Справа № 703/881/25
2/703/644/25
20 жовтня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з постачання теплової енергії,
установив:
КП «Смілакомунтеплоенерго» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позову зазначило, що позивач, починаючи з 01 лютого 2018 року, є надавачем послуг у сфері теплопостачання, в тому числі і у квартиру відповідача, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання теплової енергії від 25.10.2021, опублікованого на офіційному сайті за посиланням https://smila-rada.gov.ua/.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав повністю та здійснював нарахування плати за надані послуги у період виникнення заборгованості за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету. Зважаючи на наявність у будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, приладу комерційного обліку теплової енергії, нарахування плати за надані послуги здійснювалося за тарифами за показниками засобів обліку теплової енергії.
Водночас, відповідач не належним чином виконує обов'язок по оплаті за отримані послуги постачання теплової енергії (в т.ч. на загальнобудинкові потреби опалення) та абонентське обслуговування, у зв'язку з чим за період з жовтня 2021 року по січень 2025 року включно утворилась заборгованість.
Дії відповідача по невиконанню свого обов'язку з оплати житлово-комунальних послуг порушують права надавача послуг щодо отримання плати за надані послуги, порушують фінансовий стан підприємства та спричиняють збитки.
У зв'язку з цим КП «Смілакомунтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 9364,12 грн, пеню в сумі 282,60 грн, втрати від інфляції в сумі 850,77 грн. та 3% річних в сумі 282,60 грн.
Відповідач обізнана про наявність у нього боргових зобов'язань, однак будь-яких дій по погашенню заборгованості не вчиняє.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не оплачує отримані житлово-комунальні послуги, КП «Смілакомунтеплоенерго» просило стягнути заборгованість, що виникла, шляхом ухвалення судового рішення.
До суду надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому відповідач просив залишити позовну заяву КП «Смілакомунтеплоенерго» без розгляду та закрити провадження у справі. Зазначив, що між ним та відповідачем припинені будь-які відносини з надання послуг з теплопостачання його квартири у зв'язку з реконструкцією центрального опалення із заміною на індивідуальне. Він також не вчиняв будь-яких дій щодо приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 25.10.2021. Встановивши індивідуальне опалення в своїй квартирі, ним було суттєво зменшено теплове навантаження як на загально будинкову систему опалення, так і на теплове обладнання позивача. Однак, позивач будь-якої компенсації за весь цей час йому не сплачував, всі ці роки продовжував і продовжує безоплатно використовувати внутрішньо будинкову систему опалення в своїй комерційній діяльності, отримуючи відповідні доходи. При цьому, позивач з пропозицією укласти договір щодо використання належного йому на праві спільної сумісної власності майна, як члена ОСББ «Сміла Незалежності, 92», не звертався. Таким чином, відсутність будь-якого договору між ним та позивачем, на думку відповідача, виключає будь-які правові підстави для нарахування плати за послуги з теплопостачання, плати за абонентське обслуговування, нарахування неустойки, втрат від інфляції та 3% річних. Просив урахувати, що позивач не надав належного розрахунку за надані послуги, тому об'єктивно перевірити правильність зроблених нарахувань неможливо. Позовна заява подана за межами строку позовної давності, в розрахунку зазначено нарахування за 40 календарних місяців.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Як убачається із свідоцтва на право власності на житло від 11 березня 1998 року, договору дарування 3/4 частин квартири від 05 липня 2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
В 2003 році указану квартиру було відключено від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП, що підтверджується актом №49 робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування і не заперечується сторонами.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради №70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» визначено виконавців житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об'єктів усіх форм власності, зокрема, КП «Смілакомунтеплоенерго» - з 01 лютого 2018 року.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності КП «Смілакомунтеплоенерго» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 83 від 28 лютого 2019 року встановлено КП «Смілакомунтеплоенерго» тарифи для населення на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 55,32 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ); для населення на послугу з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 2300,21 грн./Гкал (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» №242 від 21 жовтня 2021 року встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на постачання теплової енергії щомісячно протягом року на одного абонента, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами: для споживачів без вузлів комерційного обліку ТЕ - 16,78 грн. (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку ТЕ, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ - 30,48 грн (з ПДВ), для споживачів з вузлами комерційного обліку, які є власністю споживачів з урахуванням обслуговування ВКО ТЕ - 20,17 грн. (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» №80 від 30 вересня 2022 року встановлено розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами щомісяця протягом року: плата за абонентське обслуговування без урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії - 13,49 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» - 25,54 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які є власністю споживачів - 16,61 грн. (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» №80 від 12 вересня 2023 року встановлено розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента на місяць для послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами щомісяця протягом року: плата за абонентське обслуговування без урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії - 11,80 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» - 23,77 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які є власністю споживачів - 14,52 грн. (з ПДВ).
