Ухвала від 14.10.2025 по справі 991/9780/25

Справа № 991/9780/25

Провадження 1-кс/991/9867/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 (далі - Кримінальне провадження).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_10 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, йому вручено повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень відповідно до ст. 111, 135, 278 КПК України;

2) ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

3) 18.09.2025 підозрюваного ОСОБА_10 оголошено у державний та міжнародний розшук;

4) наявні ризики, передбачені 1 ст. 177 КПК України;

5) жоден більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен запобігти зазначеним у Клопотанні ризикам.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного ОСОБА_10 - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на таке:

1) стороною обвинувачення порушено порядок повідомлення ОСОБА_10 про підозру, а за такого він не набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні. 15.12.2014 ОСОБА_10 виїхав з території України рейсом «Київ-Ніцца» до Французької Республіки, відомості щодо повернення на територію України відсутні. Таким чином, з цього ж дня, 15.12.2014, ОСОБА_10 не перебував на тимчасово окупованій території (далі - ТОТ) України або на території держави, визнаної Верховною Радою України (далі - ВРУ) державною-агресором. Разом з тим, з вересня 2022 року органами окупаційної влади на ТОТ відносно ОСОБА_10 введено персональні санкції, зокрема заборону на виїзд та припинення права власності. Крім того, вказані обставини встановлені також у рішеннях судів, зокрема ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 755/5693/16-к, ухвалою Київського апеляційного суду від 15.01.2025 у справі № 757/30843/23-к. Також сторона захисту зазначає, що згідно відомостей, які містяться у відкритому доступі в мережі Інтернет, ОСОБА_10 станом на 2023 рік разом із сім'єю проживають у Князівстві Монако протягом останніх 10 років. Разом з тим, згідно відповіді Державної податкової служби (далі - ДПС) України від 17.09.2025 на адвокатський запит, за даними Єдиного державного реєстру та інформаційних систем ДПС України підприємницька діяльність ОСОБА_10 припинена 09.03.2006. Крім того, у матеріалах судової справи № 903/43/22, яка перебуває у провадженні Господарського суду Волинської області, де ОСОБА_10 є відповідачем, містяться відомості, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11.09.2024 № 780533 за параметрами ОСОБА_10 осіб не знайдено. У зв'язку з чим, його виклики у судові засідання здійснюються у порядку, передбаченому положеннями ГПК України, у разі неможливості встановити зареєстроване в установлено порядку місце проживання (перебування) фізичної особи. Також за даними Донецької обласної державної адміністрації від 17.09.2025 на території міста Єнакієве Донецької області орган реєстрації, який зокрема здійснює облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, не створено та не здійснюється ведення реєстру територіальної громади вищезазначеного населеного пункту у зв'язку з тим, що окремі території України, що входять до складу Донецької області, є окупованими Російською Федерацією починаючи з 07.04.2014. Разом з тим, адреса, зазначена у повідомленні ОСОБА_10 (АДРЕСА_5) є неіснуючою, оскільки вказана вулиця відсутня в офіційному переліку вуличних назв міста Єнакієво. Разом з тим, про проживання ОСОБА_10 на території ФР свідчить: (а) постійне проходження лікування у Франції та здійснює там систематичних медичних обстежень, що підтверджується відповідними медичними документами; (б) декларація сина ОСОБА_10 - ОСОБА_12 від 23.09.2025, наданою у Міністерстві внутрішніх справ Франції; (б) показання сусідів; (в) позовна заява ОСОБА_13 у Високому суді правосуддя Суду з питань бізнесу та власності Англії та Уельсу на адресу ОСОБА_10 в Монако. Таким чином, відсутні підстави для повідомлення ОСОБА_10 про підозру в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135 КПК України.

2) підозра є необґрунтованою, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_10 , а також обставини, викладені у повідомленні йому про підозру, не підтверджуються зібраними стороною обвинувачення доказами. Зокрема, стороною обвинувачення не встановлено обставин виправлення у проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «РСП «Столичний», а саме зміни цільового призначення земельної ділянки з «03.10» на «01.12». Разом з тим, висновок експерта від 23.11.2023 є помилковим та ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства. Крім передбачена законодавством процедура виділення та надання у приватну власність земельних ділянок фізичним особам була дотримана. Також сторона захисту зазначає, що фізичні особи - власники 9 земельних ділянок правомірно реалізували своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю шляхом продажу земельних ділянок товариствам через довірених осіб. Крім того, не наведено доказів зв'язку ОСОБА_10 з «довіреними особами», а також причинно-наслідкового зв'язку «підконтрольності» товариств, частки в яких придбав ОСОБА_14 . Разом з тим, у повідомленні по підозру відсутні посилання на вчинення ОСОБА_10 будь-яких дій до 11.06.2021, водночас роль останнього описується після завершення ключових правочинів, які сам прокурор вважає моментом закінчення злочину;

3) повідомлення про підозру ОСОБА_10 складено з порушенням положень ст. 9 КПК України, оскільки у повідомленні про підозру стороною обвинувачення допущені систематичні помилки, що виражаються у неправильному зазначенні анкетних даних підозрюваного (замість « ОСОБА_10 » вказано « ОСОБА_15 »), а також у невірному визначенні часових меж періоду, протягом якого, за версією сторони обвинувачення, було вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення;

4) стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, зазначених у Колопотанні, оскільки відсутність ОСОБА_10 на території України протягом останніх років не свідчить про його ухилення від органів досудового розслідування та суду, а вказує на зміну ним свого місця проживання. У межах кримінального провадження № 42015000000000207 ОСОБА_10 не набув статусу підозрюваного, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного суду від 15.01.2025 у справі № 757/30843/23 -к. Посилання сторони обвинувачення на наявність у ОСОБА_10 ділових та соціальних зв'язків, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, є недоцільним, оскільки з 2014 року відбулися інституційні зміни у правоохоронній та судовій системах. Крім того, у Клопотанні не конкретизовано, з ким саме підозрюваний може вступити у змову з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не надано жодного доказу на підтвердження факту наявності у ОСОБА_10 зв'язків з представниками правоохоронних та інших органів. Разом з тим, неможливість органу досудового розслідування встановити місцезнаходження оригіналів меморандумів, не може бути підставою для обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється з 2021 року, що є цілком достатнім періодом часу для збирання доказів та проведення необхідних слідчих дій. Стороною обвинувачення не доведено взаємозв'язок між ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , а за такого відсутні підстави вважати, що ОСОБА_10 може впливати на свідків через третіх осіб, зокрема ОСОБА_16 , як про це зазначає прокурор у Клопотанні. Крім того, до Клопотання не надано жодних доказів, що підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судом вживались заходи для повідомлення підозрюваного ОСОБА_10 про дату, час та місце розгляду Клопотання (Т.3 а.192-193, Т.4. а.102-103, Т.12 а.15-16). Разом з тим, наявність у судовому засіданні 5 захисників, які діють на підставі договорів про надання правової допомоги, свідчить про обізнаність ОСОБА_10 про розгляд Клопотання та судові засідання.

Беручи до уваги положення ч. 6 ст. 193 КПК України, Клопотання розглядається за відсутності підозрюваного.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст. 176, ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на положення зазначених статей, слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності, має встановити наступні обставини: (1) чи набув ОСОБА_10 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_10 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_10 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі свого боку, з метою вирішення вищезазначених питань, слідчому судді необхідно встановити у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_10 .

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

У Кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (далі - Києво Святошинська РДА) надано у постійне користування Державному підприємству «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «Пуща Водиця») для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1448,5994 га землі на території Софіївсько Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району Київської області (наразі та далі по тексту - Борщагівська територіальна громада Бучанського району Київської області).

За результатами розгляду листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (далі - ТОВ «РСП «Столичний») та ДП «Пуща Водиця», Києво Святошинська РДА надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою про вилучення із постійного користування ДП «Пуща Водиця» земельної ділянки площею 157,4240 га для відведення її у довгострокову оренду ТОВ «РСП «Столичний» для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції із об'єктами інфраструктури, в адміністративних межах Софіївсько Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району.

Розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (далі - ДП «Науково дослідний інститут землеустрою») проєкт землеустрою затверджено Києво Святошинською РДА, як наслідок земельну ділянку площею 157,4240 га надано в оренду ТОВ «РСП «Столичний» строком на 25 років.

У подальшому 11.09.2012 між Києво Святошинською РДА як орендодавцем та ТОВ «РСП «Столичний» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га.

Таким чином, ТОВ «РСП «Столичний» на праві оренди використовував земельну ділянку 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га з цільовим призначенням «03.10» на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області. Водночас, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 була Києво Святошинська РДА відповідно до ст. 122 ЗК України.

Станом на 15.01.2019 ТОВ «РСП «Столичний» через підконтрольних юридичних та фізичних осіб фактично контролювали ОСОБА_17 (22,5 % статутного капіталу) та народний депутат України 6 скликання ОСОБА_10 (77,5 % статутного капіталу).

Контроль над суб'єктами господарювання здійснювався ОСОБА_10 через багаторівневу корпоративну структуру, з використанням компаній, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях, кінцевими бенефіціарними власниками яких були довірені особи ОСОБА_10 .

Контроль за поточною організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю суб'єктів господарювання, розташованих в Україні та юридичне супроводження їх функціонування здійснювалась довіреною особою ОСОБА_10 - ОСОБА_16 , яким у свою чергу у період з 2007 по 2014 роки для цих цілей залучено ряд громадян, у тому числі ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

15.01.2019 ОСОБА_17 та ОСОБА_10 в особі довірених осіб уклали меморандум, згідно з яким ОСОБА_17 зобов'язується викупити у ОСОБА_10 за 12 000 000 доларів США 100% акцій Goodlight Capital Limited та відповідно 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний маркетинговий центр» (далі - ТОВ «Аграрний маркетинговий центр»).

