Справа № 161/6313/23 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.
Провадження № 22-ц/802/1017/25 Доповідач: Данилюк В. А.
09 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
секретаря Трикош Н. І.,
з участю:
представників позивача Кінах Я. В., Габрильчука Є. В.,
представника відповідача Даниленка О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «Б'юті Арт» про захист прав споживача та відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кінах Яни Валеріївни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2025 року,
21 квітня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кінах Я. В. звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Б'юті Арт» (далі - ТОВ «Б'юті Арт») про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Як на підставу своїх вимог позивач покликався на те, що у жовтні 2020 року він уклав з відповідачем Публічний договір про надання медичних послуг (далі - Публічний договір) без номеру, дати підписання, за змістом якого заклад охорони здоров'я (ТОВ «Б'юті Арт») в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язувався надати пацієнту - фізичній особі, яка звернулась до закладу охорони здоров'я ? ОСОБА_1 медичні послуги, передбачені Переліком медичних послуг (додаток № 1 до цього договору, що є невід'ємною його частиною) на підставі усного або письмового звернення пацієнта, а пацієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані медичні послуги (пункт 2.1. договору).
ОСОБА_1 вказує, що 21 жовтня 2020 року лікар ОСОБА_2 , керівник ТОВ «Б'юті Арт», надала йому медичну послугу - «Хірургічне усунення гінекомастії ІІІ ступеня». Того самого дня він та ТОВ «Б'юті Арт» підписали акт приймання-передачі наданих медичних послуг № 98, відповідно до якого вартість наданих послуг становила 29000 грн. Як наголошено у позовній заяві, акт приймання-передачі був підписаний сторонами у період коли пацієнт не вийшов з післяопераційного стану, мав погане самопочуття, а тому не міг оцінити якість наданої медичної послуги та висунути відповідачу зауваження або вимоги (претензії). Оплата послуг здійснювалася частково безготівковим способом через передоплату на банківську картку АТ «Приватбанк», а решта готівкою (для медпрацівника перевагою був саме спосіб оплати готівкою).
Після надання медичної послуги ОСОБА_1 оглянув результат надання медичної послуги, був шокований, однак не надав цьому великого значення, зважаючи на те, що результат пластичної операції одразу оцінити неможливо. Згодом, приблизно через місяць після проведення операції, він відчув певний дискомфорт в лівій руці, у місці де вводили катетер від крапельниці, та у місці, в якому проведено оперативне втручання. Про вказані обставини, як зауважено у позовній заяві, одразу було повідомлено лікаря ОСОБА_2 , проте вона переадресувала його до медсестри, яка вказала, що «йому спалили вени».
У позовній заяві також наголошено, що ОСОБА_1 належним чином дотримувався всіх рекомендацій лікаря, прикладав призначені пластини, не знімав компресійну білизну та дотримувався інших рекомендацій, проте після зняття швів, він ознайомився із остаточним результатом медичної послуги, був вкрай незадоволений результатом та постійно телефонував до медичного закладу з метою отримання пояснень, проте працівники відповідача у відповідь на його дзвінки постійно вказували на зайнятість чи перебування у відпустці.
Як наголошено у позовній заяві, після встановлення контакту з працівниками медичного закладу ОСОБА_1 домовився про зустріч із лікарем ОСОБА_2 , яка за результатами огляду повідомила, що «зможе поправити» та додатково просила до попередньої оплати доплатити близько 5000 грн за наркоз та 5000 грн за розхідні матеріали за «виправлення сосків», проте він відмовився від цієї пропозиції. Згодом він залишив відгук щодо вказаних обставин на сайті «Google Maps».
Зазначені вище обставини змусили його в подальшому звернутися до ТзОВ «КЛІНІКА 311», зокрема до хірурга ОСОБА_3 , для проведення нової операції з метою виправлення негативних наслідків, що були допущені медичними працівниками ТОВ «Б'юті Арт». 8 липня 2022 року відбувся перший етап виправлення, а 11 листопада 2022 року - другий етап. Першу оплату послуг здійснено по передоплаті на банківську картку АТ «Приватбанк» в розмірі 60000 грн, а решта виплачувалася готівкою. За результатами повторного оперативного втручання за участю лікаря ОСОБА_3 було виправлено негативні наслідки попереднього лікування. Після операції на тілі були помітні зміни щодо кольору шкіри, розміру шрамів та загалом фізичного стану, що свідчило про професіоналізм та відповідальне ставлення до роботи.
Внаслідок непрофесійного та неналежного надання відповідачем медичних послуг позивач ОСОБА_1 зазнав матеріальної шкоди, яку просить стягнути з відповідача у розмірі 60000 грн у зв'язку із необхідністю повторного звернення до іншого медичного закладу, для усунення результатів неякісного надання медичних послуг ТОВ «Б'юті Арт».
