печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33595/25-к
пр. 1-кс-29039/25
30 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42014110200000022 від 26.06.2014,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у справі № 757/19867/25-к, у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014.
В обґрунтування вказаного клопота ння зазначено, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, з порушенням положень ст. 170 КПК України, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.
У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просив задовольнити.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що потреба у застосуванні цього заходу забезпечення не відпала, арешт накладений обґрунтовано та підстави для його скасування відсутні.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у справі № 757/19867/25-к накладено арешт на майно, зокрема на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3222487200:04:007:0068 - площею 0,12 га; 3222487200:04:0070069 - площею 0,12 га; 3222487200:04:007:0070 - площею 0,12 га, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4 , із забороною державним органам, органам місцевого самоврядування та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов'язані з відчуженням, зміною цільового призначення, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, зміни кадастрових номерів, щодо цих земельних ділянок.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Більш того, матеріали провадження не містять обґрунтувань та доказів, які могли б слугувати належними підтвердженнями обґрунтованості підстав для скасування арешту майна.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак наявні підстави для подальшого арешту майна, та таке обмеження забезпечить «справедливий баланс» між засобами та метою яку прагне достягти орган досудового розслідування, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42014110200000022 від 26.06.2014 - залишити без задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1