У результаті цього ОСОБА_17 отримала б контроль над 76,75% статутного капіталу ТОВ «РСП «Столичний». Відповідно маючи вирішальний вплив на ринок «Столичний», ОСОБА_17 планувала подальше залучення сторонніх інвесторів для спільної реалізації проектів з комерційної та житлової забудови на землі ринку.

У період з 15.01.2019 по 10.05.2019, на виконання досягнутих домовленостей, сторона ОСОБА_17 сплатила стороні ОСОБА_15 сукупно щонайменше 2 500 000 доларів США.

Однак, сторона ОСОБА_15 свою частину відповідних домовленостей не виконала.

На ґрунті цього між ОСОБА_17 та ОСОБА_15 розпочався конфлікт щодо контролю ТОВ «РСП «Столичний».

Конфлікт супроводжувався значною кількістю судових справ, публікацій замовних матеріалів у ЗМІ, спроб блокування та силового захоплення приміщень ринку «Столичний».

У подальшому, сторони намагалися домогтися призначення підконтрольного директора ТОВ «РСП «Столичний» (з боку ОСОБА_15 - ОСОБА_22 , з боку ОСОБА_17 - ОСОБА_23 ).

Однак, 13.03.2021 відомості про ОСОБА_23 як директора ТОВ «РСП «Столичний» внесено до ЄДРПОУ.

ОСОБА_17 усвідомлювала, що наявність значної кількості судових та корпоративних спорів зі стороною ОСОБА_15 , які стосувалися ринку «Столичний», знижують її шанси встановити довготривалий контроль над ТОВ «РСП «Столичний» та його активами, зокрема, земельною ділянкою 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га, навіть у разі призначення підконтрольного директора.

У період з 18.01.2021 по 10.03.2021 у ОСОБА_17 виник умисел заволодіти частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 шляхом оформлення її у приватну власність підконтрольних ОСОБА_17 осіб з метою подальшого будівництва на ній нерухомості, її продажу та отримання прибутку.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_17 вирішила, що для заволодіння необхідно використати механізм безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, відведення земельних ділянок мало здійснюватися на контрольованих осіб, які не мали реального наміру здійснювати ведення особистого селянського господарства у розумінні ст. 1 ЗУ «Про особисте селянське господарство».

У подальшому «формальні власники» мали видати на підконтрольних ОСОБА_17 осіб довіреності на розпорядження отриманими земельними ділянками з правом продажу ділянок без відома власника, після чого кінцева мета злочину була б досягнута.

Не пізніше 10.03.2021, за невстановлених стороною обвинувачення обставин, ОСОБА_17 залучила до вчинення злочину ОСОБА_24 , який обіймав посаду в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області і мав повноваження на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населених пунктів у Київській області, у межах норм безоплатної приватизації.

Щоб зменшити ризик втрати контролю над ТОВ «РСП «Столичний» внаслідок конфлікту з ОСОБА_10 , ОСОБА_17 не пізніше 16.03.2021 залучила до вчинення злочину свою довірену особу директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 , який після реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 за ТОВ «Оілсі» мав ініціювати відведення частини землі ринку «Столичний» на користь «формальних власників»

У період з 18.01.2021 по 27.05.2021 ОСОБА_17 за попередньою змовою з директором ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , умисно, з корисливих мотивів, організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 своїм службовим становищем, а саме 9 земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га на території Борщагівської територіальної громада Бучанського р-ну Київської обл., сформованими за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 160 013 390 грн, чим завдано збитків державі в особі Бучанської РДА (правонаступник Києво Святошинської РДА) на цю суму.

У ході вчинення злочину 24.05.2021 в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 , зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_17 , діючи у порушення ст. 13, 14 Конституції, ч. 1 ст. 81, ст. 117 ЗК України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», за результатами розгляду 9 клопотань, підписав наказ від 24.05.2021 № 10 2300/15-21-сг, яким затвердив відповідний проєкт землеустрою та надав у приватну власність 9 «формальним власникам» 9 земельних ділянок площею 2 га кожна (загальна площа 18 га) для ведення особистого селянського господарства на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області.

25.05.2021 співучасники злочину забезпечили державну реєстрацію 9 земельних ділянок у ДРРП, а 27.05.2021 видачу 9 «формальними власниками» довіреностей на водія та помічницю ОСОБА_17 - ОСОБА_26 та ОСОБА_27 про розпорядження земельними ділянками з правом їхнього продажу без відома власника.

У період з 09.06.2021 по 11.10.2021 ОСОБА_17 з використанням свого водія ОСОБА_26 та помічниці ОСОБА_27 , директора ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» ОСОБА_28 , директора ТОВ «ДІЛВАЙ» ОСОБА_29 , директора ТОВ «ДЕМОЛ-Україна» ОСОБА_30 , яким не було відомо про злочин, вчинила легалізацію (відмивання) прямо та повністю одержаних злочинним шляхом 9 земельних ділянок, шляхом укладення 9 договорів купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок в інтересах підконтрольних ОСОБА_17 юридичних осіб - ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», ТОВ «ДІЛВАЙ» та ТОВ «ДЕМОЛ-Україна».

У період коли ОСОБА_17 у змові з іншими співучасниками злочину заволоділи 9 земельними ділянками загальною площею 18 га, сформованими за рахунок землі ринку «Столичний», продовжував тривати конфлікт між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 з приводу невиконання досягнутих у меморандумі від 15.01.2019 домовленостей про купівлю-продаж корпоративних прав ТОВ «РСП «Столичний».

Довіреними особами ОСОБА_10 та ОСОБА_16 реалізовувався комплекс заходів, пов'язаних з захистом майнових інтересів ОСОБА_10 та створення перешкод ОСОБА_17 у контролі за активами ринку «Столичний».

Зокрема, ОСОБА_14 , діючи в інтересах ОСОБА_10 , подав до НАБУ повідомлення про кримінальне правопорушення від 31.05.2021 вх. № А-6822 у якому описано обставини протиправного вибуття з державної власності земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897.

Не пізніше 10.06.2021, з огляду на наявність в обох сторін конфлікту значного фінансового, медійного та адміністративного ресурсу, а також зважаючи на суспільний резонанс, пов'язаний з декількома спробами фізичного захоплення ринку «Столичний», які супроводжувались сутичками, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 прийняли рішення спробувати завершити корпоративний конфлікт шляхом переговорів.

За посередництва народного депутата України ОСОБА_31 , який підтримував стосунки як з ОСОБА_17 так і з ОСОБА_10 і ОСОБА_16 , у період з 11.06.2021 по 15.07.2021, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, між сторонами конфлікту розпочались переговори з метою вирішення наявного спору.

За результатами переговорів, участь у яких приймали довірені особи ОСОБА_17 - депутат Київської міської ради 9 скликання ОСОБА_32 та ОСОБА_10 - ОСОБА_16 , за посередництва ОСОБА_33 , який відповідно до меморандуму виконував функції «модератора» та невстановлених осіб, які виконували функції гарантів, 15.07.2021 між сторонами укладено мирову угоду (меморандум), яку підписала ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , що діяв від імені ОСОБА_10 .

Відповідно до змісту зазначеної угоди, укладеної між ОСОБА_17 з однієї сторони та ОСОБА_10 в особі ОСОБА_16 з іншої сторони, досягнуто ряд домовленостей, зокрема:

- завершення викупу ОСОБА_17 частки ОСОБА_10 у ТОВ «РСП «Столичний» за 10 931 000,00 доларів США;

- залучення контрольованих ОСОБА_10 суб'єктів господарювання до інвестиційного проекту із забудови земельного масиву ринку «Столичний» площею близько 110 га.

- доля комерційної забудови, яка передаватиметься у власність структур ОСОБА_10 складає 35 тис. кв.м житлових та комерційних приміщень, які за 17 500 000,00 доларів США викуповуються структурами, підконтрольними ОСОБА_17 впродовж 12 місяців з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- у якості гарантії майбутнього перерахування 17 500 000,00 доларів США стороні ОСОБА_10 . ОСОБА_17 передає у іпотеку підконтрольним юридичним особам ОСОБА_10 земельний масив площею 18 га, який складається з 9 земельних ділянок, що одержані злочинним шляхом внаслідок протиправно вибуття з державної власності;

- сторони припиняють або закривають ініційовані ними судові та кримінальні справи та прибирають компрометуючі публікації в засобах масової інформації.

Після підписання мирової угоди від 15.07.2021 ОСОБА_17 та ОСОБА_10 розпочато організацію заходів, направлених на фактичне виконання досягнутих домовленостей.

На виконання відповідних доручень ОСОБА_10 та ОСОБА_17 та не пізніше 02.09.2021 довірені особи ОСОБА_17 - ОСОБА_32 , ОСОБА_34 , ОСОБА_28 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 та довірені особи ОСОБА_10 та ОСОБА_16 - ОСОБА_14 , ОСОБА_18 розпочали підготовку проектів документів для юридичного закріплення попередньо досягнутих домовленостей, зокрема:

- інвестиційного договору між ПАТ «НЗВКІФ «Інноваційні стратегії», ЄДРПОУ 33743651 та ТОВ «Оілсі», предметом якого є забудова частини земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5892 площею 129,1826 га, сформованої за рахунок землі ринку «Столичний»;

- договору поруки, відповідно до якого ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» та ТОВ «ДІЛВАЙ» поручаються належними їм 9 земельними ділянками за виконання ТОВ «Оілсі» взятих за інвестиційним договором зобов'язань;

- договорів іпотеки, предметом яких є 9 земельних ділянок, які належать ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» та ТОВ «ДІЛВАЙ»;

- протоколів загальних зборів учасників ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «Оілсі» та нових редакцій статутів зазначених суб'єктів господарювання.

ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , який діяв через ОСОБА_16 , для спільного контролю над 9 земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, забезпечили вчинення нижче перерахованих дій підконтрольними особами.

ОСОБА_29 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ДІЛВАЙ», 09.09.2021 прийняла рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_29 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_14 - на посаду Директора виконавчого. Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ДІЛВАЙ» відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5896 приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.

ОСОБА_37 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», 09.09.2021 прийнято рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно-штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_38 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_14 - на посаду Директора виконавчого. Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5897, 3222486200:04:001:5891, приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.

ОСОБА_28 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», 09.09.2021 прийнято рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно-штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_28 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_14 - на посаду Директора виконавчого. Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895 приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.

Відповідно 15.09.2021 ОСОБА_29 , ОСОБА_37 та ОСОБА_28 з однієї сторони та з іншої сторони ОСОБА_14 , який діяв на виконання злочинного задуму ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , у невстановленому місці підписали акти приймання передачі часток у статутних капіталах ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», на підставі яких ОСОБА_14 набув у власність частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу кожного товариства.

27.09.2021 відомості про ОСОБА_14 як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» внесено до ЄДРПОУ. Аналогічні відомості 01.10.2021 внесено до ЄДРПОУ стосовно ТОВ «ДІЛВАЙ» та ТОВ «ДЕМОЛ Україна».

Як наслідок у ОСОБА_10 через довірену особу ОСОБА_14 з 27.09.2021 виникло та по даний час існує право володіння та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, а з 01.10.2021 також земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, ринковою вартістю 160 013 390 грн, на території Борщагівської територіальної громада Бучанського району Київської області.

Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме в організації, у період з 10.06.2021 по 01.10.2021, спільно з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , за попередньою змовою з ОСОБА_14 , умисно, з корисливих мотивів, легалізаціЇ (відмивання) одержаних злочинним шляхом 9 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, ринковою вартістю 160 013 390 грн, на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області, шляхом набуття та володіння ними ОСОБА_14 - кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», який знав, що ці земельні ділянки прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

Щодо набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.

У відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_10 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст.42 КПК України, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов'язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.

Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК України.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

06.09.2025 у межах Кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_39 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (далі - Повідомлення про підозру, Т. 4 а. 168-173).

Згідно матеріалів Клопотання, станом на 29.07.2025 (Т. 1 а. 157) зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до наданої стороною захисту копії паспорта громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній зареєстрований з 25.04.1996 року у АДРЕСА_1», що відповідає зазначеній вище інформації.

Крім того, доказів щодо зняття ОСОБА_10 з місця реєстрації за вказаною адресою до Клопотання не долучено.

Відповідно до Указу Президента України «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» місто Єнакієве Донецької області є тимчасово окупованою територією України.

Як зазначає прокурор в судовому засіданні та з матеріалів Клопотання вбачається, що у день складання та підписання Повідомлення про підозру у зв'язку з неможливістю безпосереднього вручення його ОСОБА_10 внаслідок існування достатніх підстав вважати, що він перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (Російської Федерації), стороною обвинувачення вжито заходів для вручення Повідомлення про підозру ОСОБА_10 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України.

Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (абз. 1-2 ч. 8 ст. 135 КПК України).

Водночас, сторона захисту зазначає, що 15.12.2014 ОСОБА_10 перетнув державний кордон України авіарейсом № 619 «Київ-Ніцца» з міжнародного аеропорту Бориспіль, а відомості щодо повернення його на територію України відсутні, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Так, згідно з ухвали Київського апеляційного суду від 15.01.2025 (справа № 757/30843/23-к), ОСОБА_10 здійснив перетин державного кордону України 15.12.2014, однак відповідно до вказаної ухвали відомості щодо в'їзду останнього на територію України відсутні саме станом на 06.01.2015.

Крім того, відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 18.09.2025 № 19/75005-25, у Базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі - База даних) не виявлено інформацію щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.11.2017 по 18.09.2025. Зберігання в Базі даних інформації з персональними даними осіб впродовж 10 років здійснюється з 08.11.2017, оскільки до набрання чинності Положення про Базу даних інформація про осіб, які перетнули державний кордон України, зберігалась у Базі даних протягом 5 років (Т. 3 а. 181).

Водночас, згідно рішення Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2019 (справа № 757/14686/16-ц), додаткової постанови Київського апеляційного суду від 04.11.2020 (справа № 757/15956/16-ц), звертаючись з відповідними позовами ОСОБА_10 (позивач) вказав адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 , що зафіксовано у протоколі огляду від 02.09.2025 (Т. 3 а. 183-184).

Разом з тим, як вбачається з відповіді Міністерства закордонних справ (далі - МЗС) України від 11.09.2025 № 71/16-533-110364, за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України відсутня інформація щодо оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи на повернення в Україну або перебування на консульському обліку в закордонних дипломатичних установах України громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 3 а. 180).

Також стороною обвинувачення проведено огляд оптичного диску DVD-R HP 8, 5 Gb - додатку № 1 до протоколу огляду від 14.04-14.07.2025, на якому містяться відомості скопійовані з робочої станції (серверу) HP Proliant ML G6, який виявлено в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2025 у справі № 991/3030/25. У ході огляду вищезазначеного носія інформації встановлено наявність листування ОСОБА_14 англійською мовою з абонентом ОСОБА_41 . Зокрема, 24.09.2019 ОСОБА_41 направляє ОСОБА_14 файл, який містить перелік питань, що стосуються взаємовідносин ОСОБА_10 з ОСОБА_42 (Т. 3 а. 185). Разом з тим, 08.10.2019 ОСОБА_14 зазначає своєму співрозмовнику, що «до 2014 року ОСОБА_43 мав дозвіл на проживання, але зараз його немає. Він не володіє жодною нерухомістю в Монако (ні прямо, ні опосередковано). Але ОСОБА_45 та їхні діти володіють деякою нерухомістю в Монако (як прямо, так і опосередковано), і ОСОБА_43 зупиняється там, коли відвідує Монако . На якийсь період з 2014 по 2016 рік він взагалі перестав відвідувати Монако . Та й останніми роками в Монако був нечасто. Наскільки я знаю, ОСОБА_43 не звертався з проханням про продовження посвідки на проживання, але мені невідомі причини (швидше за все, він перестав відвідувати Монако )»(Т. 3 а. 187), «Так, більшу частину часу він проживає в Росії. Але, боюся, ми не зможемо надати жодних документів, які підтверджують цей факт» (Т. 3 а. 188).

Є достатні підстави дійти висновку, що в зазначеній розмові мова йде саме про ОСОБА_10 , оскільки ця розмова є продовженням попереднього листування (т.3 а.185), яке стосувалась саме ОСОБА_10 .

Так, матеріалами Клопотання підтверджено, що у зв'язку із неможливістю вручення Повідомлення про підозру у день його складення нарочно у зв'язку з неможливістю безпосереднього вручення його ОСОБА_10 внаслідок існування достатніх підстав вважати, що він перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України для вручення повідомлень, а саме, повідомлення про підозру вручено ОСОБА_10 шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Т. 3 а. 176-179).

Разом з тим, Законом України № 1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в редакції яка діяла до 01.12.2021 р. (ч.10 ст.6) визначалось, що Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Законом України № 1871-IX від 05.11.2021 «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набув чинності з 01.12.2021 р. передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ст. 3). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону встановлено, шо Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону встановлено, шо Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до дня набрання чинності цим Законом, обліковується в реєстрі територіальної громади, знімається з реєстрації/скасовується у порядку, встановленому для зняття/скасування зняття з реєстрації місця проживання, визначеного цим Законом.

Таким чином, реєстрація місця проживання (перебування) це спосіб повідомлення особою свого місця проживання для офіційного листування та здійснення іншої комунікації. Людина сама обирає собі місце проживання з огляду на встановлені Конституцією України права, але здійснюючи реєстрацію свого місця проживання особа повідомляє зацікавлених осіб про конкретну адресу місця свого проживання за якою з нею можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації.

У ч. 2 ст. 135 КПК України вживається саме термін «місце проживання особи», відсутні вказівки щодо ознак місця проживання - зареєстроване або фактичне, але з урахуванням положень Закону України № 1871-IX, для комунікації з особою пріоритетне значення має зареєстроване такою особою місце проживання.

З урахуванням положень Закону України № 1871-IX, у разі відсутності відомостей про місцезнаходження особи та її місце проживання, комунікація з особою здійснюється за зареєстрованим місцем проживання особи, оскільки саме це місце проживання визначене з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій. За відсутності інших даних, саме за цією адресою надсилається повідомлення про підозру особі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням положень Закону України № 1871-IX та ч.8 ст.135 КПК України, у разі відсутності відомостей про місцезнаходження та місце проживання особи, а зареєстроване місце проживання особи знаходиться на тимчасово окупованій території України, повідомлення особи про підозру здійснюється шляхом публікації відповідної інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Зареєстроване місце проживання ОСОБА_10 знаходиться на тимчасово окупованій території України. З урахуванням наданих сторонами доказів, беручи до уваги відсутність у сторони обвинувачення інформації про місцезнаходження ОСОБА_10 на дату складання та підписання повідомлення про підозру та відсутності обов'язку сторони обвинувачення здійснювати розшук особи для вручення їй повідомлення про підозру, а також ту обставину, що у 2016 році ОСОБА_10 подавалися позови, у яких зазначено адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , то у сторони обвинувачення існували підстави для повідомлення особи про підозру в порядку, встановленому ч.8 ст.135 КПК України.

Наявність обґрунтованих підстав вважати, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться зареєстроване місце проживання ОСОБА_10 підтверджено вищевказаними матеріалами Клопотання, а стороною захисту не спростовано ці обставини.

При цьому, у відповідності до положень ст. 3 Закону вбачається, що реєстрація місця проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що саме ця адреса використовується ОСОБА_10 з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з іншими особами.