ОСОБА_1 також наголошує, що пунктом 7.1. Публічного договору передбачено обов'язок відповідача у разі виявлення за результатами проведення клініко-експертної оцінки недоліків (відхилень) сплатити штраф у розмірі 50 % від вартості неякісно наданих послуг, а тому він просить стягнути з ТОВ «Б'юті Арт» штраф у розмірі 14500 грн.
Крім того, позивач також у позовній заяві вказує, що діями відповідача ТОВ «Б'юті Арт» йому завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні його прав як споживача, внаслідок чого він відчував біль та страждання, негативні емоції через постійне ігнорування його прав і зауважень щодо недоліків роботи, що призвело до негативних змін та порушення нормальних життєвих зв'язків, а також у зв'язку із тим, що згодом він витратив час на звернення до лікарів, відновлення стану свого здоров'я, звернення до суду. Неправомірними суспільно-небезпечними діями відповідача позивачу завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, адже відбулися негативні зміни у звичному способі його життя, він відчував душевні переживання щодо загоєння швів після операції, не міг показувати своєї тіло, оскільки після оперативного втручання його знівечили і він переживав з цього приводу, а тому ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Зважаючи на те, що за підготовку документів, подання позовної заяви та правовий супровід під час розгляду цієї справи обумовлено сплатити адвокатському об'єднанню, яке представляє його інтереси 30000 грн, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Б'юті Арт» на свою користь 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2025 року в позові ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою відповідальністю «Б'юті Арт» про захист прав споживача та відшкодування шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кінах Я. В. подала апеляційну скаргу, у якій зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, адже зі змісту судового рішення вбачається, що відмова у задоволенні позову аргументована виключно тим, що позивач не довів факту надання відповідачем неякісних медичних послуг, що, на наше переконання, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки такі докази були надані саме стороною позивача. При тому, що обов'язок покладається на медичний заклад, а тому, враховуючи специфіку правовідносин у цій справі, саме відповідач мав би довести із застосуванням засобів доказування, визначених процесуальним законом, якісне надання медичної послуги позивачу. Покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Даниленко О. В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
В судовому засіданні представники позивача Кінах Я. В., Габрильчук Є. В. апеляційну скаргу підтримали, представник відповідача ОСОБА_4 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Б'юті Арт» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та здійснює господарську діяльність з медичної практики на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України № 1083 від 7 червня 2018 року за спеціальністю: організація і управління охороною здоров'я, анестезіологія, комбустіологія, хірургія; за спеціальністю молодшого спеціаліста з медичною освітою: сестринська справа, сестринська справа (операційна). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25 серпня 2023 року ТОВ «Б'юті Арт», з-поміж іншого, здійснює такі види економічної діяльності: «86.22 Спеціалізована медична практика (основний)», «86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я», «86.21. Загальна медична практика» (а.с. 171-177 том 1).
Між ТОВ «Б'юті Арт» в особі директора Зубанової Т. Є. та Гаврилюком В. М. укладено Публічний договір (а.с. 177-181 том 1), за змістом якого заклад охорони здоров'я в порядку та умовах визначених цим Договором зобов'язується надати пацієнту медичні послуги, передбачені переліком медичних послуг (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною), на підставі усного або письмового звернення пацієнта, а пацієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані медичні послуги (пункт 2.1.). Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 та ТОВ «Б'юті Арт» в особі директора Зубанової Т. Є. (а.с. 181 том 1).
Відповідно до пункту 2.2. Публічного договору медичні послуги надаються відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та/або локальних протоколів медичної допомоги, затверджених у встановленому порядку.
Надання медичних послуг здійснюється відповідно до Інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, яка оформлюється у встановлені законодавством України формі перед наданням першої медичної допомоги та перед наданням медичних послуг, перелік яких визначається закладом охорони здоров'я (пункт 2.5. Публічного договору).
Оплата наданих медичних послуг здійснюється пацієнтом в день надання медичної послуги або попередньо до початку надання медичної послуги одним із способів за вибором пацієнта. Шляхом здійснення пацієнтом оплати у готівковій формі в касу закладу охорони здоров'я. шляхом здійснення пацієнтом безготівкового платежі на рахунок ТОВ «Б'юті Арт» (пункти 3.3, 3.3.1., 3.3.2. Публічного договору).
За змістом Публічного договору, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Б'юті Арт», убачається, що сторони визначили порядок надання та приймання-передачі послуг.