Наказом КП «Смілакомунтеплоенерго» №63 від 19 вересня 2024 року встановлено розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента на місяць для послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами щомісяця протягом року: плата за абонентське обслуговування без урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії - 14,14 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахуванням обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які обліковуються на балансі КП «Смілакомунтеплоенерго» - 28,08 грн. (з ПДВ); плата за абонентське обслуговування з урахування обслуговування та зміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, які є власністю споживачів - 17,53 грн. (з ПДВ).
Позивачем надано Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, який є типовим, та який розміщений на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради за посиланням: https://smila-rada.gov.ua/.
Згідно з п.1 Індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Відповідно до п.2 Індивідуального договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради http://smila-rada.gov.ua.
Згідно з п.4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п.5 Індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно з п.11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315.
Відповідно до п.30 Індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст.2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: http://smila-rada.gov.ua/content/nakaz-vid-21102021-no-242.
Згідно з п.31 Індивідуального договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з п.32 Індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п.34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п.38 Індивідуального договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Згідно з пп.3 п.41 Індивідуального договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пп.5 п.42 Індивідуального договору виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.
Відповідно до п.51-52 Індивідуального договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
З актів про подачу теплоносія вбачається, що у зв'язку з початком опалювальних сезонів у м. Смілі до будинку АДРЕСА_3 , КП «Смілакомунтеплоенерго» було подано теплову енергію, зокрема, 25 жовтня 2021 року, 01 листопада 2022 року, 01 листопада 2023 року та 01 листопада 2024 року. Вказані акти складені за участю представника будинку АДРЕСА_3 та в них зазначено про наявність засобів вимірювальної техніки (теплових лічильників) на будинку.
Позивачем також надано інформацію про щомісячні показники лічильника теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 .
З жовтня 2021 року по січень 2025 року включно КП «Смілакомунтеплоенерго» нарахувало позивачу 8324,80 грн оплати за постачання теплової енергії, 1039,32 грн. плати за абонентське обслуговування за період часу з листопада 2021 року по січень 2025 року, що підтверджується виписками по рахунку за постачання теплової енергії та абонентське обслуговування. Крім того, товариство нарахувало відповідачу 232,27 грн. 3% річних, 850,77 грн. інфляційних втрат та 282,60 грн. пені за період з 31 грудня 2023 року по 12 лютого 2025 року.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».
Згідно з статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 12) також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов'язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
З інформації, що перебуває у вільному доступі, судом встановлено, що на офіційному сайті Cмілянської міської ради розміщений Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідача, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги положення Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, суд доходить висновку, що відповідач, не відмовляючись від отримання послуги, яка надається позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго», приєднався до умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року та вважається таким, прийняв публічну пропозицію КП «Смілакомунтеплоенерго».
Відтак, оскільки відповідач споживав надані послуги, не відмовлявся від них у законному порядку, то згідно зі ст. 205, 901-903 ЦК України договір про надання послуг з постачання теплової енергії між сторонами фактично відбувся.