Щодо доводів сторони захисту з приводу відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі даних щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_10 за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, що, зокрема, встановлено Господарським судом Волинської області при розгляду справи № 903/43/22, де ОСОБА_10 є відповідачем, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр (далі - Реєстр) та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон) Реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Так, до Реєстру вноситься інформація щодо зареєстрованого або задекларованого місця проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи (п. 5-1 ч. 1 ст. 7 Закону). Однак, витяг з Реєстру не підтверджує факт місця реєстрації особи, а лише містить відомості щодо внесення особи до Реєстру та містить дані про видані документи.

Водночас, згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей є витяг з реєстру територіальної громади.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807- IX «Про утворення та ліквідації районів» у Донецькій області утворено Горлівський район (з адміністративним центром у місті Горлівка), до складу якого увійшла, у тому числі Єнакієвська міська територіальна громада.

Згідно листа Донецької обласної державної адміністрації від 17.09.2025 № 6/2407/0/41-25/03.3, орган реєстрації не створено та не здійснюється ведення реєстру територіальної громади у м. Єнакієве Горлівського району Донецької області у зв'язку з тим, що згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий статус на тимчасово окупованій території України» окремі території України, що входять до складу Донецької області, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014. Населені пункти Горлівського району (до його складу входить Єнакієвська міська територіальна громада) включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, відсутність даних у Реєстрі щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_10 не свідчить про неможливість встановлення факту його реєстрації за відповідною адресою, оскільки витяг з Реєстру лише підтверджує внесення особи до системи та дані про оформлені документи. Разом з тим, отримання ж витягу з реєстру територіальної громади, який є належним документом, що підтверджує місце проживання, є об'єктивно неможливим у зв'язку з воєнним станом та тимчасовою окупацією території України, у тому числі Горлівського району Донецької області.

Доводи сторони захисту про те, що зазначена у повідомленні ОСОБА_10 про підозру вулиця Горна є неіснуючою, є безпідставними, оскільки така розбіжність має технічний характер пов'язаний з перекладом.

Зазначення у Повідомленні про підозру вулиці «Горна» не свідчить про невірність адреси, із матеріалів Клопотання вбачається, що сам ОСОБА_10 у своїх позовних заявах неодноразово зазначав адресу проживання: АДРЕСА_1 ,

Доводи сторони захисту щодо запровадження окупаційною владою на тимчасово окупованій території України будь-яких санкцій стосовно ОСОБА_10 до уваги не приймаються, оскільки не змінюють його зареєстроване місце проживання.

Посилання сторони захисту на рішення суддів, якими встановлено, що ОСОБА_10 не набув статусу підозрюваного в інших кримінальних провадженнях, як на підтвердження відсутності у ОСОБА_10 такого статусу, є необґрунтованим, оскільки встановлені слідчим суддею факти під час розгляду іншої справи не мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи. У відповідності до положень ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 368 КПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» слідчий суддя, суд, під час застосування кримінального процесуального законодавства України має керуватися саме висновками щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, а також практикою Європейського суду з прав людини.

Доводи сторони захисту на інформацію, що міститься у відкритому доступі у мережі Інтернет, щодо місця проживання ОСОБА_10 у Князівстві Монако , слідчим суддею також не приймається до уваги, оскільки неможливо встановити першоджерело відображеної інформації та законність її отримання. Викладена у публікації ЗМІ інформація є суб'єктивною думкою журналістів, яка не підтверджена жодними доказами.

Твердження сторони захисту про те, що орган досудового розслідування зобов'язаний був перевірити місцезнаходження ОСОБА_10 та встановити факт перебування останнього за кордоном в день складання Повідомлення про підозру з метою належного його вручення ОСОБА_10 , не береться слідчим суддею до уваги, оскільки у відповідності до положень КПК України на орган сторону обвинувачення не покладається обов'язку до або під час складання повідомлення про підозру вживати заходів щодо розшуку особи з метою вручення такій особі повідомлення про підозру. Виходячи з положень ст. 281 КПК України, розшук особи, яка не є підозрюваною (такій особі не вручено повідомлення про підозру у спосіб та порядку, визначених КПК України) у кримінальному провадженні, не передбачено чинними положеннями КПК України.

Разом з тим, стороною захисту на підтвердження факту проживання ОСОБА_10 на території Французької Республіки за адресою: АДРЕСА_2 , надано такі документи:

1) медичну довідку доктора ОСОБА_46 від 23.09.2025, де зазначено, що з 2018 року доктор регулярно відвідує ОСОБА_10 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , а також документи лабораторії медичної біології щодо здачі ОСОБА_10 за призначенням доктора ОСОБА_47 аналізів у різні періоди часу (2020-2025 роки);

2) декларацію ОСОБА_12 від 23.09.2025, що є сином ОСОБА_10 (Т. 3 а. 157) згідно якої ОСОБА_48 надає житло за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_49 ; ступінь споріднення - батько;

3) заяви ОСОБА_50 та ОСОБА_51 від 23.09.2025, які підтверджують, що ОСОБА_10 проживає за вищезазначеною адресою постійно протягом кількох років.

Водночас вказані документи складено та надано стороні обвинувачення вже після повідомлення ОСОБА_10 про підозру. Тобто, станом на день складання Повідомлення про підозру (06.09.2025) для органу досудового розслідування останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_10 була АДРЕСА_1 .

Також стороною захисту долучено Постанову Високого суду правосуддя, Суду з питань бізнесу та власності Англії та Уельсу від 20.09.2019, відповідно до якої ОСОБА_15 є відповідачем по справі та проживає за адресо: АДРЕСА_4 , або в іншому місці в Монако. Тобто, документ, на який посилається сторона захисту, містить іншу адреса, ніж та, яку зазначають захисники на території Французької Республіки, як постійне місце проживання ОСОБА_10 за кордоном.

Зі свого боку, стороною захисту не доведено, що органу досудового розслідування відомо постійне місце проживання ОСОБА_10 за кордоном, а обізнаність органу досудового розслідування про перебування останнього за межами території України не є підставою вважати, що детективи володіють інформацією щодо точного його місцезнаходження за кордоном.

Крім того, докази того, що ОСОБА_10 повідомляв НАБУ та САП про адресу свого місця проживання/перебування на території Французької Республіки у матеріалах Клопотання відсутні.

Інформація щодо місця перебування ОСОБА_10 підлягає перевірці, а відомості щодо точної адреси місця проживання ОСОБА_10 за кордоном підлягають встановленню саме в ході проведення міжнародного розшуку такої особи, що наразі і здійснюється органом досудового розслідування, та тільки після встановлення органом досудового розслідування місцезнаходження ОСОБА_10 , а не після повідомлення особи про своє місцезнаходження, міжнародний розшук припиняється, та у разі отримання підтверджених достовірних відомостей щодо адреси постійного місця проживання/перебування останнього саме за кордоном, то лише в такому випадку доцільним є стверджувати про необхідність вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10 у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України, як особі, яка проживає за кордоном (згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва). На момент складання Повідомлення про підозру відповідна інформація у органу досудового розслідування була відсутня, що свідчить про обґрунтованість застосування стороною обвинувачення процедури вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10 у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України.

Із вказаних підстав слідчий суддя не бере до уваги твердження захисників про те, сторона обвинувачення, будучи обізнаною на час складення Повідомлення про підозру про відсутність на території України ОСОБА_10 , безпідставно вживали заходи для вручення такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України, порушили передбачену КПК України процедуру вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру.

Таким чином, ОСОБА_10 офіційно, шляхом реєстрації, визначив житло за адресою: АДРЕСА_1 , своїм місцем проживання, а тому будь-яка відсутність його за вказаною адресою вважається тимчасовою, оскільки ОСОБА_10 не декларував, що він за вказаною адресою більше не проживає і не може вести офіційне листування та здійснювати комунікацію.

При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено детективом та підтверджується матеріалами клопотання.

Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає можливості відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. Зі свого боку, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Враховуючи, що Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення ОСОБА_10 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_10 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.

Крім того, у разі, якщо сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру складено та вручено із порушеннями вимог кримінального процесуального кодексу, вона має право оскаржити таке повідомлення про підозру відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_10 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, тими, які досліджені слідчим суддею, а саме:

- документи на підставі яких ТОВ «РСП «Столичний» отримав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га (Т. 1 а. 39, 43-47);

- протокол огляду від 07.08.2025 згідно з яким встановлено, що у проєкті землеустрою про відведення ТОВ «РСП «Столичний» земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 наявні виправлення цільового призначення з «03.10» на «01.12», здійснені не у спосіб передбачений ст. 22 ЗУ «Про державний земельний кадастр». Водночас на інших сторінках проєкту землеустрою документу вказано цільове призначення «03.10» без жодних виправлень (Т. 1 а.40-42);

- поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, яка відкрита 11.10.2012, згідно якої цільове призначення вказаної земельної ділянки внесено «03.10» (Т. 1 а. 50-51);

- меморандум від 15.01.2019 між довіреними особами ОСОБА_17 ( ОСОБА_52 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_53 ) про купівлю корпоративних прав у ТОВ «РСП «Столичний» з додатковою угодою від 10.05.2019 та розписками довірених осіб про отримання 2 500 000 доларів США, з розписками (Т.1 а. 52-60);

- проєкт меморандуму від листопада 2019 між особою з ініціалами ОСОБА_55 згідно з яким сторони домовляються отримати дозвіл та забудувати житловою нерухомістю близько 75 гектарів ринку «Столичний». Однак на той момент всі землі перебували у власності держави, а ТОВ «РСП «Столичний» мав лише право оренди ділянки без права забудови. Таким чином, вказане свідчить, що вже у листопаді 2019 року ОСОБА_17 мала намір забудувати землі ринку (Т. 1 а. 61-62);

- заява директора ТОВ «РСП «Столичний» ОСОБА_23 (довірена особа ОСОБА_17 ) про виправлення цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 з «03.10» на «01.12» (Т. 1 а. 63);

- довідна записка ГУ ДГК у Київській області від 30.03.2021 № 875/3?21-0.2, на яку накладено резолюцію в.о. начальника ОСОБА_24 про доручення розглянути питання зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 (Т. 1 а. 64);

- лист ГУ ДГК у Київській області від 05.04.2021 № 19-10-0.2-3771/2-21, яким ОСОБА_24 повідомив ТОВ «РСП «Столичний» про те, що згідно відомостей НКС ДЗК Державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області прийнято відповідне рішення та внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 в частині визначення цільового призначення земельної ділянки (Т. 1 а. 65);

- витяг з Державного земельного кадастру станом на 31.03.2021 про земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, згідно якого цільове призначення вказаної земельної ділянки - «01.12. Для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції» (Т. 1 а. 66);

- протокол допиту свідка від 03.06.2025, у якому зафіксовані показання державного кадастрового реєстратора ОСОБА_56 , яка вносила зміни щодо цільового призначення земельної ділянки 3222486200:04:001:5006. Вона повідомила, що при внесенні змін до Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 вона не побачила, що у проєкті цільове призначення «03.10» заклеєне клаптиком паперу. Якби вона звернула увагу на цю обставини, то повернула б заяву або відмовила у зміні цільового призначення, оскільки виправлення у проєкт внесені не у спосіб, передбачений законом (Т. 1 а. 68);

- заява директора ТОВ «РСП «Столичний» ОСОБА_23 від 26.03.2021 до ГУ ДГК у Київській області, у якій ТОВ «РСП «Столичний» як орендар земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, надає згоду на укладення Договору про заміну сторони орендаря з ТОВ «РСП «Столичний» на ТОВ «Оілсі» (Т. 1 а. 69) та звернення директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 26.03.2021 до ГУ ДГК у Київській області про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 у зв'язку зі зміною орендаря (Т. 1 а. 70). При цьому, станом на 26.03.2021 право розпорядження вказаною земельною ділянкою було за Києво?Святошинська РДА, оскільки , як вже зазначалось, про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки ГУ ДГК у Київській області повідомило листом ТОВ «РСП «Столичний» лише 05.04.2021;

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 02.04.2021 № 10-1285/15-21-сг, яким останній вніс зміни до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2012, а саме змінив орендаря з ТОВ «РСП «Столичний» на ТОВ «Оілсі» (Т. 1 а. 71);

- договір від 06.04.2021 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 від 11.09.2012, укладений у м. Васильків (Київська область) між уповноваженими особами ГУ ДГК у Київській області (В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 ), ТОВ «РСП «Столичний» (директор ОСОБА_23 ) та ТОВ «Оілсі» (директор ОСОБА_25 ), згідно якого сторони дійшли згоди щодо заміни орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 на ТОВ «Оілсі» (Т. 1 а. 72);

- лист директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 12.04.2021 компетентним органам та ГУ ДГК у Київській області про надання згоди на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 на чотири частини (Т. 1 а. 73);

- лист В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 13.04.2021 № 28-10-0.2-4058/2-21, яким надано згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 (Т. 1 а. 76);

- технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ «Оілсі» (земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006), розроблена ТОВ «КИЇВЗЕМ» (Т. 1 а. 77-78);

- лист директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 16.04.2021 до ГУ ДГК у Київській області, у якому він просить погодити розроблену документацію про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 та внесення змін до договору оренди земельної ділянки (Т. 1 а. 79);

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 19.04.2021, яким останній затвердив технічну документацію та наказав внести відповідні зміни до договору оренди (Т. 1 а. 80);

- договір від 28.04.2021 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 від 11.09.2012, укладеним у м. Васильків (Київська область) між уповноваженими особами ГУ ДГК у Київській області (В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 ) та ТОВ «Оілсі» (директор ОСОБА_25 ) у зв'язку з поділом вказаної земельної ділянки на чотири земельні ділянки, зокрема 3222486200:04:001:5595 площею 147,1826 га (Т. 1 а. 81);

- заява директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 12.05.2021, згідно якої ТОВ «Оілсі» як орендар земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595, надає згоду на відведення (за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595, площею 147, 1826 га), земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0 га кожна, у приватну власність конкретним 9 фізичним особам для ведення особистого селянського господарства, на умовах безоплатної приватизації (Т. 1 а. 83);

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 14.05.2021 № 10-2109/15-21-сг, яким надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Києвської області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, громадянам, згідно з додатком (Т. 1 а. 84). У додатку до вказаного наказу (Т. 1 а. 85) зазначені ті самі 9 фізичних осіб, яким ТОВ «Оілсі» надано згоду на відведення у приватну власність земельних ділянок площею по 2,0 га кожна;

- протокол огляду флеш накопичувача ОСОБА_57 від 20.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_58 (пов'язана з ФОП ОСОБА_59 особа) 13.05.2021, тобто ще до надання дозволу ГУ ДГК у Київській області на розроблення проєкту землеустрою, пересилає документи 9 фізичних осіб та заяву ТОВ «Оілсі», які слугуватимуть основою для розробки проєкту землеустрою в майбутньому (Т. 1 а. 86-88);

- проєкт землеустрою, розроблений ФОП ОСОБА_59 , щодо відведення земельних ділянок у власність 9-ти громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, де міститься схематичне зображення ділянок та висновок про його погодження за принципом екстериторіальності (Т. 1 а. 90-92);

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 24.05.2021 № 10-2300/15-21-сг, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 9 громадянам України та передано їм у власність сукупно 18 га землі (Т. 1 а.95-96);

- заява директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 24.05.2021 до ГУ ДГК у Київській області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2022 в частині зменшення на 18 га площі земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595 (Т. 1 а. 103);

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 24.05.2021 № 10-2288/15-21-сг, яким припинено право користування ТОВ «Оілсі» на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595 та внесено відповідні відомості до договору оренди від 11.09.2012 (Т. 1 а. 105). При цьому відповідно до відомостей із системи Держгеокадастру ДокПроф (Т. 1 а. 104) директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_25 від 24.05.2021 надійшла о 12:52 до ГУ ДГК у Київській області. Вже о 15:10 ОСОБА_24 наклав резолюцію на заяву «для опрацювання», а о 15:13 виніс наказ, яким фактично припинив право оренди ТОВ «Оілсі» на 18 га землі та надав дозвіл внести відповідні зміни до договору оренди

- договір від 25.05.2021 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2012, укладеним у м. Васильків (Київська область) між уповноваженими особами ГУ ДГК у Київській області (В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 ) та ТОВ «Оілсі» (директор ОСОБА_25 ) у зв'язку з передачею (відведенням у приватну власність громадянам України) частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595 (Т. 1 а. 106);

- довіреність від 27.05.2021 видана одним із 9 власників земельних ділянок ОСОБА_60 - ОСОБА_27 (секретар ОСОБА_17 ) з правом повного розпорядження отриманою земельної ділянкою (Т. 1 а. 107);

- заява ОСОБА_14 (довірена особа ОСОБА_10 та ОСОБА_16 ) від 28.05.2021 до НАБУ про вчинений злочин, а саме незаконну передачу у приватну власність 18 га землі ринку «Столичний» (Т. 1 а. 108-109);

-лист ДП «Центр ДЗК» від 01.09.2022 № 3/1204 про надання інформації щодо осіб, які проводили перегляд земельних ділянок ринку «Столичний» у період з 01.01.2021 по 01.07.2921. Встановлено, що земельні ділянки переглядав ОСОБА_14 (довірена особа ОСОБА_10 та ОСОБА_16 ), а також ОСОБА_34 та ОСОБА_61 (довірені особи ОСОБА_17 ) (Т. 1 а. 110-118);

- наказ В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_24 від 09.06.2021 № 10-2791/15-21-сг, яким скасовано Наказ від 24.05.2021 про відведення 18 га землі 9 фізичним особам (Т. 1 а. 120);

- рішення ТОВ «Демол-Україна» від 09.06.2021, ТОВ «Ділвай» від 10.06.2021 та ТОВ «Профальсянс сервіс» від 03.06.2021 про намір придбати 9 земельних ділянок загальною площею 18 га у їх власників (Т. 1 а. 121-123);

- договори купівлі-продажу від 10.06.2021 та 11.06.2021 про відчуження 9 земельних ділянок на користь ТОВ «Демол-Україна», ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Профальсянс сервіс». При цьому від імені 9 власників цих земельних ділянок діяли ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (довірені особи ОСОБА_17 ) (Т. 1 а. 124-132);

- протокол огляду відомостей про рух коштів по банківських рахунках від 11.03.2025 згідно з яким встановлено, що ТОВ «Демол-Україна», ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Профальсянс сервіс» не перераховували 9 власникам 2 130 822 грн за кожну земельну ділянку, як визначено п. 2.1.вказаних договорів (Т. 1 а. 134-141);

- проєкт меморандуму між ОСОБА_62 та ОСОБА_63 (довіреною особою ОСОБА_10 ) від травня 2021 року про викуп корпоративних прав ТОВ «РСП «Столичний» та інвестиційну угоду про забудову частини землі ринку (не менше 100 га) та розподіл отриманих площ (Т. 1 а. 142-143);