Зокрема, медичні послуги надаються медичними працівниками закладу охорони здоров'я, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимога відповідно до законодавства України (пункт 4.1. публічного договору). До початку надання медичних послуг лікуючий лікар повідомляє пацієнту перелік, склад та вартість всіх медичних послуг, надання яких лікуючий лікар вважає доцільним, та в усній формі погоджує з пацієнтом перелік та вартість всіх медичних послуг, які будуть надані закладом охорони здоров'я за призначенням цього лікуючого лікаря (пункт 4.2. Публічного договору). Дата та час надання кожної медичної послуги погоджується закладом охорони здоров'я та пацієнтом в усній формі (пункт 4.3 Публічного договору). Дату та час надання кожної медичної послуги може бути змінено з ініціативи закладу охорони здоров'я, у разі якщо стан здоров'я пацієнта перед початком надання медичної послуги унеможливлює її надання або значним чином збільшує ризики виникнення ускладнень, загрози життю чи здоров'ю пацієнта чи інших тяжких чи негативних наслідків (пункти 4.5., 4.5.1. Публічного договору).
У пункті 4.7. Публічного договору визначено, що приймання-передача наданих медичних послуг здійснюється в усній формі або на вимогу пацієнта шляхом оформлення Акту приймання-передачі наданих медичних послуг (Додаток № 2 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною), який складається закладом охорони здоров'я в двох примірниках та надається пацієнту для підписання. Пацієнт зобов'язаний підписати обидва примірника Акту приймання-передачі або надати письмову мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі (пункт 4.8. Публічного договору). У разі якщо пацієнт не надав письмову мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі, медична послуга вважається належним чином наданою закладом охорони здоров'я та належним чином прийнята пацієнтом (пункт 4.9. Публічного договору). Крім того, пунктом 4.12. Публічного договору наголошено, що пацієнт стверджує, що заклад охорони здоров'я йому роз'яснив права та обов'язки, встановлені законодавством України.
За змістом укладеного між сторонами Публічного договору судом встановлено, що пацієнт має право, з-поміж іншого, отримані медичні послуги належної якості (пункт 6.1.1. Публічного договору), отримувати достовірну та повну інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі ознайомлюватися з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я, які зберігаються у закладі охорони здоров'я (пункт 6.1.2. Публічного договору), отримувати достовірну та повну інформацію про протипоказання, можливі ускладнення та ризики (в тому числі для життя та здоров'я), прогноз можливого розвитку захворювання при надання медичних послуг (пункт 6.1.3. Публічного договору). Поряд з цим пацієнт зобов'язаний неухильно дотримуватись усних чи письмових приписів і рекомендацій лікарів закладу охорони здоров'я, в тому числі плану лікування. Враховувати особливості післяопераційного перебігу кожної взятої локалізації, про що лікар повідомляє усно чи письмово (пункт 6.2.1 Публічного договору), повідомляти заклад охорони здоров'я про покращення або погіршення самопочуття, появу або зникнення симптомів та іншу інформацію про зміни стану свого здоров'я протягом строку лікування (пункт 6.2.7. Публічного договору).
Натомість заклад охорони здоров'я зобов'язався надавати пацієнту медичні послуги належної якості в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 6.4.1. Публічного договору), використовувати лікарські засоби та вироби медичного призначені, дозволені для використання в Україні (пункт 6.4.2. публічного договору), вести та зберігати медичну документацію і звітність відповідно до вимог законодавства України (пункт 6.4.3. Публічного договору).
Відповідно до пункту 7.1. Публічного договору в разі виявлення за результатами проведеної клініко-експертної оцінки недоліків (відхилень) якості медичної допомоги заклад охорони здоров'я зобов'язується сплатити штраф у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості неякісно наданих послуг.
Пунктом 7.3. Публічного договору визначено, що заклад охорони здоров'я не несе відповідальності у разі виникнення ускладнень у пацієнта або за шкоду, заподіяну життю та здоров'я пацієнта у результатів: - невиконання пацієнтом обов'язків, передбачених пунктом 6.2.1. цього Договору, зокрема приписів і рекомендацій лікарів закладу охорони здоров'я, плану лікування, тощо;
- неповідомлення пацієнтом суттєвої інформації про стан свого здоров'я;
- використання лікарських засобів та виробів медичного призначення неналежної якості або таких, що не призначені лікарями закладу охорони здоров'я; - не повідомлення пацієнтом інформації, передбаченої пунктом 6.2.7. цього Договору; - отримання медичної допомоги в інших закладах охорони здоров'я; - розвитку захворювань чи патологій, які не пов'язані з наданням медичних послуг за цим Договором. Заклад охорони здоров'я звільняється від відповідальності, якщо настання ускладнень відбулося не з вини закладу охорони здоров'я (не пов'язано з якістю медичних послуг, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я).
За змістом пунктів 10.1., 10.2. цього Публічного договору встановлено сторони погодилися, що цей Договір є публічним Договором (публічною офертою) та містить всі істотні умови надання закладом охорони здоров'я медичних послуг, зазначених в Переліку медичних послуг (Додаток № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною). Пацієнт усно та письмово звернувшись за отримання медичних послуг до закладу охорони здоров'я приймає (акцептує) всі умови цього Договору, а дата першого звернення за згодою сторін вважається датою укладення цього Договору.
