Справа № 756/16445/25
Номер провадження № 1-кс/756/2935/25
16 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в особі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002352, щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Забір'я, Фастівського району, Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. 14.10.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 26.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002352, щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
1.2. У клопотанні слідчий просить змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на те, що підозрюваному обрано запобіжний захід в вигляді застави, але підозрюваним, станом на час подання клопотання, заставу не внесено.
Крім того, прокурор посилалась на наявність значних ризиків, зокрема передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
2.2. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого та зміни запобіжного заходу, посилаючись на те, що попередня ухвала про застосування запобіжного заходу в виді застави наразі ними оскаржується в апеляційному порядку саме в частині розміру застосованої застави. Оскільки у підозрюваному відсутні кошти для сплати застави в обраному йому розмірі. Також просила врахувати, що ухвала суду не містить відомостей про застосування застави в розмірі понад 300 прожиткових мінімумів.
Крім того, захисник просила надати оцінку повідомленій підозрі, оскільки вони не погоджуються із підозрою.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника, підтвердив факт відсутності коштів в розмірі, який визначений як застава, просив у задоволенні клопотання відмовити.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. У судовому засіданні з наданих матеріалів досудового розслідування встановлено, що Оболонським управлінням поліції ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 26.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002352. Попередня правова кваліфікація, яку здійснено органом досудового розслідування - ч. 4 ст. 190 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Оболонської окружної прокуратури міста Києва. А отже, клопотання підсудне Оболонському районному суду міста Києва.
3.2. Кримінальне провадження здійснюється за фактом того, що невстановлена група осіб шахрайським шляхом 20.08.2025 та 05.09.2025 заволоділа майном ОСОБА_7 на суму 1 318 362,54 грн (будівельним матеріалами).
3.3. У рамках кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 190 КК України, а 06.10.2025 частково задоволено клопотання слідчого та обрано запобіжний захід в вигляді застави у розмірі 1 090 080 грн, тобто в розмірі 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
3.4. Як встановлено у судовому засіданні, підставою ініціювання стороною обвинувачення клопотання про зміну запобіжного заходу, є невнесення ОСОБА_5 з дня обрання запобіжного заходу грошових коштів в сумі 1 090 080 грн.
3.5. Суд урахував, що сторона захисту покликалась на те, що суд має надати оцінку повідомленій підозрі. Між тим, наразі суд не здійснює розгляд клопотання про обрання чи продовження запобіжного заходу, а лише вирішує питання - зміни запобіжного заходу на більш суворий. З цих підстав, суд не надає оцінки змісту повідомленої підозри та ураховує, що її оцінку було надано слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.
3.6. Також суд урахував, що сторона обвинувачення посилалась на наявність значних ризиків, що обґрунтовують подане клопотання. Між тим, як було з'ясовано, зокрема при наданні відповідей прокурором на питання суду, нових обставин після обрання попереднього запобіжного заходу - стороною обвинувачення не отримано, а отже слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу вже надано оцінку ризикам, що існують на думку сторони обвинувачення, а в цьому провадженні суд не може переоцінювати зазначені ризики.
3.7. Вирішуючи питання зміни запобіжного заходу, суд ураховує, що фактично прокурор посилається на те, що підозрюваним не внесено визначений слідчим суддею розмір застави. Ці обставини не заперечувались стороною захисту.
Звісно, суд погоджується зі стороною обвинувачення, що невнесення застави як запобіжного заходу може бути підставою ініціювання прокурором більш суворого запобіжного заходу, зокрема тримання під вартою.
Між тим, для того, аби надати оцінку таким підставам, суд має перевірити, чи дійсно особа, щодо якої застосовано запобіжний захід в виді застави, ухиляється від покладеного на неї обов'язку внести заставу, а отже - чи має можливість така особа її внести.
3.8. Як видно з пояснень прокурора, застава обиралась виходячи з суми завданої шкоди. Між тим, закон не передбачає прив'язку розміру застави та шкоду. При цьому слід урахувати, що Розмір застави визначається не від шкоди, а з урахуванням: тяжкості злочину, майнового стану особи, особи підозрюваного/обвинуваченого, наявних ризиків, а також розміру можливої шкоди - як один із орієнтирів, але не як пряму залежність (ч. 4 ст. 182 КПК).