- мирова угода від 15.07.2021, яка укладена з однієї сторони ОСОБА_17 , з іншої сторони ОСОБА_10 в особі ОСОБА_16 , за посередництва ОСОБА_33 та невстановлених гарантів, згідно якого сторони досягли угоди, а саме завершення викупу ОСОБА_17 частки ОСОБА_10 у ТОВ «РСП «Столичний» за 10 931 000,00 доларів США; залучення контрольованих ОСОБА_10 суб'єктів господарювання до інвестиційного проекту із забудови земельного масиву ринку «Столичний» площею близько 110 га; доля комерційної забудови, яка передаватиметься у власність структур ОСОБА_10 складає 35 тис. кв.м житлових та комерційних приміщень, які за 17 500 000,00 доларів США викуповуються структурами, підконтрольними ОСОБА_17 впродовж 12 місяців з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт; у якості гарантії майбутнього перерахування 17 500 000,00 доларів США стороні ОСОБА_10 . ОСОБА_17 передає у іпотеку підконтрольним юридичним особам ОСОБА_10 земельний масив площею 18 га, який складається з 9 земельних ділянок, що одержані злочинним шляхом внаслідок протиправно вибуття з державної власності; сторони припиняють або закривають ініційовані ними судові та кримінальні справи та прибирають компрометуючі публікації в засобах масової інформації. (Т. 1 а. 144-147);

- додаткова угода від 14.07.2022 до меморандуму від 15.07.2021 у якій ОСОБА_17 та ОСОБА_10 в особі ОСОБА_16 зафіксували вжиті заходи на виконання меморандуму. Зокрема сторона ОСОБА_10 надає представника ( ОСОБА_14 ), який тимчасово буде володіти % корпоративних прав ТОВ «Демол-Україна», ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Профальсянс сервіс» та як Виконавчий директор вищевказаних юридичних осіб матиме виключно повноваження на розпорядження 9 земельними ділянками загальною площею 18 га (Т. 1 а.148-149);

- протокол допиту свідка від 23.05.2025, який повідомив, що дійсно надавав послуги модерації сторонам конфлікту навколо ринку «Столичний». Сторону ОСОБА_17 при переговорах представляв ОСОБА_64 , а іншу сторону ОСОБА_16 (Т. 1 а. 151);

- проєкт протоколу по продажу долі в ринку між ОСОБА_65 та ОСОБА_17 відповідно до якого ОСОБА_17 понесла затрати у розмірі 750 000 доларів США, пов'язані з оформленням права власності на фасадну ділянку площею 18 га ринку «Столичний» (Т. 1 а. 152);

- рішення ТОВ «Профальянс сервіс» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_14 (довірена особа ОСОБА_10 та ОСОБА_16 ), Директором виконавчим товариства (Т. 1 а. 157);

- акт-приймання передачі від 15.09.2021 відповідно до якого ОСОБА_14 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Профальянс сервіс» (Т. 1 а. 158);

- витяг з ЄДРПОУ № 372907197656 відповідно до якого відомості про те, що ОСОБА_14 став власником ТОВ «Профальянс сервіс», внесено до реєстру 27.09.2021 (Т. 1 а. 156);

- рішення ТОВ «Демол-Україна» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_14 , Директором виконавчим товариства (Т. 1 а. 157);

- акт-приймання передачі від 15.09.2021 відповідно до якого ОСОБА_14 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Демол-Україна» (Т. 1 а. 158);

- рішення ТОВ «Ділвай» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_14 , Директором виконавчим товариства (Т. 1 а. 160);

- акт-приймання передачі від 15.09.2021 відповідно до якого ОСОБА_14 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Ділвай» (Т. 1 а. 161);

- витяг з ЄДРПОУ № 53272328808 відповідно до якого відомості про те, що ОСОБА_14 став власником ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Демол-Україна», внесено до реєстру 01.10.2021 (Т. 1 а. 163);

- проєкт додаткової угоди від лютого 2023 року до меморандуму від 15.07.2021 у якій ОСОБА_17 та ОСОБА_10 в особі ОСОБА_16 зафіксували вжиті заходи на виконання меморандуму (Т. 1 а. 164-168);

- висновки за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 17-20.03.2025, згідно яких ймовірна ринкова вартість кожної з 9 земельних ділянок, які виділені з земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5595, станом на 25.05.2021 могла складати понад 17-18 млн грн, а сукупна ринкова вартість 9 земельних ділянок на момент вибуття з державної власності становила 160 013 390 грн (Т. 1 а. 169-178);

- висновок за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 23.11.2023 № 1956-Е відповідно до якого Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду ТОВ «РСП «Столичний» для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції з об'єктами інфраструктури в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що розроблений на підставі договору № 8361 від 14.10.2011, не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. 31.03.2021 цільове призначення земельної ділянки 3222486200:04:001:5006, відповідно до вимог правовстановлюючих документів, земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування не змінювалось (Т. 1 а. 210). Разом з тим, експерт у висновку зазначив, що на сторінці 5 проєкту землеустрою цільове використання земельної ділянки було заклеєно паперовим листком, а саме «01.12» (Т. 1 а.195);

- протокол обшуку приміщення ГУ ДГК у Київській області від 02.09.2021 відповідно до якого, серед іншого, на робочому столі В.о. начальника ГУ ДГК у Київській області відшукано копію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, а також роздруківку 5 аркушу Проєкту відведення зазначеної ділянки, який містить виправлення здійснені не у спосіб, передбачений ст. 22 ЗУ «Про державний земельний кадастр» (заклеєно аркушем паперу). При цьому вищевказана роздруківка здійснена 10.03.2021 (Т. 1 а. 231-233);

- протокол огляду від 17.02.2025, з якого зафіксовано наявність телекомунікаційних з'єднань у період вчинення злочину між довіреними особами ОСОБА_17 - ОСОБА_27 та ОСОБА_66 та фізичними особами-власниками 9 земельних ділянок (Т. 2 а. 1-2). Разом з тим, органом досудового розслідування проведено огляд сформованих карток ДМС ОСОБА_17 та ОСОБА_27 , відповідно до якого вони вказали однаковий номер телефону НОМЕР_1 , що у сукупності з іншими доказами підтверджує факт, що ОСОБА_27 є довіреною особою ОСОБА_17 (Т. 2 а. 2 зворот.);

- протоколи про результати знаття інформації з електронних комунікаційних/інформаційних мереж. Зокрема, у протоколі від 07.05.2025 встановлено наявність листування, що підтверджує факт перебування 11.05.2021 ОСОБА_67 та ОСОБА_68 в головному офісі «Столиця Груп» (Т. 2 а. 6), отримання вказаними особами грошової винагороди у розмірі 10 000 доларів США (Т. 2 а. 10), залучення ОСОБА_67 до реалізації протиправної схеми із заволодіння земельними ділянками довіреною особою ОСОБА_17 - ОСОБА_69 . Зі змісту протоколу від 23.04.2025 вбачається, що ОСОБА_70 залучив до реалізації протиправної схеми із заволодіння земельними ділянками ОСОБА_67 та ОСОБА_68 , зокрема з розмови ОСОБА_67 з дружиною ОСОБА_71 - ОСОБА_72 , оскільки її чоловік не виходить на зв'язок:

ОСОБА_73 - «…А я вчора був на допиті в НАБУ», «А сьогодні вже НАБУ з обшуком до мене приходили», «….скоріш за все, ну, так скажем, вийдуть на ОСОБА_74 і далі будуть вже з ним балакать, не знаю»

ОСОБА_75 - «….Ти ж ніде не фігуруєш. Це більше ОСОБА_76 , да, ОСОБА_77 там. На нього ж це все оформлено?»

ОСОБА_73 - «Та ні, це ж питання про земельні ділянки. І одна на мене, одна на ОСОБА_78 », «….Ну, знаєш, от тоді це все преподносилося як, ну, тіпа, нічого кримінального. Просто можливість отримати землю і заробити, типу, грошей та й все», «….Мені типу, ну, ОСОБА_79 дав контакти адвоката, який, ну, умовно буде а-ля допомагати і так далі. Адвокат, ну, надав список умовно питань, які будуть. Список відповідей, які, ну, потрібно казати та й таке» (Т. 2 а. 14-15).

Відповідно до протоколу від 23.04.2025 встановлено наявність розмов, що підтверджують факт отримання ОСОБА_80 грошової винагороди у розмірі 10 000 доларів США та необізнаності вказаної особи з реальною метою вчинення дій, пов'язаних з реалізацією конституційного права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, зокрема 09.04.2025 зафіксовано таку розмову:

ОСОБА_81 - «Короче, все добре. Можеш не переживати. Там все казав адвокат четко пройшло, під його наглядом, вот», «Ну да, він же ж заранее дав відповіді, щоб вивчити…»

Ж- «Не дали тобі 1000 дол?»

ОСОБА_81 - «Доженуть, іще раз дадуть», «Там та земля вообще коштує 17 мільйонів»

Ж - «А тобі дали тільки 10 тисяч?»

ОСОБА_81 - «Да», «17 лімяв цей, типа, коштує земельна ділянка, та що його, типа, продали. То ж капець» (Т. 2 а. 17 зворот).

Також, у розмові 02.04.2025, що зафіксована у протоколі від 23.04.2025, ОСОБА_82 після отримання повістки про виклик до НАБУ повідомляє невстановленій особі такі відомості «Так, только смотрите, там вам рассказали, как оно, ну, не на бумажке. А как оно на самом деле вообіще било?», «….Потому что там мне вот как они, ну, сказали я вообще в шоке, в принципе. Я об етом даже не знала, что таке происходит» (Т. 2 а. 62);

- протоколи допиту свідків. Зокрема, у протоколі від 24.04.2025 містяться показання ОСОБА_83 щодо його знайомства з ОСОБА_60 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 (Т. 2 а. 21 зворот.). Крім того, факт знайомства та дружніх зв'язків ОСОБА_86 з синами ОСОБА_17 - ОСОБА_87 та ОСОБА_88 підтверджується показаннями свідка, які містяться у протоколі від 01.07.2025 (Т. 2 а. 66);

- протоколи огляду. З протоколу від 12.04.2025, який здійснено огляд мобільного телефону ОСОБА_89 (одного з власників земельних ділянок), вилученого 10.04.2025 в ході проведення обшуку її житла, вбачається наявність листування, яке підтверджує факт знайомства ОСОБА_89 з ОСОБА_17 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 та факт залучення ОСОБА_89 до реалізації протиправної схеми із заволодіння земельними ділянками ОСОБА_69 . Крім того, між ОСОБА_91 та ОСОБА_89 11.08.2021 відбулось наступне листування:

ОСОБА_89 - «Мене сьогодні ОСОБА_92 набирала», «Похвалилася, що вже власниця Столички »

ОСОБА_70 - «Так, все закінчилося, нарешті» (Т. 2 а. 40).