Додаток № 1 «Перелік медичних послуг», Додаток № 2 «Акт приймання-передачі наданих медичних послуг» є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 11.1. Публічного договору).
З «Переліку медичних послуг», долученого до Публічного договору, вбачається, що ТОВ «Б'юті Арт» надає медичну послугу «Хірургічне усунення гінекомастії 3 ступеня» (а.с. 181 том 1).
З копії медичної карти амбулаторного хворого № 86 від 21 жовтня 2020 року суд встановив, що ОСОБА_1 , 1997 року народження, звернувся до відповідача цього самого дня та йому було встановлено діагноз «Двобічна гінекомастія» (а.с. 188 том 1). При зверненні позивач заперечував наявність цукрового діабету, інфекційних захворювань, алергічного анамнезу, непереносимості до лікарських препаратів (а.с. 187 том 1). Як вбачається із даної карти, ОСОБА_1 21 жовтня 2020 року звернувся до відповідача зі скаргам на великі, обвислі грудні залози, асиметрію залоз та неестетичний вигляд грудної клітини. Він також просив про пластичну операцію. З анамнезу відповідач встановив, що пацієнт схуд на 40 кг. При огляді було виявлено, що м'які тканини в ділянці залоз мають вигляд жіночих грудей, соски конусоподібної форми та звисають до рівня субмамарних складок. Пацієнт був стандартно обстежений. Під загальною анестезією проведена операція усунення гінекомастії ІІІ ступеня, пластика місцевими тканинам (а.с. 189-190 том 1). Пацієнту було призначено згодом пов'язку з бетадином, компресійну білизну (а.с. 190 том 1).
Станом на 22 жовтня 2020 року пацієнт почував себе задовільно, відчував незначний біль в прооперованій ділянці. З картки хворого встановлено, що в нього був помірний набряк в прооперованих ділянках та йому була показана перев'язка, обробка швів антисептиком, пов'язка з бетадином; зауважено, що позивач отримує призначене лікування, а результат лікування благоприємний. Цього самого дня ОСОБА_1 був виписаний з рекомендаціями на амбулаторне лікування (а.с. 190 том 1), зокрема йому було показано пов'язки з бетадином, знятишви на 14-ту добу, носіння компресійної білизни 1,5-2 місяці, носіння силіконової пластини після загоєння ран на шви (а.с. 192 том 1).
З копії Інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (форма первинної облікової документації №003-6/о) вбачається, що ОСОБА_1 21 жовтня 2020 року отримав від лікаря ОСОБА_2 у медичному центрі «Б'юті Арт» інформацію про характер свого захворювання, особливості його перебігу, діагностики та лікування. Ствердив, що він ознайомився з планом обстеження і лікування; отримав в повному обсязі роз'яснення про характер, мету, орієнтовну тривалість діагностично-лікувального процесу та про можливі несприятливі наслідки під час його проведення, про необхідність дотримання призначеного лікарем режиму в процесі лікування; зобов'язався негайно повідомляти лікуючого лікаря про будь-яке погіршення самопочуття; вказав, що його поінформовано про те, що недотримання рекомендацій лікуючого лікаря, режиму призначених препаратів, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікувальний процес та негативно позначитися на стані здоров'я. Крім того, ОСОБА_1 ствердив, що йому надали в доступній формі інформацію про ймовірний перебіг захворювання і наслідки у разі відмови від лікування, а також те, що він мав можливість ставити будь-які питання, які його цікавлять стосовно стану здоров'я, перебігу захворювання і лікування та отримав на них відповіді (а.с. 197 том 1).
Суд також встановив, що ОСОБА_1 підписав Інформовану добровільну згоду на операцію та знеболення (а.с. 198 том 1), якою ствердив, що 21 жовтня 2020 року отримав від лікаря-анестезіолога ОСОБА_5 зрозумілу для нього інформацію про характер виявленого у нього захворювання, яке потребувало лікування шляхом здійснення оперативного втручання. Він також отримав інформацію про відсутність у нього супутніх захворювань, які можуть впливати на перебіг операції та післяопераційного періоду, отримав пояснення про можливі варіанти хірургічного втручання та про те, що операція буде виконуватись за відносними показаннями. З цієї Інформованої добровільної згоди (а.с. 198 том 1) також встановлено, що позивач у процесі обговорення з лікуючим лікарем дійшли висновку, що найбільш оптимальним методом хірургічного втручання може бути операція в обсязі «усунення гінекомастії ІІІ ст, пластика місцевими тканинами». ОСОБА_1 також надав ствердив, що усвідомлює, що операція та знеболення - це складні медичні втручання, під сас виконання яких можуть виникнути непередбачувані обставини, внаслідок яких може бути змінено хід операції та знеболення, на що він дав згоду. З цієї самої Інформованої добровільної згоди на операцію та знеболення також вбачається, що ОСОБА_1 мав можливість поставити усі питання стосовно операції і знеболення, які йому запропоновано, та можливі їх наслідки, та що в нього не було недовіри щодо інформації, яку він отримав, та йому була надана можливість і час для міркування (а.с. 198 том 1).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих медичних послуг № 98 від 21 жовтня 2020 року ТОВ «Б'юті Арт» та ОСОБА_1 підтвердили належне надання закладом охорони здоров'я відповідно до Публічного договору про надання медичних послуг медичних послуг «Хірургічне усунення гінекомастії ІІІ ст», вартість послуги - 29000 грн, дата надання послуги - 21 жовтня 2020 року (а.с. 199 том 1).
