печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48042/25-ц
пр. № 2-9601/25
06 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
02.10.2025 в провадження судді Печерського районного суду м. Києва Гуртової Т. І. надійшла зазначена позовна заява.
Перевіривши матеріали позовної заяви, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.
3 матеріалів позовної заяви вбачається, позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди, завданої бездіяльністю членів Вищої ради правосуддя, яка полягає в умисному не притягненні судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтовані позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою № 29-05 (№ справи 757/28089/23-ц) про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди, завданою бездіяльністю працівників Центрального районного суду м. Миколаєва щодо не розгляду скарги на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР м. Миколаєва, Соловйової - Албул К.В. від 12 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження № 42021000000001466 від 14 червня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство - 3» справа № 757/28089/23-ц розглядалась суддею ОСОБА_2
У зв'язку з затягуванням розгляду справи, на думку позивача, ним були подані скарги до Вищої ради правосуддя про притягнення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 до дисціплінарної відповідальності.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 13.08.2025 № 1716/3дп/15-25 дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 стосовно судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 залишили без розгляду та повернули скаржнику.
ОСОБА_3 вважає, що порушено його право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинення особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, на цій підставі він звернувся до Печерського районного суду м. Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю членів Вищої ради правосуддя.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як визначено положеннями частини першої-третьої ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, N? 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, N? 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. І зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією N? 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб?єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об?єктивне рішення у справі.
Враховуючи наведене, а також той факт, що справа, за наслідками розгляду якої, на переконання ОСОБА_1 , йому спричинено моральну шкоду, розглядалась суддею Печерського районного суду м. Києва, яка є моєю колегою, доходжу до висновку, що такі обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а тому вважаю за необхідне заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 ЦПК України, суддя
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Цивільну справу № 757/48042/25-ц (провадження № 2-9601/25) передати для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ГУРТОВА