Верховний Суд неодноразово роз'яснював, що застава - не компенсаційний, а процесуальний інструмент. Вона не має мети відшкодувати шкоду, а лише гарантує, що особа з'являтиметься до суду й не перешкоджатиме розслідуванню. Зокрема, у постанові від 20.12.2018 у справі № 522/2147/18 суд підкреслив, що визначення розміру застави не повинно бути автоматично пов'язане з розміром завданої шкоди, вирішальне значення має забезпечення належної процесуальної поведінки. У постанові від 12.03.2020 у справі № 761/46273/18 вказано, що розмір застави не є формою відшкодування шкоди, а повинен бути співмірним з особою обвинуваченого, характером обвинувачення та наявними ризиками».
Отже, шкода може бути врахована лише побічно, як додатковий фактор тяжкості, але пряма відповідність між сумою застави і шкоди законом не встановлена.
3.9. Крім того, визначення розміру застави в розмірі, який непосильний для особи, фактично дорівнює відсутності такого запобіжного заходу, оскільки особа завчасно опиняється в стані неможливості його виконати.
Варто урахувати, шо непомірна застава (excessive bail) неодноразово розглядалася у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), передусім у контексті порушення статті 5 §3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А саме, кожен, кого заарештовано або затримано має бути звільнений під час провадження, якщо він гарантує явку на суд шляхом надання відповідних гарантій (застави).
ЄСПЛ наголошував, що застава не повинна бути встановлена в такому розмірі, який особа явно не може внести. Інакше це буде де-факто позбавленням права на звільнення, що порушує Конвенцію. З цих підстав ЄСПЛ визначив критерії пропорційності застави. Застава має відповідати: майновому становищу обвинуваченого, характеру і тяжкості обвинувачення, ризикам, які обґрунтовують тримання під вартою (ухилення, вплив на свідків, продовження злочинної діяльності тощо).
При цьому, при визначення застави є неприпустимим формальний підхід її визначення. Бо суд має індивідуально обґрунтувати розмір застави, а визначення надвисокої суми застави без аналізу платоспроможності - становить порушення прав такої особи.
Зокрема, у рішенні Neumeister v. Austria (1968) суд наголосив, що застава має враховувати особисті та фінансові обставини обвинуваченого. Якщо сума перевищує його можливості - це порушення права на звільнення під заставу. У рішенні Letellier v. France (1991) вказано, що застава не може застосовуватися як каральний інструмент. Її мета - забезпечення явки в суд, а не утримання особи під вартою. Рішення Toshev v. Bulgaria (2008) встановлює, що визначення надмірної застави без врахування доходів заявника є порушенням Конвенції. У рішенні Georgiev v. Bulgaria (2008) визначено, що суди не перевірили, чи може заявник реально сплатити заставу.
3.10. Приймаючи рішення в цій справі суд урахував, що сторона захисту покликається на відсутність коштів у розмірі, який необхідний для внесення застави, з підстав чого оскаржує рішення слідчого судді саме в частині визначеного розміру застави, і просить його зменшити.
При цьому, апеляційним судом ще прийнято рішення за поданою скаргою. Також варто врахувати, що стороною обвинувачення суду не надано будь-яких доказів щодо майнового стану підозрюваного який би міг бути оцінений судом задля надання оцінки визначеного розміру застави, а отже і підстав вважати, що підозрюваний ухиляється від внесення коштів.
3.11. Варто також зазначити, що в цьому провадженні суд позбавлений можливості визначити інший, на розсуд суду, запобіжний захід, оскільки це не буде відповідати засадам диспозитивності, а також тому, що попередня ухвала не набула сили та оскаржується.
3.11. За вказаних обставин, у задоволенні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002352, щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , з застави на тримання під вартою, із визначенням розміру застави в більшому розмірі ніж існуючий, слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176 - 201, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого судового провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1