Зазначені обставини, на переконання суду, свідчать, що позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом, гарантованим ст. 38 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров'я» та самостійно обрав заклад охорони здоров'я, який надає платні послуги, у якому і лікувався. Поряд з цим ТОВ «Б'юті Арт» з дотриманням вимог ч. 5 ст. 39, ст. 43 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров'я» було поінформовано ОСОБА_1 про переваги та недоліки лікування гінекомастії ІІІ ступеня та він надав письмову згоду на медичне втручання.
З наданих копій медичних документів встановлено, що ОСОБА_1 було проведено дослідження щодо наявності антитіл до SARS-CoV-2 (COVID 19) (а.с. 200 том 1), крові на еритроцити (а.с. 201 том 1), глюкозу (а.с. 202 том 1), на резус-фактор (а.с. 203-206 том 1), загальний аналіз крові (а.с. 207 том 1), біохімічний аналіз крові (а.с. 208 том 1), дослідження сечі (а.с. 209-210 том 1), ЕКГ (а.с. 211-212).
Відповідно до витягу з журналу запису амбулаторних операцій у короткому описі операції зауважено, що «Операційне поле оброблено тричі розчинами антисептиків. Розрізи огинаючи сосок з продовженням до низу. Формування нижньої ніжки для перенесення соска. Фігурне висічення єдиним блоком надлишків м'яких тканин грудної залози, перенесення соска на нижній харчуючій ніжці в нову позицію та підшивання його до країв дефекту. Гемостаз по ходу операції - сухо. Пошарове ушивання рани атравматичним матеріалом. Дренаж. Пов'язка з бетадином. Операція двобічна.» (а.с. 214 том 1).
З долучених до позовної заяви скриншотів сторінки вебсервісу «Google Maps» вбачається, що користувач «Valera Gavrilyuk» вказав, що «Звернувся в клініку на консультацію, де мене оглянули. Я побачив чудове відношення в свою сторону, мені наобіцяли, що все зроблять професійно: гарно і правильно…Я поїхав додому, вагався, був в роздумах, а потім відмовився. ОСОБА_6 мені зателефонувала сама і так все гарно розповіла, що вона має великий досвід роботи і немалу кількість подібних операцій (у мене був випадок, пов'язаний із видаленням шкіри в області грудей після значного схуднення на 38 кг) Отже, момент Х. Я поїхав клініку (ми домовлялися про тривалість операції близько 2-х годин, проте фактично вона тривала 4 години (11:30-15:30). Про анестезію. Наркоз був настільки важкий ( у мене раніше було дві операції на руки, тому я маю з чим порівняти відчуття і по обслуговування), що вийшов я з наркозу в 21:30. Наступного дня, коли я прийшов в себе, я помітив, що не можу робити рухи руками, через нестерпну біль в області ліктів. На моє запитання до медсестри «що у мене з руками?» мені відповідала «Вас надійно прив'язували під час операції». Коли були перші огляду мені не показували результат, проте самі дивилися на мене та із захопленням казали «боже яка краса все чудово вийшло». Згодом я побачив результат і був шокований, але е пластина операція і оцінювати результат одразу неможливо. Спочатку мені розказували, що все супер і коли заживе-буде чудово. Лікар порадила мені силіконові пластини, які ніби-то, зі слів ОСОБА_7 , розсмоктують шрами…я і придбав. Пластини спочатку коштували одну іншу, потім іншу потім мені відправили не той розмір, потій той, але сказали доплатити А наостанок приїхала пластина, на якій ручкою була написана ціна, а коли я сказав лікарю про це лікарю ОСОБА_8 у відповідь почув: «Я справді не можу більше говорити. Дуже зайнята…». Через місяць після операції, я помітив, що вени на лівій руці перетворилися в бетон і я не міг розгинати руку без дискомфорту. Я повідомив про це лікаря, після чого остання переадресувала мене на медсестру, а та пояснила, що «вам трошкі вєни спалили». Переглянувши фото в телефоні я помітив що перед операцією катетор стояв на лівій руці, а під час 4-х годин, замість 2-х щось пішло не так і мені міняли руку, через яку подавали препарати, бо вену на лівій руці просто спалили.» (а.