Справа № 761/35084/25
Провадження № 1-кс/761/22906/2025
14 жовтня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000644 від 12.07.2024 року, -
Адвокат ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22024000000000644 від 12.07.2024 року.
Обґрунтовуючи подане клопотання захисник посилається на те, що слідчими Головного слідчого управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000644 від 12.07.2024.
У межах зазначеного кримінального провадження, 16 липня 2025 року ОСОБА_4 , було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 114-1 («Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань») та частиною 1 статті 436-2 («Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників») Кримінального кодексу України.
Під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 16 липня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді, було виявлено та тимчасово вилучено, серед іншого, особистий мобільний телефон підозрюваного: марки «Apple», моделі «iPhone 16 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . Вказаний пристрій містив, зокрема, сім-карту оператора мобільного зв?язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з абонентським номером НОМЕР_3 .
Згідно з протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 16 липня 2025 року, зазначена слідча дія проводилася у службовому кабінеті №201 приміщення ГСУ за адресою: АДРЕСА_1 , старшим слідчим 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу, огляд почався о 16 год 30 хв, а закінчився о 17 год 45 хв. Однак, у час, зазначений у протоколі, ОСОБА_4 разом із вилученим у нього телефоном фізично не міг перебувати та не перебував за вказаною адресою з огляду на таке.
Захисник вказує, відповідно до протоколу обшуку від 16 липня 2025 року, слідча дія проводилась у період часу з 08 год 04 хв до 12 год 44 хв у м. Запоріжжя за участі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. Після обшуку ОСОБА_4 було затримано та автомобілем доставлено до м. Києва. Так, згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.07.2025 (Додаток 5 до Клопотання), ОСОБА_4 , було затримано о 13 год 35 хв, а доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 16.07.2025 о 22 год 00 хв.
Крім того, зазначає, що відстань від місця проведення обшуку (м. Запоріжжя) до нібито місця проведення огляду (м. Київ) складає 556 км. Середня тривалість автомобільного маршруту від одного пункту до іншого складає не менше 7 годин без урахування заторів та зупинок. Тобто, ОСОБА_4 разом із вилученим у нього мобільним телефоном міг бути за вказаною у протоколі огляду адресою не раніше 20 год 00 хв. Проте, у протоколі огляду сторона обвинувачення вказала, що слідча дія відбувалась у проміжок часу з 16 год 30 хв по 17 год 45 хв, тобто значно раніше, ніж ОСОБА_4 реально міг прибути до м. Києва.
Письмове повідомлення про підозру від 16.07.2025 разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу із додатками у тому числі протоколом огляду мобільного телефону від 16 липня 2025 року) пан ОСОБА_4 отримав о 22 год 44 хв.
Між цим, незрозумілим залишається як слідчий ОСОБА_6 , який здійснював огляд мобільного телефону у м. Києві, отримав до нього доступ у той час, коли телефон перебував на шляху між м. Запоріжжя та м. Київ, а не у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, вказані вище обставини свідчать про фактичну неможливість проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_4 у період часу з 16 год 30 хв до 17 год 45 хв у службовому кабінеті №201 приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник зазначає, отримання даних про місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 (геолокація за базовими станціями оператора) на конкретну дату та час (16.07.2025) дозволить об?єктивно та беззаперечно встановити, де саме знаходився мобільний телефон у момент проведення його огляду.
Встановлення факту невідповідності місця, зазначеного у протоколі, фактичному місцезнаходженню об?єкта огляду, свідчитиме про грубе порушення слідчим вимог статей 104-106 КПК України щодо порядку складання процесуальних документів. Протокол слідчої дії є ключовим процесуальним документом, що фіксує її хід та результати. Внесення до нього завідомо неправдивих відомостей ставить під сумнів законність усього процесу фіксації доказів. Відповідно до статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Якщо буде доведено, що порядок проведення огляду та складання протоколу було порушено, сторона захисту матиме всі підстави для подання клопотання про визнання протоколу огляду від 16.07.2025 та всіх відомостей, отриманих внаслідок цього огляду, недопустимими доказами. Це суттєво послабить доказову базу обвинувачення, оскільки інформація, нібито виявлена в телефоні, є одним з елементів підозри.
Окрім того, дані про геолокацію мобільного телефону ОСОБА_4 за тривалий період (з 01 серпня 2024 року по 31 липня 2025 року) дозволять створити детальну «карту» його пересувань. Ця карта наочно продемонструє, що поїздки ОСОБА_4 мали системний, робочий характер і були пов?язані з діяльністю його підприємства. Це стане об?єктивним доказом його міцних соціальних та економічних зв?язків саме з Україною, а також його залученості до процесів, що посилюють обороноздатність держави.
У зв'язку з чим, захисник звернувся з клопотанням про тимчасовим доступом до речей та документів.
У судовому засідання захисник клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Представник особи у володінні якого перебувають речі та документи у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
За п.15 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.19 ст.3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
З матеріалів клопотання вбачається, що заявник є стороною захисту підозрюваного ОСОБА_4 , а тому може безперешкодно користуватись усіма правами, визначеними в КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.4 ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) - ч.1 ст.159 КПК України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч.5, 6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Згідно із ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 цієї статті сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом
Частиною 3 ст.93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
З долучених до клопотання документів (в тому числі повідомлення про підозру) стверджувальна захисником обставина не підтверджується, що вказує на те, що стороною захисту не доведено, що інформація та/або документи, які містять дані щодо абонентського номеру НОМЕР_3 за період 01.08.2024 по 31.07.2025 року, можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, зокрема, в якості спростування підозри та захисту підозрюваного.
У свою чергу, згідно із ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 132, 159, 163 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000644 від 12.07.2024 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчого судді складено 20.10.2025 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10