Номер провадження 2/754/6969/25
Справа №754/10787/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок кримінального правопорушення, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, цина позову 11599,16 грн
Стислий виклад позиції сторін
02 липня 2025 року Позивачка звернулася до суду з цим позовом, вона просить стягнути з Відповідачки на користь Позивачки 7 760,00 грн збільшення відшкодування шкоди, 2652,87 грн інфляційних витрат, 1 086,29 грн три відсотки річних.
Позовна заява обґрунтована тим, що рішення суду про стягнення моральної шкоди Відповідачка тривалий час не виконувала, тому Позивачка відповідно до статті 1208 ЦК України має право на збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати (з 6700,00 грн до 8000,00 грн). Крім того, на підставі статті 625 ЦК України Позивачка просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 2 652,87 грн та три відсотки річних у розмірі 1 086,29 грн за період з 06 жовтня 2023 року по 10 вересня 2024 року.
Відповідачка правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
28 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І. постановив ухвалу про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачка, разом із позовною заявою, подала клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження з Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України. Зокрема, у клопотанні не зазначено обставин, які може підтвердити цей доказ; не вказано, які заходи вжила особа, що подає клопотання, для самостійного отримання цього доказу, доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
В ухвалі про відкриття провадження суд встановив Відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі 25 липня 2025 рок, що підтверджує довідка про доставку електронного документу в електронний кабінет учасника справи у підсистемі «Електронний суд».
28 липня 2025 року Відповідачка отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками під розписку.
Отже, Відповідачка повинна була подати відзив на позовну заяву не пізніше 12.08.2025 року.
Через неподання Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).
Виправлений текст:
12 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва у справі № 754/17668/21 ухвалив заочне рішення, яким було стягнуто з Відповідачки на користь Позивачки моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. Надалі це заочне рішення було скасовано.
13 вересня 2022 року старший державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гомон Юлія Сергіївна на підставі виконавчого листа №754/17668/21, виданого 22 серпня 2022 року Деснянським районним судом м. Києва, відкрила виконавче провадження НОМЕР_3 щодо боржниці - ОСОБА_3 (доказ - постанова про відкриття провадження від 13.09.2022).
23 лютого 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у справі № 754/17668/21 ухвалив рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги. Суд стягнув з Відповідачки на користь Позивачки моральну шкоду в розмірі 40 000,00 грн. 05 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд залишив рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 лютого 2023 року без змін. Рішення суду набрало законної сили 05 жовтня 2023 року.
У справі № 754/17668/21 суд встановив, що вироком Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року ОСОБА_3 притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Вищевказаним вироком суду питання відшкодування моральної шкоди не було вирішено.
У справі № 754/17668/21 суд дійшов висновку, що доведеним є факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок неправомірних дій Відповідачкиа ( ОСОБА_3 ), що виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер протиправних дій та обсяг понесених моральних страждань, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі 40 000 грн.
08 квітня 2024 року державний виконавець внесла зміни (доповнення) до автоматизованої системи виконавчих проваджень, а саме: зазначила про стягнення з Відповідачки на користь Позивачки моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн, замість 50 000,00 грн (доказ - постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 08.04.2024).
На виконання судового рішення Позивачка отримала кошти: 1374,40 грн (24.04.2024), 1500,00 грн (26.04.2024) та 37125,60 грн (10.09.2024), що не було спростовано Відповідачкою.
16 вересня 2024 року старший державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гомон Юлія Сергіївна винесла постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 у зв'язку з його фактичним повним виконанням (доказ - постанова про закінчення виконавчого провадження від 16.09.2024 ВП НОМЕР_3).
щодо збільшення розміру відшкодування шкоди
Відповідно до статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами (абзац 1 частини першої статті 1202 ЦК України), а відповідно до статті 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду (ч.1). За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду (ч. 2).
Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що вона спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом. Перерахунок здійснюється шляхом обчислення судами коефіцієнта кратності збільшення розміру мінімальної заробітної плати шляхом ділення нового її розміру на попередній, а також застосування цього коефіцієнта для перерахунку розміру відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, що узгоджується з положеннями частини другої статті 1208 ЦК України (постанова Верховного Суду від 14.08.2025 у справі № 759/20593/21)
Отже, положення статті 1208 ЦК України регулюють питання збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, тобто такої, що стосується майнової шкоди, що яка є тривалою у часі та виплачується щомісячними платежами.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (частина першо статті 1168 ЦК України).
У справі № 754/17668/21 Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким на користь Позивачці присуджено суму моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Відповідачки, що виразилися умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.
Присуджена сума є одноразовою компенсаційною виплатою, що має на меті відшкодування Позивачці її душевних страждань та немайнових втрат, а не відшкодуванням майнової шкоди, тому положення статті 1208 ЦК України, на яку на яку посилається Позивачка, до цих правовідносин не застосовуються.
У зв'язк з чим у частині задоволення позовних вимог про стягнення 7 760,00 грн слід відмовити.
щодо стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за частиною другою статті 625 ЦК України
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша, друга статті 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між суб'єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов'язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов'язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв'язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (див. пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21).
Вирішення судом спору за вимогою про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу (див. пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (пункти 17, 18, 26, 28; № у ЄДРСР 73469624), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункти 21, 22, 25, 42, 45; № у ЄДРСР 74838873), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (№ у ЄДРСР 82997465)).
З огляду на те, що Відповідачка прострочила виконання грошового зобов'язання підтверджене рішенням 23 лютого 2023 року Деснянського районний суд м. Києва у справі № 754/17668/21, у Позивачці виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Позивачка обгрнунтовано нарахувала інфляційні втрати у розмірі 2 652,87 грн та три відсотки річних у розмірі 1 086,29 грн за період період прострочення з 06 жовтня 2023 року по 10 вересня 2024 року. Суд перевірив цей розрахунок та визнав його обґрунтованим.
Тому позовні вимоги у цій частині слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 3 перший частини другої статті 141 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Звільнення позивача від сплати судового збору не означає, що відповідач не має відшкодувати витрати, пов'язані з розглядом справи. Змінюється лише спосіб компенсації цих витрат (постанова Верховного Суду від 05.08.2025 у справі № 710/228/24).
Суд задовольнив позов частково, тому Відповідачка повинна відшкодувати в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 390,40 грн (1211,20 грн*0,32(3739,16/11599,16).
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок кримінального правопорушення, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 739,16 грн (з яких; інфляційні витрати - 2 652,87 грн, 3% річних - 1 086,29 грн).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 390,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Інна КОВАЛЕНКО