Справа №760/14503/23
1-кп/760/1691/25
17.10.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі колегії:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
Суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000593 від 15.06.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївська Борщагівка Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000000593 від 15.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні, що відбувалось 17.10.2025, суд провів допит обвинуваченого ОСОБА_6 , а також свідка сторони обвинувачення ОСОБА_8 , після чого в судовому засіданні було оголошено перерву.
Від прокурора до суду також надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , мотивоване тим, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак кримінальне провадження по суті не розглянуто та не прийнято остаточного рішення, у зв'язку із тим, що продовжують існувати ризики, визначені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Колегія суддів зазначає, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 спливає, однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи обґрунтованість підозри та те, що не відпали ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого на строк 60 днів.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на підставі вироку суду, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, зазначені у клопотанні, стосовно того, що враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії російської федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих Російською Федерацією, що зумовлює тимчасову неконтрольованість окремих територій України, не виключається можливість переховування ОСОБА_6 від суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога, та в разі загострення воєнних дій на території України, із врахуванням тяжкості та характеру пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, існує ймовірність його сприяння представникам російської федерації в проведенні підривної діяльності на шкоду державній безпеці України та перешкоджанню провадженню іншим чином.
Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали досудового розслідування, а тому він обізнаний із анкетними відомостями свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику можливого впливу на свідків з метою зміни останніми своїх показів, наданих на досудовому розслідуванні.
При розгляді клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано особу обвинуваченого, який має зареєстроване місце проживання у м. Києві, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, що у своїй сукупності вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, які б могли запобігти ризикам, встановленим колегією суддів відповідно до змісту ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
П. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, законодавець у ч. 4 ст. 183 КПК України визначив, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, із врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 31, 131, 132, 176-178, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Визначити строк дії ухвали - до 15 грудня 2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 26.11.2025 14 год. 15 хв.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3