СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/175/25
ун. № 759/23336/25
21 жовтня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезгадана цивільна справа.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
20.10.2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про забезпечення позову.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 18.11.2024, приблизно о 16:39, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керуючи автомобілем «Seat Toledo», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на неповнолітню пішоходку ОСОБА_1 на регульованому пішохідному переході, коли остання перетинала дорогу на зелений сигнал світлофора. ОСОБА_3 , без будь якої спроби зупинити транспортний засіб, покинув місце пригоди та залишив потерпілу ОСОБА_1 у небезпечному для життя стані.
Внаслідок ДТП дитині заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи.
Згідно з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2025 у справ №755/435/25, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України. Вирок набрав законної сили 09.07.2025.
Автомобіль, яким керував ОСОБА_3 , належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , який, відповідно до ст.1187 ЦК України, є особою, що володіє джерелом підвищеної небезпеки і несе цивільну відповідальність за завдану шкоду.
Транспортний засіб, який був джерелом підвищеної небезпеки під час вчинення ДТП, є цінним активом відповідача. Існує обґрунтоване побоювання, що до моменту ухвалення рішення у справі, відповідач може вчинити дії щодо відчуження, перереєстрації чи знищення вказаного автомобіля, що унеможливить або значно ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилом частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Згідно вимог позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3 458 800 грн., витрати на проведення судової психологічної експертизи у розмірі 14 500 грн. та 20 000 грн. витрат на правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №523/11320/19 (провадження №61-6385св21).
Обраний спосіб забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, а також не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Крім того, між заходами забезпечення позову та предметом позову, який перебуватиме на розгляді в суді, є взаємозв'язок, що відповідає принципу співмірності.
Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, а саме, «SEAT TOLEDO 1.6» рік випуску: 2006, державний номерний знак: НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 , що належить відповідачу ОСОБА_2 .
Заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, зняття з обліку, перереєстрації або інші дії, спрямовані на зміну власника зазначеного транспортного засобу «SEAT TOLEDO 1.6» рік випуску: 2006, державний номерний знак: НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ключник А.С.