с. 24 том 1). Крім того, користувач «Valera Gavrilyuk» зауважував, що «дотримувався всіх рекомендацій: і прикладав ті платини, і компресію не знімав… Але коли прийшов час і зняли шви, я побачив більш-менш остаточний результат і мене накрило з головою. Почав писати дзвонити, а у відповідь то «ми зайняті», то «у нас відпустка», а згодом домовились із лікарем, що вона мені це все діло «поправить», на що, я, звісно, погодився, бо вже був пройдений не маленький шлях, та й подумав хто не помиляється, хоч і ціною свого зовнішнього вигляду і нервів, але я погодився. за те що я погодився, щоб ХІРУРГ ВИПРАВИВ СВОЮ помилку, я повинен доплатити…до 40 тисяч, які вже були оплачені за попередню операцію, з мене витребували ще 5000 за наркоз і розхідні матеріали. Ще лікар пропонувала мені поправити соски, тобто ще раз 5000…» (а.с. 25 том 1). Суд наголошує, що з наданих скриншотів, які не містять вихідного коду сторінки цього вебсервісу, відповідної URL-адреси вебсторінки, часу здійснення такої фіксації та написання відгуку неможливо достовірно встановити час звернення із відповідними скаргами, та чи дійсно такі скарги надходили у післяопераційний період, а не значно пізніше, зокрема у 2022 році.
8 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до медичного центру ТОВ «КЛІНІКА 311» із скаргами на звисання шкіри ПЧС (а.с. 64 том 1). З копії огляду завідуючого відділенням встановлено, що станом на 8 липня 2022 року загальний стан хворого був задовільним. З копії огляду лікарем приймального відділення встановлено, що пацієнт скаржився на звисання м'яких тканин ПЧС, яке згідно анамнезу з'явилось через деякий час після схуднення. Він також повідомляв, що у 2021 році йому було проведено операцію мамопластику (а.с. 62 том 1). 8 липня 2022 року лікарем ОСОБА_3 було проведено оперативне лікування: мініабдомінопластика та встановлено заключний діагноз «Птоз м'яких тканин ПЧС» (а.с. 68 том 1).
11 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до медичного центру ТОВ «КЛІНІКА 311» із скаргами на незначний птоз грудних залоз та післяопераційний рубець. Зі слів хворого птоз з'явився декілька років тому після схуднення на 40 кг (а.с. 47 том 1). Як вбачається із огляду завідуючого відділенням позивачу встановлено діагноз: птоз шкіри грудних залоз, післяопераційний рубець ділянки субмамарних складок та ділянки ареол. Цього самого дня йому було проведено хірургічне лікування: висічення рубців ділянки субмамарних складом та ділянки ареол під загальним знеболенням (а.с. 54том 1).
З додатку до договору послуг № 04/07/2022 від 7 липня 2022 року «Вартість послуг Медичного центру та графік оплати», квитанцій, Акту приймання-передачі наданих медичних послуг № 1 (а.с. 231- 235) встановлено, що позивачем сплачено ТОВ «КЛІНІКА 311» 131800 грн за надані медичні послуги.
При цьому слід звернути увагу, що надані стороною позивача скріншоти з вебсервісу «Google Maps», медична картка стаціонарного хворого № 274/22 від 11 листопада 2022 року, огляд лікарем приймального відділення від 11 листопада 2022 року, огляд завідуючого відділенням від 11 листопада 2022 року, протокол операції № 10 від 11 листопада 2022 року, щоденник від 11 листопада 2022 року, виписний епікриз (дата виписки 14 листопада 2022 року), діагноз заключний клінічний від 11 листопада 2022 року, огляди лікарем приймального відділення та завідуючого відділенням від 8 липня 2022 року, виписний епікриз (дата виписки 10 липня 2022 року) не вказують, що встановлений лікарем медичного центру ТОВ «КЛІНІКА 311» діагноз, зокрема птоз шкіри грудних залоз, післяопераційний рубець ділянки субмамарних складок та ділянки ареол як дефект перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із саме неякісно наданою 21 жовтня 2020 року ТОВ «Б'юті Арт» медичною послугою та неякісним лікуванням.
Щодо фотокопій зображень позивача, зроблених після операції у відповідача, які містяться в матеріалах справи, то колегія суддів вважає вірною оцінку таких доказів судом першої інстанції, адже зазначені фотографії не містять жодних відомостей про особу, зображену на них, дату чи обставини їх створення, у зв'язку з чим неможливо встановити період часу, коли саме вони були зроблені та стосовно кого.
За заявою адвокатського об'єднання «Дженерал Лігал Груп» щодо оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 . Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації 19 грудня 2024 року провело засідання клініко-експертної комісії управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації та надало відповідний висновок.