У протоколі огляду від 15.07.2025 містяться відомості щодо руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_94 - сина директора ТОВ «ОІЛСІ» ОСОБА_25 . Встановлено факт взаємних трансакцій між ОСОБА_85 та ОСОБА_87 та факт перерахування коштів ОСОБА_85 для ОСОБА_83 та ОСОБА_95 (Т. 2 а. 67-69).

Також, згідно протоколу огляду від 15.04.2025 відомостей, отриманих за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем за належним ОСОБА_17 абонентським номером « НОМЕР_2 », встановлено наявність листування, яке підтверджує факти знайомства ОСОБА_17 з ОСОБА_91 , ОСОБА_96 , ОСОБА_85 , організації ОСОБА_17 процесу підшукання осіб, на яких в оформлювалось право власності на земельні ділянки та подальшого розрахунку з зазначеними особами, призначення ОСОБА_25 «номінальним» директором ТОВ «ОІЛСІ». (Т. 2 а. 70-86).

Разом з тим, органом досудового розслідування 15.04.2025 проведено огляд відомостей, отриманих за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем за належним ОСОБА_17 абонентським номером « НОМЕР_2 » та встановлено наявність листування з рядом осіб, в тому числі з:

(1) ОСОБА_87 , з яким обговорюється зокрема призначення ОСОБА_25 «номінальним директором» ТОВ «ОІЛСІ», залучення ОСОБА_28 та ОСОБА_97 до реалізації бізнес-процесів, поточна господарська діяльність ТОВ «РСП «Столичний» (Т. 2 а. 88 зворот.-91);

(2) ОСОБА_98 , з яким обговорюються питання, що стосуються корпоративного конфлікту з ОСОБА_10 , в тому числі - оголошення ОСОБА_99 в розшук, ініціювання слідчих дій в кримінальних провадженнях, побажання щодо потрібних результатів розгляду судових справ, дії направлені на відчуження з користування ТОВ «РСП «Столичний» та з державної власності земельного масиву, на якому розташований оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», участь ОСОБА_100 у захисті інтересів ОСОБА_10 , переговори стосовно подальшого спільного контролю над зазначеним земельним масивом (Т. 2 а. 91 зворот.-104). Зокрема, 11.01.2021 ОСОБА_101 надсилає ОСОБА_17 файл під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», у якому містяться відомості про те, що ОСОБА_102 є номінальним власником ТОВ «РСП «Столичний» та підконтрольною особою ОСОБА_103 . У листуванні 25.05.2021 ОСОБА_101 направляє ОСОБА_17 файл «Doc-21.05.2021-18-48.pdf», який містить інформацію про бажані процесуальні дії у кримінальному провадженні № 120201001000000626 від 20.01.2020 - оголосити у міжнародний розшук ОСОБА_104 та у кримінальному провадженні № 12020100000000459 від 18.05.2020 - повідомити про підозру ОСОБА_105 (довірені особи ОСОБА_10 в контексті діяльності ТОВ «РСП «Столичний»). Також, 03.06.2021 ОСОБА_101 направляє ОСОБА_17 файл під назвою «ІМЕНЕМ УКРАІНN.pdf », який містить копію ухвали слідчого судді від 03.06.2021 у справі № 761/19299/21, кримінальне провадження № 120201001000000626, якою накладено арешт на майно ОСОБА_99 ОСОБА_17 у відповідь направила радісні емоджі. У листуванні 09.08.2021 ОСОБА_17 та ОСОБА_101 обговорюють зміни до меморандуму, у тому числі щодо 18 га фасадної земельної ділянки - предмету злочину.

(3) ОСОБА_107 , з яким ведеться спілкування в тому числі щодо передачі ОСОБА_107 та ОСОБА_90 для ОСОБА_99 2 500 000 доларів США готівкою за придбання корпоративних прав на ТОВ «РСП «Столичний», домовленостей про подальше використання земельного масиву ринку, працевлаштування ОСОБА_108 , придбання від імені ОСОБА_17 медіахолдингу «Апостроф» (Т. 2 а. 104 зворот.-109);

(4) ОСОБА_27 , якій надаються побутові доручення та вказівки щодо надсилання певних документів, в тому числі файлів, які містять варіанти пропозицій щодо врегулювання спору з ОСОБА_10 та побажання щодо результатів розгляду судових справ та ходу досудового розслідування у кримінальних справах, які стосуються ТОВ «РСП «Столичний» (Т. 2 а. 113 зворот.-116). Зокрема, у листуванні 30.11.2020 ОСОБА_109 направляє ОСОБА_17 файли, які містять копію меморандуму від 15.01.2019 між ОСОБА_110 (довірена особа ОСОБА_10 ) ТА ОСОБА_107 (довірена особа ОСОБА_17 ) про фактичну купівлю в інтересах ОСОБА_17 прав на управління ТОВ «РСП «Столичний», з додатковою угодою від 10.05.2019 та відповідними розписками;

(5) народним депутатом України ОСОБА_111 , з яким обговорюються аспекти переговорів з ОСОБА_10 стосовно врегулювання корпоративного спору та спільного розпорядження земельним масивом оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» (Т. 2 а. 117 зворот. - 119). Зокрема, у листуванні 1006.2021 ОСОБА_112 направляє ОСОБА_17 файл під назвою «Отсканированніе документі.pdf», який містить проєкт Меморандуму від 2021 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_63 (довірена особа ОСОБА_10 );

(6) народним депутатом України ОСОБА_113 , з яким обговорюється вплив інтересах ОСОБА_17 на Міністра юстиції України ОСОБА_114 та міністра аграрної політики та продовольства ОСОБА_115 , аспекти переговорів з ОСОБА_10 та алгоритм встановлення контролю над земельним масивом оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» (Т. 2 а. 119 зворот.-130). 10.02.2021 ОСОБА_17 направляє повідомлення такого змісту «я хочу виполнения условий меморандума: покупка их (Юри) доли в ринке (54, 25%) за 12 миллионов долларов из которих 3, 5 миллиона я дала аванс. Я отдаю 8,5 миллионов долларов - они оформляют свою долю». У листуванні 12.02.2021 ОСОБА_17 зазначає про скасування підозри ОСОБА_116 . Разом з тим, 25.03.2021 ОСОБА_17 направляє ОСОБА_117 повідомляє, де міститься її бачення можливих домовленостей зі стороною ОСОБА_103 щодо ТОВ «РСП «Столичний»: «У нас била сделка за 54 % - 12 млн, сейчас ми предлагаем за 54 % - 15 млн плюс 25 тис кв метров от построенних площадей, они хотят 20 млн плюс 30 тисяч от построенних площадей, что делаем дальше?»;

(7) ОСОБА_118 , в розмові з яким констатується факт участі довіреної особи ОСОБА_10 - ОСОБА_119 у корпоративному конфлікті за контроль над ТОВ «РСП «Столичний» (Т. 2 а. 141-145). Зокрема, 05.06.2021 ОСОБА_17 направляє повідомлення наступного змісту «Я уполномочила на переговори ОСОБА_120 , пусть Аврамов даст полномочия кому считает нужним, кому даст с тем и будем говорть»;

(8) ОСОБА_121 , якому надаються вказівки що стосуються юридичного забезпечення поточної господарської діяльності ряду суб'єктів господарювання, в т.ч - ТОВ «ОІЛСІ» (Т. 2 а. 140);

(9) ОСОБА_89 , з якою ведеться листування з питань, пов'язаних з виборчою кампанією ВО «Батьківщина» на позачергових виборах до Верховної Ради України у 2019 році (Т. 2 а. 150-153);

(10) ОСОБА_122 : станом на 2021 рік - Головою Національної поліції України, якому надсилався перелік бажаних слідчо-розшукових дій у кримінальному провадженні, що стосується ОСОБА_99 (Т. 2 а. 155).

Також у протоколі огляду від 10.02.2025 міститься наступне листування ОСОБА_17 з абонентом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якого ідентифіковано як ОСОБА_123 , а саме:

- 22.08.2023 відбувається діалог, що стосується закриття кримінального провадження № 12020100100000626 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_99 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (Т. 3 а. 2 зворот.);

- 06.09.2023 в ході діалогу ОСОБА_33 та ОСОБА_17 остання цікавиться чи не комунікував він з «партнерами». ОСОБА_124 зазначає що необхідним є вирішення питань «партнерів», зокрема закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_125 (Т. 3 а. 2 зворот.);

- 05.10.2023 ОСОБА_124 надсилає документ, зміст якого стосується обов'язку ОСОБА_17 ініціювати закриття кримінальних проваджень, попередньо порушених в ході корпоративного конфлікту (Т. 3 а. 3);

- 28.10.2023 ОСОБА_124 надсилає фото повідомлення ОСОБА_119 , який цікавиться прогресом в знятті ОСОБА_99 з розшуку, закритті кримінальних проваджень, погашення заборгованості за електроенергію (Т. 3 а. 3 зворот.);

- 12.02.2024 ОСОБА_124 повідомляє, що ОСОБА_126 надіслав проект додаткової угоди до меморандуму між ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , обговорюється положення вказаної додаткової угоди (Т. 3 а. 4 зворот.);

- 12.03.2024 ОСОБА_17 повідомляє що вислала для «партнерів» частину додаткової угоди, 14.03.2024 вони обговорюють доповнення, внесенні до проекту додаткової угоди (Т. 3 а. 5);

- 27.03.2024 ОСОБА_17 надсилає фото повідомлення ОСОБА_16 , який повідомляє що тимчасово виїхав з України. ОСОБА_17 просить з'ясувати коли він повернеться (Т. 3 а. 5);

- 03.05.2024 ОСОБА_124 повідомляє, що ОСОБА_16 узгодив текст додаткової угоди зі своєю стороною та буде підписувати її на наступному тижні, а 16.05.2024 ОСОБА_17 повідомляє, що додаткова угода підписана (Т. 3 а. 5 зворот.);

- іншими доказами, доданими до Клопотання, в їх сукупності.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_10 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_10 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_10 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Щодо доводів сторони захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, то слідчий суддя при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя не наділений повноваженням встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. Крім того, за змістом статті 277 КПК України Повідомлення про підозру повинно містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. У Повідомленні про підозру зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та стислий виклад фактичних обставин такого кримінального правопорушення, тобто вказані вимоги процесуального закону стороною обвинувачення дотримані.