Факт постачання теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, підтверджується спільними актами з балансоутримувачем будинку про подачу теплоносія кожного опалювального сезону.
Згідно актів зняття показників засобів комерційного обліку теплової енергії зафіксовано щомісячні показники лічильника на будинок, які складені за участю представників балансоутримувача будинку.
Суд ураховує, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладання договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №922/4239/16 від 21.08.2019 та в постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17, від 25.03.2024 року у справі № 462/1232/23 ).
Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії. А тому послання відповідача, як на підставу для відмови в позові, на відсутність укладеного між ним із позивачем договору, є необґрунтованими.
Крім того, статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017 передбачено, що витрати оператора (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, споживач, за умови отримання ним відповідних послуг, несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року (далі - Правила №830), визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до п.14 Правил № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п.38 Правил №830).
У підпункті 13 пункту 45 Правил №830 зазначено, що у разі відключення приміщення індивідуального споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку він зобов'язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Таким чином, об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.
Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов'язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.
Така позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
З матеріалів справи вбачається, що КП «Смілакомунтеплоенерго» здійснює нарахування за послуги з постачання теплової енергії та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будинку та в середині нього була витрачена на потреби його мешканців.
При цьому суд ураховує, що, згідно з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" (далі - Постанова № 1198) усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.
Пунктом 17 Постанови № 1198 визначено, що для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Згідно з пунктом 18 Постанови № 1198 прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 19 Постанови № 1198 після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.
Згідно з пунктом 20 Постанови № 1198 облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Відповідно до пункту 23 Постанови № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».
Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Як було встановлено судом, відповідачу нарахування за надану комунальну послугу проводилось відповідно до затверджених тарифів на теплову енергію.
Відповідач заперечував правильність здійснених позивачем нарахувань, однак власних розрахунків не надав.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому, внаслідок невиконання своїх обов'язків, передбачених переліченими вище нормами законодавства, відповідач заборгувала позивачу за надані послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за період з жовтня 2021 року по січень 2025 року в сумі 9364,12 грн., що підтверджується виписками по рахунку. Відтак, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.
Щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень викладених у п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків відповідачу було нараховано 232,27 грн. 3% річних, 850,77 грн. інфляційних втрат та 282,60 грн. пені за період з 31 грудня 2023 року по 12 лютого 2025 року. Суд погоджується з вказаними розрахунками у повному обсязі.
Поряд з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву клопотав про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог КП «Смілакомунтеплоенерго».
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За правилами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що був чинний на момент звернення позивача до суду з наведеним позовом, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення товариства до суду з позовом (січень 2025 року).
Тобто, виходячи з наведених положень матеріального закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.
Строк позовної давності за вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, вважалися продовженим на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також до закінчення воєнного стану.
Отже нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позовних вимог.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції від 04 січня 2025 року КП «Смілакомунтеплоенерго» сплатило 2119 грн. 60 коп. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом. Згідно виписки вказані кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету.
У позовній заяві позивач просив врахувати, що підприємством було сплачено 302 грн. 80 коп. судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з постачання теплової енергії.
Судом установлено, що ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року по справі № 703/3698/24 скасовано судовий наказ від 16 липня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу за надані послуги з постачання теплової енергії на опалення житла.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Зважаючи на те, що позов підлягає до повного задоволення, понесені підприємством судові витрати по сплаті судового збору на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд,-
вирішив:
Позов Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з постачання теплової енергії задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість з оплати послуг з постачання теплової енергії з урахуванням абонплати у сумі 9364 грн. 12 коп. за період з жовтня 2021 року по січень 2025 року включно, 232 грн. 27 грн. 3% річних, 850 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 282 грн. 60 коп. пені та 2422 грн. 40 коп. судового збору, а всього 13152 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 16 (шістнадцять ) коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго», місце знаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. В'ячеслава Чорновола, 72-а, код ЄДРПОУ 33648312;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Я. Биченко