У висновку клініко-експертної комісії 19 грудня 2024 року (а.с. 217-219 том 2) наголошено, що у зв'язку із відсутністю відповідного протоколу оперативного втручання, опису огляду пацієнта в післяопераційному періоді, не надані клінікою ТОВ «Б'юті Арт» належні протоколи та СОПи надання медичної допомоги пацієнтам при гінекомастії, представлений лише маршрут пацієнта. Не в повному обсязі зібраний та описаний в амбулаторній карті хворого (форма 025/о № 98) анамнез захворювання, не вказана причина та період значного схуднення (- 40 кг), враховуючи що після значного схуднення у пацієнта було обвисання шкіри в ділянці грудних залоз. Не вказані ріст, вага, ІМТ, не описана конституція пацієнта. Враховуючи значне схуднення (- 40 кг), пацієнт необстежений відповідно до галузевих стандартів, не призначені аналізи визначення тестостерону, рівень інших гормонів, таких як ЛГ (лютеїнізуючий гормон), ВГС (фолікулостимулючий гормон) та ХГС (хоріонічний гонадотропін людини) для визначення гінекомастії. Відсутній опис в амбулаторній картці пальпації грудних залоз, що є обов'язковим компонентом перед оперативним втручанням на грудні залози. Діагноз гінекомастія встановлений невірно враховуючи значне схуднення (-40 кг) у пацієнта можна було розглянути діагноз птоз шкіри. Відсутній встановлений діагноз. В акті-приймання передачі медичних послуг № 98 від 21 жовтня 2020 року вказано найменування послуги: хірургічне усунення гінекомастії ІІІ ступеня. У протоколі операції № 113
від 21 жовтня 2020 року в журналі запису амбулаторних операцій згідно ф 069/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 - графа діагноз не заповнена. Тривале оперативне втручання (6 год 10 хв.) під загальним знеболенням, вихід з наркозу був повільним (1 год.), що відмічено у протоколі знеболення, проте він не завершений лікарем-анестезіологом, оскільки відсутній підпис, а в наявних копіях документів, зокрема в медичній карті, відсутній підпис лікаря-анестезіолога про стан пацієнта в ранньому післяопераційному періоді. Відсутні записи в амбулаторній картці час (дат) видалення дренажу (який саме був встановлений дренаж). Не проводилось патологогістологічне дослідження видалених тканин грудної залози, однак це обов'язковим компонентом операції з приводу гінекомастії. Крім того, з висновку клініко-експертної комісії 19 грудня 2024 року вбачається, що виписний епікриз за 22 липня 2020 року відсутній. Ризик оперативного лікування, можливі ускладнення, ймовірні результати лікування, можливі варіанти корекції післяопераційних недоліків обговорюються перед оперативним лікуванням. Пацієнт самостійно обрав клініку, спеціалістів, дав згоду на оперативне лікування, про що підтвердив своїм підписом. Поряд з цим у висновку клініко-експертної комісії 19 грудня 2024 року наголошено, що оцінити якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнта ОСОБА_1 у клініці ТОВ «Б'юті Арт» в повній мірі неможливо, у зв'язку із відсутністю необхідної медичної документації (клініка не відповідала на запити управління охорони здоров'я облдержадміністрації) для підтвердження та проведення об'єктивної оцінки обсягу оперативного втручання та його наслідків (а.с. 219 том 2). Зазначеним висновком не встановлено, що ТОВ «Б'юті Арт» надавав позивачу неякісну медичну послугу чи медичне обслуговування. Крім цього, вказаний висновок не дозволяє достовірно встановити факт того, що позивач ОСОБА_1 поніс зазначені ним витрати на усунення недоліків наданої медичної послуги саме внаслідок дій відповідача ТОВ «Б'юті Арт», і що такі недоліки перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із діями відповідача та негативними наслідками, що настали для позивача.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 521/10766/18). У матеріалах справи відсутні будь-які докази (висновки експертів тощо), у яких міститься інформація про факт заподіяння шкоди та зазначається про наявність безпосереднього причинного зв'язку між проведеним відповідачем ТОВ «Б'юті Арт» оперативним втручанням ОСОБА_1 21 жовтня 2020 року і завданою шкодою.
Натомість суд наголошує, що у засіданні 4 березня 2025 року роз'яснював право сторін заявити клопотання про призначення у цій цивільній справі судової експертизи для встановлення (спростування) відповідних причинно-наслідкових зв'язків, як і поінформовано представника відповідача про те, що саме на медичний заклад покладено обов'язок (тягар) доказування відсутності вини чи причинного зв'язку між діями і шкодою в цій справі. Однак будь-яких клопотань про призначення експертизи представники, як позивача, так і відповідача не заявляли та зауважували, що у проведенні експертизи немає потреби.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено факт надання відповідачем йому неякісних медичних послуг, та відповідно не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою йому шкодою, а тому, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Б'юті Арт» матеріальної шкоди у розмірі 131800 грн необхідно відмовити.
