з протоколом проведення вказаного обшуку ОСОБА_5 добровільно було видано для огляду технічні засоби, носії інформації, якими користується його родина, зокрема, мобільний термінал Apple iPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 177-184). Окрім того, згідно з письмовими запереченнями адвоката ОСОБА_5 , долученими до вказаного протоколу обшуку, останнім було надано доступ до вказаного мобільного пристрою (т. 1 а.с. 183). Водночас, станом на час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, протокол детального огляду вказаного мобільного пристрою за участю спеціаліста, із зафіксованими у ньому виявленими конкретними відомостями, що можуть мати значення для вищезазначеного кримінального провадження, складено не було. Окрім того, долучивши у судовому засіданні фото відомостей, виявлених у вилученому в ОСОБА_5 мобільному телефоні, а саме переписку останнього з ріелтором ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , прокурор не пояснив які саме обставини, що мають значення для вказаного вище кримінального провадження, підтверджуються наданими листуваннями.
39. Що стосується доводів прокурора про те, що у вилученому під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 мобільному пристрої наявні всі ознаки видалення частини інформації з мобільного телефону після проведення обшуків від 08.01.2025, то слід зазначити, що, як підтвердив під час судового засідання прокурор, для проведення експертизи цей технічний пристрій не направлявся.
40. Отже, органу досудового розслідування, не вдалося отримати відомості з мобільного телефону, які б могли бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та які могли б бути надані на дослідження суду під час судового розгляду, якщо обвинувальний акт надійде до суду.
41. Оскільки експертне дослідження телефону, вилученого в ОСОБА_5 , не проводилось, а також прокурором не було з'ясовано чи містить вказаний мобільний телефон відомості, що мають значення для кримінального провадження, то слідчий суддя доходить висновку, що наразі відсутні законні підстави для утримання телефону, з метою використання цієї вилученої інформації як доказу в суді.
42. За таких обставин, клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на мобільний телефон, належний ОСОБА_5 , призведе до невиправданого втручання у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1