Справа № 752/6343/25
Провадження по справі № 1-кп/752/1748/25
іменем України
"14" жовтня 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
в ході судового розсліду кримінального провадження № 62023000000000253, дані про яке 20.03.2023, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 311 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Луганська Луганської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України,
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника власника майна - ОСОБА_12 ,
встановив:
З березня 2025 Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд обвинувального акта щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Під час судового розгляду 14.10.2025 прокурор, посилаючи на те, що ризики, які були підставами для застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів, продовжують існувати, а завершити судових розгляд до завершення строку дії запобіжних заходів є неможливим, оскільки не досліджені письмові документи, не допитані свідки тощо, подав відповідні клопотання.
Так, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був застосований щодо останнього ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 під час досудового розслідування, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2025, який спливає 16.10.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, що пов'язує із тяжкістю можливого покарання, обставинами вчиненого злочину, даними про особу обвинуваченого; можливого здійснення незаконного впливу ОСОБА_7 на інших обвинувачених та недопитаних свідків, оскільки останній може вчинити такий незаконний вплив з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурор полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити діяння, спрямовані на створення штучних доказів його невинуватості. Також посилаючись на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не має постійного місця проживання, роботи, сталого джерела доходів, що може стати підставою для продовження протиправної діяльності, вчинення ним інших кримінальний правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин тощо з метою отримання прибутку. Прокурор вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 . Просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів із правом внесення застави у 20 прожиткових мінімумів доходів громадян в сумі 60560 грн.
Також прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який був покладений на нього ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08.10.2024 під час досудового розслідування, строк дії яких неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 18.08.2025 та спливає 18.10.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував на те, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, що пов'язує з тяжкістю можливого покарання, обставинами вчиненого злочину, даними про особу обвинуваченого. Також вважає, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на інших обвинувачених та недопитаних свідків, оскільки ОСОБА_5 може вчинити такий незаконний вплив з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурора полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити діяння, спрямовані на створення штучних доказів його невинуватості. Також посилаючись на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не має постійного місця роботи, офіційного джерела доходів, що має стати підставою для продовження вчинення інших кримінальний правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин тощо з метою отримання прибутку.
Також прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді у вигляді обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, який був покладений на нього ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 25.03.2025, продовжений ухвалою суду від 18.08.2025, строк дії яких спливає 18.10.2025. Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував на те, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, зокрема передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Так вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, що пов'язує тяжкістю можливого покарання, обставинами вчиненого злочину, даними про особу обвинуваченого. Також вважає, що існує ризик незаконно впливу ОСОБА_6 на інших обвинувачених та недопитаних свідків, оскільки останній може вчинити такий незаконний вплив з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку прокурор полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити діяння, спрямовані на створення штучних доказів його невинуватості. Також посилаючись на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який не має постійного місця проживання, роботи, сталого джерела доходів, що може стати підставою для продовження протиправної діяльності, вчинення ним інших кримінальний правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин тощо з метою отримання прибутку. Прокурор просить продовжити строк обов'язків на два місці.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотань прокурора.
Так, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 вказував на безпідставність вимог прокурора щодо продовження строку дії обов'язків. Зазначив, що під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_5 належним чином виконував покладені на нього обов'язки. Має постійне місце проживання, працевлаштований, одружений, утримує малолітнього сина, 2021 р.н., раніше не судимий, має позитивну характеристику. Також вказав на безпідставність та необґрунтованість ризиків, про які вказує прокурор у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника. Запевнив суд не має наміру ухилятися від суду, буде з'являтися на судові виклики. Має належну процесуальну поведінку. Просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 також заявила про безпідставність та необґрунтованість клопотання прокурора. Вказувала, що ОСОБА_6 має соціальні зв'язки, які є сталими, він утримує двох неповнолітніх дітей, проходить лікування від наркотичної залежності, у режимі стаціонар. Здав на зберігання закордонний паспорт. На її думку підстави для продовження дії обов'язків відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника та просив у клопотанні прокурору відмовити.
Захисник ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказував на безпідставність та необґрунтованість вимог прокурора. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби. Вказував на те, що ОСОБА_7 та його близькі родичі не мають можливості внести заставу у визначеному судом розмірі. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_13 не заперечує проти перебування чоловіка під домашнім арештом. Вважає, що при зміні запобіжного заходу його підзахисний зможе працевлаштуватися.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою та відпустити під домашній арешт. Він має постійне місце проживання, проживав із дружиною. Не має наміру переховування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші злочини.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на домашній арешт. Вказував на суспільну небезпечність діянь, вчинення яких інкримінується останньому. Також звертав увагу, що досліджені у судовому засіданні докази, зокрема протоколи за наслідками НСРД, доводять, що дружина ОСОБА_7 знала про те, що він займається злочинною діяльністю, але не змогла вплинути на те, щоб він припинив такі діяння. Тому вважає, що існують ризики того, що повернувшись додому ОСОБА_7 знову продовжить займатися злочинною діяльністю.
