СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6723/25
ун. № 759/24673/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року за № 42025110000000204 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, який здобув вищу освіту, проректор Національного технічного університету України "КПІ ім. І. Сікорського", одружений, має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року за № 42025110000000204 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000204 від 02.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе від абітурієнтів Національного технічного університету України «КПІ ім. І.Сікорського», які є іноземними громадянами, за вплив на невстановлених службових осіб вказаного закладу вищої освіти, відповідальних за прийняття рішення про вступ таких абітурієнтів на навчання.
Так, у червні 2025 року ОСОБА_8 вирішив допомогти своїм знайомим, які є іноземними громадянами, вступити на навчання до закладу вищої освіти, у зв'язку із чим звернувся до ОСОБА_4 за консультацією щодо такої можливості та з'ясування порядку вступу на навчання до Національного технічного університету України «КПІ ім. І.Сікорського».
В подальшому, у середині червня 2025 року в першій половині дня, більш точні дата та час не встановлені ОСОБА_4 перебуваючи в своєму службовому кабінеті в адміністративній будівлі «КПІ ім. І. Сікорського» за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, буд. 37, 1 корпус під час зустрічі з ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення повідомив, що для того щоб він забезпечив їх безперешкодний вступ до «КПІ ім. І. Сікорського» ОСОБА_8 повинен надати йому неправомірну вигоду, розмір якої він повідомить йому пізніше, у разі відмови від його пропозиції для них наступлять негативні наслідки у вигляді неможливості вступу до вказаного навчального закладу, на що останній погодився, після чого ОСОБА_4 запросив директора Департаменту міжнародного співробітництва «КПІ ім. І. Сікорського»ОСОБА_9 , та провідного фахівця Департаменту міжнародного співробітництва «КПІ ім. І. Сікорського»ОСОБА_10 яким наказав допомогти ОСОБА_8 з реєстрацією абітурієнтів з КНР для того щоб вони могли в подальшому безперешкодно вступити до «КПІ ім. І. Сікорського», що надають їм можливість перебувати в України на законних підставах.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 10.10.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 у своєму службовому кабінеті, який розташований за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, буд. 37, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 пообіцяв йому вплинути на невстановлених слідством службових осіб Національного технічного університету України «КПІ ім. І. Сікорського» відповідальних за прийняття рішення про вступ на навчання абітурієнтів, які є громадянами Китаю, на контрактну форму навчання, за що ОСОБА_8 повинен буде надати йому неправомірну вигоду у вигляді 500 літрів бензину.
У подальшому, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, 16.10.2025 близько 11 год. 00 хв., перебуваючи в своєму службовому кабінеті №147, який знаходиться за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, буд. 37, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді 500 літрів бензину (що еквівалентно 32 495 грн. 00 коп. згідно середньої ціни на пальне WOG по Україні 64 грн. 99 коп за 1 літр станом на 16 жовтня 2025 року) для себе, за вплив на невстановлених слідством службових осіб Національного технічного університету України «КПІ ім. І.Сікорського», відповідальних за прийняття рішення про вступ та продовження безперешкодного навчання громадян ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Національному технічному університеті України «КПІ ім. І.Сікорського».
16.10.2025 о 11 год. 30 хв. громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
16.10.2025 прийнято рішення про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42025110000000204 від 02.07.2025, з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
-
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами допиту свідків; протоколами оглядів речей та предметів; протоколом огляду та вручення талонів на пальне; іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, які володіють інформацією щодо обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, що інкримінується ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема не встановлено всіх працівників Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського», які володіють інформацією щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення. Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з особами, які володіють інформацією щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, шляхом погодження показань з даними особами, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування.
Вчинення інших кримінальних правопорушень. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що підозра не обгрунтована, ризики прокурором не доведені та не обгрунтовані, оскільки ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, та батьків які є особами пенсійного віку, має постійне місце проживання, просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_6 , в судовому засіданні, заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді триманя під вартою відносно ОСОБА_4 , зазначивши, що підозра не обгрунтована, ризики прокурором не обгрунтовані та не доведені належними доказами.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють. При цьому, до наданих доказів обґрунтованості підозри не висувається таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Під час судового розгляду встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000204 від 02.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.10.2025 о 11 год. 30 хв. громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
16.10.2025 прийнято рішення про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42025110000000204 від 02.07.2025, з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами допиту свідків; протоколами оглядів речей та предметів; протоколом огляду та вручення талонів на пальне; іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність підозрюваної до вчинення злочину, підозра у якій йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для кримінального провадженні; незаконного впливу на свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , ступінь участі у вчиненому, а також обставини, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують підозрюваного, який раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, проректор Національного технічного університету України "КПІ ім. І. Сікорського", одружений, має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку.
За встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органів досудового розслідування.
Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, та є припущенням з боку органу досудового розслідування, що не доведено і прокурором в судовому засіданні.
При цьому, слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_4 , не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, з огляду на встановлені обставини та особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до стійкого переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором у обґрунтуванні клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, що на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій у провадженні тощо, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 206, 208, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги в м. Києві, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 грудня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися за межі Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; уникати спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до нього може бути застосований більш тяжкий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 20 жовтня 2025 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1