Справа № 761/21652/25
Провадження № 2/761/7432/2025
(заочне)
15 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 01 серпня 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1591.
Позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між сторонами, зареєстрований 01 серпня 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1591. Сторони не підтримують шлюбні відносини та не ведуть спільне господарство. Між позивачем та відповідачем відсутнє взаєморозуміння та бажання підтримувати шлюб.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не прибули. Подали зайяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату та час повідомлена належним чином. Відзив не подавала.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суд встановив, що 01 серпня 2012 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1591, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Прізвище після державної реєстрації шлюбу:
чоловіка - ОСОБА_1 ;
дружини - ОСОБА_1 .
Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).
Судом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинені, примирення неможливе, спір щодо утримання дітей та розподілу спільного майна подружжя на даний час відсутній.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивача з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи не суперечить закону визнання відповідачем позову та чи не порушено права, свободи чи інтереси інших осіб у зв'язку з таким визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З врахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також того, що на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін та їхнім дітям, спір щодо поділу майна та утримання дітей відсутній, суд приймає визнання позовних вимог відповідачем, а відтак позовна заява підлягає задоволенню з ухваленням судового рішення.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 01 серпня 2012 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1591 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлений 15 жовтня 2025 року.
Суддя: