Справа №705/5102/25
2-а/705/78/25
21 жовтня 2025 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови серія ЕНА №5542524 від 22.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови серія ЕНА №5542524 від 22.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов обґрунтований тим, що постановою інспектора Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (дані та посвідчення свої інспектор не надав) його - ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що 22.08.2025 року о 9.05 годині в м. Умань по вул. Незалежності, керуючи транспортним засобом SEAT IBIZA номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3.г ПДР України.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Основна причина була зупинити транспортний засіб, щоб виманити його з автомобіля та доставити в Уманське ТЦК СП. При цьому відеофіксація правопорушення не велась і доказів відеофіксації офіцер поліції Квич В.М. не надав, посвідчення не показав (ім'я вже дізнався з постанови про накладання адмінпорушення) поліційного жетона на грудях також не було.
Отже, він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕНА № 5542524 від 22.08.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Ухвалою судді від 26.08.2025 справу прийнято до свого провадження та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та додатків до нього була надіслана відповідачу 26.08.2025 року.
11.09.2025 від начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Гнєдова О.Ю. до суду надійшов Відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 в якому зазначає, що роботодавцем старшого лейтенанта поліції Квича Володимира Миколайовича Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, є Головне управління Національної поліції в Черкаській області, а не його структурний підрозділ. Тому належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень за ч. 2 ст. 122 КУпАП, повинен бути відповідний орган Національної поліції, а саме Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Отже, позов ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, який є неналежним відповідачем у цьому спорі, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задоволенню не підлягає. Крім того, вказує, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5542524 від 22.08.2025, рапорту інспектора ВРПП Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції Квича В.М. та відеозапису камер «Безпечне місто» та бодікамери поліцейського встановлено, що позивач, при зазначених в оскаржуваній постанові обставинах, керуючи автомобілем SEAT IBIZA д.н.з. НОМЕР_1 в м. Умань по вул. Незалежності, водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонний «Жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.Ґ ПДР - порушення проїзду на заборонний жовтий сигнал що забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП, йому пояснено що на даному перехресті є наявні камери відео нагляду «Безпечне місто», яким зафіксовано вищезазначене правопорушення. Факт належного розгляду адміністративної справи інспектора ВРПП Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції Квича В.М. проведено згідно до розділів ІІІ-ІУ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, також підтверджено наявним відеозаписом. Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність в діях позивача ознак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1,13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції та підрозділи поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП Уманське РУП ГУНП в Черкаській області діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Головного управління Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у даній справі є Головне управління Національної поліції в Черкаській області, від імені якого виступає Уманське РУП ГУНП в Черкаській області, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Однак, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідач судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом проведено також не було, оскільки позивач не звертався з відповідним клопотанням.
Окрім того, суд зазначає, що Уманське РУП ГУНП в Черкаській області є структурним органом Головного управління Національної поліції в Черкаській області та не є юридичною особою, а отже не може бути відповідачем у даній справі у розумінні КАС України.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Черкаській області, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.
Аналогічна позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 705/6005/24; 2а/705/84/24, а також у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі за №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
З будь-якими клопотаннями чи заявами про заміну первісного відповідача належним відповідачем позивач до суду не звертався.
Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача та з врахуванням відсутності у суду можливості замінити його належним відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вказане вище не позбавляє його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача.
Звертаючись з адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір посилаючись на ст. 288 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 132, 134, 161, 241-251 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови серія ЕНА №5542524 від 22.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся Сергіївна Годік