СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20291/25
пр. № 1-кп/759/1859/25
21 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025100080002233 від 01.07.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з базовою вищою освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 у порушення вимог ст. ст. З, 27, 28 Конституції України, ст. ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30.06.2025 неподалік кінотеатру, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Леся Курбаса, 8, побачив раніше незнайомого ОСОБА_5 , який сперечався з іншими невідомими чоловіками. З метою припинення конфліктної ситуації, ОСОБА_3 підійшов до зазначених чоловіків та зробив їм зауваження, що в свою чергу обурило ОСОБА_5 та останній став чіплятись до ОСОБА_3 , та його дівчини ОСОБА_6 продовжуючи конфлікт. Така поведінка ОСОБА_5 обурила ОСОБА_3 , викликала в нього раптово виниклу особисту неприязнь до останнього, що в подальшому переросла в умисел, направлений на заподіяння останньому тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 30.06.2025, близько 15.15 год., продовжуючи знаходитись неподалік кінотеатру за адресою: м. Київ, просп. Леся Курбаса, 8, наблизився до ОСОБА_5 на відстань витягнутої руки, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто діючи з необережності, правою ногою наніс один удар в область обличчя останнього, від чого ОСОБА_5 не втримав рівновагу та впав, вдарившись потиличною ділянкою голови об асфальтоване покриття, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритої черепно- мозкової травми: перелом кісток носа (зі зміщенням уламків); рани потиличної ділянки; субарахноїдального крововиливу; перелому потиличної кістки праворуч, з переходом на основу черепа, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України за наведених вище обставин визнав у повному обсязі і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, показав, що 30.06.2025 проходив із дівчиною біля кінотеатру «Лейпциг», де побачив компанію, серед яких був хлопець із розбитим обличчям. Він запитав що трапилося та йому повідомили, що через конфлікт виникла бійка і потерпілий розбив хлопцю лице. Потерпілий перебував у стані алкогольного сп'яніння. Він відштовхнув потерпілого, а той зняв куртку та замахнувся на нього. Після цього він наніс удар ногою в обличчя потерпілого, останній впав і знепритомнів. У вчиненому щиро розкаюється, зробив для себе належні висновки, просить суворо не карати та дати можливість продовжити військову службу.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст.128 КК України вірна, оскільки він вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії нетяжких злочинів, необережну форму вини та наслідки його дій, та відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ст.128 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, правдиво розповів про обставини вчиненого кримінального правопорушення, критично відноситься до своїх дій, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню, нагляд за яким на підставі ч.4 ст.76 КК України покладає на командира військової частини за місцем проходження військової служби.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 протягом встановленого іспитового строку.
У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку тривалістю один рік, на підставі ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 виконання наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1