Справа № 948/37/24 Номер провадження 11-кп/814/1478/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 15.05.2025,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Полтавського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області щодо засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, засудженого 15.10.2024 вироком Машівського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
про скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання.
Таке рішення суд мотивував тим, що засуджений хоча неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення під час іспитового строку, проте розкаявся, тому зазначений факт не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, оскільки ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності не притягувався та вчасно з?являвся на реєтрацію до уповноваженого органу.
У поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання Полтавського районного сектору №5 філії Державної установи «Центр пробації» про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_7 .
Свої вимоги мотивує тим, що засуджений під час іспитового строку систематично, а саме три рази вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП, як до так і після застосованих попереджень, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Колегія суддів заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, засудженого, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Інші учасники судового розгляду ухвалу суду не оскаржили.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Машівського районного суду Полтавської області від 15.10.2024 ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 357 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуваннямз іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на засудженого судом покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.
Постановою начальника Полтавського РС №5 від 05.12.2024 встановлено дні явки для реєстрації, з якою ОСОБА_7 ознайомлений того ж числа. При цьому засуджений на реєстрацію з'являвся вчасно, до кримінальної відповідальності не притягувався.
У той же час з матеріалів провадження вбачається, що засуджений 19.12.2024, 09.02.2025 та 21.03.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та щодо нього були застосовані стягнення у виді штрафу.
04.03.2025 та 06.05.2025 засудженому було оголошено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, з яким він ознайомлений того ж дня.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Вимогами ч. 1 ст. 166 КВК України передбачено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У відповідності до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2023 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
ОСОБА_7 у судовому засіданні в суді першої інстанції зазначив, що шкодує про вчинені правопорушення, розкаявся та просив не позбавляти його волі.
Крім того, ОСОБА_7 протягом іспитового строку до кримінальної відповідальності не притягувався, вчасно з'являвся на реєстрацію.
Разом з тим, сам факт вчинення засудженим адміністративних правопорушень, не свідчить про свідоме, умисне його небажання ставати на шлях виправлення та виконувати покладені на нього обов'язки та не може бути беззаперечною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_7 для реального відбування покарання, оскільки це суперечить меті призначеного покарання.
Усупереч доводам прокурора, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи, в тому числі і ті, які зазначені в апеляційній скарзі, та обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 15.05.2025, щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4