Доводи сторони захисту з приводу допущення у тексті Повідомлення про підозру помилок, що виражаються у неправильному зазначенні анкетних даних підозрюваного (замість « ОСОБА_10 » вказано « ОСОБА_15 »), а також у невірному визначенні часових меж періоду, протягом якого, за версією сторони обвинувачення, було вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки допущені описки мають технічний характер та не впливають на зміст вказаного процесуального документа, його юридичну природу чи обсяг процесуальних прав підозрюваного.

Крім того, наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновку проведеної у Кримінальному провадженні судової експертизи з питань землеустрою не вказує на помилковість наданого висновку, а є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи, у тому числі під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту (ч. 1 ст. 332 КПК України).

Надані стороною захисту під час судового розгляду Клопотання докази враховуються слідчим суддею, однак такі докази, як і наведені стороною захисту обставини, очевидно та беззаперечно не вказують на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

(1)Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 209 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий період та конфіскацію майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

З матеріалів Клопотання вбачається, що 15.12.2014 ОСОБА_10 перетнув державний кордон України, відомості щодо його повернення станом на день розгляду Клопотання відсутні.

Водночас, звертаючись у 2016 році з позовами в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_127 (позивач) зазначав адресу місця проживання - АДРЕСА_1 .

Також стороною обвинувачення встановлено, що довірена особа ОСОБА_10 та ОСОБА_16 - ОСОБА_14 інформував третіх осіб про проживання ОСОБА_10 на території Російської Федерації, без зазначення точної адреси його місця проживання, що підтверджується протоколом огляду від 02.09.2025.

Разом з тим, ОСОБА_10 не прибув на виклики детективів НАБУ для участі у слідчих та процесуальних діях у Кримінальному провадженні 15.09.2025, 16.09.2025, 17.09.2025, куди його було викликано в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135 КПК України, оскільки у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_10 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Крім того, стороні обвинувачення не надано жодних доказів неможливості особистого прибуття ОСОБА_10 на територію України для участі у процесуальних діях у Кримінальному провадженні, що виключає поважність причин такого неприбуття згідно положень ст. 138 КПК України.

Тобто, станом на день розгляду Клопотання, ОСОБА_10 , будучи підозрюваним в розумінні ч. 1 ст. 42 КПК України, порушив покладені на нього обов'язки, а саме прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (п. 1 ч. 1 ст. 42 КПК України).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_9 від 18.09.2025 підозрюваного ОСОБА_10 оголошено в державний та міжнародний розшук (Т. 3 а. 174-175).

Крім того, відповідно до інформації у базі даних «Розшук» інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор» Департаментом карного розшуку Національної поліції України здійснюється з 2014 року розшук підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42015000000000207 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України. Вказане підтверджує його тривале переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Також згідно матеріалів Клопотання у ОСОБА_10 відсутні міцні соціальні зв'язки на території України.

Таким чином, наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

(2) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У ході досудового розслідування стороною обвинувачення відшукано копії або проєкти меморандумів, укладені між стороною ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , а також між ОСОБА_17 та ОСОБА_128 , що мають важливе значення для встановлення важливих обставин у Кримінальному провадженні. Однак, станом на день розгляду Клопотання орган досудового розслідування не володіє оригіналами вказаних документів, що унеможливлює проведення, зокрема судової почеркознавчої експертизи.

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо можливості ОСОБА_10 , у тому числі через довірених осіб, вживати заходів щодо приховання таких документів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

(3) Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому Кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як зазначено у Клопотанні, ряд свідків у Кримінальному провадженні продовжують працювати у структурах, підконтрольних довіреній особі ОСОБА_10 - ОСОБА_16 , зокрема - ОСОБА_18 , ОСОБА_20 .

За такого, ОСОБА_16 , використовуючи їх пряму залежність від себе, має можливість незаконно впливати на вищевказаних осіб, у тому числі з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності ОСОБА_10 .

Також органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_10 у інших кримінальних провадженнях, що стосуються останнього, попередньо готував проєкти показань, які свідки повинні були надавати правоохоронним органам з метою приховування ролі ОСОБА_10 .

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту з приводу відсутності взаємозв'язку між ОСОБА_10 та ОСОБА_16 спростовуються матеріалами Клопотання. Зокрема, ОСОБА_16 протягом 2008-2015 років здійснював представництво інтересів ОСОБА_10 на підставі виданих останнім йому довіреностей (Т. 3 а. 160-161).

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у Кримінальному провадженні.

Водночас, у Клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування наявності ризику незаконного впливу на експертів та спеціалістів у Кримінальному провадженні. За такого, існування ризику незаконного впливу на вказаних осіб стороною обвинувачення не доведено.

(4) Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Слідчим суддею береться до уваги, що досудовим розслідуванням встановлено, що предметом домовленостей ОСОБА_10 в особі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 була не лише частина земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 площею 18 га, а й решта землі ринку «Столичний» площею щонайменше 100 га.

Незважаючи на те, що ОСОБА_10 усвідомлював факт протиправності вибуття з державної власності земельного масиву площею 18 га та знав, що стороною обвинувачення здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 предметом якого є обставини передачі у приватну власність земель ринку «Столичний», ним продовжувались вживатись заходи, направлені на спільне з ОСОБА_17 володіння та забудову земель ринку та розподілу житлових площ.

Окрім того, як зазначено у Клопотанні, бізнес-інтереси ОСОБА_10 , реалізацію яких в Україні здійснює ОСОБА_16 стосуються й інших майнових комплексів. За такого, ОСОБА_10 може вжити заходів, пов'язанних з незаконним заволодінням або легалізацією попередньо протиправно отриманих активів.

Зазначене свідчить про існування вказаного ризику.

(5) Щодо ризику перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином.

Органом досудового розслідування встановлено, що до моменту внесення відомостей до ЄРДР за № 52021000000000296 від 07.06.2021 стороною ОСОБА_10 за участі ОСОБА_16 проводились переговори з невстановленими особами з метою отримання їх підтримки для впливу на НАБУ у випадку початку вказаним органом досудового розслідування, яке б впливало на інтереси ОСОБА_10 .

У ході примирення у корпоративному конфлікті між ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 досягнуто домовленостей щодо вжиття заходів, направлених на закриття кримінальних проваджень, ініційованих сторонами одна проти одної, зокрема і кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021.

Також, як зазначає прокурор, ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_10 отримувалась інформація про заплановані слідчі дії в інших кримінальних провадженнях, надавались вказівки представникам правоохоронних органів щодо здійснення слідчих дій, зокрема у кримінальних провадженнях № 42015000000000207, № 12019000000001057, № 1202010010003647, 12020100100000626. Разом з тим, ОСОБА_16 здійснювався вплив на органи державної та судової влади для досягнення цілей, які відповідають бізнес-інтересам ОСОБА_10 в Україні.

Доводи сторони захисту з приводу відсутності доказів причетності до вказаних обставин ОСОБА_10 слідчий суддя не бере до уваги, оскільки докази підлягають дослідженню та оцінці в їх сукупності, а за такого, слідчий суддя дійшов до висновку про існування заявленого стороною обвинувачення ризику.

Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).

Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов'язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 6 ст. 193 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов'язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов'язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 6 ст. 193 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним Клопотання та ставить під сумнів законність постанови слідчого.

Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).

Вказаний висновок узгоджується з висновком колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22), в ухвалі від 10.04.2024 (справа № 991/1940/24 провадження № 11- сс/991/245/24).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_9 від 18.09.2025 (Т. 3 а. 174-175) підозрюваного ОСОБА_10 оголошено в державний та міжнародний розшук.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що при розгляді клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_10 (державного та міжнародного), оскільки наявність відповідної постанови детектива НАБУ від 18.09.2025 є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрюваного ОСОБА_10 таким, що оголошений, у тому числі у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» (п. 20-1 Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» (ч. 5 ст. 139, ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України). При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний, міжнародний.

Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.

З метою визначення вказаного поняття слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови.

Відповідно до Академічного тлумачного словника Української мови, розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.; міжнародний - це той, у якому беруть участь представники різних країн, народів.

Таким чином, аналіз положень ч. 1 ст. 281 КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття «міжнародний розшук» дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук - це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваного саме за межами України.

Згідно положень ст. 281 КПК України, розшук підозрюваного оголошується слідчим, прокурором, про що виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється.

З аналізу вказаних вище норм можна зробити висновок, що слідчий (детектив) прямо уповноважений оголошувати підозрюваного у міжнародний розшук як один із видів розшуку.

При цьому, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 за його відсутності.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення та наданих детективом доказів на підтвердження викладених у Клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 за його відсутності.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).

Під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому, слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). В ході розгляду Клопотання слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін Кримінального провадження.

Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_129