Вирішуючи клопотання прокурора та захисника ОСОБА_10 суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення, або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Порядок продовження строку тримання під вартою регламентується нормами ст. 199 КПК України. Згідно із ч.5 вказаної статті, слідчий суддя (суд) зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так судом становлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 підозрювану ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2025. Строк тримання під вартою спливає 16.10.2025.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2024р. підозрюваному ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Також у разі внесення застави на нього покладені обов'язки: не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Оскільки ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, строк покладених на нього обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2025. Строк обов'язків спливає 18.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави, строк дії якого неодноразово продовжувався. Також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2025 ОСОБА_6 визначена застава у 20 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та у разі внесення застави на нього покладені обов'язки: не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Оскільки ОСОБА_6 30.04.2025 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави, строк покладених на нього обов'язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2025. Строк обов'язків спливає 18.10.2025.
Завершити судовий розгляд в період дії зазначених вище запобіжних заходів не вбачається за можливе, оскільки судовий розгляд триває. Суд досліджує докази сторони обвинувачення.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збут психотропної речовини вчинено за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту психотропної речовини вчинено повторно за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_7 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема ризик переховування від суду є наявним, оскільки тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого для переховування. Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних суд вважає таким, що також не зменшився, оскільки судовий розгляд розпочався, досліджуються докази сторони обвинувачення, зокрема матеріали НСРД, які доводять розмови, що відбувалися між обвинуваченими. Свідки ще не допитані. Також, після дослідження частини доказів, які додані прокурор, суд вважає доведеним ризик вчинення ОСОБА_7 нових злочинів. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню суд вважає такими, що прокурором не доведені.
На даний час стороною захисту не надано доказів того, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних зменшилися, вчинення нових злочинів та/або перестали існувати. Також стороною захисту не зазначено інших обставин, які б свідчити про можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який. Згода дружини підозрюваного - ОСОБА_13 , про яку вона засвідчила у судовому засіданні, доводить, що він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, ризики, про які було вказано вище, суд вважає такими, що на даний час не дають підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою є таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, вчинення яких йому інкримінується, зокрема, усуває можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу свідків, інших підозрюваних. Такий захід також відповідає публічному інтересу, враховуючи, що інкриміновані діянні були вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, зокрема щодо пов'язані з їх незаконним збутом населенню.
Враховуючи, що судовий розгляд не можливо завершити у граничний строк дії запобіжного заходу, скільки не досліджені докази сторони обвинувачення й сторони захисту, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Суд також вважає за доцільне визначити розмір застави ОСОБА_7 у 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що відповідає вимогам, визначеним у п.2) ч.5 ст.183 КПК України, оскільки останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Щодо клопотання прокурора про продовження строку обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно із ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно із ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Аналіз положень ст. 194, 199 КПК України дає підстави дійти висновку, що суд зобов'язаний відмовити у клопотанні про продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше застосування такого заходу.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307 та ч.2 ст. 309 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збут психотропної речовини вчинено за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту психотропної речовини вчинено повторно за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
Суд вважає, що ризики, які були підставами для обрання ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, з правом внесення застави на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
На даний час стороною захисту не надано доказів того, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних зменшилися та/або перестали існувати.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід, який існує на даний час у вигляді застави і з покладанням обов'язків є таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, вчинення яких йому інкримінується, зокрема, усуває можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу свідків. Такий захід також відповідає публічному інтересу, враховуючи, що інкриміновані діяння були вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, зокрема щодо пов'язані з їх незаконним збутом населенню.
Враховуючи, що на даний час судовий розгляд триває та його неможливо завершити у граничний строк дії запобіжного заходу застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді обов'язків на два місяці.
Крім того, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 25.09.2024р. підозрюваному ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. При цьому колегія суддів вважала доведеним, що існують ризики, зокрема переховування підозрюваного на той час ОСОБА_5 , незаконного на свідків та інших підозрюваних, продовження злочинної діяльності. Аналогічні висновки про існування ризиків також були викладені слідчими суддями та судом, під час продовження ОСОБА_5 строку дії обов'язків.
Наведені прокурором як у клопотанні, так і під час судового розгляду обставини доводять, що заявлені ним ризики (переховування від органів досудового слідства та/або суду, незаконний вплив на свідків, підозрюваних, а також вчинення нових злочинів, продовження протиправної діяльності, не зменшилися та продовжують існувати.
Доводи сторони захисту, зокрема викладені захисником у запереченнях, щодо безпідставності пред'явленого обвинувачення, на даній суд відхиляє. Дані, про те, що обвинувачений ОСОБА_5 одружений, має малолітню дитину, зареєстроване місце проживання, працевлаштований, на даний стадії не можуть нівелювати вищезазначені ризики, які є наявними та продовжують існувати
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З огляду на характер кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , а саме передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 КК України, з урахуванням конкретних його обставин, тяжкості, а також тим завданням, які має досягти прокурор, звертаючись з відповідним клопотанням, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання є пропорційним вищезазначеним ризикам.
На підстави викладеного, клопотання прокурора про продовження строку обов'язків, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника власника майна.
Так, 11.09.2025 представником власника майна ОСОБА_12 подано клопотання про часткове арешту, який ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року був накладений на автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA» н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Між тим, даний автомобіль належить його довірителю ОСОБА_14 . Її право власності на вказаний транспортний засіб на скасовано та ніким не оспорюється. Він просить скасувати арешт частково та надати можливість користуватися ним, забравши зі штраф майданчика. Також просить передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_14 визначивши місце його зберігання за адресою: АДРЕСА_1.
Також представник вказував не те, що під час встановлення порядку та обсягу дослідження доказів, питання про можливе дослідження вказаного автомобіля, як речового доказу, прокурором та стороною захисту не вирішувалося. Це, на його думку, свідчить про те, що автомобіль визнаний речовим доказом безпідставно.
Прокурор проти задоволення клопотання представника ОСОБА_12 заперечив.
Сторона захисту підтримала представника власника майна.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва, який постановив ухвалу від 29.11.2024, виходив з того, що прокурор, відповідно до вимог п.1) ч.3 ст. 132 КПК України, довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 311 КК України, а майно - транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», н.з. НОМЕР_3 , код НОМЕР_4, який підозрюваний ОСОБА_5 використовував у своїй протиправній діяльності, визнаний речовим доказом, оскільки він відповідав критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, про слідчим 15.08.2024 винесено відповідну постанову.
Зокрема слідчий суддя виходив з того, що метою арешту майна, є забезпечення його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Такий висновок слідчого судді є обґрунтованим та доводи представника власника майна його спростовують.
Щодо порушення права на мирне володіння майном, про яке вказує представник. Матеріали, додані до клопотання доводять, що ОСОБА_14 набула право власності на автомобіль 15.12.2024, між тим, на той час транспортний засіб був арештований на підставі ухвали слідчого судді від 29.11.2024. Тобто ОСОБА_14 придбала автомобіль, який був обтяжений зобов'язанням.
Згідно із абз. ч.10 ст. 173 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Між тим, як було зазначено вище, автомобіль визнаний речовим доказом та на його накладений арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу.
Таким чином, за наслідками розгляду клопотання, доводи представника власника майна про те, що арешт накладено необґрунтовано, не знайшли свого підтвердження. Підстав вважати, що необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даний час відпала -представником власника майна також не доведена.
Між тим, суд приймає до уваги, що під час встановлення порядку та обсягу дослідження доказів у даному провадженні, питання про можливе дослідження вказаного автомобіля як речового доказу прокурором та стороною захисту не було ініційовано.
Враховуючи, що даний автомобіль не підлягає конфіскації, враховуючи що він не належить на праві власності обвинуваченим, також він фактично не містить слідів злочину, вчинення яких інкримінуються обвинуваченим, права власності ОСОБА_14 на нього не скасовано та ніким, зокрема і прокурором) не оспорюється, вимоги клопотання про часткове скасування арешту є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 132, 176-178, 183, 194, 197, 199, 201, ч.1 ст. 331, 350 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, а саме до 12 грудня 2025 (включно).
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка протягом дії ухвали може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
У разі внесення застави на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд;
- не відлучатися з Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального правопорушення;
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 на 2 (два) місяці, тобто до 14.12.2025 (включно), а саме:
- прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд;
- не відлучатися з Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на 2 (два) місяці, тобто до 14.12.2025 (включно), а саме:
- прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд;
- не відлучатися з Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- - утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання представника власника майна ОСОБА_12 задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року у справі №?759/24498/24 на автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA» н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_14 , а саме в частині заборони власнику користуватися ним.
В іншій частині арешт залишити без змін.
Передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_14 , визначивши місце його зберігання за адресою: АДРЕСА_1.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», спеціального майданчика ГУНП в Київській області
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
______________ _________________ _______________