Крім того, суд зауважує, що зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Оскільки під час судового розгляду позивачем не доведено фактів протиправної поведінки з боку відповідача та нанесення шкоди, а отже, відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між такою поведінкою та моральною шкодою, що унеможливлює виникнення цивільно-правової відповідальності. Реально існуючих порушень прав чи законних інтересів позивача діями відповідача, які б підлягали судовому захисту у обраний позивачем спосіб під час розгляду цієї справи не встановлено.
Ураховуючи, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Б'юті Арт» на користь позивача ОСОБА_1 штрафу за пунктом 7.1. Публічного договору у розмірі 14500 грн безпосередньо похідні від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, суд також вважає, що у їх задоволенні необхідно також відмовити, адже за результатами розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем умов Публічного договору в частині надання якісних медичних послуг.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Отже, справи щодо надання медичних послуг мають специфіку тягаря доказування. Судами неодноразово зазначалось, що мають пред'являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв'язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров'ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря.
При ухваленні таких висновків, Верховним Судом далі також наголошується на тому, що при цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства розкривається у статті 13 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України принцип диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доводи апеляційної скарги про порушення висновків Верховного Суду щодо тягаря доказування наводиться посиланням на постанови Верховного Суду, зокрема від 30.11.2022 року у справі № 344/3764/21; від 03.07.2023 року у справі № 523/10085/19; від 11.12.2024 року у справі № 361/5334/18), в яких, як зазначається у апеляційній скарзі, законодавством не покладається на позивача обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди та діє презумпція вини.
Однак, проаналізувавши висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду, зауважуємо, Верховний Суд не відступає від власних висновків щодо того, що не зважаючи на специфіку тягаря доказування, саме скаржником має бути доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та наявністю вини.
Разом з тим, саме потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі № 264/7310/15-ц.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що тягар доказування у подібних правовідносинах лежить виключно на відповідачеві, та законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки діє презумпція вини відповідача, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним правовідносинам. В даному випадку, відсутні підстави для перекладання тягаря доказування з позивача виключно на відповідача, а рішення суду приймається на основі доказів.
Слід зауважити, що у висновках Верховного Суду щодо тягаря доказування, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, судами наголошується на важливості застосування при прийнятті рішення загальних засад цивільного законодавства, які передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема засад справедливості, добросовісності та розумності.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України свідчить про те, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним
підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України).
Засобами доказування вини відповідача є докази. Відтак, наявність вини відповідача необхідно доводити виключно за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
При цьому, принцип змагальності згідно ст. 12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило,
стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судами неодноразово при прийнятті рішень підкреслювалось, що враховуючи особливості надання медичних послуг, які стосуються здоров'я пацієнта, основним об'єктом відшкодування при такому делікті є майнові втрати, які виникають у зв'язку з ушкодженням здоров'я чи смертю особи та можуть виражатися, зокрема, у
втраті заробітку чи інших прибутків, у витратах на відновлення здоров'я, на поховання тощо.
Отже позивачем не надано доказів, що зазначеною медичною послугою йому завдано шкоду ушкодженням здоров'я, яке потребує відновлення та якого саме відновлення. Позивач не наводить доказів того, в чому саме полягає порушення договору про надання медичних послуг, та наявність вини саме відповідача, які завдали позивачу збитків.
Позивачем не надано доказів того, що подальше лікування в іншій клініці проводилося з метою виправлення неналежного лікування, здійсненого у закладі охорони здоров'я саме відповідача.
Неякісно виконана робота, на думку позивача, сама по собі за відсутності доказів про те, що вона потягла за собою ушкодження здоров'я позивача, яке потребує відновлення, не є підставою для відшкодування витрат як майнової шкоди.
Позивачем фактично не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку із виною відповідача ТОВ «Б'юті Арт» щодо медичного обслуговування ОСОБА_1 із негативними наслідками для його здоров'я.
За загальними підставами відповідальності за завдану майнову шкоду, які встановлені статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров'я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Докази, які надаються сторонами під час судового розгляду, мають бути: належними, тобто такими, що містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, а саме такими, що одержані у встановленому законом порядку; достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; та достатніми, а саме такими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного вирішення судом першої інстанції позову, не знайшли свого підтвердження. Позивач на підтвердження обставин, викладених в апеляційний скарзі, належних та допустимих доказів не надав, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства та повністю спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи. Суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам справи в межах заявлених позовних вимог, правильно вирішив спір по суті.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кінах Яни Валеріївни залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2025 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 жовтня 2025 року.
Головуючий
Судді