Справа № 643/7307/20 Номер провадження 22-ц/814/2599/25Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
16 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника ОСОБА_1 адвоката Сисоєвої К.М. та представника ОСОБА_2 адвоката Таш'ян Р.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні питання щодо опитування дитини в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
В провадженні Полтавського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Багмат Петра Дмитровича на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
Під час апеляційного перегляду справи виникла необхідність з'ясувати думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо обставин, пов'язаних з предметом судового розгляду.
Вирішуючи питання щодо опитування думки дитини колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: - керує ходом судового процесу; -роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; - сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; - запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Пунктами 1, 2 статті 3, 9, 19, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (-далі Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18).
Держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За ч. ч. 7-8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистостей дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст. 150 СК України).
Згідно частин 2 та 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Предметом розгляду даної справи є вимога про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тобто, особливість даної справи полягає в тому, що предметом судового розгляду є права та інтереси дитини та юридичні й фактичні наслідки, які настануть від вирішення судом відповідного питання. Участь в справі дітей обумовлює проведення спеціальних процедур з метою здійснення найменшого впливу та запобігання психологічного тиску на дитину в ході розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Згідно ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996, яка набула чинності для України 01.04.2007 предметом цієї Конвенції є підтримка прав дітей, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи проінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.
За ст. 6 вказаної Конвенції під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган: a) визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб'єктів батьківської відповідальності; б) якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння: - упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; - у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; - надає можливість дитині висловлювати її думки; c) приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.
Стаття 12 Конвенції ООН про права дитини визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Відповідно до п.1ч.1ст.45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов'язків визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки.
За ч. 3 вказаної статті суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Орган, який вирішує відповідне спірне питання, за необхідності, враховуючи особливості справи та з метою правильного встановлення фактичних обставин справи, має право відібрати пояснення в дитини щодо спірних питань та врахувати їх в подальшому при вирішенні питання по суті.
Дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя (постанова КЦС ВС від 26.01.2023 в справі №164/812/21).
Ініціатором заслуховування думки дитини у судовому засіданні може виступати сама дитина, її законний представник, представник органу опіки та піклування, сторони та їх представники. Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, має право і суд (ст.13 ЦПК України).
Отже, враховуючи специфіку спірних правовідносин та предмету судового розгляду, матеріали цивільної справи та процесуальні позиції сторін, оскільки для правильного встановлення обставин справи та перевірки доводів сторін є реальна необхідність вивчення думки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо питань, які є предметом судового розгляду, апеляційний суд вважає необхідним доручити Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (орган опіки і піклування) (вул. Чернишевська, 55, м. Харків, 61002, 26489104@mail.gov.ua тел. +38(057)700-56-59) провести невимушену бесіду з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в домашніх або інших комфортних для нього умовах у присутності психолога щодо вирішення спору між батьками про визначення його місця проживання.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 76-80, 149-153, 171, 381 ЦПК України, суд,-
Доручити Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (орган опіки і піклування) (вул. Чернишевська, 55, м. Харків, 61002, 26489104@mail.gov.ua тел. +38(057)700-56-59) провести невимушену бесіду з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в домашніх або інших комфортних для нього умовах у присутності психолога щодо вирішення спору між батьками про визначення його місця проживання.
Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити явку дитини, в день визначений Службою у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради для проведення опитування.
Доручити Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (орган опіки і піклування) направити до Полтавського апеляційного суду висновок щодо результатів опитування та психо-емоційного стану дитини до 01 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали терміново направити Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (орган опіки і піклування) (вул. Чернишевська, 55, м. Харків, 61002, 26489104@mail.gov.ua тел. +38(057)700-56-59), та сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль