Справа № 711/6450/25
20 жовтня 2025 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області із Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за підсудністю, для розгляду, надійшла позовна заява ПАТ «Страхова група «ТАС», адреса: проспект Берестейський, 65, м. Київ, код ЄДРПОУ 30115243 (далі - позивач) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 06 січня 2024 року о 15:50 год. в
м. Черкаси по вул. Надпільна, біля буд. 302, сталася ДТП за участі автомобіля «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобілем марки «Audi A3», д.н.з.
НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2024 року у справі № 711/177/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 3188735.
Власник пошкодженого автомобіля «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_3 , звернувся до
АТ «СГ «ТАС» із повідомленням про ДТП від 10 січня 2024 року та заявою про страхове відшкодування від 17 січня 2024 року. Вказану заяву було розглянуто та здійснено розрахунок і виплату страхового відшкодування у розмірі 46000,00 грн.
Так, цивільно-правова відповідальність пов'язана з експлуатацією транспортного засобу «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована на пільгових умовах, а на час вчинення ДТП за кермом вказаного автомобіля знаходився відповідач, а не страхувальник такого авто - ОСОБА_2 , було порушено п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування у розмірі 23000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі
3028,00 грн.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які стороною позивача було усунуто.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18 грудня
2019 року (справа № 761/29966/16-ц).
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2024 року у справі № 711/177/24, яка набрала законної сили 29 січня 2024 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 124 КУпАП, а саме за те, що останній 06 січня 2024 року о 15:50 год. в м. Черкаси по
вул. Надпільна, біль буд. 302, керуючи автомобілем «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в правій смузі. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками (а.с. 8).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, яким є автомобіль «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у позивача, що підтверджується копією полісу № АТ 3188735 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9).
Потерпіла у ДТП ОСОБА_3 звернулася до позивача із повідомленням про ДТП від 10 січня 2024 року (а.с. 12 - 13) та заявою про страхове відшкодування від 17 січня
2025 року (а.с. 14 - 15).
Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 10 січня 2024 року (а.с. 16 - 17), калькуляції ремонту після ДТП від 17 січня 2024 року (а.с. 18 - 20), страхового акту
№ 01819/34/924 від 24 січня 2024 року (а.с. 21), розрахунку суми страхового відшкодування від 24 січня 2024 року (а.с. 21, на звороті) сума страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 склала 46000,00 грн., які були виплачені останній 25 січня 2024 року, що підтверджується копією платіжної інструкції № 13729 (а.с. 22).
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» (із змінами і доповненнями) передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями ст. 38-1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинної на момент вчинення ДТП) передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених п. 13.2 ст. 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Пунктом 13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинної на момент вчинення ДТП) встановлено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Таким чином, суд встановив, що відповідачем не було дотримано умови пільгового страхування цивільно-правової відповідальності, передбачені п. 13.2 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відтак, підлягає стягненню з відповідача 50 відсотків страхового відшкодування, виплаченого позивачем потерпілій особі, тобто, в розмірі 23000,00 гривень.
Враховуючи зазначене, оцінивши докази, надані на підтвердження позицій позивача на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а також взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення
3028,00 гривень судового збору.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ПАТ «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Страхова група «ТАС», адреса: проспект Берестейський, 65, м. Київ, код ЄДРПОУ 30115243, суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 23000,00 (двадцять три тисячі гривень 00 копійок) та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень, а всього 26028,00 (двадцять шість тисяч двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.Г. Романова